Выводы:ВИСНОВОК
Сучасне життя вимагає від підприємств підвищення ефективності виробництва, впровадження прогресивних форм господарювання та управління виробництвом, подолання безгосподарності і безвідповідального ставлення до використання наявних ресурсів. Тому в комплексі заходів поліпшення бухгалтерського обліку особлива роль відводиться формуванню повної та достовірної інформації про наявність, рух і використання матеріальних ресурсів на підприємстві. Від побудови обліку матеріальних ресурсів залежить величина таких показників діяльності підприємств, як собівартість і прибуток.
В економічній літературі існують різні поняття матеріальних ресурсів промислового підприємства, що головним чином пояснюється відсутністю їх чіткої характеристики, необґрунтованістю економічного складу, відсутністю вірної класифікації.
При визначенні оцінки ефективності використання та групуванні матеріальних ресурсів як об’єкта управління важливе значення має вибір правильного підходу до трактування цього поняття, бо треба знайти найбільш доцільний метод власного дослідження. З іншого боку, необхідно розширити та поглибити класифікації об’єкта, що дасть змогу виділити ті його характеристики і грані, які є визначальними для вдосконалення управління матеріальним потоком на підприємстві.
У першому випадку мова йде тільки про предмети праці. Але до сукупних матеріальних ресурсів промислового підприємства включають не лише матеріали, паливо, запасні частини, комплектуючі вироби, тару та ін., а й основні засоби, в тому числі малоцінні та швидкозношувані предмети, матеріальні витрати в незавершеному виробництві, напівфабрикати власного виробництва, готову продукцію. Всі вони беруть участь у кругообігу засобів і складають його матеріальну основу.
У другому випадку маються на увазі предмети праці і та частина основних засобів, яка виділена у групу малоцінних і швидкозношуваних предметів.
Такий підхід дещо розширює поняття, однак і тут розглядається тільки визначена частина матеріальних ресурсів, тому що залишаються за межею не менш важливі її групи – засоби праці, матеріальні витрати в незавершеному виробництві, напівфабрикати власного виробництва, готова продукція.
У третьому випадку до матеріальних ресурсів відносять засоби та предмети праці, але не включають до них матеріальні витрати в незавершеному виробництві, напівфабрикати та готову продукцію, яка має, як і матеріали, натурально-оречевлену та вартісну форми.
У четвертому випадку під матеріальними ресурсами розуміють предмети праці, напівфабрикати власного виробництва, незавершене виробництво, а також готову продукцію. У деяких випадках до матеріальних ресурсів відносять усі елементи засобів виробництва і предметів споживання; засоби виробництва і готову продукцію; виробничі запаси, незавершене виробництво, готову продукцію, засоби і предмети праці.
Завершуючи огляд думок з приводу поняття матеріальних ресурсів необхідно зазначити, що матеріальні ресурси промислового підприємства включають до свого складу не тільки засоби і предмети праці – основні засоби, малоцінні і швидкозношувані предмети, сировину, основні та допоміжні матеріали, паливо, напівфабрикати, комплектуючі вироби, запасні частини для ремонту, але і матеріальні витрати в незавершеному виробництві та готову продукцію.
Прийняття управлінських рішень з оптимізації процесу відтворення матеріальних ресурсів передбачає розрахунок показників ресурсної оцінки, що мають відображати комплексні характеристики ефективності процесу та відповідати принципу системності. Розрахункові показники можуть відображати як ефективність використання матеріальних ресурсів у цілому, так і окремих функціональних груп чи окремих елементів матеріальних ресурсів.
Для матеріальних ресурсів доцільно виділяти показники ефективності відтворення та ефективності використання матеріальних ресурсів. На нашу думку, означену схему істотно доповнюють показники фінансової стійкості підприємства та показники ліквідності ресурсів, що значною мірою методично дає змогу оптимізувати структуру ресурсного потенціалу та взаємозв’язки між елементами окремих видів ресурсів і міжресурсні співвідношення.
Економічна оцінка ефективності використання ресурсів в основному залежить від таких чинників та характеристик:
? об’єм, структура та виробнича необхідність ресурсів;
? об’єм господарської діяльності;
? сума фінансових результатів;
? рентабельність використання окремих видів ресурсів;
? показники стану відтворення та ефективності використання основних фондів.
Очевидно, показники ефективності використання матеріальних ресурсів у торгівлі будуть змінюватися в розрізі підприємств різних форм власності залежно від таких чинників:
? об’єм та структура товарної реалізації;
? територіальне розміщення підприємства;
? товарна насиченість внутрішньо-регіонального ринку;
? купівельна спроможність на ринку товарів та послуг;
? конкурентоспроможність як окремих видів товарної реалізації, так і підприємства в цілому.
Оцінку ефективності використання матеріальних ресурсів доцільно проводити за календарний період роботи, часова характеристика якого відображається хронологічною моделлю та динамічним рядом. Для розрахунків доцільно використовувати як вартість матеріальних затрат та відповідних їм ресурсів (затратний метод), так і вартість окремих видів ресурсів, зокрема матеріальних ресурсів (ресурсний метод).