Відповідальність за екологічні правопорушення

Содержание: ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ЕКОЛОГІЧНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ 6 РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ ВИДІВ ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ЕКОЛОГІЧНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ 15 2.1. Адміністративна відповідальність 15 2.2. Кримінальна відповідальність 18 2.3. Еколого-правова відповідальність 21 2.4. Цивільна відповідальність 26 2.5. Дисциплінарна та майнова відповідальність 31 ВИСНОВКИ 33 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 36  

Вступление:ВСТУП Проголошення у Конституції України людини, її життя і здоров’я найвищою соціальною цінністю, права кожного на безпечне для життя і здоров’я довкілля, обов’язку держави щодо забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України створює першооснову для формування в Україні належного екологічного правопорядку та зумовлює необхідність пошуку нових і вдосконалення існуючих засобів та інструментів для його досягнення. Досягнення належного екологічного порядку надзвичайно важливе завдання для українського суспільства, зважаючи на нинішню складну екологічну ситуацію в Україні. На подолання екологічної кризи в країні, забезпечення екологічних прав громадян та створення відповідних засад сталого розвитку держави спрямовані Основні напрями державної політики України в сфері охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки. Одним з найважливіших засобів реалізації державної політики в цій сфері є створення дієвої та ефективної нормативно-правової бази, спроможної забезпечити функціонування екологічного правопорядку. Екологічний правопорядок не може існувати без налагодженої системи юридичної відповідальності. Для створення надійних засад охорони довкілля необхідне існування всіх видів юридичної відповідальності. Проте сучасний стан цього правового інституту значно відстає від потреб сьогодення. Він характеризується недостатньою систематизованістю законодавства, неповним врахування суб’єктів та об’єктів правопорушень і так далі. Питанням юридичної відповідальності за екологічні правопорушення приділена значна увага в наукових працях В.І. Андрейцева, М.І. Єрофеєва, С.М. Кравченко, Н.Р. Малишевої, В.Л. Мунтяна, В.Ф. Погорілка, Б.Г. Розовського, Ю.С. Шемшученка, а також російських вчених М.М. Бринчука, С.О. Бо¬голюбова, О.Л. Дубовика, І.А. Іконицької, Б.В. Єрофеєва, О.С. Колбасова, В.В. Петрова. Метою дослідження є комплексний науковий аналіз теоретичних і практичних проблем юридичної відповідальності за екологічні правопорушення. Виходячи з поставленої мети в роботі основну увагу зосереджено на вирішенні наступних задач: ? дослідити визначення юридичної відповідальності за екологічні правопорушення; ? визначити поняття екологічного правопорушення; ? з’ясувати основні види відповідальності за екологічні правопорушення; ? дати характеристику кримінальної відповідальності за екологічні правопорушення; ? розкрити істотні риси та особливості адміністративної відповідальності за екологічні правопорушення; ? охарактеризувати цивільну, матеріальну та дисциплінарну відповідальності за екологічні правопорушення; ? з’ясувати місце еколого-правової відповідальності в систему юридичної відповідальності за екологічні правопорушення. Об’єктом дослідження є матеріальні та процесуальні правовідносини, що виникають у зв’язку із вчиненням особою екологічного правопорушення. Предметом дослідження є законодавство та теоретичні здобутки про юридичну відповідальність, а також практика застосування юридичної відповідальності за екологічні правопорушення. Методологічною основою дослідження є сукупність дослідницьких методів та прийомів наукового пізнання. У процесі до¬слідження використовувалися діалектичний підхід до розгляду досліджуваних проблем та визначення основних напрямів вдосконалення цього правового інституту як важливого засобу забезпечення пріоритетів соціальних цінностей; загальнонаукові методи: структурний, функціональний, системного аналізу, формально-логічний (аналіз та синтез) при вивченні існуючих теоретичних розробок інституту юридичної відповідальності за екологічні правопорушення і нормативного регулювання відповідних суспільних відносин. Серед спеціальних методів було використано формально-юридичний та порівняльно-правовий, статистичний метод.  

Выводы:ВИСНОВКИ Відповідальність за порушення екологічного законодавства – це різновид юридичної відповідальності, яка полягає в покладенні на винну особу специфічного обов'язку зазнавати відповідних об¬межень особистого чи майнового характеру за вчинене правопору¬шення відповідно до санкції порушеної норми права. Під юридичною відповідальністю за порушення екологічного законодавства, тобто за екологічні правопорушення, слід розуміти відно¬сини між державою в особі уповноважених органів у галузі охорони навколишнього природного середовища, правоохоронних органів, інших уповноважених суб'єктів і особою (фізичною чи юридичною), яка вчинила екологічне правопорушення, по застосуванню до поруш¬ника відповідного покарання. Сутність такої відповідальності поля¬гає в несприятливих для порушника екологічних вимог наслідках у межах, установлених екологічним законодавством за правопорушен¬ня в галузі екології. Кримінальна відповідальність - це найсуворіший вид відповідальності. Це стан розвитку суспільних відносин, в якому реалізу¬ються засоби кримінально-правового покарання осіб, винних у здійсненні еко¬логічного правопорушення з високим рівнем екологічного ризику і екологіч¬ної небезпеки для навколишнього природного середовища, природних ресур¬сів, життя і здоров'я людей. Адміністративна відповідальність - це за¬стосування уповноваженими органами й посадовими особами адміністративних стягнень до суб'єктів, винних у вчиненні адміністративного проступку в галузі охорони навколишнього природного середовища, при¬родокористування. За загальним правилом застосування до винних осіб кримінальної або адміністративної відповідальності не звільняє їх від відшкодування шкоди, завданої порушен¬ням законодавства про охорону навколишнього природ-ного середовища. Ця шкода характеризується як за¬гальними ознаками "шкоди", так і особливими, які вла¬стиві лише екологічній шкоді. Загальне визначення шко¬ди зводиться до віднесення до неї будь-якого знецінення, погіршення, зменшення, знищення блага, що охоро¬няється законом, або ж до розуміння її як несприятливих наслідків, що виникають у результаті порушення майно¬вих або особистих немайнових прав потерпілого. Відповідно до цього визначається й екологічна шкода як сукупність негативних змін у якості та структурі навколишнього природного середовища, або його окремих елементів: псування, знищення, руйнування об'єктів природи, порушення екологічних зв'язків і систем, за¬гальне погіршення стану природного середовища тощо. Дисциплінарна відповідальність за екологічні правопорушення – це різновид юридичної відповідальності, яка застосовується до винних осіб за протиправні дії, що порушують екологічні вимоги у процесі виконання своїх функціональних обов'язків та ін. вимог дисципліни праці, пов'язаних з використанням природних ресурсів, охороною навколишнього природного сере¬довища, забезпеченням екологічної безпеки Майнова відповідальність за екологічні злочини - це різновид юри-дичної відповідальності, яка передбачає виконання обов'язку фізичних чи юридичних осіб щодо компенсації майнової чи моральної шкоди, заподіяної власником чи користувачем природних ресурсів, порушенням екологічного законодавства або порушенням екологічних та ін. прав громадян. Існує багато поглядів на правову природу такого виду юридичної відповідальності, як еколого-правова - від тих, що цілковито заперечують цей правовий інститут, до тих, що його абсолютно визнають як самостійний правовий інститут. Цьому виду юридичної відповідальності за екологічні правопорушення притаманні певні особливості і свої ознаки: 1) еколого-правова відповідальність – це самостійний вид юридичної відповідальності за екологічні правопорушення; 2) еколого-правова відповідальність це обов’язок правопорушника зазнавати несприятливих для нього наслідків; 3) несприятливі для правопорушника наслідки носять еколого-правовий характер, тобто виражаються в позбавленні права спеціального природокористування та інше; 4) несприятливі наслідки встановлюються в санкціях правових норм, які містяться, як правило, в екологічному законодавстві; 5) еколого-правова відповідальність покладається в певному процедурному порядку, спеціально уповноваженими органами в сфері охорони навколишнього природного середовища, природокористування та забезпечення екологічної безпеки  

Литература:СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Кодекс України про адміністративні правопорушення вiд 07.12.1984 № 8073-X // Відомості Верховної Ради Української РСР (ВВР). – 1984. – додаток до № 51. – Ст.1122. 2. Кримінальний Кодекс України вiд 05.04.2001 № 2341-III // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2001. – № 25-26. – Ст.131. 3. Цивільний Кодекс України вiд 16.01.2003 № 435-IV // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2003. – №№ 40-44. – Ст.356. 4. Про охорону навколишнього природного середовища. Закон України від 25.06.1991 № 1264-XII // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 1991. – № 41. – Ст.546. 5. Аграрное право: Учебник для вузов / Под ред. Г.Е. Быстрова, М.И. Козыря. – М.: Юрист. 1998. – 456с. 6. Адміністративна відповідальність за екологічні правопорушення: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / І.А. Куян; НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. — К., 2001. — 18 с. 7. Балюк Г. Проблеми удосконалення юридичної відповідальності за екологічні правопорушення в контексті сталого розвитку України // Вісник Київського національного університету ім.. Т. Шевченка. – 2007. – Вип. 74. – С. 7-10. 8. Біленчук П.Д., Баб'як О.С., Чирва Ю.О. Екологічне право України: Навчальний посібник. — К: Атіка, 2001. — 216 c. 9. Боголюбов С.А. Экологическое право России: – М.: Норма, 1998. – 450с. 10. Братусь С.Н. Юридическая ответственность и законность. - М.: Юридическая литература, 1976. – 220с. 11. Гавриш С.Б., Сутковий В.Л., Філіпенко Т.М. Правознавство. – К.: "Генеза", 2010. - 221с. 12. Духно Н.А. Экологический правопорядок: понятие, структура, управление, способы защиты. - М.: МГУ, 2000. - 301 с. 13. Духно Н.А., Ивакин В.И. Понятие и виды юридической ответственности // Государство и право. - 2000. - № 6. - С. 13. 14. Екологічне право України: Підручник / За ред. А.П. Гетьмана, М.В. Шульги. - К.: Право, 2005. - 380 с. 15. Ерофеев Б.В. Экологическое право: Учебник для вузов. – М: Высшая школа, 1999. – 349с. 16. Жевлаков Э.Н. Экологические правонарушения и ответственность. М.: ЗАО Бизнес-школа Интел-Синтез, 1997. – 78с. 17. Завгородня В.М. Майнова відповідальність за порушення лісового законодавства: Дис. канд. юрид. наук. - К., 2003. – 235с. 18. Ільків Н.В. Місце юридичної відповідальності за екологічні правопорушення у системі юридичної відповідальності // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. – 2008. – № 2. – С. 5-11. 19. Комарницький В.М., Шевченко В.І., Єлькін С.В. Екологічне право: Навчальний посібник. - 3-є вид.. Центр навчальної літератури, К.: 2006. - 224 с. 20. Куян І.А. Адміністративна відповідальність за екологічні правопорушення: Дис. канд. юрид. наук. - К., 2001. – 208с. 21. Матузов Н.И., Малько А.В. Теория государства и права: Учебник. - М.: Юристъ, 2004. -545 с. 22. Назарук М.М., Койнова І.Б. Екологічний менеджмент: Запитання і відповіді, Львів: Еней, 2004. - 236 с. 23. Общая теория права и государства: Учебник / Под ред. В.В. Лазарева. — 3-е изд., пе-рераб. и доп. — М.: Юристъ, 2001. — 520с. 24. Петров В.В. Экология и право. – М.: Юрид. лит., 1981. - 224 с 25. Разгельдеев Н.Т. Ответственность по советскому природоохранительному праву. – Саратов: Изд-во Саратов. ун-та, 1986. – 265. 26. Слесарева Е.А. К вопросу об эколого-правовой ответственности // Аграрное и земельное право. - 2006. - № 10. - С. 132-142. 27. Социально-правовые проблемы охраны окружающей среды в современных условиях (Материалы междун. научно-практ.конференции, г. Уфа, 6-7 октября 2004 г.) // Аграрное и земельное право. - 2005. - № 2. - С. 112-119. 28. Титова Н.І. Відповідальність за порушення законодавства про охорону природи. - Л.: Вид-во Львівського університету, 1973. - 314 с. 29. Чубуков Г.В. Земельное право России: Учебник. - М.: Издательство "Экзамен",, 2003. - 645 с. 30. Шемшученко Ю.С., Мунтян В.Л., Розовский Б.Г. Юридическая ответственность в области охраны окружающей среды. - К.: Наук. думка, 1978. - 279 c. 31. Юрченко І. Екологічні санкції за забруднення довкілля в Україні // Науковий вісник Національного лісотехнічного університету. – 2005. – Вип. 15.6. – С. 360-366.