Основні етапи розвитку реферування

Содержание:ВСТУП 3 1.  Поняття про реферати та реферування 4 2. Основні етапи розвитку реферування 10 ВИСНОВКИ 18 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 20  

Вступление:  Аналітико-синтетична переробка документів складається в наданні кожного окремого документа або певної сукупності документів у такому виді, що максимально відповідає тому або іншому завданню науково-інформаційної діяльності. Основними видами аналітико-синтетичної переробки є бібліографічний опис документів, їхня класифікація (індексування), анотування, реферування, переклад з однієї мови на іншу, а також складання оглядів. Кожному виду такої переробки властиво певне співвідношення аналізу й синтезу.   Анотація й реферат стали важливими шляхами, що ефективно забезпечують швидкий обмін новою науково-технічною інформацією, саме вони істотно скорочують час фахівців на обробку інформації. Сутність анотування й реферування полягає в максимальному скороченні обсягу джерела інформації при істотному збереженні його основного змісту.   Реферування - це вид аналітико-синтетичного опрацювання текстів документів, у процесі якого генерують короткий текст (у середньому до 1000 знаків), що передає основний зміст документу.  

Выводы:  Отже, проаналізувавши усе вищевикладене, можна зробити наступні висновки та узагальнення:   Реферування - це вид аналітико-синтетичного опрацювання текстів документів, у процесі якого генерують короткий текст (у середньому до 1000 знаків), що передає основний зміст документу.   Реферат - це короткий виклад змісту окремого документа, його частини чи сукупності документів, який включає основні відомості та висновки, а також кількісні та якісні дані щодо об’єкта опису, а реферування - це процес складання реферату.   Реферати лежать в основі реферативних баз даних, реферативних перекладів, реферативних збірок, авторефератів дисертацій. У країнах і розвиненою інформаційною інфраструктурою свідоцтвом оприлюднення результатів наукових досліджень є їх відбиття в реферативних журналах.   Реферування – це одна з найбільш широко розповсюджених письмових форм отримання інформації, яка дозволяє при сучасному величезному потоці інформації у короткий термін відібрати потрібну спеціалісту інформацію. У порівнянні з анотуванням реферування є більш досконалим методом обробки інформації джерел інформації: якщо в анотації приводиться лише короткий перелік питань, що розглядаються, то в рефераті викладається сутність питань та наводяться найважливіші висновки.   Історія існування реферату як інформаційного документа налічує більше трьох століть. Практика становлення реферативної періодики пов’язана з появою перших наукових журналів спочатку в Західній Європі (60-і рр. XVII ст.), а потім у Росії (20-30 рр. XVIII ст.). Сторінки їх було заповнено не стільки статтями, скільки повідомленнями про нові книги з оцінкою й коротким викладенням змісту. Формування спеціалізованих реферативних служб і журналів почалося наприкінці XVIII ст. у зв’язку з успіхами фізико-математичних, хімічних та технічних наук і зростанням обсягів відповідної літератури.    Зі становленням і розвитком інформатики започатковано новий етап у розвитку реферування. На сьогоднішній день в Україні вже налагоджено механізм опрацювання результатів НДДКР на базі Українського інституту науково-технічної та економічної інформації. Для патентної та нормативно-технічної документації створено власні системи обліку та державної реєстрації. Бібліографічним обліком вітчизняних публікацій займається Книжкова палата України, яка випускає серію поточних державних бібліографічних покажчиків – "Літописів". Найменшого розвитку на сьогодні зазнала оглядово-аналітична діяльність.   За наявності значної кількості інформаційно-аналітичних центрів у різних міністерствах, відомствах, політичних партіях і громадських організаціях в систему загальнодоступних документальних комунікацій їх продукція практично не поступає, що унеможливлює її ефективне використання.  

Литература:1. ГОСТ 7.9-95 "Реферат і анотація. Загальні вимоги". 2. Абрамова Н.Н., Абрамов В.Е.  Автоматическое составление обзорных рефератов новостных сюжетов. Труды 9-ой Всероссийской научной конференции «Электронные библиотеки: перспективные методы и технологии, электронные коллекции» - RCDL’2007, Переславль-Залесский, Россия, 2007.  3. Аналітико-синтетична переробка документної інформації: Навч. посіб. для дистанційного навчання студ. вищ. навч. закл. /Т.Г. Горбаченко. - К.: Ун-т "Україна", 2004. - 236 с. 4. Белоногов Г.Г., Калинин Ю.П., Хорошилов А.А. Компьютерная лингвистика и перспективные информационные технологии. М,. Русский мир, 2004. - 246 с.  5. Всероссийский институт научной и технической информации Электрон. ресурс/ВИНИТИ. – Способ доступа: URL: http://fuji.viniti.msk.su/  6. Зайченко Н.Я., Сорока М.Б. Украинский реферативный журнал (методологические и практические основы разработки и создания) // Библ. вестн. – 1999. – № 1. – С. 10-12. (на укр. языке).  7. Институт научной информации по общественным наукам Электрон. ресурс / ИНИОН. – Способ доступа: URL: http://www.inion.ru 8. Карташов Р. О создании реферативных журналов Украины // Вестн. Книж. палаты Украины. – 1996. – № 1-2. – С. 27-30. (на укр. языке).  9. Корниенко В. Проблемы создания украинского реферативного журнала "Депонированные научные работы" // Вестн. Книж. палаты Украины. – 1998. – № 5. – С. 18-20. (на укр. языке).