Концепт краси в українській мові

Содержание: ЗМІСТ ВСТУП 5 РОЗДІЛ І. КОНЦЕПТ ЯК ЛІНГВОКОГНІТИВНИЙ ФЕНОМЕН 6 1.1. Концепт як об'єкт лінгвокогнітивного аналізу. 6 1.2. Концепт як складник концептуальної картини світу. 10 РОЗДІЛ ІІ. АНАЛІЗ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ КОНЦЕПТА КРАСА В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ 15 2.1.КРАСА як концепт української культури. 15 2.2. Результати аналізу репрезентації концепту КРАСА в українській мові. 17 ВИСНОВКИ 28 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 30

Вступление: ВСТУП Для сучасного українського мовознавства надзвичайно важливим є вивчення мови в аспекті її взаємозв’язків із ментальністю, культурою, звичаями і традиціями українського народу. Ці зв’язки опосередкують концепти культури як складники етносвідомості. Одним із таких складників є концепт КРАСА, що репрезентує уявлення українців про універсальну ознаку буття – красу, яку виділяють у процесі емоційно-естетичного освоєння дійсності, зумовленого емоційно-почуттєвою домінантою української етносвідомості. Тому дослідження засобів мовного вираження цього концепту є актуальним. У нашому дослідженні ми намагалися здійснити їхнє вивчення в ракурсі пріоритетних галузей сучасного українського мовознавства, як-от: когнітивна лінгвістика, етнопсихолінгвістика, лінгвокультурологія, лінгвокраїнознавство тощо. У філософії та естетиці існує значний доробок досліджень краси у площині категорії прекрасного. Красу називали властивістю об’єктів дійсності (Аристотель, Геракліт, Т. Гоббс, Дж. Сантаяна та ін.); називали ідеєю божественного, прекрасного, втіленою в речах (Платон, Августин, Хома Аквінський та ін.), пов’язували із психічними функціями людини (Е. Кант, Г. Гегель, Ф. Шлегель та ін.), характеризували як феномен людської психіки (М. Мендельсон, Д. Юм). Віднедавна поняття краси стало об’єктом лінгвістичних розвідок. Зарубіжні дослідники описують красу на підставі поля, зокрема понятійного, у французькій мові (О. Духачек) та семантичного, репрезентованого прикметниками зі значенням “краса”, в болгарській і російській мовах (Й. Дапчева). В україністиці висвітлено етимологію лексем-позначень краси: гарний, краса, красивий (О.С. Мельничук, В.Г. Скляренко); на діалектному матеріалі описано семантичні зв’язки дериватів з основою крас- (П.Ю. Гриценко); охарактеризовано зміст етимонів *krasa, *garnъ у складі слов’янського лексико-семантичного поля “позитивні емоції” (О.В. Тищенко). Шляхом асоціативного експерименту було визначено стереотипні уявлення українців про красу, зокрема, як про ознаку зовнішності людини (Н.П. Бутенко, Д.І. Терехова). Деякі дослідники торкалися питання сполучуваності слів із семою ‘краса’ (С.П. Бибик, С.Я. Єрмоленко, І.П. Сахно, М.М. Сахно та ін.). Однак концепт КРАСА не був об’єктом комплексного дослідження, спрямованого на моделювання цього концепту як структури репрезентації етнічних знань, уявлень, відчуттів, почуттів, асоціацій, пов’язаних із красою й відбитих в українській національно-мовній картині світу. Отже, актуальність дослідження постає із необхідності комплексного аналізу особливостей мовного вираження концепту КРАСА. Об’єкт вивчення становлять мовні засоби репрезентації концепту КРАСА в українській національно-мовній картині світу. Предметом дослідження є структура і місце концепту КРАСА в українській мові. Матеріалом дослідження є текстові фрагменти, вилучених шляхом суцільної вибірки зі збірок української поезії. Використано також матеріали “Словника української мови” в 11-ти томах; “Этимологического словаря русского языка” в 4-х тт. М. Фасмера. Мета роботи – комплексне дослідження засобів представлення концепту КРАСА в українській мові. Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань: – обґрунтувати теоретичні, методологічні засади концепту як лінгвокогнітивного феномену; – висвітлити теоретичні засади концепту як об'єкту лінгвокогнітивного аналізу; – проаналізувати зміст концепту КРАСА в українській мові; – охарактеризувати лексеми краса, красивий, прекрасний, врода, вродливий, гарний, ладний, які є ключовими словами концепту КРАСА в українській національно-мовній картині світу. Методи дослідження. У роботі використано комплексну методику. Головним методом дослідження є концептуальний аналіз, що застосовується для побудови фреймових моделей концепту КРАСА. Допоміжними стали методики компонентного й дистрибутивного аналізу, завдяки яким здійснюється моделювання асоціативних частин концепту КРАСА. Наукова новизна роботи полягає в комплексному дослідженні мовних засобів вираження концепту КРАСА в українській мові. Стрижневим підходом є опис специфіки мовної репрезентації цього концепту на підставі відношень належності краси суб’єктам, об’єктам, явищам дійсності. Теоретичне значення роботи зумовлене цілісним аналізом особливостей мовної репрезентації концепту КРАСА. Результати, отримані у процесі аналізу виділеного фрагмента концептосистеми української мови сприятимуть поглибленню уявлень про національно-мовну картину світу. Запропонований аналіз є перспективним для загальної характеристики засобів вербалізації концепту КРАСА в українському мовленні, для моделювання структури й опису інших концептів і зв’язків між ними на матеріалі різних мов. Практична цінність одержаних результатів полягає у можливості їхнього використання у процесі викладання курсів “Загальне мовознавство”, “Сучасна українська літературна мова” (розділи “Лексикологія”, “Словотвір”, “Синтаксис”, “Стилістика”), спецкурсів із лінгвокультурології, лінгвокраїнознавства, когнітивної лінгвістики, лінгвістики тексту, при подальшому дослідженні обраної нами теми.

Выводы: ВИСНОВКИ Концепт КРАСА є одним із домінантних в українській свідомості та культурі, що характеризуються перевагою емоційно-почуттєвого в освоєнні дійсності. Головні риси української ментальності переконливо демонструє поезія, у якій цей концепт є узуальним концептом та ідіоконцептом авторських поетичних картин світу. Його опис здійснюється шляхом концептуального аналізу, зокрема побудови пропозиційно-асоціативних фреймових моделей з урахуванням різних смислопороджувальних механізмів свідомості. Аналіз етимонів ядерних слів концепту КРАСА дав змогу встановити сталий зв’язок етнічних уявлень про красу з концептом СВІТЛО. Цей зв’язок має архетипне підґрунтя. В українській мові найбільш яскраво він виявляється стосовно людини і природи. Мовна репрезентація краси здебільшого передбачає наявність посесивних відношень цієї ознаки до її носіїв, як-от: людина, її духовний та матеріальний світ. Такі відношення завжди мають антропний характер, указуючи на знання людини про красу та на позитивну оцінку нею краси. Пропозиційні структури найбільш детально представляють інформацію про зв’язок краси з посесором-людиною. Така інформація ґрунтується на уявленнях українців про кореляцію краси з віком, зовнішнім виглядом, психікою, емоційним станом і душею людини. При метафоричному вираженні цієї кореляції задіяні асоціати сенсорної природи, що є результатом інтеграції концепту ЛЮДИНА з концептами РОСЛИНА, СОНЦЕ, ЗІРКА. Антропна проекція краси духовного світу визначена спільністю з концептом ЖИТТЯ, його темпоральними характеристиками і з культурними концептами ЛЮБОВ, ПРАЦЯ, ЩАСТЯ, СЛОВО тощо. Краса матеріального світу в українській мові пов’язана з концептами біоморфного коду та з українськими річками, містами, а також з творами мистецтва, побутовими реаліями. Пропозиційну інформацію про таку єдність доповнює метафорична, що базується на антропоморфізмі. Зміст концепту КРАСА найповніше розкривається на фоні опозиційних відношень до концепту ПОТВОРНЕ. В українській мові шістдесятників вони стосуються тільки людини, її духовного світу. Матеріали дослідження підтверджують, що опозитивами краси є низька ДУХОВНІСТЬ, ЗЛО, ЗРАДА, СВАРКА, БРЕХНЯ. Розглянувши концепт «краса», ми з'ясували, що в індивідуально-авторській картині світу тлумачення концепту частково збігаються із його розумінням у загальномовній картині світу, а частково наповнюють даний концепт новими, індивідуальними смислами. Як в загальномовній, так і в авторській картині світу підкреслюється зв'язок краси і багатства, краси і кохання, наголошується на плинності краси, її могутній силі, визнається важливість одягу у створенні гарної зовнішності.

Литература: СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. Арутюнова Н. Д. Истина, Добро, Красота: взаимодействие концептов //Логический анализ языка. Языки эстетики: Концептуальные поля прекрасного и безобразного: сб. науч. тр. отв. ред. Н. Д. Арутюнова. М.: Индрик, 2004. – С. 5-29. 2. Аскольдов А. Концепт и слово// А. Аскольдов Русская словесность. От теории словесности к структуре текста. Антология. - М.: Academia, 1997. с.267-279. 3. Бабушкин А. П. Типы концептов в лексико-фразеологической семантике языка. - Воронеж: Издательство Воронежского государственного университета, 1996. - 104 с. 4. Баженова Л. Эстетические концепты "прекрасное" "безобразное" в англоязычном сознании. – автореф. дис.... канд. филол. наук - Иркутск, 2005. – 20 с. 5. Болдырев Н. Н. Когнитивная семантика: курс лекций по английской филологии. - Тамбов: Издательство университета, 2001. - 123 с. 6. Бондаренко О. С. Про співвідношення між мовною та концептуальною картинами світу // Наук. зап. Луганського нац. пед. ун-ту. - Вип. 4. - Т. 1. - Сер. «Філологічні науки». - Луганськ : Альма-матер, 2003. - С. 37-45. 7. Вендина Т. И. Прекрасное и безобразное в русской традиционной духовной культуре// Логический анализ языка. Языки эстетики: Концептуальные поля прекрасного и безобразного сб. науч. тр. /отв. ред. П. Д. Арутюнова. М.: Индрик, 2004. 143-162. 8. Воевудская О. М. Лексико-грамматическое поле концепта// Методологические проблемы когнитивной лингвистики. - Воронеж, 2001. - С. 11-113. 9. Воркачев Г. Концепт счастья: понятийный и образный компоненты. - Известия АП. Серия литературы и языка. 2001. Том 60.№26.-C. 47-58. 10. Воркачев Г. Счастье как лингвокультурный концепт. - М.: ИТДГК «Гносиз», 2004. - 236 с. 11. Голубовська І. О. Душа і серце в національно-мовних картинах світу / І. О. Голубовська // Мовознавство. - 2002. - № 4-5. - С. 40-47. 12. Голубовська І.О. Етноспецифічні константи мовної свідомості : автореф. дис... д-ра філол. наук: 10.02.15 . - К., 2004. - 38 с. 13. Городецька О. В. Національно-марковані концепти в британській мовній картині світу XX століття : автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / О. В. Городецька. - К., 2003. - 21 с. 14. Денисенко С. Н. Концептуализация и категоризация как основные понятия конитивной лингвистики : матер. І Междунар. фразеолог. конф. «Фразеология и когнитивистика», (Белгород, 3-5 мая 2008 г.) / С. Н. Денисенко. - Белгород : БелГУ, 2008. - Т. 1 : Идиоматика и познание. - С. 165-168. 15. Дубчак О. П. Мовна картина світу як об'єкт лінгвістичного дослідження / О. П. Дубчак // Науковий часопис Нац. пед. ун-ту імені М. П. Драгоманова. Серія 10. Проблеми граматики і лексикології української мови : зб. наук. праць. - 2007. - Вип. 3. - С. 205-211. 16. Єфименко О. Є. Концепт «степ» в українській мові: словникова, текстова і психолінгвістична парадигма : ав¬тореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О. Є. Єфименко. - Х., 2005. - 19 с. 17. Жаботинская С. А. Когнитивная лингвистика: ракурсы анализа языковой картины мира / С. А. Жаботинская // Актуальні проблеми металінгвістики. - К.-Черкаси : Брама, 1999. - С. 3-8. 18. Жайворонок В. В. Проблема концептуальної картини світу та мовного її відображення / В. В. Жайворонок // Культура народов Причерноморья. - № 32. - 2002. - С. 51-53. 19. Залевская А. А. Психолингвистический подход к проблеме концепта / А. А. Залевская // Методологические проблемы когнитивной лингвистики. - Воронеж, 2001. - С. 36-44. 20. Зацепин К. А. Эпистемологический статус концепта / К. А. Зацепин, И. И. Саморуков. - Режим доступу: http://slovar.lib.ru/dictionary/koncept.htm. Заголовок з екрану. 21. Карасик В. И. Базовые характеристики лингвокультурных концептов Текст Т. 1 В. И. Карасик, Г. Г. Слышкин Антология концептов/ под ред. В.И. Карасика, И.А. Стернина. - Волгоград: Парадигма, 2005. – С. 13-15. 22. Карасик В. И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс Текст В. И. Карасик.- Волгоград: Перемена, 2002. - 477 с. 23. Карпенко Ю. О. Функції мови / Ю. О. Карпенко // Українська мова : Енциклопедія. - К. : Вид-во «Укр. ен- цикл.» ім. М. П. Бажана, 2000. - С. 714-716. 24. Кочерган М. П. Загальне мовознавство : підручник для студ. філол. спеціальностей вищих закладів освіти / М. П. Кочерган. - К.: Видавничий центр «Академія», 1999. - 288 с. 25. Краткий словарь когнитивных терминов / Е. С. Кубрякова, В. З. Демьянов, Ю. Г. Панкратц, Л. Г. Лузина. - М. : МГУ, 1997. - 245 с. 26. Лаврова О. В. Концепт журавель в українській етнокультурі / О. В. Лаврова // Лінгвістика : зб. наук. пр. - Лу¬ганськ, Вид-во ЛНПУ ім. Тараса Шевченка «Альма матер». - 2008. - № 1 (13) - С. 57-62. 27. Левченко О.П. Фразеологічна символіка: лінгвокультурологічний аспект. – Львів: Вид-во Львівського регіонального інституту держ.управління, 2005. – С.48-53. 28. Летуновская Н. В. Лексико-семантическая репрезентация концепта "красота" в немецком и русском языках. – автореф.дис.... канд. филол. Наук. – С.-Пб, 2009. – 20 с. 29. Лисиченко Л.А. Лексико-семантичний вимір мовної картини світу. – Харків: Основа, 2009. – 13 с. 30. Мамич М. В. Концепти правда /неправда в українській літературній мові: семантико-стилістичний аспект : автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / М. В. Мамич. - О., 2002. - Режим доступу: http://disser.com.ua/contents/4107.html. Заголовок з екрану. 31. Мартынов В. Ф. Философия красоты Текст В. Ф. Мартынов. - Мн.: ТетраСистемс, 1999. - 336 с. 32. Мещерякова Ю. В. Концепт «Красота» в английской и русской лингвокультурах Текст: автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.20 Ю. В. Мещерякова. - Волгоград, 2004. - 23 с. 33. Нікітіна Ф.О. Виділення і визначення лексико-семантичних полів// Мовознавство. – 1981. - № 1. – С.11-13. 34. Попова 3. Д., Стернин И.А. Очерки по когнитивной лингвистике. – Воронеж: Издательство «Истоки», 2001. - 185 с. 35. Приходько А. М. Концепти і концептосистеми в когнітивно-дискурсивній парадигмі лінгвістики / А. М. Приходько. - Запоріжжя : Прем'єр, 2008. - 332 с. 36. Скаб М. Словотвірні потенції слова як концептовиражальний засіб / М. Скаб // Вісник Прикарпатського нац. ун-ту імені Василя Стефаника. Філологія. - Вип. ХУ-ХУІІІ. - 2007. - С. 478-482. 37. Словник української мови: в 11 т. – К.: Наук.думка, 1970-1980. 38. Слышкин Г. Г. От текста к символу: лингвокультурные концепты прецедентных текстов в сознании и дискурсе Текст Г. Г. Слышкин. М.: Academia, 2000.-128С. 39. Степанов Ю. С. Концепт / Ю. С. Степанов. - Режим доступу: http://genhis.philol.msu.ru/article 120.shtml. Заго¬ловок з екрану. 40. Токарев Г.В. Концепт как объект лингвокультурологии (На материале репрезентаций концепта «труд» в русском языке): Монография Г.В. Токарев. Волгоград: Перемена, 2003. 233с. 41. Українська мова: Енциклопедія// редкол. Русанівський В.М., Тараненко О.О., Зямлюк М.П. – 3-тє вид. – К.: Вид-во Укр. Енциклопед. Ім.. М.П.Бажана, 2007. – 536 с. 42. Цапок О.М. Етимологія знакових репрезентантів концепта краса в українській мові // Записки з загальної лінгвістики. – Одеса: Латстар, 2002. – Вип. 4. – С. 100 – 106 (0,5 др. арк.). 43. Цапок О.М. Константа краси у концептосистемі українського народу // Наукова спадщина професора В.С. Семчинського і сучасна філологія: Зб. наук. праць: У 2 ч. – К.: Видавничо-поліграф. центр “Київський університет”, 2001. – Ч. 2. – С. 520 – 526 (0,5 др. арк.). 44. Цапок О.М. Концепт жіночої краси у поетичній системі Л. Костенко // Актуальні проблеми менталінгвістики. – Київ–Черкаси: Брама, 1999. – С. 49 – 51 (0,5 др. арк.). 45. Цапок О.М. Мовна об’єктивація концепту краса світу в аспекті посесивності (на матеріалі поезії українських шістдесятників) // Вісник Черкаського ун-ту. Сер. Філол. науки. – Черкаси: Видавничий відділ ЧДУ, 2002. – Вип. 42. – С. 58 – 66 (0,7 др. арк.). 46. Цапок О.М. Мовні засоби репрезентації концепту КРАСА в поезії українських шістдесятників. – автореф.дис. ..канд. філ. наук зі спеціальності 10.02.01 – українська мова. – Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Одеса, 2004. – 20 с. 47. Цапок О.М. Особливості мовної репрезентації концепта КРАСА у поетичних творах В. Симоненка // Гуманітарний вісник. Сер. Іноземна філологія: Всеукр. зб. наук. пр. – Черкаси: ЧІТІ, 2001. – Число п’яте. – С. 241 – 244 (0,5 др. арк.). 48. Цапок О.М. Поняття “концепт” у когнітивній лінгвістиці // Наукові записки. Сер., Філологічні науки (мовознавство). – Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2001. – Вип. 31. – С. 10 – 12 (0,5 др. арк.). 49. Цапок О.М. Пропозиційний компонент фреймової моделі концепту КРАСА ЛЮДИНИ (на матеріалі “Казки про Мару” Л. Костенко) // Південний архів. Філологічні науки: Зб. наук. праць. – Херсон: Айлант, 2001. – Вип. Х. – С. 14 – 17 (0,5 др. арк.). 50. Фасмер М. Этимологический словарь русского языка.— 1-е изд. — Т. 1-4. — М., 1964—1973.