Шляхи взаємодії України з СОТ

Содержание: ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1.МІСЦЕ І РОЛЬ СОТ У СУЧАСНІЙ ЕКОНОМІЧНІЙ СИСТЕМІ 6 1.1.Етапи формування та розвитку СОТ 6 1.2.Сучасні функції СОТ 16 1.3.Особливості використання механізму СОТ у сучасних умовах 20 РОЗДІЛ 2.АНАЛІЗ ВЗАЄМОДІЇ УКРАЇНИ З СОТ 29 2.1.Вступ України до СОТ 29 2.2.Сучасний стан взаємодії України і СОТ 38 2.3.Аналіз проблемних аспектів узгодження національного законодавства України з вимогами СОТ 45 РОЗДІЛ 3.ПЕРСПЕКТИВИ УЧАСТІ УКРАЇНИ У СОТ 57 3.1.Оцінка наслідків вступу України до СОТ 57 3.2.Пропозиції щодо подальшої співпраці України у СОТ 71 ВИСНОВКИ 88 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 93

Вступление: Зростаюча масштабність міжнародних торговельно-економічних відносин, поява нових форм та методів міжнародної торгівлі, її ускладнення та динамізація об’єктивно обумовили формування системи регулювання міжнародного обміну товарами та послугами, яка являє собою сукупність взаємопов’язаних принципів, норм, правил та процедур впливу на формування регіональних і товарних структур експорту та імпорту за допомогою політичних, економічних, фінансових, правових та адміністративних інструментів. Інституційно торговельно-економічна глобалізація здійснюється у межах Світової організації торгівлі (СОТ) і тому дослідження взаємодії даної організації та України є надзвичайно актуальним Світова організація торгівлі є міжнародною структурою, яка заснована на Генеральній Угоді з тарифів і торгівлі (ГАТТ), результатах попередніх погоджень, а також на домовленостях, досягнутих під час Уругвайського раунду, іншими словами – це об'єднання держав, спрямоване на створення і підтримку системи юридичних норм міжнародної торгівлі. Світовий досвід показує, що у сучасному глобалізованому економічному просторі держави не спроможні жити ізольовано та домогтися сталого економічного розвитку без участі і ефективного використання переваг міжнародних торговельних відносин. Оскільки переваги міжнародної економічної інтеграції очевидні, одним з показників рівня розвитку зовнішньої торгівлі будь-якої держави є її членство у Світовій організації торгівлі (СОТ) – єдиному інституті, де запроваджено міжнародні правила торгівлі між країнами та створено умови для передбачуваності зовнішньоторговельної політики. Приєднуючись до СОТ, Україна, отримала режим найбільшого сприяння і національний режим для товарів, що експортуються і імпортуються українською стороною. Крім того, Україна отримує захист від можливого застосування іноземними державами дискримінаційних податків, акцизів, митних зборів і цілий ряд інших, у тому числі і політичних, переваг, що підвищують рейтинг і престиж нашої країни, а також можливість самій впливати на розвиток механізму міжнародних економічних зв’язків. Ставши членом СОТ, однієї з найбільших і впливових міжнародних економічних організацій, Україна дістала можливість не тільки брати участь в нових формах світових зовнішньоторговельних зв’язків, але і одночасно робити вплив на їх формування з урахуванням своїх національних інтересів, можливість просування своїх інтересів через участь повноправного партнера у формуванні міжнародного торгівельного режиму, який охоплює все нові сфери і в перспективі може розповсюдитися також на взаємозв’язок торгівлі і екології, соціальні стандарти, електронну торгівлю. Після набуття Україною членства в СОТ особливо актуальним стало питання успішної адаптації економіки країни до нових умов. Тоді експертами з питань щодо членства в СОТ було представлено цілий перелік потенційних переваг та загроз від приєднання України до СОТ. Але до сьогодні ці переваги в основному продовжують залишатися потенційними, у той час, коли більшість загроз уже справдилися, у чому не останню роль, крім звичайної неготовності вітчизняної економіки, відіграла й світова фінансово-економічна криза. Тому в сучасних умовах на порядку денному стоїть питання перетворення потенційних переваг від членства в СОТ у реальні, з одночасним усуненням негативних факторів, що виникли з різних причин, та виокремленням напрямків адаптації економіки до вимог організації. Питання функціонування СОТ є частиною загальних проблем регулювання міжнародних економічних відносин в умовах ринкового господарства, дослідженням яких присвячені праці як вітчизняних, російських та закордонних спеціалістів, зокрема, таких як В.М. Довгань, О.М. Азаров, І.Б. Іринчина, О.М. Кочергіна, А.В. Сбітнєв, Р.В. Янчевський, А.О. Олефір, І.І. Дюмулен, С.А. Григорян, О.М. Вдовиченко, О.С. Літовченко, О.Є. Бєрдєннікова, Т. Циганкова, В. Мазуренко, О. Білорус, І. В. Хаджинов, Г. Є. Петрова, В. М. Клочко та ін. Метою дипломної роботи є дослідження шляхів взаємодії України з Світовою організацією торгівлі. Мета дипломної роботи визначає такі завдання: • розглянути етапи формування та розвитку СОТ; • визначити сучасні функції СОТ; • дослідити особливості використання механізму СОТ у сучасних умовах; • проаналізувати вступ України до СОТ; • визначити сучасний стан взаємодії України і СОТ; • проаналізувати проблемні аспекти узгодження національного законодавства України з вимогами СОТ; • оцінити наслідки вступу України до СОТ; • запропонувати пропозиції щодо подальшої співпраці України у СОТ. Предметом дипломної роботи є дослідження процесів співробітництва України з СОТ. Об’єктом дипломної роботи є діяльність СОТ. Основні джерела, на основні яких написана робота – періодичні видання, статистичні матеріали, підручники відомих українських та зарубіжних науковців, інтернет-сайти, нормативно-правові акти тощо. Дослідження базується на загальнонаукових та спеціальних методах пізнання, зокрема в роботі використовувались такі методи як: спостереження, аналіз і синтез, узагальнення, систематизації, класифікації, порівняння та системно-функціональний.

Выводы: На основі дослідження проведеного у дипломній роботі можна зробити наступні висновки. Попередницею СОТ була Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ, General Agreement on Tariffs and Trade – GATT). Створена в 1994 р. за результатами Уругвайського раунду переговорів ГАТТ, Світова організація торгівлі не тільки інкорпорувала в себе всю систему угод ГАТТ, але й істотно їх розвиває, прокладаючи шлях до формування глобальної системи економічного регулювання. Метою створення СОТ є здійснення міжнародних торговельних зв’язків через розроблення системи правових норм міжнародної торгівлі, контроль за їх дотриманням, а також забезпечення умов проведення багатосторонніх переговорів, спрямованих на глобальну лібералізацію торгівлі. СОТ діє в напрямі забезпечення тривалого і стабільного функціонування системи міжнародних торговельних зв’язків, лібералізації міжнародної торгівлі, досягнення рівноправності в торгівлі для всіх держав (із застосуванням норм про режим найбільшого сприяння, національний режим, заборону будь-яких форм дискримінації), поступового скасування митних і торговельних обмежень та вирішення інших завдань. На відміну від ГАТТ членство в СОТ, як правило, передбачає обов’язкову участь держави у багатосторонніх угодах. Крім того, якщо ГАТТ була системою багатосторонніх угод, то СОТ є постійно діючою організацією. Головними задачами СОТ є лібералізація міжнародної торгівлі, забезпечення її справедливості та передбачуваності, сприяння економічному зростанню та підвищенню добробуту людей. Країни-члени СОТ вирішують ці завдання шляхом контролю за виконанням багатосторонніх угод, проведення торговельних переговорів, врегулювання торговельних суперечок у відповідності із визначеним організацією механізмом, проведення огляду національної економічної політики держав-членів, а також надання допомоги країнам, що розвиваються. Найважливішими функціями СОТ є: контроль за виконанням угод і домовленостей; проведення багатосторонніх торговельних переговорів і консультацій між зацікавленими країнами-членами; врегулювання торговельних суперечок; огляд національної торговельної політики країн-членів; технічне сприяння державам, що розвиваються, з питань, які належать до компетенції СОТ; співробітництво з міжнародними спеціалізованими організаціями. Функціями СОТ є встановлення правил міжнародної системи торгівлі і вирішення спірних питань між країнами членами, що підписані під близько 30-ма угодами організації. Вступивши до СОТ Україна отримала значні економічні переваги: - місцевим виробникам сталі та хімічної продукції, які безуспішно намагалися боротися з антидемпінговими акціями, без членства в СОТ, за сучасних умов, неможливо використати переваги світової торгівлі й гарантувати вітчизняним товаровиробникам міжнародно-правовий захист від недобросовісної конкуренції на світовому і регіональному ринках. На думку експертів, цифра щорічних втрат українських виробників унаслідок антидемпінгових розслідувань у різних країнах світу сягає 8 млрд. дол. США; - доступ до міжнародних ринків, скасування щодо країни дискримінації й нетарифних бар’єрів, доступ до багатосторонніх механізмів вирішення суперечок та можливість впливати для захисту національних інтересів на умови регулювання світової торгівлі. Членство в СОТ трактують як системний фактор розвитку національної економіки, створення прозорого та прогнозованого конкурентного і сприятливого інвестиційного середовища; - наближення укладання Угоди про вільну торгівлю з ЄС, яке могло обговорюватися тільки після вступу до СОТ. Це – результат багаторічної безперервної роботи. І хоча таким чином зросла наявність певних проблем юридичного плану, наша держава отримала статус країни-учасниці Світової організації торгівлі. У свою чергу, Угода про вільну торгівлю з ЄС може набувати різної форми – від розгляду торгівлі тільки товарами, до складнішої та поглибленої, про створення Європейської економічної зони (СЕЗ). Зросте також зацікавленість інвесторів третіх країн, з’являться всі умови, аби вийти на рівень економічно розвинених держав, можливість диверсифікувати виробництво та експорт, забезпечити кращий доступ до західних ринків, залучити потужні іноземні інвестиції. Політика СОТ щодо цього полягає в поділі програм державної підтримки на програми «зеленої» та «жовтої» скриньки. Програми «жовтої скриньки» – бюджетні програми субсидування, що спрямовані на стимулювання виробництва та підвищення прибутковості (підтримка цін на продукцію, здешевлення вхідних матеріально-технічних ресурсів та ін.). Програми «зеленої скриньки» – програми, які не спричиняють викривлень у торгівлі чи у виробництві або їх вплив є мінімальним, тобто наслідком такої підтримки не є надання цінової підтримки виробникам. При цьому на використання програм «зеленої скриньки» з боку СОТ не накладається жодних обмежень, а програми «жовтої скриньки» дозволяються лише в невеликих обсягах. Домінуючим фактором, що визначав тенденції у зовнішній торгівлі України протягом 2009-2010 рр. членства України у СОТ, була світова фінансова криза та її наслідки. Така ситуація певною мірою ускладнює оцінку позитивного чи негативного ефектів вступу до СОТ. Це підтверджується неоднозначністю якісних характеристик відповідних показників зовнішньої торгівлі.. Після стійкої тенденції економічного зростання протягом 2005-І півріччя 2008 року у ІІ півріччі 2008 року спостерігалось скорочення реального ВВП, хоча в цілому в цілому за 2008 рік приріст становив 2,1%. Однак, незважаючи на кризу експорт товарів та послуг до країн-членів СОТ, збільшився порівняно з 2007 роком. Кризове зменшення зовнішньоторговельного обороту в Україні досягло пікових значень у четвертому кварталі 2008 року, коли воно склало 33% порівняно з попереднім кварталом, тоді як загалом у світі аналогічний показник становив 20%. Така ситуація значною мірою була спричинена зниженням попиту на традиційні експортні товари України (металопродукцію, хімічну та сільськогосподарську продукцію). Водночас - внаслідок девальвації національної валюти та падіння купівельної спроможності населення - суттєвого скорочення також зазнав імпорт . Перші ознаки відновлення світової економіки, підвищення цін на продукцію чорної металургії та сировинні ресурси сприяли збільшенню вартісних обсягів товарного експорту України. Аналіз щомісячних даних щодо зовнішньої торгівлі товарами України свідчить, що позитивна динаміка експортно-імпортних операцій поступово відновлюється після різкого падіння внаслідок світової фінансово-економічної кризи 2008-2010 рр. Особливо відчутним цей процес став у 2010 році − на початку 2011 року. Так, у 2010 році товарний експорт України збільшився на 29,2 % порівняно з попереднім роком і склав 52,2 млрд дол. США. Зростання експортних поставок відбувалося як за рахунок цінового фактору (на 18,1%), так і завдяки нарощуванню фізичних обсягів зовнішніх поставок (на 9,7%) Насамперед це пов’язано з відновленням зовнішнього попиту: за оцінками експертів МВФ, обсяги світової торгівлі в 2010 році зросли на 12%. При цьому варто зауважити, що членство України у СОТ сприяло обмеженню нетарифних бар’єрів щодо українського експорту. Так, припинено квотування імпорту металопродукції з України до ЄС, скасовано антидемпінгові заходи щодо імпорту карбаміду, кількісні обмеження експорту зернових, насіння соняшнику та соняшникової олії, що дозволило експортерам суттєво наростити обсяги експорту даної продукції; зменшилась кількість антидемпінгових та спеціальних захисних розслідувань, від яких потерпають українські металургійна та хімічна галузі. Враховуючи той факт, що зовнішньоекономічна політика суттєвим чином обмежена міжнародними зобов’язаннями України у рамках Світової організації торгівлі та в контексті преференційних торговельних угод (чинних та таких, що готуються до підписання), українська влада не вільна вдаватися до різких обмежувальних дій. Таким чином, збільшення імпортних тарифів чи введення інших нових кількісних обмежень імпорту мають бути заходами екстреної та короткострокової дії. Водночас пріоритет має надаватися заходам торговельної політики, що переважно стимулюватимуть експортну активність українських виробників. Такий акцент у торговельній політиці оптимальним чином відповідає загальній стратегічній меті – модернізації національної економіки. Проаналізувавши макроекономічні наслідки вступу України у СОТ, можна зробити висновок, що членство України в СОТ не привело до очікуваних позитивних наслідків, які могли б виявитися в пом'якшенні впливу кризи на реальний сектор економіки - промислове виробництво та інвестиційна діяльність. Через високий рівень залежності від зовнішньої торгівлі економіка України виявилася надзвичайно чутливою до негативних факторів глобальної кризи. При цьому інформаційне забезпечення громадськості щодо норм СОТ і прийнятих зобов'язань практично відсутній. Тема СОТ "зникла" як із засобів масової інформації, так і з поля зору експертів і аналітиків.

Литература: 1. Угода про запровадження Конституції для Європи від 29 жовтня 2004 року // O. J. 2004, C 310/01 2. Угода про заснування Світової організації торгівлі від 15.04.1994 р. Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.licasoft.com.ua/component/lica/?href=&viewtext&base=1&id=807063&menu=1 3. Угода про застосування санітарних та фітосанітарних заходів Електронний ресурс. – Режим доступу: <http://me.kmu.gov.ua/ control/uk/publish/article?art_id=47598&cat_id=38227>. 4. Угода про сільське господарство. Електронний ресурс. – Режим доступу:<http://me.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=47673&cat_id=38227>. 5. Угода про технічні бар'єри у торгівлі Електронний ресурс. – Режим доступу:<http://me.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=47591& cat_id=38227>. 6. Антонюк Г.Я. Оцінка перешкод для вітчизняного АПК в контексті вступу до СОТ / Г.Я. Антонюк // Вісник Донецького університету. Сер. В: Економіка і право. – 2008. – Вип. 1. – С. 112-118. 7. Броншпак Г.К. Универсальные и агроэкономические аспекты вступления стран СНГ в ВТО / Г.К. Броншпак, В.М. Московкин // Бизнес информ. – 2005. – № 11-12. – С. 3-17. 8. Бабанін О. Нова посилена угода «Україна-ЄС»: Здобутки та перспективи для України / Бабанін О. // Львівський національний інститут стратегічних досліджень. – 2009. 9. Бураковський І., Л. Хандріх, Л. Хоффманн. Вступ України до СОТ: новий виклик економічній реформі – К.: Вид-во „Альфа-Принт”, 2005. – 291 с. 10. Ворожбит В. Плюси і мінуси вступу України до СОТ//Молода економіка -2007.- №3.- С.17-22. 11. Вельяминов Г.М. Международное экономическое право и процесс (Академический курс): Учебник /М.: Волтерс Клувер, 2004. – 496 с. 12. Власенко С. WTO – СОТОЗНАВСТВО №36 28/09/05 – Режим доступу: www.fpu.org.ua 13. Голландс C. Анатомия дефицита. Електронний ресурс / C. Голландс // Аргументы и Факты. - 2010. - Режим доступу: http://aif.ua/articles/article. aspx?IssueId=637&ArticleId=7686 14. Голубаева А. Переработчики завозились с сахаром Електронний ресурс / А. Голубева, М. Цатурян // Коммерсант-Украина. - 2009. - № 227. - Режим доступу: http://www.kommersant.ua/doc.html?DocID=1298863&IssueId =7000330 15. Грищенко А. А. Умови реалізації національних економічних інтересів України в регулятивній системі СОТ / А. А. Грищенко // Актуальні проблеми економіки. — 2009. — № 9 (99). — С. 19-25. 16. Жук А.М. Інтеграція України в СОТ: переваги, проблеми та перспективи / А.М. Жук // Науковий вісник: зб. наук.-техн. пр. – 2006. – Вип. 16.5. – С. 184-187. 17. Загальна інформація про Світову організацію торгівлю (СОТ). Департамент торговельних переговорів та співробітництва із СОТ.15.10.2009. Електронний ресурс. Режим доступу: <http://me.kmu.gov.ua/control/uk/publish /article?art_id=139191&cat_id=38225>. 18. Економічні аспекти розширення НАТО / І.Розпутенко, Б.Лессер, І.Грицяк та ін. За заг. ред. Б.Лессера та І.Розпутенка. – К.: Вид-во «К.І.С.», 2002. – 82 с. 19. Критерії членства в СОТ, ЄС, НАТО. Аналітичне дослідження. Інститут Євро-Антлантичного співробітництва. – К.: 2007. – с.84 20. Касич А.О. Структурні характеристики зовнішньої торгівлі України / Касич А.О., Дідур С.В. // Актуальні проблеми економіки. – К. – 2008.-№ 1. – С. 85-94. 21. Клочко В. М., Значення вступу України до СОТ для агропромислового комплексу / В. М. Клочко, В. В. Мерчанський // Економічний простір. — 2009. — № 22. — С. 13—21. 22. Криворучко Н.В. Вступ України до СОТ та його наслідки для економіки регіонів (Донецька, Запорізька та Харківська області) / Н.В. Криворучко // Вісник Донецького національного університету. Сер. В: Економіка і право. – 2009. – Вип. 1. – С. 149-157. 23. Кондрахин А. Международная экономическая интеграция и аналіз мировой экономики. А. Кондрахин, В. Литвинов, В. Коровкин / международный сельскохоз. Журнал: – М. –2008. с. 365 24. Кобута І. Один рік України у СОТ / І. Кобута, В. Жигадло, А. Заїка; за ред. М. Свенчіцькі. – К.: Аналітично-дорадчий центр Блакитної стрічки, 2009. – 44 с. 25. Линник В.М. Експертна оцінка загальних наслідків приєднання України до СОТ для галузей промисловості / В.М. Линник, Ю.В. Шпирка // Економічний простір. – 2009. – № 23/1. – С. 25-30. 26. Ліщук Р.В. Стан олійно-жирового комплексу перед приєднанням України до СОТ / Р.В. Ліщук. 27. Майорова І.М. Вступ України до СОТ та перспективи українського бізнесу /І.М. Майорова // Вісник Донецького національно університету. Сер. В: Економіка і право. – 2008. – Вип. 1. – С. 68-77. 28. Мельник Л. Можливості для Українських підприємств після вступу в СОТ Режим доступу: www.universum.org.ua 29. Наслідки вступу до СОТ для української економіки: оцінка цінової конкурентоспроможності Електронний ресурс / А. Баяр та ін.. – К.: 2007. – 39 с. – Режим доступу: <http://wto.in.ua/files/content/ pdf/naslydky_un_2007.pdf 30. Орловська В.С. Оцінка перспектив конкурентоспроможності агропромислового комплексу України у контексті вступу до СОТ та ефективні методи держпідтримки / В.С. Орловська, А.В. Дугнець // Економічний простір. – 2008. – № 15. – С. 25-33. 31. Панченко В. Зменшення обсягів виробництва буде продовжуватись у 2010 р. / Панченко В. // РБК-Україна. - 2010. - Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.rbc.ua/ ukr/interview/show/v_panchenko_umenshenie_obemov_proizvodstva_budet_ prodolzhatsya_v_2010_g_25022010 32. Плотников А. Нужен ли Украине Tаможенный союз? Електронний ресурс / А. Плотников // Диалог. - 2010. - Режим доступу: http://dialogs.org.ua/issue_full. php?m_id=18121 33. Петрова Г. Є. Вступ України до СОТ: умови та наслідки / Г. Є. Петрова // Держава та регіони. Серія : Економіка та підприємництво. — 2009. — № 2. — С. 146—153. 34. Пельтек Л.В. Формування механізму державного регулювання зовнішньоекономічною діяльністю в регіоні / Л.В. Пельтек // Економіка та держава. – 2009. – № 4. – 520 с. 35. Подцерковний О.П. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в умовах глобалізації та фінансової кризи / О.П. Подцерковний // Митна справа. – 2009. – № 2. – 633 с. 36. Кобута І.. Перспективи приєднання України до світової організації торгівлі // Чорнобильський Форум Економічного Розвитку. - 2007. Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.crdp.org.ua /data/upload/publication/main/ua/513/kobuta.pdf 37. Про ратифікацію Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі: Закон України № 250-УІ від 10 квіт. 2008 р. // Відом. Верховної Ради України. -2008. -№ 23. - С. 612. 38. Результати першої річниці членства України у СОТ. Міністерство економіки України. - Електронний ресурс. Режим доступу: www.me.gov.ua 39. Слободян О.Н. Економічна оцінка наслідків приєднання України до Світової Організації Торгівлі / О.Н. Слободян // Національний лісотехнічний університет. Науковий вісник. – 2008. – Вип. 18.7. – С. 241-248. 40. Степень готовности масложировой промышленности Украины к вступлению в ВТО Електронний ресурс // Олійно-жировий комплекс. – 25.12.2006. – Режим доступу: <http://www.apk- inform.com/showart.php?id =58067>. 41. Три роки членства у СОТ: Тенденції зовнішньої торгівлі України у посткризовий період. Інститут стратегічних досліджень. Київ. НІСД. 2011. – с. 72 42. Черевко Д.Г. Конкурентоспроможність переробних підприємств АПК в умовах її членства в СОТ / Д.Г. Черевко // Вісник СНАУ. Серія: Економіка та менеджмент. –2009. – Вип. 4. – С. 118-123. 43. Чорна Н. Оцінка тенденцій і наслідків вступу України в СОТ для агропродовольчого сектору / Н. Чорна // Вісник ТНЕУ – 2008. – № 2. – С. 117-125. 44. Чигир C. COT шкодить Україні? Електронний ресурс / C. Чигир // Економічна правда. 2010. Режим доступу: http://www.epravda.com.ua/publications/4b55c11b2e2ad/ 45. Фон крамор-Таубадель, Ш. та Зоря: Приєднання до СОТ та аграрна політика в Україні. – В: (ред.): Політика та розвиток сільського господарства. – К. : Вид-во "Альфа-принт", 2008. – 569 с. – С. 120-170. 46. Цобер І.Ю. SWОТ-аналіз підприємств олійно-жирової промисловості України /І.Ю. Цобер // Вісник Хмельницького національного університету. – 2009. – № 3, т. 2. – С.225-228. 47. Циганкова Т.М. Глобальна торгова система: СОТ – Монографія. Київ – 2003.- С.13-40, 554-610. 48. Хаджинов І. В. Вступ України у СОТ: переваги та ризики Електронний ресурс / І. В. Хаджинов, В. І. Хаджинов // Офіційний сайт національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. — Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pips/2009_1/171.pdf 49. Швед В.В. Система цільових показників, як основа формулювання контрактний імпортних цін на підприємствах сфери зовнішньоекономічної діяльності / В.В. Швед, Л.О. Чорна // Економіка. Фінанси. Право. – 2009. – № 3. – С. 29-30. 50. Шумилов В.М. Международное экономическое право в эпоху глобализации. – М., 2003. –560 с. 51. Шумилов В.М. Международное публичное экономическое право. Учебное пособие. – M.: НИМП, 2001. – 288 с. 52. Офіційний сайт Ради підприємців України// Електронний ресурс. — Режим доступу: www.business-rada.knm.org.ua 53. Офіційний сайт Міністерства економічного розвитку і торгівлі України // Електронний ресурс.— Режим доступу: www.me.gov.ua 54. Енциклопедія Вікіпедія// Електронний ресурс. — Режим доступу: www.uk.wikipedia.org/wiki/СОТ 55. Офіційний сайт Україна і Світова Організація торгівлі // Електронний ресурс.— Режим доступу: http://wto.in.ua 56. Офіційний сайт Урядовий портал // Електронний ресурс.— Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua 57. Офіційний сайт Державного комітету статистики України// Електронний ресурс. — Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua