Споживче кредитування

Содержание: ЗМІСТ ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ СПОЖИВЧОГО КРЕДИТУВАННЯ 7 1.1. Економічна сутність споживчого кредиту 7 1.2. Види споживчого кредиту 11 РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СПОЖИВЧОГО КРЕДИТУ В УКРАЇНІ 16 2.1. Спектр банківських продуктів зі споживчого кредитування 16 2.2. Аналіз тенденцій розвитку споживчого кредитування до кризи 21 2.3. Споживче кредитування в Україні в умовах кризи 27 РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СПОЖИВЧОГО КРЕДИТУВАННЯ В УКРАЇНІ В УМОВАХ КРИЗИ 34 3.1. Банківська система України у контексті викликів фінансової кризи 34 3.2. Шляхи подальшого розвитку споживчого кредитування з урахуванням існуючих реалій кризової економіки України 37 ВИСНОВКИ 42 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 45 ДОДАТКИ 49

Вступление: ВСТУП Актуальність дослідження. Незважаючи на фінансову кризу, споживче кредитування все ще залишається популярним банківським продуктом. Пов’язано це з тим, що всі ланки суспільства прагнуть ефективно функціонувати, а без розвитку всіх напрямків банківської інфраструктури, насамперед споживчого кредитування, не можливий нормальний розвиток суспільства, а саме всіх його категорій (верств населення). Особливо гостро це питання стоїть перед молодим поколінням. Для нормального проживання яким одразу хотілося мати власне житло, можливість його обладнати. Говорячи про це, ми маємо на увазі не предмети роcкошу, а елементарні засоби для існування, які є необхідними для нормального і проживання як молодих сімей так і інших верств населення, а саме: квартиру, телевізор, меблі, холодильник та інші речі тривалого користування, які людині необхідні для повноцінного існування. Якщо ми хочемо побудувати багату і високо розвинуту країну, то це можливо лише при тій умові, що кожен член нашого суспільства буде жити в добробуті. А цю проблему певною мірою можна вирішити за допомогою такого банківського продукту як споживчий кредит. З початку перебудовчих часів надання споживчого кредиту поступово стало не привабливим продуктом для більшості банків. Насамперед причинами цього стали високі темпи інфляції та, як правило, довгостроковий характер кредитування, тоді як банки надавали перевагу короткотерміновим кредитам під торгівельні операції. Але з часом все змінюється, і ті тенденції які існують в усьому світі не залишилися поза нашою увагою (так за статистичними даними у високо розвинутих країнах близько третини обсягу всіх кредитних угод припадає на кредитування фізичних осіб, тобто на споживче кредитування). Споживче кредитування стає більш актуальним для нашої країни на даний час. Свідченням цього є як державні програми по житловому кредитуванню молодих сімей так і активізація роботи деяких банків на цьому сегменті ринку. На сучасному етапі економічного розвитку важливе місце у пошуку шляхів виходу України з кризового стану займає подальше удосконалення форм кредиту, формування ефективної кредитної системи. Значну роль у задоволенні виникаючих потреб населення, підвищенні його життєвого рівня, забезпеченні соціально-економічного розвитку країни відіграє така форма кредиту, як споживчий кредит, що надається населенню для задоволення різноманітних споживчих потреб. Важливе місце у задоволенні виникаючих потреб населення й у підвищенні його життєвого рівня займає споживчий кредит. Ще нещодавно – до середині 2008 року - споживче кредитування набувало популярності. Пов’язано це було з тим, що всі ланки суспільства прагнули ефективно функціонувати, а без розвитку всіх напрямків банківської інфраструктури, насамперед – споживчого кредитування, не можливий нормальний розвиток суспільства, а саме всіх його категорій (верств населення). Проте світова економічна і фінансова криза наклала свій відбиток на розвитку споживчого та іпотечного кредитування, майже не залишаючи надію на те, що можна взяти нормальний кредит під доступні відсотки. Проте ці негативні тенденції повинні скінчитися, бо без кредитування немає майбутнього розвитку економіки. Тому питання аналізу сучасних проблем та можливих варіантів виходу із кризи в банківській сфері набувають все більшої актуальності у наш час – час кризи, нестабільності гривні, зниження доходів населення. Теоретичну базу дослідження становлять щодо кредитування населення на споживчі потреби становлять роботи таких зарубіжних економістів, як Б. Едвардс, Ж. Матук, Е. Рід, П. Роуз, М. Шульте, К.-Д. Якоб; російських – В. Захарова, А. Казімагомедова, О. Лаврушина, Г. Панової, В. Полякова, В.Усоскіна. Безпосередньо для нашої держави важливе теоретичне і практичне значення мають дослідження кредитних відносин, виконані такими українськими вченими В.В. Гончаренком, О.Т. Євтухом, В.Д. Лагутіним, А.М. Морозом, М.Д. Алексієнком, М. І. Савлуком, В.Т. Сусіденком. Проте питання кредитування населення на споживчі потреби в умовах ринкової економіки вимагають подальших досліджень. На особливу увагу заслуговує впровадження нових кредитних продуктів, що надаються населенню України, з врахуванням зарубіжної практики банківських і небанківських кредитно-фінансових установ, а також розвиток ринкової інфраструктури, пов’язаної з наданням споживчих кредитів населенню. Все це і обумовило вибір теми курсового дослідження. Метою роботи є дослідження теоретичних та практичних аспектів, які стосуються споживчого кредитування та методичного і практичного інструментарію функціонування механізму надання споживчого кредиту з урахуванням особливостей сучасного середовища бізнесу і провідного досвіду розвинених країн. Для досягнення мети дослідження було зазначено такі завдання: - визначити економічну сутність споживчого кредиту; - охарактеризувати основні види споживчого кредиту; - проаналізувати сучасний спектр банківських продуктів зі споживчого кредитування; - оцінити сучасний стан споживчого кредитування в Україні; - розробити пропозиції щодо вдосконалення та подальшого розвитку споживчого кредиту в Україні в умовах кризи. Об’єктом дослідження є діяльність банків України по споживчому кредитуванню населення. Предметом курсової роботи є теоретичні та прикладні аспекти техніки споживчого кредитування. Інформаційну базу дослідження становлять відомості журнальних статей та статистичних збірників, законами та нормативні актами, постанови та положення Верховної Ради України, Кабінету Міністрів, Національного банку України, підвідомчі акти Укрінбанку, наукові монографії. Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є діалектичний метод і системний підхід до вивчення умов і можливостей розвитку споживчого кредиту. Для дослідження стану кредитних взаємовідносин комерційних банків, небанківських кредитно-фінансових інститутів та населення використані різноманітні методи, серед яких метод аналізу і синтезу, статистичні, техніко-економічні методи. Структура роботи складається зі вступу, у якому обґрунтовується актуальність теми курсового дослідження, вказуються мета й завдання, конкретизуються методи дослідження, трьох розділів, у яких здійснено вирішення основних завдань курсової роботи. Завершують роботу узагальнюючі висновки за результатами дослідження та список використаних джерел.

Выводы: ВИСНОВКИ Дослідження сутності, ролі класифікації споживчого кредиту споживчого кредиту в ринкових умовах господарювання приводить нас до ряду висновків. Стосовно споживчого кредиту можна виділити декілька специфічних рис: - це вид позики відображає відносини між кредитором і позичальником, сенс яких полягає у кредитуванні кінцевого споживання, на відміну від позик, які надають суб`єктам господарювання для виробничих цілей або для придбання активів, що породжують рух вартості; - на відміну від інших видів кредиту, якими користуються переважно суб`єкти господарювання, споживчі кредити одержують фізичні особи; - споживчий кредит є засобом задоволення споживчих потреб населення, тобто особистих, індивідуальних потреб людей. Надання споживчих позик населенню підвищує їх платоспроможний попит, життєвий рівень в цілому, та прискорює реалізацію товарних запасів, послуг, сприяє створенню основних фондів. - всі види споживчого кредиту мають соціальний характер, оскільки вони сприяють вирішенню суспільних проблем – підвищенню життєвого рівня населення, утвердженню принципів соціальної справедливості. У другому розділі проведений аналіз сучасного стану споживчого кредитування в Україні. Так, у 2001–2004 роках для того, щоб отримати найпростіший кредит – споживчий (або, інакше кажучи, розстрочку), необхідно було надати величезний пакет документів (окрім звичайних паспорта й ідентифікаційного номера також вимагали довідку з місця роботи, трудову книжку, необхідно було мати поручителя, а також місцеву реєстрацію). У 2005 році в Україні почався бум споживчого кредитування. Банки, всі як один, у числі головних своїх пріоритетів ставлять роздрібне кредитування, заявляючи про надзвичайну перспективність цього ринку. У 2006 році обсяги кредитів, виданих приватним споживачам, виросли майже в 2,3 рази (знову ж, за оперативним даними департаменту монетарної політики). Адже саме споживчий ринок найбільшою мірою приваблює в Україну закордонні фінансові установи. В Україні у 2010-2011 рр. споживчим кредитуванням займаються декілька банків серед яких: ПриватБанк, Дельта Банк і Platinum Банк, а з недавнього часу і УкрСиббанк. Кількома роками раніше цей список був значно більший, але в 2009 році під час кризи одні банки стали банкрутами, а деякі просто припинили програму споживчого кредитування. У 2010 році на початку квітня вперше в цьому році збільшився загальний обсяг позик (819,66 млн. грн) виданих українськими банками — на 0,4% порівняно з початком березня (808,19 млн. грн). Схоже на те що ринок фінансових послуг в Україні почав оживати. Тепер узяти кредит у вітчизняному банку складно, але можливо. У 2006-2008 значно простіше було скористатися програмою споживчого кредитування. Тоді відбувався справжній «кредитний бум», відсоткові ставки по кредитам були значно меншими, процедура оформлення була простішою, а кількість конкуруючих між собою банків була значно більшою ніж сьогодні. Вигідні умови для клієнтів давали високі результати видач кредитів для банків. На сьогоднішній день на ринку банківського кредитування спостерігається тенденція до поступової стабілізації, про підвищення результатів банків кредитної діяльності банків годі й казати. Вплив світової фінансової кризи наглядно продемонстрував нездатність вітчизняної банківської системи протистояти її викликам, мобільно пристосовуватись до постійно змінюваних ринкових умов і проявив потенційні ризики її дестабілізації. У зв’язку з цим, питання дослідження причин і наслідків глобальних фінансових криз на банківський сектор України є на сьогодні надзвичайно актуальним. Вагомою причиною кризового стану вітчизняних банків є також надмірна їх активність на ринку споживчого та іпотечного кредитування, оскільки криза економіки погіршує соціальне становище населення, пов’язане зі зростанням безробіття, заборгованістю з виплат заробітних плат і їх знеціненням через інфляцію, що постійно збільшує кількість неякісних і проблемних щодо погашення банківських кредитів. На сьогодні світова практика засвідчує те, що кожна держава вже аналізує ефективність запроваджених заходів, але в Україні до цього часу поки що не визначено плану конкретних дій, не розроблено модель поведінки тих чи інших секторів економіки і владних структур в умовах кризи. Для більш ефективного функціонування сфери споживчого кредиту¬вання з боку держави необхідно приділити увагу розробці механізму дер¬жавної підтримки банків (сьогодні понад 20 банків України проблемні в плані своєї діяльності, але НБУ може взяти під свою опіку лише 7-8 бан¬ків), вдосконалення законодавчої бази щодо організації саме кредитного процесу (НБУ повинен розробити положення або інструкцію, яка б регу¬лювала кредитні відносини). Необхідність кредитування населення на споживчі потреби обумовлю-ється перш за все миттєвим задоволенням споживчих потреб широкого ко¬ла споживачів - що в свою чергу сприяє згладжуванню соціальної нерівно-ваги суспільства. В даний момент Україна шукає оптимальні шляхи виходу з фінансової кризи, основними причинами якої були тягар зовнішнього бор¬гу, великий дефіцит рахунку поточних операцій та слабкість банківського сектора. Надання позик фізичним особам без належного аналізу їхньої кре-дитоспроможності - одна з причин, що призвела до проблем неповернення населенням отриманих кредитів, а отже, і до ослаблення банківської інфра-структури в цілому. Тому впровадження таких заходів, як внесення змін в існуючу систему гарантування, розробка планів екстреного фінансування є основними заходами по налагодженню справ у банківському секторі, в то¬му числі і для відновлення системи споживчого кредитування.

Литература: СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Алексєєнко МД. Капітал банку: питання теорії і практики. Монографія. – К.: КНЕУ. – 2002. – 244 с. 2. Андросов А.М. Финансовая отчетность банка. – М.: Менатеп-Информ, 1995- 459 с. 3. Банківська справа: Навч. посібн. / Ред. Тиркала Р.І. – Тернопіль: Карт-бланш, 2001. – 160 с. 4. Банківський менеджмент: Навч.посібн. О.А. Кириченко, І.В. Роголь, С.Л. Гіленко та ін. За ред. О.А. Кириченка К.: Знання-прес, 2002. – 438 c. 5. Банковский портфель: В 3-х книгах (Книга банковского менеджера. Книга банковского финансиста. Книга банковского юриста) / Отв. Ред. Ю.И. Коробов, Ю.Б. Рубин, В.И. Солдаткин. – М.: СОМИНТЄК, 1994. – 752 с. 6. Банковское дело / ред. Колосникова В.И. – М.: Финансы и статистика, 1999. – 464 с. 7. Батковський В.А. Рейтингова оцінка діяльності банків // Фінанси України. – 2004. – №5. – С.145-151. 8. Бушуєва І. Основні шляхи забезпечення прибутковості комерційного банку // Банківська справа. – 2002. ¬– №6. – С.30 –39. 9. Васильченко З.М. Банківська діяльність в умовах глобалізації економіки // Фінанси України. – 2010. №5. – С.124-130. 10. Васюренко О.В. Банківські операції: навч. пос. К.: Т-во “Знання, КОО. – 2002. – 255 с. 11. Владичин У.В. Роль кредитування в економічному зростанні України // Фінанси України. – 2011. – С.96-103. 12. Вощилко М. Основи управління ризиками у банківській справі // Вісник НБУ. – 2009. – №11. – С. 49-53. 13. Даниленко А., Шелудько Н. Тенденції та наслідки активізації споживчого кредитування в Україні // Вісник НБУ. – 2010. – №5. – С. 36-39. 14. Дзюблюк О. Проблеми підвищення ефективності кредитних операцій комерційних банків // Фінанси України. – 2009. – .№ 9. – С. 55-63. 15. Дмитренко М. Управління фінансами банку// Вісник НБУ. – 2000. №11. – С.28-29. 16. Дмитрієва О.А. Оптимізація депозитної діяльності банку // Фінанси України. – 2010. – №5. – С.138-144. 17. Дробязко А. Тенденції розвитку Банківського сектору України // Банківська справа. –2011. – №5. – С.33-39. 18. Евтух А. Т. Види ипотек и возможности их развития в Украине // Іпотечний ринок в Украіні: Матеріали Міжнар. наук.практ. конф. "Проблеми розвитку іпотечного ринку та шляхи їх розв’язання". Київ, 7–8 грудня 2001 року. – К., 2002. – С. 157–162. 19. Євтух О. Типові ризики іпотечного капіталу та управління ними // Вісник НБУ. – 2001. – №11. – С. 42-45. 20. Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затверджена постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 р. № 368 // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. – 2001. – № 10. – С. 3-35. 21. Ковбасюк М.Р. Економічний аналіз діяльності комерційних банків і підприємств. – К.: Видавничий дім „Скарби”, 2010. – 336 с. 22. Кочетков В.М. Основы управления современным коммерческим банком: Учеб. пособие. – К.: МАУП, 2008. – 72 с. 23. Крамонов Ю. Банки зажрались, cдирая с нас по три шкуры. Доказательства. – http://www.fraza.com.ua/ 24. Кукушкина Е. Выбор стратегии сбалансированного управления ресурсами банка // Банковские технологии: Компьютеры и Программы. – 2011. – №4. – С.57-59. 25. Патрикіац Л., Крохмалюк Д. Проблеми та перспективи розвитку банківської системи України // Вісник НБУ. – 2010. – №1. – С.38-43. 26. Погорєльцева Н. Особливості становлення іпотечного ринку в трансформаційній економіці // Банківська справа. – 2006. - №3. – С.26-38. 27. Положення «Про порядок визначення та застосування комплексної рейтингової оцінки комерційних банків за системою „CAMEL”, затвер. Пост. Правл. НБУ №171від 8.05.2002 // Законодавчі та нормативні активні НБУ. – 2002. – №6. – С.12-17. 28. Примостка Л. Управління активами і пасивами комерційного банку // Вісник НБУ. – 2001. – № 2. – С. 39-43. 29. Примостка Л. Фінансовий менеджмент банку: Навч. посібн.- К.:КНЕУ, 1999. – 456 с. 30. Примостка О.О. Аналіз ефективності діяльності комерційних банків // Фінанси України. 2010. – №4. – С. 97-101. 31. Пшик Б.І. Модель управління активами і пасивами банку // Фінанси України. – 2010. – №5. – С.115-120. 32. Пшик Б.І. Ситуаційне моделювання діяльності комерційного банку: Навч. посібн. – Л.:ЛБІ НБУ, 2011. – 191 с.. 33. Основні показники діяльності банків на 1 грудня 2011 р. // Вісник НБУ №1 2011 р. – С. 66. 34. Раєвський К., Раєвська Т. Методичні рекомендації щодо економічного аналізу діяльності комерційних банків. – Л.:ЛБІ НБУ, 2000. – 248 с. 35. Роговий В. Макроекономічні передумови впровадження іпотеки в Україні // Іпотечний ринок в Украяні; Матеріали жіжнар. наук, практ. конф. "Проблеми розвитку іпотечного ринку та шляхи їх розв’язання". 7–8 грудня 2010 р. – К., 2010. – С. 29. 36. Розвиток фінансового ринку // Бюлетень НБУ. – 2011. - №1. – С.35. 37. Роуз П.С. Банковский менеджмент: предоставление финансовых услуг/ Пер. с англ. – М.: Дело, 2007. – 574 с. 38. Світова криза: голова Світового банку попередив, що найгірше попереду. – http://www.unian.net 39. Современный рынок капиталов / Под ред. Г.П. Солюса. – М.: Финанси, 2007. – 225 с. 40. Стойко О.Я. Банківські операції. – К.: Лібра, 2009. – 258 с. 41. Фабер С., Карчева Г. Фінансовий стан та основні проблеми в діяльності банків у 2004 році // Вісник НБУ. – 2010. – №3. – С.9-19. 42. Фінансовий стан банків України // Вісник НБУ. – 2010. – №9. – С. 6-10. 43. Брітченко І.Г. Переваги застосування нових кредитних технологій // Схід. – 2011. - №3. – С. 55-57. 44. Д. Опасные сети // Бизнес. – 2010. - №31. – С. 48-51. 45. Меджибовська Н.С. Дати кредит – і не збанкрутувати // Вісник НБУ. – 2006. - №5. – С. 35-38. 46. Положення Національного банку України «Про кредитування» (Затверджено постановою Правління Національного банку України 28.09.1995 р. №246). 47. Улановский А. Потребительский кредит: что нужно знать пред тем, как идти в банк // Финансы для всех. – 2010. - №12. – С. 10-11. 48. Хитрін О.І. Фінансова безпека комерційних банків // Фінанси України. – 2004. – №11. – С.118-123. 49. http://www.unia.com.ua\ 50. . http://intkonf.org 51. http://www.eurokredyt.com.ua/ 52. http://www.bank.gov.ua 53. http://news.finance.ua/ru/orgtrg/~/2/1/341/117972 54. http://www.bank.gov.ua – Національний банк України. 55. http://www.unia.com.ua - Українська національна іпотечна асоціація.