Контрольна робота з предмету "Кримінальне право", КУРВ

Задание:Задачі Задача 1 Громадянин Спірін придбав в магазині фінський ніж. Підчас його повернення додому його затримали працівники міліції і вилучили ніж. Експертиза визнала ніж холодною зброєю. Адвокат вимагав кримінальну справу закрити, обґрунтовуючи це вільним продажем ножа і відсутністю будь-якого злочинного умислу у Спіріна. Яке рішення повинен прийняти слідчий? Задача 2 Раніше судимий за бандитизм Колесник разом з Івашевичем таємно проникли до кафе. Викравши 3 пляшки горілки вони пішли в дитячий садок та розпили їх. Через 2 години вони знову повернулись до кафе і заволоділи 2 пляшками коньяку, печивом та магнітофоном. Під час залишення приміщення їх спробував затримати народний дружинник Петров. Заподіявши останньому середньої тяжкості тілесні ушкодження, злодії втекли. Визначте форми співучасті і множинність протиправних дій.

Содержание:Зміст Вступ 3 1. Загальна характеристика складу зловживання владою або службовим становищем 5 2. Характеристика кваліфікуючих ознак зловживання владою або службовим становищем 13 3. Відмежування зловживання владою або службовим становищем від перевищення влади або службового становища 16 Висновки 19 Задачі 22 Задача 1 22 Задача 2 25 Список використаної літератури 28  

Вступление:Вступ Однією з гарантій успішного функціонування держави і громадянського суспільства є створення належних умов для ефективної діяльності державного апарату, апарату органів місцевого самоврядування та підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності. Результативність такої діяльності на сьогодні в Україні значним чином зменшена негативними політичними, економічними, правовими та іншими змінами, а також станом злочинності. Істотною ланкою у ланцюгу названих факторів є зловживання службових осіб наданою їм владою або службовим становищем. Дуже часто зловживання владою або службовим становищем є тим засобом, за допомогою якого службова особа вчинює інший, більш тяжкий злочин задля досягнення бажаного злочинного результату. З використанням службового становища часто вчинюються такі злочини, як викрадення в особливо великих розмірах; незаконна приватизація державної чи комунальної власності; ухилення від сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів; приховування злочинів тощо. Зловживання владою або службовим становищем також сприяє розвитку організованої злочинності. У теорії кримінального права питанням відповідальності за посадові злочини приділялась значна увага. Ці питання були предметом спеціальних досліджень таких, зокрема, науковців, як П.П. Андрушко, О.Ф. Бантишев, Б.В. Волженкін, А.В. Галахова, О.О.Дудоров, А.А.Жижиленко, Б.В.Здравомислов, В.Ф. Кириченко, М.Й.Коржанський, М.Д.Лисов, Ю.І.Ляпунов, П.С. Матишевський, М.І. Мельник, А.Б. Сахаров, О.Я. Свєтлов, В.І. Соловйов, А.Н. Трайнін, М.І. Хавронюк, П.С. Яні та ін. Метою роботи є дослідження теоретичних положень кримінального права та кримінального закону в частині відповідальності за зловживання владою або службовим становищем. Для досягнення цієї мети були визначені такі основні завдання: - здійснити юридичний аналіз складу зловживання владою або службовим становищем; - дослідити його кваліфікуючі ознаки; - розглянути основні відмінності зловживання владою або службовим становищем від перевищення влади або службового становища; - сформулювати пропозиції з удосконалення кримінального закону, що передбачає відповідальність за злочини у сфері службової діяльності. Об’єктом дослідження є кримінально-правова регламентація відповідальності за зловживання владою або службовим становищем у КК України. Предметом дослідження є теоретичні і прикладні проблеми кримінальної відповідальності за зловживання владою або службовим становищем. Методи дослідження обрані з огляду на поставлену мету, об’єкт і предмет дослідження. У роботі були використані: порівняльно-правовий метод – при відмежуванні зловживання владою або службовим становищем від перевищення влади або службового становища; з використанням догматичного методу та методу системного аналізу розглянуто об’єктивні та суб’єктивні ознаки складу злочину, передбаченого ст. 364 КК України; застосування методу структурно-функціонального аналізу дозволило визначити соціальну зумовленість кримінальної відповідальності працівників правоохоронних органів за зловживання владою або службовим становищем, вплив цих злочинів на різні соціальні процеси; формально-юридичний метод забезпечив дослідження змісту та структури кримінально-правових норм, якими встановлена кримінальна відповідальність за вчинення злочинів у сфері службової діяльності та проти правосуддя, їхньої відповідності правилам законодавчої техніки.  

Выводы:Висновки Введення до КК України окремої норми про відповідальність за зловживання владою або службовим становищем працівників правоохоронного органу було здійснено безсистемно, оскільки окремі види зловживань водночас передбачені багатьма іншими статтями Особливої частини КК, що не узгоджені між собою. Це породжує проблеми конкуренції, окремі з яких складно, а то й неможливо вирішити на базі усталених правил кваліфікації. До того ж застосування спеціальних норм часто призводить до пом’якшення кримінальної відповідальності працівників правоохоронних органів всупереч повсюдно декларованій ідеї про її посилення. Виходячи з цього, можна констатувати, що окрема норма про зловживання владою або службовим становищем працівників правоохоронних органів є зайвою. З огляду на все вищесказане статтю 364 можна запропонувати викласти у такій редакції: «Стаття 364. Зловживання владою або службовим становищем» 1. Зловживання службовим становищем, тобто умисне використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, - карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 2. Зловживання владою, тобто умисне використання владних повно¬важень представником влади всупереч інтересам державної служби, якщо воно заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, - карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 3. Виключено. 4. Зловживання владою або службовим становищем, що супрово-джу¬валося насильством чи погрозою його застосування або використанням зброї за відсутності ознак катування, чи потягло тяжкі наслідки, - карається позбавленням волі на строк від трьох до десяти років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. П р и м і т к а. 1. Службовими особами є особи, які постійно чи тим¬ча¬сово обіймають посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або виконують такі обов’язки за спеціальним повноваженням на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності, а також Збройних Силах України, інших військах та військових формуваннях України. 2. Представники влади – це громадяни України, які здійснюють функції публічної влади та наділені повноваженнями у межах своєї компетенції пред’являти вимоги, приймати рішення чи застосовувати примусові заходи щодо громадян і юридичних осіб незалежно від їх відомчої належності чи підлеглості. 3. Службовими особами також визнаються іноземці або особи без громадянства, які виконують обов’язки, зазначені в пункті 1 цієї примітки. 4. Істотною шкодою у статтях 364, 367, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Істотна шкода може мати також нематеріальний характер і полягати у порушенні конституційних прав і свобод громадян, підриві авторитету органів державної влади, державного управління і місцевого самоврядування, порушенні нормальної діяльності організації, вчиненні злочину під¬контрольними чи підлеглими особами тощо. 5. Тяжкими наслідками у статтях 364, 366, 367, якщо вони полягають у заподіянні матеріальних збитків, вважаються такі, які у двісті п’ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Тяжкі наслідки нематеріального характеру визначаються з урахуванням кількості потерпілих, тривалості та (або) ступеня порушення їхніх прав, можливості їх відновлення чи відновлення нормальної діяльності відповідних органів та організацій, тяжкості та кількості злочинів, вчинених підконтрольними або підлеглими особами тощо».  

Литература:Список використаної літератури 1. Кримінальний кодекс України від 5.04.2001 № 2341-III // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2001. – № 25-26. – Ст.131. 2. Про затвердження Положення про дозвільну систему. Постанова Кабінету міністрів України від 12.10.1992 № 576 // http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=576-92-%EF&new=1 3. Наказ МВС України вiд 21.08.1998 № 622 «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів» // Офіційний вісник України вiд 05.11.1998 - № 42. – С. 10. 4. Постанова Пленуму Верховного суду України від 26.04.2002 № 3 «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами» // http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v000370002&new=1&fpage=1&text=%F5%EE%EB%EE%E4%ED&x=5&y=11 5. Постанова Пленуму Верховного суду України від 26.12.2003 № 15 «Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень.» // http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v0015700-03&new=1 6. Брич Л.П. Кримінально-правова кваліфікація корупційних діянь з врахуванням нового антикорупційного законодавства України // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. – 2010. – № 2. – С. 250-263. 7. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і гол. ред. В.Т. Бусел. – К. ; Ірпінь : Перун, 2004.— 1440с. 8. Квициния А.К. Должностные преступления / А.К. Квициния. – М. : Российское право, 1992. – 223с. 9. Коваленко В.П. Працівник правоохоронного органу як суб’єкт злочину, передбаченого ч. 3 ст. 364 КК України / В.П. Коваленко // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: матеріали IX регіон. наук.-практич. конф., 13–14 лютого 2003 р.: тези доп. – Львів: юрид фак. ЛНУ ім. І. Франка, 2003. – С.406–408. 10. Кримінальна відповідальність за зловживання владою або службовим становищем, вчинене працівником правоохоронного органу: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.08 / В.П. Коваленко; Львів. держ. ун-т внутр. справ. — Л., 2009. — 18 с. 11. Кримінальна відповідальність за зловживання владою або службовим становищем: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.08 / В.Г. Хашев; Дніпропетр. держ. ун-т внутр. справ. — Д., 2007. — 20 с. 12. Кримінальне право України (Особлива частина) : підручник для студентів юр. вузів і факультетів / за ред. П.С. Матишевського.— К. : Юрінком Інтер, 1999.— 892с. 13. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник / М. І. Бажанов , Ю. В. Баулін, В. І. Борисов та ін.; За ред. проф. М. І. Бажанова , В. В. Сташиса, В. Я. Тація. — 2-е вид., перероб. і допов. — К.: Юрінком Інтер, 2005. — 480 с. 14. Кримінальний кодекс України: науково-практичний коментар / Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, С. Б. Гавриш та ін., за заг. ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – К.: Концерн “Видавничий Дім “Ін Юре“, 2006. – 1184 с. 15. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2005 року / За ред.М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. – К.: Каннон, А.С.К., 2005. – 1104 с. 16. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. – 5-те вид., переробл. та доп. / За ред. М. І Мельника, М. І. Хавронюка. – К.: Юридична думка, 2008.– 1216 с. 17. Селецький С.І. Кримінальне право України. Загальна частина. Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 248 с. 18. Хашев В.Г. Дослідження родового об’єкта злочинів у сфері службової діяльності // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 2009. – № 2. – С. 155-163. 19. Хашев В.Г. Інтереси служби в контексті зловживання владою або службовим становищем: проблема визначення // Підприємництво, господарство і право.– 2002. – №1. – С. 85-86.