Выводы: ВИСНОВКИ
На основі дослідження, проведеного у дипломній роботі, слід зробити наступні висновки.
В першому розділі роботи було досліджено теоретичні основи оцінки кредитоспроможності позичальника комерційного банку. Дослідження дало змогу з’ясувати, що кредитні відносини – це суспільні відносини, що виникають між економічними суб’єктами у зв’язку з передачею один одному в тимчасове користування вільних коштів (вартості).
Визначено такі функції кредиту:
• функція капіталізації вільних грошових доходів, що полягає в нагромадженні позичкового капіталу за рахунок реальних збережень фізичних і юридичних осіб та вилученні цих реальних грошових ресурсів зі стану тимчасової бездіяльності;
• функція грошового обслуговування обігу капіталу в процесі його відтворення передбачає, що завдяки кредитному механізму здійснюється нагромадження тимчасово незадіяних капіталів та переінвестування їх у структури, що відчувають нестачу капіталу;
• функція пришвидшення концентрації та централізації капіталу через використання акцій та облігацій корпоративної форми власності, якій нині належать провідні позиції в економічній системі суспільства;
• функція кредиту як інструменту макроекономічного регулювання господарських процесів, що відображає антициклічне регулювання ринкової економіки, її структурну корекцію, дефляційну політику, кредитування зовнішньої торгівлі та відповідне регулювання платіжного балансу.
Було проаналізовано сутність оцінки кредитоспроможності позичальника комерційного банку.
Кредитоспроможність – наявність у підприємства фінансових можливостей одержання кредиту та повернення його у належний термін. При аналізі кредитоспроможності (credit analysis) слід вирішувати наступні питання: чи здатний позичальник виконати свої зобов'язання в термін; чи готовий він них виконати? На перше питання дає відповідь аналіз фінансово-господарських сторін діяльності підприємств.
Друге питання має юридичний характер, і пов’язане з особистими якостями керівників підприємства. Слід відмітити, що визначення кредитоспроможності підприємства потребує оцінки загального рівня показників платоспроможності, ліквідності, фінансової та ринкової стійкості. Оцінювання кредитоспроможності проводиться за допомогою критеріїв, відповідність або невідповідність яким підвищує або знижує вірогідність повернення підприємством кредиту.
Мета оцінки кредитоспроможності полягає в якісній характеристиці підприємства, що визначається до вирішення питання про можливість і умови кредитування, передбачати здатність і готовність повернути узяті ним у борг засоби відповідно до умов кредитного договору, а також оцінити обґрунтованість і доцільність кредитних вкладень і подальших відношень у сфері кредитування.
Усі існуючі методи і моделі було розбито на: класифікаційні (статистичні) методи оцінки, до яких належать бально-рейтингові системи оцінки та моделі прогнозування банкрутства; моделі комплексного аналізу (на основі «н-півемпіричних» методологій, тобто які базуються на експертних оцінках аналізу економічної доцільності надання кредиту): Правило «6С», PARSER, CAMPARI, PARTS, МEMO RISK, Система 4FC.
Також було проаналізовано методичні засади оцінювання кредитоспроможності позичальника КБ "Приватбанк’’.
Порядок класифікації кредитних операцій в установах КБ "Приватбанк" розроблений відповідно до вимог Положення НБУ “Про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків”, затвердженого постановою НБУ від 06.07.2000р. №279 (із змінами та доповненнями), та внутрішніх положень КБ "Приватбанк" з питань кредитування.
Також в першому розділі було проаналізовано чинники, які впливають на ступінь кредитоспроможності економічного суб’єкта. Аналіз внутрішніх і зовнішніх чинників, які впливають на діяльність підприємства, умова визначення ринкової вартості підприємства, шанс в боротьбі за виживання в конкурентному середовищі. Процес оцінки бізнесу є умовою вироблення стратегії підприємства, оцінки майна умовою купівлі-продажу. Цей процес показує альтернативні підходи та визначає, які з них можуть дати вищу ціну, тим самим забезпечивши максимальну ефективність використання майна, потенціальних можливостей бізнесу.
Досить детально вивчено нормативне забезпечення оцінки кредитоспроможності позичальника.
Оцінка кредитоспроможності підприємства, проведена в другому розділі роботи, дозволила зробити такі висновки.
Об’єктом дослідження було обрано закрите акціонерне товариство "Оболонь", яке є лідируючим та найбільш прогресивним приватним підприємством з виробництва пива, мінеральних вод, безалкогольних та слабоалкогольних напоїв в Україні.
Слід відмітити, позитивне зростання загальної вартості активів на 30% в 2010 році порівняно із 2009 роком. Таке зростання відбулося за рахунок зростання активів високої ліквідності – дебіторської заборгованості і активів абсолютної ліквідності – грошових коштів.
Аналіз показників ліквідності дав змогу з’ясувати, що всі показники нижче нормативу і мають тенденцію до зниження, що оцінюється негативною тенденцією. Підприємство не має допустимого відсотка зменшення фактичного операційного доходу до того рівня, поки операційна діяльність залишиться беззбитковою, оскільки запас фінансової стійкості від’ємний та досяг в 2010 році максимального рівня - -44%.
Тип фінансової стійкості ЗАТ "Оболонь" станом на 31.12.2010 р. – абсолютний. Протягом трьох років значення диференціалу є від’ємним, що негативно впливає на рентабельність власного капіталу. В 2008 та 2010 році діяльність підприємства була збитковою. У 2010 році значення диференціалу є найменшим.
Собівартість продукції зросла в 2010 році порівняно із 2009 роком на 33%, що слід пояснити зростанням доходів від реалізації, відмічене щорічне зростання адміністративних витрат, що слід пояснити підвищенням тарифів на комунальні послуги, зростанням рівня цін на послуги та підвищення заробітної плати. Зростання витрат на збут обумовлене зростанням обсягу реалізації продукції підприємства.
Показник рівня витрат на 1 грн. доходу протягом трьох років були менші за одиницю, що є позитивно, але відмічена динаміка до зростання даного показника на 22% в 2010 році порівняно із 2009 роком.
В цілому слід відмітити, що підприємство має низький рівень кредитоспроможності, про що свідчать вище проведені розрахунки.
Було оцінено кредитоспроможність підприємства за проектом реконструкції «Пивоварні Зіберта» (придбання устаткування німецького виробника).
Третій розділ роботи присвячено розробці основних напрямків підвищення кредитного рейтингу позичальника.
Як основний напрямок вдосконалення якісного складу майна підприємства запропоновано вдосконалення системи управління дебіторською заборгованістю на підприємстві. Виникнення дебіторської заборгованості на підприємстві ЗАТ «Оболонь» – це об’єктивний процес, який зумовлений існуванням ризиків при проведенні взаєморозрахунків між контрагентами за результатами господарської операції.
За рахунок проведених заходів можна скоротити рівень дебіторської заборгованості, збільшити обсяг вільних грошових коштів на рахунку, та хоч і не значно (0,069), але підвищити рівень ліквідності підприємства. При систематичному виконанні зазначених у розділ заходів вплив на ліквідність буде більш значним.
Також було оптимізовано фінансову структуру підприємства.
При максимальному значенні ефекту фінансового леверіджу ми маємо оптимальну структуру капіталу (0% позичкового капіталу) та максимальний прибуток і рентабельність власного капіталу. Така ситуація пов‘язана із низькою рентабельністю активів та дуже високою ставкою по банківським кредитам в даний момент. Збільшення долі позичкового капіталу призведе до зменшення прибутків і, навіть, отримання збитків підприємством.
На даний момент підприємство має суму позичкового капіталу біля 2620326 тис. грн. При незмінному значенні власного капіталу суму позичкового капіталу потрібно знижувати з метою підвищення рівня фінансової стійкості, а також ефективності використання капіталу. Якщо ж сума власного капіталу або вартість залучення позикового капіталу зміниться, тоді необхідно провести перерахунок і прийняти нове фінансове рішення щодо оптимальної структури капіталу.
Як напрям підвищення ефективної діяльності підприємства запропоновано виробництво нового виду продукції, використовуючи виявлені резерви фонду робочого часу персоналу та обладнання. Розрахунки ефективності інвестиційного проекту показали, що проект прибутковий та його слід впроваджувати.