Юридична практика: її поняття, види та значення правозастосовній діяльності

Содержание: Зміст ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОНЯТТЯ ТА ФУНКЦІЙ ЮРИДИЧНОЇ ПРАКТИКИ ЯК ВАЖЛИВОГО ЕЛЕМЕНТА ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ 5 1.1 Зміст поняття юридичної практики, її місце та роль в правовій системі України 5 1.2 Функції юридичної практики 12 РОЗДІЛ 2. КЛАСИФІКАЦІЯ ЮРИДИЧНОЇ ПРАКТИКИ ТА НАПРЯМКИ ПОДАЛЬШОГО УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ ЇЇ ФУНКЦІОНУВАННЯ 17 2.1 Структура та види юридичної практики 17 2.2 Шляхи вдосконалення юридичної практики 24 ВИСНОВОК 27 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 29

Вступление: ВСТУП Актуальність теми дослідження. Одним з важливих елементів правової системи України є юридична практика. При цьому, розглядаючи юридичну практику, як елемент правової системи, можна стверджувати, що вона, поряд з економічною, політичною і соціальною системами, об’єднує всі правові явища у суспільстві. Юридична практика – це об’єктивний досвід індивідуально-правової діяльності компетентних органів, який формується на основі правозастовчій діяльності. Це досвід, який накопичується поступово в процесі вирішення певних юридичних справ. Юридичною справою називають сукупність документів, які фіксують факти та правозастосовчі дії по відношенню до випадку, який потребує юридичної кваліфікації (оцінки). Правозастосовча діяльність завжди здійснюється за рахунок ведення юридичної справи. При веденні юридичної справи по тому чи іншому випадку воно отримує галузеву прив’язку, як правило, за назвою матеріальної галузі права: кримінальне право, адміністративне право, цивільне право, господарське право тощо. Юридична практика має нормативне значення. Вона являє собою позитивний досвід правильного застосування норм права, знайдене вірне рішення, зразок доцільного регулювання тих чи інших ситуацій та виражається в чітких правоположеннях. Не зважаючи на важливу роль юридичної практики як одного з ключових елементів правової системи України, на сьогоднішній день зазначене правове явище вивчене не в повному обсязі і потребує більш конкретної уваги. Юридична практика, була, є і буде засобом удосконалення діяльності її суб’єктів та предметом дослідження сутності цієї проблеми. Виходячи з вищевикладеного, тема цієї роботи «Юридична практика: її поняття, види та значення правозастосовчій діяльності» є актуальною в умовах сьогодення. Метою цієї роботи є комплексний теоретичний аналіз юридичної практики, як елемента правової системи України. Для досягнення поставленої мети доцільно приділити увагу вирішенню наступних завдань: - розкрити зміст поняття юридичної практики, визначити її місце та роль в правовій системі України; - розглянути та охарактеризувати найважливіші функції юридичної практики; - навести структуру юридичної практики та дослідити основні її види; - проаналізувати можливі шляхи вдосконалення юридичної практики. Об’єктом цього дослідження є правова система України. Предметом дослідження є поняття, види та значення юридичної практики як елемента правової системи України. Структура роботи. Ця робота складається зі вступу, двох розділів (кожний з яких містить окремі пункти), висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг роботи відповідає встановленим нормативам.

Выводы: ВИСНОВОК Узагальнюючи вищевикладене вважаю за необхідне зробити наступні висновки, а саме: 1. Юридична практика - специфічна сфера практичної діяльності юриста із застосування законів до реальних явищ життя. У широкому сенсі - це юридична діяльність по прийняттю, тлумаченню, застосування правових приписів, узята в єдності з накопиченим соціально-правовим досвідом. Згідно з «Основними принципами юридичної діяльності», розробленими Організацією Об'єднаних Націй, юристи - це «основні представники здійснення правосуддя». Як захисники прав своїх клієнтів і справи правосуддя в цілому, вони відіграють визначальну роль у функціонуванні демократичного суспільства. 2. У правовій державі, що можлива при наявності сформованого громадянського суспільства, ефективна юридична практика представляє особливу цінність. Вона стверджує законність і стабільний правопорядок. Ст.1 Конституції України визначила курс на побудову демократичної, соціальної, правової держави. Завдання юридичної практики - сприяти досягненню цієї мети. 3. Традиційно склалися такі види юридичної практики: судова - здійснюється всією системою органів правосуддя на чолі з Верховним судом України і Конституційним судом України (з питань, віднесених до їх компетенції); оперативно-розшукова - здійснюється оперативними підрозділами органів внутрішніх справ, органів державної податкової служби, Служби безпеки, прикордонних військ, державної охорони. Основне призначення - пошук і фіксація фактичних даних про протиправну діяльність окремих осіб та груп з метою припинення правопорушень в інтересах кримінального судочинства; слідча - здійснюється слідчим корпусом (слідчими), який призначається відповідним порядком і знаходяться в розпорядженні органів прокуратури, МВС, податкової міліції, СБУ. Основне призначення - проводити попереднє (досудове) розслідування кримінальних злочинів; прокурорського нагляду - здійснюється централізованою системою органів прокуратури. Основне призначення - нагляд за законністю; адвокатська - здійснюється адвокатським корпусом, який формується як громадська організація на добровільних засадах. Об'єднується за відповідними колегіям адвокатів. Основне призначення - захист підсудного в суді, юридичні консультації; нотаріальна - здійснюється нотаріусами, призначаються органами юстиції. Основне призначення - посвідчувати права, а також що мають юридичне значення факти, вчиняти інші нотаріальні дії з метою надання їм юридичної вірогідності; юридичної служби - здійснюється корпусом юрисконсультів (юристів), який формується у відділах, бюро міністерств, підприємств, в комерційних фірмах в порядку загального працевлаштування. Основне призначення - забезпечення правовими послугами потреб державного управління, господарської діяльності комерційних і некомерційних підприємств, установ, організацій. Певними видами юридичної практики є: карний розшук; державна автомобільна інспекція; діяльність виправно-трудових (пенітенціарних) установ та ін 4. Кожна із зазначених видів юридичної практики має свої особливості, що накладає відбиток на особистість юриста-професіонала і вимагає від нього спеціальних якостей для успішного виконання всіх аспектів його діяльності. 5. Юридична практика за своєю сутністю є удосконаленою правовою діяльністю, оскільки здійснюється суб'єктами права згідно з сформованими у суспільстві моделями найбільш ефективних і оптимальних дій, необхідних для отримання бажаного суспільного чи особистого результату. Юридична практика впливає на здійснення соціальними суб'єктами діяльності, але і сама відчуває зворотній вплив різних видів правової діяльності, спрямований на удосконалення та підвищення ефективності цієї практики.

Литература: СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. - 1996. № 30. 2. Василенко О. А. Теорія держави і права - К: Знання, 2006. - 448с. 3. Венгеров А.Б. Теория государства и права: учебник / Анатолий Борисович Венгеров. - 6-е изд., стер. - М. : Омега-Л, 2009. - 607 с. 4. Гусарєв С. Д., Олійник А. Ю., Слісаренко О. Л. Теорія права і держави: Навчальний посібник.: Навч. посібник. – К.: Всеукраїнське асоціація видавців «Правова єдність», 2008 - 270 с. 5. Иеринг Р фон Юридическая техника / Сост А.В. Поляков. — М.: Стутус, 2008. – 231 с. 6. Загальна теорія держави і права: Підручник для студентів юридичних вищих навчальних закладів / М. В. Цвік, О. В. Петришин, Л. В. Авраменко та ін.; За ред. д-ра юрид. наук, проф., акад. АПрН України М. В. Цвіка, д-ра юрид. наук, проф., акад. АПрН України О. В. Петришина. — Харків: Право, 2009. — 584 с. 7. Кагадій Микола Іванович. Юридична практика в правовій системі України: дис. канд. юрид. наук: 12.00.01 / Київський національний ун-т внутрішніх справ. - К., 2005 8. Кельман М. С., Мурашин О. Г. Загальна теорія держави і права: Підручник. — К.: Кондор, 2006. — 477 с. 9. Легуша С. М. Теорія держави і права. Навчальний посібник – К.: ЦУЛ, 2007 – 216 с. 10. Лисенков С.Л.. Загальна теорія держави і права. Навчальний посібник. — К.: "Юрисконсульт", 2006. — 355 с. 11. Мелехин А.В. Теория государства и права: учеб./ М.: Маркет ДС, 2007. – 299 с. 12. Копєйчиков В. В. Правознавство: підручник / В.В. Копєйчиков. - Київ: Правова єдність Всеукраїнська асоціація видавців, 2008. - 792 с. 13. Основи держави і права України: Підручник .За ред. проф. В. Л. Ортинського, проф. В. К. Грищука, М. А. Мацька. — К.: Знання, 2008. – 583 с. 14. Правознавство у схемах та визначеннях: Навчальний посібник / За аг. Ред.. С. М. Тимченка, Т. О. Коломоєць – Запоріжжя: ЗНУ, 2008. – 520 с. 15. Раянов Ф.М. Проблемы теории государства и права (Юриспруденции): Учебный курс. – 2-е изд. - М.: Право и государство, 2006. - 304 с. 16. Самолюк В., Філіп’єв А., Мартинюк Р. Основи правознавства: Навчальний посібник. – Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2006. – 253с. 17. Скакун О. Ф. Теорія права і держави: Підручник. - К.: ЦУЛ, 2009, - 520 с. 18. Теория государства и права: учеб. под ред. В. Я. Кикотя, В. В. Лазарева. 3-е изд., перераб. и доп.. - М.: ИД «ФОРУМ»: ИНФРА-М, 2008. — 624 с. 19. Теория государства и права: Учебник. / Под ред. В.К. Бабаева. - 2-е изд.; перераб. и доп. - М.: Юристъ, 2006. – 637 с. 20. Теория государства и права :Учебник /Авт. кол. : А. Г. Бережнов, Е. А. Воротилин, М. Н. Марченко и др ; Под ред. М . Н. Марченко ; Московский государственный университет им. М. В. Ломоносова. -4-е изд. -М.: Зерцало,2009. -836 с. 21. Теория государства и права: Курс лекций / Под ред. Н.И. Матузова и А.В. Малько. — 2-е изд., перераб. и доп. М.: Юристъ, 2006.- 761 с. 22. Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / За ред. О. В. Зайчука, Н. М. Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 688 с. 23. Теорія держави та права в питаннях і відповідях. Посібник. Кузьмін С.А., Карпенко Д.М.: К.: Видавець ПАЛИВОДА А.В., 2010 – 128 с. 24. Федоренко Г. О. Теорія держави і права: Навч. -метод. посіб. для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2006. — 232 с.