Підвищення рівня організації праці

Содержание:Розділ 1. Особливості організації праці та її значення в сучасних умовах 6 1.1. Сутність, зміст, завдання і значення організації праці 6 1.2. Умови праці та фактори їх формування 11 Розділ 2. Аналіз рівня організації праці на підприємстві (на прикладі малярного цеху) 19 2.1. Призначення та характеристика робочого місця 19 2.2. Оснащення робочого місця 21 2.3. Просторова організація робочого місця 24 2.4. Організація обслуговування робочого місця 25 2.5. Умови праці на робочому місці 28 2.6. Нормування малярних робіт 31 2.7. Основні вимоги до робітника 34 Розділ 3. Заходи з удосконалення рівня організації праці 35 3.1. Нормування праці як метод підвищення рівня організації праці 35 Розділ 4. Математичний розділ: Обґрунтування використання нормування праці для підвищення рівня організації праці 37 4.1. Фотографія робочого часу маляра 37 4.2. Нарахування заробітної плати 43 4.3. Розрахунок економічної ефективності впровадження проекту організації праці 45

Вступление:Організація праці— це спосіб поєднання безпосередніх виробників із засобами виробництва з метою створення сприятливих умов для одержання високих кінцевих соціально-економічних результатів. Організація праці є об'єктивною необхідністю і невід'ємною складовою трудової діяльності людини. Вона має сприяти вдосконаленню всіх процесів праці, виробничих структур для досягнення найвищої ефективності суспільного виробництва. В умовах ринкової економіки на всіх рівнях управління можна виділити економічні та соціально-психологічні завдання щодо поліпшення організації праці. Економічні завдання передбачають досягнення максимальної економії живої та уречевленої праці, підвищення продуктивності, зниження витрат у процесі виробництва продукції і надання послуг належної якості. Соціально-психологічні завдання передбачають створення таких умов праці, які б забезпечували високий рівень працездатності зайнятих у виробництві. Крім того, працівники мають одержувати задоволення від роботи, яку виконують. Вперше наукова теорія праці знайшла відображення в тейлоризмі (понад 100 років тому), і подальший її розвиток полягав у переході до концепцій “збагачення праці”, “автономних груп”, “гуманізації праці”, які потім продовжили свій розвиток у складі більш широких економіко-соціологічних і політико-ідеологічних теорій “демократії в промисловості”, “соціальної інтеграції” та ін. Організація праці на підприємстві охоплює такі основні напрями: • поділ і кооперація праці, що передбачають науково обґрунтований розподіл працівників за певними трудовими функціями, робочими місцями, а також об'єднання працівників у виробничі колективи; • організація і обслуговування робочих місць, що сприяють раціональному використанню робочого часу; • нормування праці, що передбачає визначення норм затрат праці виробництво продукції і надання послуг як основу для організації праці і визначення ефективності виробництва; • організація підбору персоналу та його розвиток, тобто — планування персоналу, профорієнтація і профвідбір, наймання персоналу, підвищення його кваліфікації, планування кар'єри тощо; • оптимізація режимів праці і відпочинку, встановлення найбільш раціонального чергування часу роботи та відпочинку протягом робочої зміни, тижня, місяця. Відпочинок, його зміст і тривалість максимально сприяти досягненню високої працездатності протягом робочого часу; • раціоналізація трудових процесів, прийомів і методів праці на основі узагальнення прогресивного досвіду. Раціональним вважається такий спосіб роботи, який забезпечує мінімальні затрати часу; • поліпшення умов праці, що передбачає зведення до мінімуму шкідливості виробництва, важких фізичних, психологічних навантажень, а також формування системи охорони і безпеки праці; • зміцнення дисципліни праці, підвищення творчої активності працівників; • мотивація й оплата праці. Організація праці на підприємствах, в окремих галузях виробництва здійснюється в конкретних формах, різноманітність яких залежить від таких основних чинників: рівня науково-технічного прогресу, системи організації виробництва; психологічних факторів, особливостей екологічного середовища; а також від низки чинників, умовлених характером завдань, які вирішуються в різних ланках системи управління. Організація праці змінюється, вдосконалюється залежно від зміни цих чинників. В даній курсовій роботі наведена розробка проекту організації праці на робочому місці, а саме на малярній дільниці. Дослідження проводиться на АТП-1, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Туполєва, 8. Організація праці – це комплекс заходів по раціональному використанню живої праці з метою підвищення продуктивності та зберігання працівника. Під процесом праці розуміють сукупність дій виконавця на робочому місці, що направлені на виконання виробничого завдання. Розробка цього проекту повинна сприяти підвищенню продуктивності праці робітників, які зайняті малярними роботами під час фарбування кузовів автомобілів, підвищенню якості ремонту та забезпечення здорових та безпечних умов праці. Серед основних характерних недоліків організації праці можна виділити наступні: ? недостатнє оснащення робочих місць технологічним обладнанням, технологічною і організаційною оснасткою; ? відсутність регламентованого обслуговування робочих місць по окремим функціям; ? недоліки в нормуванні праці робітників; ? незадовільні умови праці по окремим факторам виробничого середовища. Даний курсовий проект розрахований на зниження втрат і невиробничих затрат робочого часу за рахунок виключення вищезазначених недоліків на певному робочому місці, що є об’єктом дослідження.

Выводы:Організація праці на підприємстві – це система виробничих взаємозв’язків працівників із засобами виробництва та між собою, що утворює певний порядок здійснення трудового процесу; сукупність процесів і дій щодо установлення й удосконалення порядку здійснення трудового процесу і пов’язаних із ним взаємозв’язків працівників між собою та із засобами виробництва. Зміст організації праці залежно від поставлених завдань включає наступні елементи: поділ і кооперування праці; нормування праці; організація і обслуговування робочих місць; організація добору персоналу та його розвиток; покращання умов праці; ефективне використання робочого часу, оптимізація режимів праці і відпочинку; раціоналізація трудових процесів, впровадження оптимальних прийомів і методів праці; мотивація праці; зміцнення дисципліни праці. Важливим елементом ефективної організації праці є покращання умов праці. Умови праці - це сукупність факторів виробничого середовища (соціально-економічних, техніко-організаційних та природних), які впливають на працездатність та стан здоров’я людини під час праці. Виробниче середовище характеризують санітарно-гігієнічні, психофізіологічні, організаційно-технічні, естетичні та соціально-психологічні умови праці. У процесі трудової діяльності на людину можуть впливати несприятливі фактори, обумовлені умовами праці. Наслідком шкідливого впливу умов праці можуть бути професійні захворювання, травми, зниження працездатності та продуктивності праці. Тому важливе значення має кількісна та якісна оцінка умов праці на виробництві, яка здійснюється за допомогою атестації робочих місць. Основними напрямами поліпшення умов праці на виробництві є впровадження організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів. Сприятливі умови забезпечують як соціальну гармонію особистості людини, так і сприяють підвищенню продуктивності праці. Несприятливі умови призводять до негативних наслідків. Дослідивши та проаналізувавши стан організації праці на робочому місці маляра АТП-1, були отримані висновки, що відповідним службам АТП слід попрацювати над впровадженням заходів по вдосконаленню організації та нормування праці, приведення робочого місця та умов праці на робочому місці до належного стану. Що стосується вимог, які висувають до маляра V-го розряду, то маляр даного АТП повністю їм відповідає. Із своїми обов’язками маляр справляється сам, без додаткової допомоги. За даними спостережень було складено баланс робочого часу. Аналізуючи цей баланс, ми бачимо, що втрати часу на підготовчо-заключні роботи становлять 27% від оперативного часу, що значно перевищує норму цього часу протягом зміни, що повинна становити 8% від оперативного часу. Час на відпочинок та особисті потреби становить 9,7% оперативного часу, тоді як за нормою цей час повинен становити в межах 5-8% від оперативного часу. Час на обслуговування робочого місця становить 8,2%, за нормою цей час не повинен перевищувати 9% від оперативного часу. Така відповідальність нормам втрат часу склалася тому, що процес організації праці та нормування норм недосконалі, понижена дисципліна, оскільки дуже великі втрати часу з порушення трудової дисципліни. Обладнання на робочому місці вже дуже застаріле. Можна сказати, що малярна дільниця потребує великих капіталовкладень, оскільки, на мою думку, застаріле обладнання і призводить до непродуктивної роботи, швидкої втомлюваності робітника, невдоволеності та роздратованості, що також є немаловажним чинниками, що впливають на продуктивність. Робоче місце майже повністю відповідає вимогам. Генератор сушильної камери, як і вимагають того правила безпеки, розміщений за стіною, що відокремлює генератор від самого приміщення; всі шафи розміщенні під стінами, є достатньо вільного місця. Що стосується організації обслуговування робочого місця, то вона в достатній мірі відповідає вимогам. На даному робочому місці здійснюються всі функції обслуговування робочого місця. Єдиним недоліком є те, що всі речі на робочому місці не впорядковані, особливо це стосується того, що не впорядковане зберігання фарб - не завжди під вентиляційною системою. Умови праці на робочому місці також не відповідають нормам та необхідним параметрам. Якщо фактори мікроклімату не відповідають нормі, то склад шкідливих речовин в повітрі перевищує ГДН. У зв’язку з цим рекомендується провести такі заходи: ? збільшити продуктивність вентиляційної системи; ? виділити та обладнати окремі приміщення для приготування фарби; ? збільшити потужність вентиляційної системи у шафах для зберігання фарб; ? систематично очищати світильники на стелі. Естетичні умови також незадовільні. Приміщення потребує капітального ремонту, майже все обладнання слід перефарбувати, вікна потрібно вимити. Оплата праці по всій ремонтній зоні здійснюється за прямою погодинною системою. Проведений аналіз показав, що така заробітна плата, яку отримує маляр, не є достатньою, оскільки робітник кваліфікований і - що є найголовнішим - він працює шкідливих умовах.

Литература:1. Александров Л.А. Техническое нормирование труда на автомобильном транспорте: Учебник для учащихся на автомобильном транспорте. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Транспорт, 1986. – 207 с., ил., табл. 2. Бойчик I. М., Харiв М. С., Хончам М. I., Пiча Ю. В. Навч. посiбник Економiка пiдприємства. - : "Каравела" , 2000. - 293 с. 3. Бортницкий П.И. Охрана труда на автомобильном транспорте. – К.: 1988г. 4. Вигуржинская С. Ю. Учебное пособие к лекциям и практическим занятиям по курсу "Экономика и организация производства"-Одесса; ОГАХ., 2000.- 22с. 5. Дмитренко Н.М. Заборгованість із виплати заробітної плати: стан та перспективи погашення // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць. – Вип. 23. / Наук. ред. І.К. Бондар. – К., 2003. - С. 76-81. 6. Економiка пiдприємства. Збiрник практичних задач i конкретних ситуацiй. Навч. посiб. / С. В. Покропивний та iнш. - КНЕУ, 2000. - 328 с. 7. Економiка пiдприємства.: Навч. посiб./ А. В. Шегда, Т. М.Литвиненко та iн.,:За ред. А. В. Шегди. - К.: Знання-Прес, 2002. - 335 с. 8. Завіновська Г.Т. Економіка праці: Навч.посібник. – К.: КНЕУ, 2003. – 300с. 9. Кельдер Т.Л. Економіка праці. -Запоріжжя:ЗДУ, 2001. 10. Мельник В.І. Економіка праці: навчально-методичний посібник. К.:КІБіТ, 1999 р., -41 с 11. Методика определения экономической эффективности меропрятий по НОТ– М.: Экономика, 1999 12. Рафе А.И. Научная организация труда.– М.:МИК, 1997 13. Смирнов Е.А. Справочное пособие по НОТ.– М.: Экономика, 1996