Розслідування крадіжок

Содержание:Вступ 3 1. Основні види крадіжок 4 2. Початковий етап розслідування крадіжок 6 3. Подальший етап розслідування крадіжок 15 Висновки 18 Список використаної літератури 20  

Вступление:Вступ Крадіжки в Україні доволі поширені, а рівень їх розкриття - невисокий. Насамперед це стосується, здебільшого, - квартирних і кишенькових крадіжок. Наявна тенденція зростання посягань, що вчиняються організованими злочинними групами, озброєними, з чітким розподілом функцій між учасниками. Суттєвою є участь у таких групах неповнолітніх і навіть малолітніх, яким інколи доручають вчиняти окремі злочинні дії з розрахунку на кримінальну безвідповідальність. У вчиненні організованих корисливих суспільно небезпечних посягань злочинці широко використовують сучасні засоби зв'язку і транспорту, володіють інформацією про оперативні плани правоохоронних органів, одержуючи її від корумпованих працівників. Злочинам такого роду доволі часто притаманний «серійний» характер. Відомі випадки, коли одні й ті ж особи вчиняли понад сотні квартирних крадіжок, десятки розбійних нападів, «серій» вимагань тощо. Тому і справи про їх злочини часто багатоепізодні, а це ускладнює розслідування усієї кримінальної діяльності великої кількості осіб, що проходять у справі. Небезпечність цього злочину значно посилюється у випадках, коли крадіжки вчиняються злодіями-рецидивістами, для яких гака діяльність набуває характеру злочинного промислу, чи особами, котрі ухиляються від суспільно корисної праці, або неповнолітніми, які об'єдналися в організовані злодійські угруповання з метою систематичного посягання на чужу власність.  

Выводы:Висновки З корисливих злочинів найпоширенішими є крадіжки. За своїм характером вони досить різноманітні: крадіжки із квартир, з державних об'єктів (магазинів, складів, приміщень різних установ), кишенькові крадіжки, крадіжки транспортних засобів (велосипедів, автомобілів, моторних човнів і катерів) і інших. Повідомлення про зроблену крадіжку звичайно надходять від громадян або посадових осіб (директорів магазинів, завідувачів складами, керівників установ, працівників домоуправлінь і т.д. ). Нерідко про зроблену крадіжку органам дізнання стає відомо з оперативних джерел. Розслідування крадіжок починається, як правило, з огляду місця події. Найбільш ефективний огляд у тому випадку, коли він здійснюється слідчо-оперативною групою, у яку входять слідчий, оперативні працівники карного розшуку, фахівець-криміналіст, кінолог зі службово-пошуковим собакою, дільничний інспектор. При крадіжці з торговельного підприємства й у деяких інших випадках доцільна участь в огляді місця події співробітника служби по боротьбі з економічними злочинами. Після прибуття на місце події опитуються очевидці, у яких з'ясовується, хто перший виявив крадіжку, які зміни вироблялися в обстановці й чи не бачив хто-небудь злочинців або підозрілих осіб. У необхідних випадках силами, оперативних працівників організується розшук по "гарячих слідах". Одержавши загальне подання про обстановку місця події й намітивши послідовність огляду, слідчий з'ясовує наступні питання: яким образом злочинець проникнув у приміщення; яких предметів він стосувався; у якому напрямку зник і чи міг зникнути непоміченим; які сліди залишені на місці події й що злочинець міг віднести із собою або на своєму одязі (викрадені предмети, частки масляної або клейової фарби, грудочки бруду); чи є ознаки, що вказують на професію злочинця, його зовнішність, особистість; немає чи ознак, що дають підставу припускати, що крадіжка зроблена рецидивістом (такий висновок може бути зроблений при відсутності слідів пальців на скриньках, полірованих дверцятах шафи й інших предметів, яких злочинець міг стосуватися, а також при наявності на цих предметах слідів протирання або рукавичок); скільки було злочинців і чи було їм відомо про місце знаходження викрадених цінностей. При огляді місця події з особливою старанністю вивчаються місця проникнення в приміщення (двері, вікна) або сховище (шафи, сейфи), де можуть бути виявлені сліди пальців, знарядь злому, взуття, окремі волокна одягу злочинця, загублені їм предмети (стамеска, викрутка, ломик, фомка, що використалися при відкритті двері, свердла, склоріз і ін.).  

Литература:Список використаної літератури 1. Долгинов С.Д. Использование обыска в раскрытии, расследовании и предотвращении преступлений: Учебное пособие. – М.: ЮИ МВД РФ, 1997. – 56 с. 2. Когутич І. І. Криміналістика: Курс лекцій.- К.: Атіка, 2008.- 888 с. 3. Криміналстика / За ред. В. Ю. Шепітька. — 2-ге вид., переробл. і допов. — К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2004. — 728 с. 4. Планування та організація початкових слідчих дій при розслідуванні квартирних крадіжок: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.09 / О.Г. Швидкий; Нац. юрид. акад. України ім. Я.Мудрого. – Х., 2000. – 18 с. 5. Шурухнов Н. Г. Расследование краж: практ. пособ. / Н. Г. Шурухнов. — М. : Юристъ, 2002. — 235с.