Класифікація, форма і структура Конституції України

Содержание: Зміст Вступ 3 1. Поняття і загальна характеристика Конституції України 4 2. Форма і структура Конституції України 11 Висновки 15 Список літератури 16

Вступление: Вступ У демократичному суспільстві Конституція має особливе значення, яке ще більше зростає в перехідні періоди, коли мова йде про конкретні як у політичній, так і економічній системі суспільства. З моменту проголошення незалежності в Україні відбувається процес розширення обсягу конституційно-правового регулювання, змінюється зміст норм та інститутів конституційного права, з’являються нові. Це призводить до утворення більш складної системи джерел цієї галузі права порівняно з тією, яка існувала в радянський період. Найбільш істотні зміни в ній відбувалися з прийняттям Конституції України 1996 року. Сутність конституції знаходить своє втілення в найрізноманітніших аспектах. Крім юридичного важливий, перш за все, соціальне — політичний аспект сутності конституції. Конституція — це фіксація становища співвідношення політичних сил, що склались на час прийняття конституції. Наведені тези підтверджують актуальність теми даної роботи на сьогоднішній день. Метою роботи є аналіз правової природи Конституції України як політико-правового документу та формулювання теоретичних висновків з окресленої проблематики. Об’єктом дослідження є Конституція України як нормативно-правовий акт. Предметом дослідження є поняття, правова природа, юридичні властивості Конституції України як основного джерела конституційного права України, її місце і роль у системі джерел конституційного права України.

Выводы: Висновки Термін “Конституція України” нині є досить поширеним не лише у конституційно-правовій, а й у інших юридичних і суспільно-політичних науках, а також у повсякденному вжитку. Він є похідним він іншої історично сформованої юридичної категорії “конституція”, яка виникла задовго до зародження самого конституційного права як галузі права і вживалася у різних значеннях в багатьох сферах суспільного життя Конституція України є самостійним особливим нормативно-правовим актом, який посідає найвище місце в їх ієрархії і має свою особливу специфіку, у тому числі і порівняно зі звичайними законами. Конституції України притаманний ряд формально-юридичних властивостей, за яким вона відрізняється від інших законів, що класифікація законів в Україні офіційно не визначена і це ускладнює врахування специфіки окремих законів (і Конституції в тому числі) при їх прийнятті, внесенні до них змін і застосуванні. Узагальнюючи світовий та вітчизняний досвід класифікації конституцій, можна прийти до висновку про необхідність їх диференціації за формою (писані, неписані і змішаного типу); за терміном дії (постійні і тимчасові); за способом прийняття (народні і даровані); за порядком внесення змін, поправок і доповнень (гнучкі, жорсткі і змішані); за формою правління (республіканські і монархічні); залежно від державно-політичного режиму (демократичні, авторитарні, тоталітарні); за формою державного устрою (унітарні і федеративні); з точки зору цілепокладання (програмні, констатуючі). Тобто робиться висновок, що Конституція України є писаною, постійною, народною, жорсткою, республіканською, демократичною, унітарною і програмною.

Литература: Список літератури 1. Конституція України: Прийнята на п”ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р.– К.: Україна, 1996. – 54 с. 2. Адамович Н.М. Боротьба політичних сил за прийняття Конституції України 1996 р. // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. – К., 2007. – № 1. – С. 147-153 3. Адамович Н.М. Основні етапи конституційної реформи в Україні (1990-1996 роки) // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Історія. – 2007 - Вип. 91-93. – С. 75-78 4. Адамович Н.М. Об’єктивні реалії змін до Конституції України 1996 року // Україна ХХ ст.: Культура, ідеологія, політика. Збірник статей. – К.: Інститут історії України НАН України, 2007. – Вип. 11. – С. 495-509 5. Конституції і конституційні акти України. Історія і сучасність: 2-ге вид., змінене і доп./ За ред. Ю.С. Шемшученко. - К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького, 2006. - 310 с. 6. Конституційне право України: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. Ю.М. Тодики, В.С. Журавського. - К.: Видавничий Дім "Ін Юре", 2002. - 544 с. 7. Конституційне право України: Інтерактивний курс: Навч.-метод. посіб. / В.І.Шмеріга, Н.М.Крестовська. — Х.: Одіссей, 2004. — 238 с. 8. Конституційне право України: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / В.І.Орленко, М.І.Зубок, В.В.Ладиченко та ін.; За ред. Ю.І.Крегула; Київ. нац. торг.-екон. ун-т. — К., 2003. — 416 с. 9. Кравченко В. В. Конституційне право України: Навчальний посібник.-Вид. 3-тє, виправл. та доповн.- К.: Атіка, 2004- 512 с. 10. Мелещенко В. Ф. Основи конституційного права України: Курс лекцій; для студентів. – К.: Вентурі, 1995. – 240 с. 11. Оніщенко О. В. Особливості процедури внесення змін до Конституції України// Науковий вісник Чернівецького університету: Зб. наук. праць. Вип. 200: Правознавство. – Чернівці: Рута, 2003. – С.31 – 35 12. Оніщенко О. В. Пряма дія норм Конституції України // Підприємництво. Господарство. Право. – 2004. – № 5. – С.90 – 92 13. Оніщенко О. В. До питання юридичної природи Конституції України // Держава і право: Зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. – Вип. 23. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2004. – С.392 – 396 14. Правознавство: Підручник / А.І. Берлач, С.С. Бичкова, Д.О. Карпенко, А.М. Колодій, А.Ю. Олійник, В.І. Осадчий. … – К. Всеукраїнська асоціація „Правова єдність”, 2008. – 792 c 15. Тодика Ю. М. Конституція України: проблеми теорії і практики: Монографія. – Х.: Факт, 2000. – 608 с. 16. Федоренко В.Л., Носенко О.В. Конституції України: поняття та юридичні властивості//Стратегічні пріоритети, №2(7), 2008 р. - ст. 188 – 194 17. Фрицький О.Ф. Конституційне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 536 с. 18. Юзова Д. В. Процедура внесення змін до Конституції України//Наукові записки. Том 53. Юридичні науки - Національний університет "Києво-Могилянська академія" - 2006 - ст. 36 – 42