Выводы:Видатний французький письменник-реаліст залишив світові багатющу спадщину — дев'яносто шість романів і новел, крім незліченних драм. І в цих шедеврах Бальзак створив власний світ, де є сотні місцевостей, будинків і вулиць, де мешкають дві тисячі людей. Цей світ — життя і звичаї буржуазної Франції ХІХ століття, які письменник гостро засудив. Письменник не лише створив романи «Батько Горіо» та «Ежені Гранде», змалювавши історію життя окремих героїв, а й відтворив широку картину соціального буття. Його твір у яскравій художній формі відображає звичаї французького буржуазного суспільства першої половини ХІХ століття, показує безмежну владу грошей. Бальзака – дослідник, який спускається до глибин океану. Цей океан-людське життя, сповнене повсякденними справами, згубними пристрастями, спокусами та злочинами. Саме у цьому хаосі, у цьому русі, у ланцюгу випадковостей, катастроф, у глибинах людського падіння і злетах думок Бальзак-реаліст шукає головне, досліджує закони, які керують людською природою. Зокрема, червоною ниткою крізь усі твори митця проходить тема збагачення, що стає своєрідною філософією для його героїв. Автор майстерно показує, як жадоба грошей руйнує людину, позбавляє її духовних цінностей, вбиває звичайні людські почуття. Прагнення розбагатіти, незважаючи ні на що, стає згубною пристрастю кожного, хто цінує владу грошей. Взагалі, ставлення до пристрасті у Бальзака було суперечливим: “вбивство пристрастей означало б вбивство суспільства”, — говорив він; і додавав: “пристрасть є крайністю, вона є злом” 20, с. 203. Тобто Бальзак в повній мірі усвідомлював гріховність своїх персонажів, але й не думав відмовлятися від художнього аналізу гріху, який його дуже цікавив і, практично, складав основу його творчості. Як відомо, романтик Мюссе говорив про свою націленість на вивчення зла. І у тому, як Бальзак цікавиться людськими вадами, безумовно, відчувається певна доля романтичного мислення, яке було притаманним великому реалісту завжди. Але людські вади Бальзак, на відміну від романтиків, розумів не як зло онтологічне, а як породження певної історичної епохи, певного відрізку існування країни, суспільства. Тобто вади для Бальзака є явищем набагато реальнішим і зрозумілішим, ніж для романтиків. Таким чином, ми читаємо не зібрання творів, ми роздивляємось панораму життя. “Людська комедія”, до якої входить проаналізований роман, —- яскравий приклад саморозвитку твору мистецтва, який ніколи не зменшує величчі твору, а навпаки – надає йому сили, наданої від Природи. Саме такою могутньою і є геніальна творчість Бальзака. Протест Бальзака проти засад буржуазного світу — це своєрідне відображення гнівного протесту народних мас. Але невмируще значення його творчості полягає не тільки у цьому. Його твори мають не лише історично-пізнавальне значення. Вони не втратили актуальності і в наші дні, бо ті основні принципи буржуазного суспільства, з якими змагався творець образів Нусінгенів і Растіньяків, діють і сьогодні у суспільстві, тільки в ще більш загостреній формі. Слід відмітити, що типове у бальзаківській епопеї завжди розкривається через індивідуальне, тому в широкій галереї образів скнар жоден з них нічим, крім скнарості, не скидається на іншого, зберігаючи індивідуальну своєрідність. Ця виключна майстерність індивідуалізації типових образів вражала і захоплювала Бєлінського. Як відомо, образи у Бальзака завжди подано в динаміці, показано розвиток характеру, зумовленого соціальним буттям, а не вродженими властивостями. Невичерпна людяність і могутній талант великого реаліста захоплювали також інших передових письменників Франції — В. Гюго, Ж. Санд, Г. Флобера, Гі де Мопассана. Про добре серце Бальзака писав Чернишевський. Гуманізм та епохальні масштаби його творчості відзначив О. М. Горький, справедливо підкресливши, що соціальне значення творчості Бальзака по-справжньому зрозуміли тільки Маркс і Енгельс. На похоронах творця "Людської комедії" виступив Віктор Гюго, який сказав: "Бальзак був одним з перших серед великих, одним з кращих серед обранців. Всі його книги утворюють одну книгу, книгу живу, блискучу й глибоку, в якій рухається і діє вся наша сучасність, втілена в цілком реальних образах, на яких лежить печаль розгубленості й жаху… "10, с. 9. Проведене дослідження не претендує на всебічний огляд творчості видатного французського письменника-реаліста Оноре де Бальзака. Це лише одна із спроб аналізу особливостей поетики та проблематикийого окремих романів, що входять до широкої епопеї життя минулої епохи «Людської комедії». У роботі залишається ряд відкритих питань, які потребують детального опрацювання. Результати дослідження можуть бути використані на уроках зарубужної літератури при вивченні творчості О.Бальзака та стануть у пригоді усім, хто цікавиться французькою літературою ХІХ століття.