Поиск по каталогу
расширенный поиск
Украина, г.Киев
тел.: (066)772-50-34
(098)902-14-71
(093)107-18-04

email: info@7000.kiev.ua
Економіка підприємства»Організація виробництва / Операційний менеджмент»

Організаційно-економічна характеристика типів виробництва

Карточка работы:1015
Цена:
Тема: Організаційно-економічна характеристика типів виробництва
Предмет:Організація виробництва / Операційний менеджмент
Дата выполнения:2007
Специальность (факультет):PR
Тип:Курсова робота
Задание:
ВУЗ:Міжрегіональна Академія Управління (МАУП)
Содержание:1. Вплив типу виробництва на методи його організації та виробничо-організаційну структуру 4 1.1. Сутнісна характеристика, структура та принципи організації виробничих процесів 4 1.2. Організаційні типи виробництва, методи та форми організації виробництва 7 1.3. Структура та принципи організації виробничого процесу 13 2. Аналіз особливостей організації виробничо-господарської діяльності ВАТ «Арсенал-Прилад» 16 2.1 Економічна характеристика підприємства 16 2.2. Аналіз результативності виробничо-господарської діяльності підприємства 24 3. Перспективи застосування різних форм та методів організації виробництва на підприємствах України 32 3.1. Ефективність предметно-групових методів обробки деталей у потоковому виробництві 32 3.2. Умови застосування потокового виробництва 34
Курс:
Реферат:
Язык:укр
Вступление:Кризові явища в економіці країни обумовили значне погіршення господарського та фінансового стану підприємств. Ринкові умови функціонування виробництв вимагають чіткої, збалансованої, продуманої політики в галузі організації та планування господарської діяльності. В звязку з цим набувають великого значення наукові обґрунтування основних параметрів здійснення виробництва, які нададуть змогу раціонально використовувати фінансові, сировинні, матеріальні та трудові ресурси, створять базу для підвищення ефективності та конкурентоспроможності підприємств. Метою цією курсової роботи є розкриття особливостей організаційних типів виробництва та визначення напрямків їх оптимізації в умовах ринкової економіки. В ході дослідження розкривається сутність, структура та принципи організації виробничих процесів, особливості організаційних типів виробництва, їхні переваги та недоліки, акцентується увага на особливостях організації виробництва в межах ВАТ «Арсенал-Прилад», визначаються перспективи застосування різних форм організації виробництва, у тому числі й за рахунок стимулювання розвитку малого та середнього бізнесу. В роботі використані наступні методи: аналізу та синтезу, обробки наукової літератури, економіко-математичного та фінансово-економічного аналізу та інші.
Объём работы:
40
Выводы:Виробничий процес та окремі його операції мають бути раціонально організовані в просторі і часі. Для цього за проектування та організації виробничого процесу слід дотримуватися певних принципів. До таких принципів належать: спеціалізація, пропорційність, паралельність, прямоточність, безперервність, ритмічність, автоматичність, гнучкість, гомеостатичність. Система організації та планування виробництва на підприємстві є важливою складовою, що забезпечує ритмічне, високоефективне виробництво промислової продукції. Важливою проблемою, що потребує вирішення при плануванні діяльності цеху з виробництва продукції, є вибір режиму роботи. Цей вибір здійснюють з урахуванням впливу режиму роботи на кількість робочих місць, завантаження обладнання, на величину виробничих площ, а також на потребу в капіталовкладеннях і співвідношення виробничих витрат підприємства. Можна відмітити три основних режими роботи: однозмінний, двозмінний, трьохзмінний. На вибір змінності роботи цеху впливають різні фактори. Тому необхідно провести їх аналіз та порівняння з точки зору економічної ефективності та оптимальності. Слід визнати, що трьохзмінний режим роботи цеху для будь-якого підприємства є дуже важким з обєктивних причин. По-перше, планування діяльності цеху при такому режимі роботи є дуже клопітним і не завжди відображує реальне становище на виробництві. По-друге, виробничі процеси при трьохзмінному режимі відрізняються високою інтенсивністю використання обладнання, що відбивається на його швидкому виходу із ладу, необхідності частих ремонтів, додаткових капіталовкладень на закупівлю більшої його кількості. По-третє, внаслідок постійної завантаженості обладнання практично унеможливлюються капітальні та поточні ремонти, що негативно впливає на технічний стан виробництва, а значить, й на його економічну ефективність в підсумку. По-четверте, трьохзмінний режим роботи викликає додаткові витрати на оплату праці робітників, що працюють у нічну зміну, що не завжди є виправданим з точки зору як продуктивності праці, так і прибутковості підприємства взагалі. Основних типів виробництва три – одиничне, серійне, масове. Масовий тип виробництва характеризується випуском продукції обмеженої номенклатури у великих обсягах, це дозволяє спеціалізувати цехи, ділянки, робочі місця. За кожним робочим місцем закріплюється лише одна деталеоперація. Цей тип виробництва є характерним для нашого випадку. В масовому виробництві найбільш розповсюдження отримали потокові форми роботи. Потокове виробництво – це форма його організації, при якій всі операції узгоджені у часі, повторюються через чітко встановлені інтервали, всі робочі місця є спеціалізованими та розташовуються у відповідністю з ходом технологічного процесу. В залежності від кількості виробів, які закріплюються за потоковою лінією, всі лінії поділяються на однопредметні та багатопредметні. Інноваційна сфера промислового виробництва передбачає необхідність корінної трансформації традиційних організаційних форм, подолання невиправданого монополізму, розробки скоординованої системи управління інноваційним розвитком, впровадженням технопарків, технополісів, бо підйом промислових підприємств можливий за умови за умови ефективного управління нововведеннями. Головним чинником створення інноваційної моделі розвитку промисловості, її економічного зростання повинні стати науково-технічні інновації. Саме такий принцип покладено в основу державної політики з метою обґрунтування інноваційної моделі структурної перебудови України, її зростання. Нагальною задачею підйому промислового виробництва є професійне узагальнення накопиченого досвіду в сфері інноваційного менеджменту, обґрунтування стратегії його розвитку. Управління інноваційним розвитком підприємства ґрунтується на використанні прогресивної технології і техніки, системному і ситуативному аналізі, комп'ютерному моделюванні, сценарному підході, методах розвитку персоналу й ін. Воно являє собою систему принципів, моделей і процедур для пізнання і перетворення дійсності. У процесі управління інноваціями застосовується комплексний підхід, що забезпечує гармонійне поєднання методів і форм реалізації нововведень. Головною рисою сучасного етапу розвитку українських підприємств є створення принципово нових інституціональних умов ринкових відносин і на їхній основі — розробка нових моделей поводження підприємств. Як свідчить досвід вітчизняних підприємств, проведення лібералізації цін і процесу приватизації значно легше, ніж одержання реальних, відчутних і довгострокових нововведень у їхньому поводженні. У цих умовах такі показники, як обсяг виробництва, прибуток самі по собі не можуть служити кінцевим показником результативності діяльності підприємства. Важливими в процесі трансформації економіки є положення на ринку, інвестиційна активність, продуктивність, розвиток людських ресурсів, якість праці і фінансові результати. Крім того, підприємства витрачають чималі кошти на формування нових виробничих зв'язків. В умовах зміни форм власності інтереси виживання підприємств породжують перехідний тип управління, що припускає нововведення в самому процесі управління (демократизація, децентралізація, перехід від вертикальних до горизонтальних зв'язків і ін.) і перехід від однієї економічної системи до іншої. При цьому підприємства опиняються в постійно мінливій економічній обстановці, у вкрай нестабільних інституціональних умовах і недостатньо розробленій і суперечливій законодавчій базі. Механічний перенос досвіду західних фірм у перехідний період на вітчизняні підприємства неможливий без урахування конкретних внутрішніх і зовнішніх умов. Це стосується в першу чергу децентралізації внутрішньовиробничих структур, становлення контрактної системи, функцій маркетингу, використання цінних паперів, фінансової і банківської діяльності. Рівною мірою це можна віднести до участі акціонерів в управлінні підприємствами, форм і методів роботи рад директорів й правлінь, договірних відносин, формування ринкової інфраструктури. Рішення цих задач вимагає розробки сучасних інформаційних систем, що дають можливість одержання точних даних про стан виробництва, дозволяє формувати обґрунтовані стратегії Інноваційного розвитку і забезпечення конкурентних переваг на світових ринках. Важливим фактором ефективного управління підприємством є ставлення до людей як до провідного ресурсу, до капіталу, а не як до витрат виробництва. Це вимагає принципово нових для українських підприємств форм організації, методів управління, перехідних режимів діяльності, поетапної трансформації структур, стосовно до яких міра і характер державного і ринкового впливу змінюються. Такі підходи повинні ґрунтуватися на використанні системного підходу до реорганізації підприємств. Серед факторів зовнішнього середовища слід зазначити інтенсивну і глобальну конкуренцію, швидкий технологічний розвиток, демографічні фактори й ін. Це вимагає врахування нововведень у програмах інноваційного розвитку підприємств з метою забезпечення гнучкості і рухливості виробничої діяльності, що у свою чергу обумовлює необхідність наймання, підготовки і втримання кваліфікованого, адаптивного й інноваційного персоналу, який володіє повноваженнями та відповідальністю у процесі виробництва високоякісного продукту, що має тривалий стійкий попит на ринку. ВАТ "Арсенал-прилад" заснований у 1967р. Інноваційна діяльність підприємства характеризується: - впровадженням комплексно механізованих та автоматизованих цехів, дільниць, виробництв, кількість яких у 2005 році відносно 2004 року збільшилася на 1%. - введенням в дію механізованих потокових і автоматичних ліній кількість яких у 2005 році відносно 2004 року зменшилася на 16%, а у 2004 році порівняно до 2003року- збільшилася на 22%. - впровадженням гнучких виробничих систем, виробничих модулів, роботизованих технологічних комплексів, промислових роботів, металорізальних верстатів з ЧПУ, їх кількість знаходиться приблизно на одному і тому ж рівні, крім 2000 року, протягом якого кількість гнучких виробничих модулів зросла в 12 разів, промислових роботів – в 9,5 рази та гнучких виробничих систем – у 2 рази. - впровадженням нових прогресивних технологічних процесів, для яких спостерігалась тенденція зниження у 2005 році відносно 2004 року на 11%, а у 2004 році відносно 2003 – спостерігається тенденція щодо зростання на 17%, в тому числі маловідходні, ресурсозберігаючі і безвідходні технології складають 31-35%. - освоєнням виробництва нових видів продукції, в тому числі товарів народного споживання. У 2005 році відносно до 2004 року кількість їх найменувань зросла на 17 і 12% відповідно, а у 2004 році порівняно до 2003 року – відповідно на 21 і 24%. Розвиток України в напрямку ринкових перетворень супроводжується появою нових бізнесових структур, спрямованих на становлення підприємництва, що є основою соціально-орієнтованої ринкової економіки. Протікаючи в часі, цей процес зумовлюється і станом економіки тієї країни, де він відбувається. Для сучасної української економіки характерними ознаками е: 1) падіння рівня виробництва; 2) скорочення обсягів валового і національного продукту (ВНП) та національного доходу (НД); 3) скорочення кількості робочих місць і збільшення рівня безробіття; 4) зниження життєвого рівня населення тощо. Підтримка процесу становлення та розвитку підприємництва може істотно вплинути на усунення недоліків в економічному житті нашої держави, адже йому притаманні такі риси, як: ініціативність, пошук нетрадиційних шляхів у розв'язанні проблем підприємницької діяльності, гнучкість у прийнятті господарських рішень, цілеспрямованість та наполегливість.
Вариант:нет
Литература:1. Білоконенко В.І. Організація виробництва. — Х., 2005. — 178 с. 2. Виробнича економіка / За ред. В.П.Галушко і Г.Штрьобеля. — Вінниця: Нова Кн., 2005. — 392 с. 3. Економіка виробництва / За заг. ред. В.І.Щелкунова] — К., 2006. — 98 с. 4. Економіка виробничого підприємництва / За ред. Й.М.Петровича — К.: Знання, 2001. — 405 с. 5. Економіка і маркетинг виробничо-підприємницької діяльності / За ред. П.Г.Перерви — Х., 2004. — 636 с. 6. Економіка і планування бізнесу / В.Р.Кучеренко, А.І.Бутенко, А.В.Андрейченко та ін. — О., 2005. — 457 с. 7. Економіка підприємництва / За заг. ред. Н.М.Ушакової — К., 2005. — 568 с. 8. Економіка підприємств / За заг. ред. Г.В.Черевка. — Львів: Апріорі, 2004. — 381 с. 9. Економіка підприємства / За ред. А.А.Фастовець — К., 2000. — 571 с. 10. Економіка підприємства / [Ареф’єва О.В., Сахаєв В.Г., Ареф’єв О.В. та ін.]; Європ. ун-т. — К., 2003. — 243 с. 11. Економіка підприємства / Гаєвська Л.М., Фурманюк О.Л., Цимбалюк С.Я., Булгакова Г.А. — Ірпінь, 2001. — 144 с. 12. Економіка підприємства / За заг. ред. Л.Г.Мельника. — Суми: Унів. кн., 2004. — 646 с. 13. Економіка підприємства : Навч. посіб. / [Н.М.Бондар, В.Є.Воротін, О.А.Гаєвський та ін.]; За заг. ред. А.В.Калини; Міжрегіон. акад. упр. персоналом. — К., 2006. — 350 с.: 14. Економіка підприємства / Під ред. Б.Г.Шелегеди — Донецьк, 2006. — 394 с. 15. Економіка підприємства / Бойчик І.М., Харів М.С., Хопчан М.І., Піча Ю.В.— К.: Каравела; Львів: Новий Світ-2000, 2001. — 292 с. 16. Економіка підприємства / За ред. Я.С.Витвицького — Івано-Франківськ, 2002. — 318 с. 17. Економіка підприємства / За ред. О.В.Посилкіної. — Х.: Золоті сторінки, 2006. — 487 с. 18. Економіка підприємства / За ред. А.В.Шегди. — К.: Знання, 2006. — 614 с. 19. Економіка підприємства / За заг. ред. С.Ф.Покропивного; Київ. нац. екон. ун-т. — 2-е вид., перероб. і допов. — К., 2001. — 526 с. 20. Економіка та організація виробництва / За ред.: В.Г.Герасимчука, А.Е.Розенплентера. — К.: Знання, 2007. — 677 с.: 21. Організаційно-економічні основи автоматизованого машинобудівного виробництва / Білокур П.К., Білоконний П.Г., Васюра А.С., Школьнікова Т.С. — К., 1993. — 126с. 22. Організація виробництва /За ред. В.С.Рижикова — Краматорськ, 2004. — 239 с. 23. Організація виробництва / Тельнов А.С., Мороз В.С.— Хмельницький, 2002. — 141 с.: 24. Організація виробництва / В.О.Онищенко, О.В.Редкін, А.С.Старовірець, В.Я.Чевганова. — К.: Лібра, 2003. — 334 с. 25. Організація і планування виробництва / За заг. ред. В.К.Костюка;— К.: Ун-т «Україна», 2006. — 330 с. 26. Сучасні технології виробництва в розвитку економічної інтеграції та підприємництва : Матеріали I Укр.-пол. наук. конф., 16-18 жовт. 2003 p., смт. Сатанів. / Технол. ун-т Поділля (м. Хмельницький), Краків. політехн. ун-т ім. Т.Костюшки; [Голов. ред. Скиба М.Є., Хшановські М.] — [Хмельницький, 2003] — 257 с.: 27. Шляхи активізації вітчизняного виробництва: теорія та практика, проблеми підготовки фахівців. : Матеріали Всеукр. наук. конф. 25-26 трав. 2001 р. / Наук.-метод. центр та ін.; [Ред. рада: Ліпницький П.Ю. та ін.] — Хмельницький, 2001. — 402 с.
Дополнительная информация:

    Как купить готовую работу?
Все просто и по шагам:
1) Вы оставляете заявку на сайте (желательно с тел. и e-meil)
2) В рабочее время администратор делает Вам звонок и согласовывает все детали. Формирует счет для оплаты, если это необходимо.
3) Вы оплачиваете работу.
4) После получения подтверждения оплаты (от банка, сервиса Web-money) Мы передаем Вам работу.

Все работы по данному предмету (207)