Англійська мова у міжкультурній комунікації

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ І. ІСТОРІЯ ТА ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ТЕОРІЇ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ 7 1.1. Теоретичні засади розвитку теорії міжкультурної комунікації 7 1.2. Історія дослідження міжкультурної комунікації 9 1.3. Ключові поняття теорії міжкультурної комунікації 11 1.4.Лінгвістичні аспекти міжкультурної комунікації 22 Висновки до розділу І 24 РОЗДІЛ ІІ. АНГЛІЙСЬКА МОВА У МІЖКУЛЬТУРНІЙ КОМУНІКАЦІЇ 27 2.1. Становлення, сучасний стан та прогнози розвитку англійської мови в статусі світової 27 2.1.1 Історичні передумови становлення домінуючої ролі англійської мови 27 2.1.2. Фактори, які спричиняють поширення англійської мови в статусі світової 30 2.1.3. Англійська мова і процеси глобалізації 31 2.1.4. Вимоги до англійської мови як мови міжнародного спілкування 38 2.2. Використання англійської мови у різних сферах міжкультурної комунікації 40 2.2.1. Ділова англійська мова в сучасному бізнес-просторі 40 2.3. Англійська мова у «політичному дискурсі» 44 2.4. Англійська мова в світовому академічному дискурсі 49 2.5. Розповсюдження англійської мови засобами Інтернету 52 Висновки до розділу ІІ 56 РОЗДІЛ ІІІ. SPANGLISH ЯК НАСЛІДОК МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ 58 3.1. Сучасні варіанти англійської мови 58 3.2. Характеристика та погляди сучасних науковців на спангліш 60 3.3. Переключення кодів у формуванні спанглішу 69 3.4. Проникнення англійських запозичень в іспанську 72 Висновки до розділу ІІІ 77 ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 79 SUMMARY 84 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 86  

Вступление:Наприкінці ХХ ст. до словника сучасної людини стрімко ввійшов новий термін «глобалізація» (від англ. globalization), ним почали активно користуватися вчені, політики, журналісти у різних куточках планети. Цей термін приніс із собою нове поняття, яке узагальнює явища планетарного масштабу, пов'язані з розширенням міжнаціональних обмінів в умовах переходу від індустріального до інформаційного суспільства. Вирішальну роль у глобалізації відіграє інформаційний продукт, який є основним для суспільства у третьому тисячолітті. Сьогодні світ все більше набуває глобалізаційного характеру, що проявляється в одній із істотних характеристик глобалізації, такій як перетин життєвих сенсів як окремих людей, так і цілих цивілізацій. Власне у вимірі цивілізацій особливого статусу набирають ті зміни, де основою є міжкультурна комунікація, оскільки потреба націй у культурному взаєморозумінні, намагання пізнати духовний світ одне одного, динаміка і суперечність соціального розвитку приводять до зростання процесів комунікації, які набувають системного характеру. Вибір англійської мови для ролі першої мови міжнародного спілкування спричинений як внутрішніми, так і зовнішніми чинниками. Вчені-дослідники 51 відмічають її раціональну будову, багатство словникового складу, який дає змогу створювати розгалужені терміносистеми. Поруч з тим англійська мова асоціюється з англомовним світом, на чолі якого стоїть найпотужніша держава сучасності – США. Це забезпечує англійській мові високий престиж в очах мовців, спонукаючи їх до її вивчення. Дослідження міжкультурних відмінностей, а також усвідомлення потреби у вирішенні кола питань щодо співвідношення культури та комунікації, їх взаємозв’язку та взаємовпливу були наведені філософами ще з античних часів. Проте, розгляд нерозривного зв’язку явищ культури та комунікації відбувається, зокрема, у працях вчених-філософів XVII–XX ст. Ю. Габермаса, І. Гердера, І. Канта, Ф. Ніцше, П. Сорокіна, З. Фрейда, Ф. Шляєрмахера, О. Шпенглера та інших. Важливого внеску у вивчення міжкультурної комунікації як соціального та мовного феномену вдалося внести таким російським вченим, як Є.М. Верещагін, Т.Г. Грушевицька, Н.К. Іконнікова, В.Г. Костомаров, В.Д. Попков, А.П. Садохін, С.Г. Тер-Мінасова, Н.П. Шамне, українським – В.П. Андрущенко, М.Д. Култаєва, А.Е.Левицький, М.І. Михальченко, І.М. Предборська та інші. В контексті міжкультурної комунікації також розглядаються проблеми глобалізації культури, взаємодії цивілізацій та ролі англійської мови у міжкультурній комунікації. Обговорення цих питань сьогодні здійснюється на науково-теоретичних конференціях та круглих столах. Слід також зауважити, що міжкультурна комунікація як навчальна дисципліна вже викладається в багатьох університетах США, країн Європи та в Росії. Все вище сказане зумовлює вибір теми дипломної роботи та її актуальність, оскільки низка теоретичних та практичних питань, які стосуються англійської мови у міжкультурній комунікації, залишаються недостатньо дослідженими. Метою дипломної роботи є дослідження ролі англійської мови у міжкультурній комунікації, зокрема у політичному, науковому, діловому середовищі, через Інтернет, а також зміни, яких зазнає англійська, функціонуючи як засіб міжкультурного спілкування. Для успішного досягнення визначеної мети роботи необхідно виконати такі основні завдання: - розглянути теоретичні засади теорії міжкультурної комунікації, зокрема історію дослідження; - розкрити основні поняття міжкультурної комунікації; - проаналізувати лінгвістичні аспекти міжкультурної комунікації; - розкрити роль англійської мови як мови міжнародного спілкування; - окреслити фактори, які сприяють становленню англійської мови в якості світової мови та розглянути вимоги до англійської мови в цьому статусі; - дослідити ділову англійську мова в сучасному бізнес-просторі; - описати англійську мову на політичній арені світу; - охарактеризувати розповсюдження англійської мови засобами Інтернету; - описати іспанську англійську Spanglish як наслідок міжкультурної комунікації. Предметом дослідження є англійська мова як засіб спілкування у міжкультурних інтеракціях (бізнес, політика, наука, Інтернет спілкування). Об’єктом дослідження є зміни англійської мови на лексичному, фонетичному, граматичному рівні та особливості комунікативної поведінки, які виникають у міжкультурному спілкуванні. Теоретичне значення роботи полягає в тому, що результати проведеного аналізу, узагальнення та систематизації наукової літератури щодо ролі та особливостей використання англійської мови як засобу міжкультурного спілкування поглиблюють уявлення про лінгвістичні властивості «міжнародної англійської» і можуть бути використані для подальших досліджень. Практичне значення дослідження полягає в тому, що його результати можна застосовувати у спецкурсах та спецсемінарах. Вони можуть ставати джерелом для укладання навчальних посібників, текстів та вправ для студентів. Для розв’язання поставлених завдань у роботі застосовано комплексну методику дослідження. Основними методами дипломної роботи є узагальнення, що сприяло уточненню змісту понять, аналіз та синтез, за допомогою яких був зібраний і узагальнений теоретичний матеріал з досліджуваної теми, порівняльний метод, що дозволив порівняти спостереження, отримані при аналізі. Теоретичну базу дослідження становлять концепції, представлені в працях вітчизняних та зарубіжних дослідників з даного кола питань (М.М. Бахтин, В.С. Виноградов, В.П. Власова, Д. Кристал тощо) Визначені мета та завдання роботи зумовили таку її структуру: робота складається з вступу, трьох розділів, висновків до них, загальних висновків та списку використаних джерел і налічує 92 сторінок.  

Выводы:В даній роботі ми дослідили таке явище як англійська мова в міжкультурній комунікації. Вивчення тлумачення поняття культура та комунікація виявило, що вони тісно пов’язані. Перше позначає складне і багатоаспектне поняття, яке включає сумарний набір ідей, цінностей, переконань, стосунків, міфів, релігійних поглядів, а також всі інші можливі форми «культурного багажу», які люди привносять в свою мовну практику і які регулюють їх мовну поведінку, вона також пов'язана з трансмісією і кодифікацією мови і знаходить своє втілення в текстах, складених відповідно до норм мови, друге взаємне розуміння між комунікантами, дали стислий огляд історії вивчення міжкультурної комунікації, зокрема виявили, що міжкультурна комунікація як соціальне і культурне явище з'явилася тоді, коли люди стали подорожувати, проте, досліджувати її стали пізніше, першими дослідниками культур, а по суті, першими фахівцями з міжкультурної комунікації були І.Г. Гердер та І. Форстер – німецькі філософи і антропологи. Також проаналізували лінгвістичні аспекти міжкультурної комунікації, зокрема, зупинились на розумінні в міжкультурній комунікації, що являє собою складний процес інтерпретації, що напряму залежить від комплексу як власне мовних, так і немовних факторів і для досягнення розуміння в міжкультурної комунікації її учасники повинні не просто володіти граматикою і лексикою тієї чи іншої мови, але знати культурний компонент значення слова, реалії чужої культури. У роботі аналізується роль англійської мови в процесі глобалізації, яка трактується як особливий процес в сучасному світі, що виявляє себе в міжкультурній комунікації. Англійська мова стала мовою міжнародного спілкування в результаті збільшення числа жителів у англомовних поселеннях призвело до утворення держав з власними урядами, які стали незалежними, що незабаром стало позначатися на англійській мові, що використовується в цих країнах, а також отримання незалежності американськими та австралійськими колоніями і насамкінець, в силу стабільності і процвітання нових поселень, колоній, держав виникла необхідність у вивченні англійської мови не англомовними жителями і іммігрантами. Дослідивши історію становлення англійської мови як основного кандидата на роль lingua franca, оскільки, унікальність глобалізації англійської мови пояснюється сукупністю всіх факторів і полягає як в особливих, притаманних їй характеристиках, так і в сприятливих з історичної точки зору умовах розвитку англійської мовної спільноти. З усіх мов на планеті англійська найгнучкіша і найбільш швидко реагує на мінливу реальність мова, і вона перша відображає ці нові реалії, тим самим надаючи настільки значний вплив на розвиток людства. Розглянули становлення, сучасний стан та перспективи розвитку англійської мови як мови світого спілкування. Зокрема, зупинилися на історичних передумовах становлення домінуючої ролі англійської мови в статусі світової. Описали лінгвістичні особливості мови, які сприяють її поширенню в світі як засобу спілкування, до них можна віднести такі як, рід іменника визначається значенням, для цього не потрібно артикль чоловічого, жіночого чи середнього роду, граматика відрізняється певним ступенем гнучкості, вокабуляр англійської мови на 80% складається з слів іноземного походження, що робить його доступним для розуміння більшістю жителів планети. Дослідили ділову англійську мова в сучасному бізнес-просторі, оскільки ділова англійська мова в сучасному світі стає невід'ємною частиною професійних знань хорошого фахівця. Зокрема, зупинились на граматиці бізнес-кореспонденції, для якої характерна велика кількість стереотипних одиниць мови (кліше, штампи). Розглянули граматичний аспект ділової мови, який стосується всіх аспектів ділового спілкування - бізнес-кореспонденція має свою онтологію граматичних протиставлень і співвідношень, зокрема, полілексемні поєднання, пов'язані з офіційно-діловим стилем листів, модальні дієслова, дієслівна форма Present Continuous, тощо. Англійська мова у політичному дискурсі функціонує, наприклад, в межах ЄС. Тут англійська має привілейованоий статус в ЄС (оскільки англійська де-факто є мовою контактів між людьми, що говорять на різних мовах), незважаючи на те, що існує офіційна політика забезпечення рівного статусу для всіх офіційних мов ЄС і що ідеалом ЄС є «багатомовне інформаційне суспільство». А також розглянули особливості своєрідного «усередненого» варіанту англійської мови, так званої «євроанглійської» – «EuroEnglish» або «European English», яка входить до «світових варіантів» англійської мови (до сосбливостей, зокрема, відносять на синтаксичному рівні користувачі “євроанглійської” прагнуть зберегти структуру речень та порядок слів, притаманний їхнім рідним мовам; на морфологічному рівні для “євроанглійської” притаманне надмірне вживання конструкціями із пасивним станом дієслова та більша частотність порівняно з автентичною англійською мовою вживання професійних галузевих термінів; на лексичному рівні для “євроанглійської” характерні більша частотність порівняно з автентичною англійською мовою вживання професійних галузевих термінів). Виняткова роль англійської мови в академічному дискурсі планети визначається числом англомовних наукових публікацій. Нині, це найпопулярніша і домінуюча мова в науковій сфері, де 70-80% всіх публікацій виходить англійською. Охарактеризували розповсюдження англійської мови засобами Інтернету оскільки, процеси глобалізації та комп'ютеризації, що тісно пов'язані між собою, неможливо переоцінити роль англійської в глобальній мережі Інтернет. Домінування англійської мови в процентному відношенні серед мов Мережі пояснюється тим, що на ній пишуться майже 70% сайтів, оскільки більшість сайтів є комерційними і зроблені в США. Крім того, оскільки вартість двомовних і багатомовних сайтів в Інтернеті дуже низька, то значне число сторінок в Мережі в неангломовних країнах з'являється англійською мовою. І на сам кінець, розглянули різновиди англійської мови, чий перелік виходить за рамки традиційних британського, американського, канадського, новозеландського та австралійського варіантів. Сучасні варіанти англійської мови, включаючи нормативний, отримали назву New Englishes. Описали іспанську англійську – Spanglish – збірна назва для цілої групи змішаних мов і діалектів мексикано-американського прикордоння, які об'єднують в собі риси англійської та іспанської мов в найрізноманітніших комбінаціях залежно від близькості до кордону, індивідуальних особливостей мовця, яка є яскравим прикладом контактної мови творів художньої літератури, публікацій ЗМІ та суспільно-політичної сфери. Розглянули такий феномен як переключення коду, який є характерим при використанні спанглішу, оскільки для більшості іспанос-білінгвів англійська мова служить для вираження формальних відносин, тому перемикання на англійський мовний код означає ведення офіційної бесіди, також англійська мова може використовуватися мовцем, коли той переживає почуття агресії, страху, болю, відчуженості, невдоволення або в ситуації «конфлікту інтересів». Іспанська мова передає відносини внутрішньогрупової солідарності і має відтінок конфіденційності. Переключення на іспанську відбувається тоді, коли в мові мовця торкається рідна культура в її різноманітних проявах, життя в барріо, а також при вираженні почуття симпатії, довіри, близькості, поваги тощо. Також описали «спангліш» з точки зору каналів проникнення в іспанську мову неологізмів-запозичень з англійської мови, виділено декілька їх видів, зокрема, англіцизми-семантичні неологізми, для яких характерне перенесення значення слова з англійської на іспанську; асимільовані англіцизми, які повністю зберегли англійську графіку, але отримали іспанську вимову; асимільовані англіцизми, для яких характерна фонетична і орфографічна адаптація шляхом транскрибування; асимільовані англіцизми, які під впливом іспанських орфографічних, морфологічних і фонетичних закономірностей видозмінили споконвічну графіку і придбали закінчення, властиві іспанським іменником, прикметником і дієсловам; неасимільовані англіцизми, які повністю зберегли англійську графіку і фонетику; кальки фразеологічних сполучень. А також способи проникнення англіцизмів в іспанську мову, характерні для «спангліш» такі, як гіпергенералізація, трансференція, симпліфікація, зміна коду. Очевидно, що хоча погляди на «спангліш» різняться, він є мовою спілкування значної кількості людей, і це можна вважати достатнім аргументом на користь його вивчення. Крім того, виникнення варіантів нагшталт «спанглішу» доводить, що взаємопроникнення мов – нормальне явище у сучасному глобалізованому світі.  

Литература:1. Андрюхина Т.В. New englishes, world standard english и преподавание делового английского / Т.В. Андрюхина // Пути повышения конкурентоспособности экономики России в условиях глобализации иностранные языки как средство международной коммуникации в условиях глобализации. Научная конференция к 50–летию МЭО МГИМО (Унивеситет) МИД РФ, 2009. – С.1–6. 2. Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества / М. М. Бахтин. – М. : Искусство, 1979. – 424 с. 3. Бахтин М.М. Проблема диалогической речи / М. М. Бахтин // Собр. соч. – М.: Русские словари, 1996. – Т.5: Работы 1940-1960 гг. – С. 209–218. 4. Виноградов В.С. Лексикология испанского язика / В.С. Виноградов. – М.: Высш. шк., 1994. – 247 с. 5. Власова В.П. Комунікативна компетентність та англійська мова як міжнародна / В.П. Власова // Вісник Житомирського державного університету. – 2010. – Випуск 54. – С.94–97. 6. Гвишиани Н.Б. Язык научного общения / Н.Б. Гвишиани – М. : Наука, 1986. – 280 с. 7. Гладир А.І. На шляху до європейського наукового простору / А.І. Гладир // Вісник КДУ імені Михайла Остроградського. – 2010. – Випуск 4 (63). Частина 2 – C.21–23. 8. Головлева E. Л. Основы межкультурной коммуникации: учебное пособие / E.Л. Головлева. – Ростов н/Д: Феникс, 2008. – 224 с. 9. Гонта І.А. Адаптація запозичень з англійської мови в російському та українському комп'ютерному сленгу / І.А. Гонта // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. – 2011. – № 9 (220). – С. 6–10. 10. Горбунова И. В. Функциональные особенности англицизмов в русском интернет–дискурсе / И.В. Горбунова // Вестник Иркутского государственного лингвистического университета. – 2010. – № 3. – С. 89–95. 11. Зинченко В.Г. Межкультурная коммуникация. От системного подхода к синергетической парадигме: учеб. пособие / В.Г. Зинченко, В.Г. Зусман, З.И. Кирнозе. – М. : Флинта: Наука, 2007. – 224 с. 12. Ионин Л.Г. Социология культуры / Л.Г. Ионин. – М.: ЛОГОС, 1998. – 265 с. 13. Какуридис Т. Глобальный английский: взгляд европейца / Какуридис Т., Манян М. // Електронний ресурс – Режим доступу: http://www.mnemo.ru/study/01/01_10.htm 14. Кристал Д. Английский язык как глобальный / Д.Кристал. – М. : Весь Мир, 2001. – 240 с. 15. Леонтович O.A. Введение в межкультурную коммуникацию / О.А. Леонтович. – М.: Гнозис, 2007. – 368 с. 16. Максімов С. Англійська як «міжнародна допоміжна мова» епохи глобалізації на європейському просторі / С. Максімов // Науковi записки. – 2010. – Випуск 89 (2). – С.126–130. 17. Малюга E.H. Роль лексики в отображении национально–культурной специфики в языке деловых переговоров//Вестник, серия «Лингвистика» № 4. М.: Издательство МГОУ, 2009. – С. 77–80. 18. Масляков В.С. «Спанглиш» как явление языковой межкультурной коммуникации / В.С. Масляков // Язык и культура. – 2011. – №1. – С.51–61. 19. Могилевич Б.Р. Межкультурная коммуникация в контексте социологии культур / Б.Р. Могилевич // Известия Саратовского университета. – 2009. – Т. 9. – Вып. 4. – С. 21–24. 20. Нестеренко В.С. Проблемы существования и перспективы развития глобального английского / В.С. Нестеренко // Язык и культура. – 2011. – № 2. – С. 46–52. 21. Осипов П.І. Про деякі аспекти міжкультурної комунікації / П.І. Осипов // Психолого–педагогічні та лінгвістичні аспекти викладання мовознавчих дисциплін у вищій та середній школі: Матеріали наукової конференції. – Миколаїв: МФ НаУКМА, 1998. – С. 9–13. 22. Полякова С.Г. Деловой английский язык в современном социально–экономическом пространстве / С.Г. Полякова // Вестник Брянского государственного университета. – 2009. – №3. – С.15–19. 23. Решетова О.П. Межкультурная коммуникация в контексте современности / О.П. Решетова // Мир науки, культуры, образования.– 2007. – №3(6). – С. 105–107. 24. Рыцарева А. Э. Прагмалингвистический аспект интернациональной лексики : На материале английского языка : диссертация ... кандидата филологических наук : 10.02.04 / А.Э. Рыцарева. – Волгоград, 2002. – 197 c. 25. Смокотин В.М. Всемирный язык: из опыта использования естественных языков для преодоления межъязыковых и межкультурных барьеров / В.М. Смокотин // Язык и культура. – 2011. – № 2. – С. 103–114. 26. Сытина Н.А. Лексика английского языка в интерлингвистическом аспекте: Автореф. дис. … канд. фил. наук. – Волгоград, / Н.А. Сытина. – 1999. – 19 с. 27. Тер–Минасова С.Г. Язык и межкультурная коммуникация / С.Г. Тер–Минасова. – М., 2000. – 624 с. 28. Тимощук А.С. Введение в религиоведение: Учеб. пособие. / Тимощук А.С., Федотова И.Н., Шавкунов И.В. – Владимир, 2011. – 136 с. 29. Філіппова Н.М. Національно–лінгвістичні особливості наукового спілкування / Н.М. Філіппова // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету. – 2009. – Вип. 70. – С.47–51. 30. Халеева И.И. Интеркультура – третье измерение межкультурного взаимодействия? / И.И. Халеева // Актуальные проблемы межкультурной коммуникации. – М. : Изд–во МГЛУ, 1999. – С. 5–14. 31. Хантингтон С. Столкновение цивилизаций / Самюэль Хантингтон. – М. : АСТ, 2003. – 603 с. 32. Чередниченко О.І. Про мову і переклад / О.І. Чередниченко – К. : Либідь, 2007. – 248 с. 33. Шамне Н.Л. Межкультурная и транскультурная коммуникация: к определению понятий / Н.Л. Шамне // Вестник ВолГУ. – 2003–2004.– Серия 2.– Вып. – С. 73–80. 34. Щербина И. В. Лингвистические аспекты межкультурной коммуникации / И.В. Щербина // Межкультурная коммуникация и профессионально ориентированное обучение иностранным язикам : материалы V Междунар. науч. конф., посвящ. 90-летию образования Белорус. гос. ун-та, Минск, 28 окт. 2011 г . / редкол. : В. Г. Шадурский и др.. — Минск : Изд. центр БГУ, 2011. — 191 с. 35. Яковлєва Е.В. Лексикология испанского языка / Е.В. Яковлева. – СПб.: КАРО, 2007. – 240 с. 36. Adler Nancy J. International Dimensions of Organizational Behavior. –1991. – P. 68; 37. Andersen C.H., Christiensen L., Troest M.O. An administrative Lingua Franca within the EU. – Aalborg: Aalborg University, Denmark, 1997 // Електронний ресурс – Режим доступу: http://www.sprong.auc.dk 38. Baccassino L. F. Internet – The Flagship of Global English? // Електронний ресурс. – Режим доступу: http://tesionline.corriere.it/default/tesi.asp?idt=5236 – 2000 39. Berking H. Kultur–soziologie. Mode and Method. Warburg. – 1989. – P. 82. 40. Betanzos Palacios O. El espanol en Estados Unidos: problemas y logros. II Congreso International de la Lengua Espanola. Valladolid, Espana, 2001. // Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.cervan– tes.es/congresosdelalengua.es/default.htm 41. Castro Roig X. El ciberespanglish, el espanol comercial y el espanol neutro en la Red. Second Seminar on the Transatlantic Dimension of the Spanish Language. Nueva York, 2001// Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.spansig–apuntes.org 42. Cruz В. Official Spanglish Dictionary. – 1998. – 176 р. 43. Crystal D. English as a Global Language. Cambridge. Cambridge University Press, 2003. – 212 p. 44. EU`s Language actions // Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.europa web.de/europa/02wwswww/203chart/chartgb.htm. 45. Europe and Minority Rights», Human Rights Quarterly, Vol. 18, Number 1, February 1996. – Р. 160–189. 46. Garrido Medina J. Hispano y espanol en Estados Unidos. II Congreso International de la Lengua Espanola. Valladolid, Espana, 2001. // Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.cervantes.es/congresos– delalengua.es/default.htm 47. Geertz C. The Interpretation of Cultures. – N. Y.: Basic Books, 1973. – 476 р. 48. Gollin, J, Ferguson, G., Trappes–Lomax, H. (eds) Symposia for Language Teacher Educators: Collected Papers. IALS, University of Edinburgh. – 2003.– рр.. 124–157. 49. Gonzalez Echeverria R Hablar spanglish es devaluar el espanol. Clarin, 3.03.2004. // Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.casadellibro.com/palabra.html 50. Goodenough W.H. Cultural anthropology and linguistics / Garvin P.L. (Ed.) // Report on the Seventh Annual Round Table Meeting on Linguistics and Language Study. – Washington, D.C.: Georgetown University Press, 1957. – P. 109–173. 51. Graddol D. The Future of English? – London: The British Council, 1997. – 66 p. 52. Gumperz J.J., Hernández–Chavez E. Bilingualism, Bidialectalism and Classroom Interaction / Gumperz J.J. // Language in Social Groups. – Stanford, Cal.: Stanford University Press, 1971. – Pp. 84 – 108. 53. Hall E.T. The Silent Language. – N. Y.: Doubleday, 1959. – 240 p 54. Jenkins J. A sociologically based, empirically researched pronunciation syllabus for English as an international language. Applied linguistics / J. A. Jenkins. – 2002. – 23/1. – Р. 83–103. 55. Jenkins J. English as a Lingua Franca: Attitude and Identity. — Oxford: Oxford University Press, 2007. — 284 p. 56. Kachru Braj B. Standards, codification and sociolinguistic realm : the English language in the outer circle. In English in the world / B. Braj Kachru. – Cambridge University Press, 1985. – pp.11–30. 57. Kendon A. (Ed.) Nonverbal Communication // Interaction and Gesture. –Berlin: Mouton, 1981.– P. 9–11. 58. Kroeber A.L., Kluckhohn C. Culture. A critical review of concepts and definitions. – Cambridge. Mass. Publ. By the Museum of Amer. Archeology and Ethnology. Harvard Univ. Papers. –1952 Vol. XLVII. № 1. – Р.124–131. 59. Language and Electronics: the coming global tongue // The Economist. – 1996. – 21 December. – p. 37 60. Leontjev A.A. Sprache — Sprechen — Sprechtaetigkeit. – Stuttgart: W. Kohlhammer, 1971.– 158 р. 61. Levits Eglis. Psychological marks of European identity; conscious, subconscious and unconscious thought; conflicting processes // The European identity / Colloquy in three parts organised by the Secretary General of the Council of Europe. Part. 1. – Strasbourg, 17–18 April 2001: Palais de l’Europe. – 118 p. 62. Lipski J.M. Existe un dialecto estadounidense del espanol? V Congreso International de la Lengua Espanola. Valparaiso, Chile, 2010. // Електронний ресурс – Режим доступу: http://www.cervantestv.es/v_cile/ 63. McArthur T. The English languages. – Cambridge: Cambridge University Press, 1998. – 247 p. 64. McCrum R., Cran W., MacNeil R. The Story of English. – London: Faber and faber, 1992. – 468 p. 65. Méndez M.M. Peregrinos de Aztlán. – Tucson: Peregrinos, 1974. – 210 p. 66. Moreno Fernandez F. Espanglish: la casa de cien puertas. CVC, Madrid, 2004. // Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.cervantes.es/v_cile/ 67. OSCE Copenhagen Document and the UN Declaration on the Rights of Persons Belonging to National or Ethnic, Religious and Linguistic Minorities. In Geoff Gilbert, «The Council of Europe and Minority Rights», Human Rights. –Quarterly, Vol. 18, Number 1, February 1996. Р. 160–189. 68. Philipson, R. Linguistic Imperialism – Oxford University Press, 1992. – 138 p. 69. Reimann H. Kommunikationssysteme. Umrisse einer Soziologie der Vermittlungs– und Mitteilungsprozesse. – Tuebingen: J.C.B. Mohr (Paul Siebeck), 1968. – S. 75. 70. Reimann H. Transkulturelle Kommunikation und Weltgesellschaft // Transkulturelie Kommunikation und Weltgesellschaft. Zur Theorie und Praxis transkultureller Kommunikation. – Opladen: Westdeutscher Verlag, 1992. S. 13–29. 71. Samovar L.A., Porter R.E. Communication between Cultures. – Belmont, 1991. –P. 70. 72. Stavans I. Impulsor del spanglish desafia a profesores, traductores y linguistas. Second Seminar on the Transatlantic Dimension of the Spanish Language. Nueva York, 2001. // Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.casadellibro.com/palabra 73. Strevens P. English as an International Language: Directions in the 1990s // The Other Tongue. English Across Cultures. Ed. by Braj. B. Kachru. – Oxford, New York: Pergamon Press, 1983. – pp.27–46. 74. Tannen D. What's in a frame? Surface evidence for underlying expectations / Freedle R.A. (Ed.) // Advances in Discourse Processes. – Vol. II. –Norwood, NJ: Ablex, 1979. – P. 137–183. 75. The English Company UK LTD // Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.english.co.uk/newsletter/gen.shtml – 2002. 76. United States Census Bureau. Latest news releases. 28.08.2008. // Електронний ресурс. – Режим доступу: http:// www.census.gov/main/popclock.html 77. Ur P. English as a lingua franca / Annual Review of Allied Linguistics. – 24.–2006. – рр.. 153–165. 78. Valenzuela J. El vigor del «spanglish». El Pais, Madrid, 16.12.2003. // Електронний ресурс. – Режим доступу: http:// www.casadellibro.com/palabra 79. Villarreal J.A. Pocho. – New York: Anchor Books, 1994. – 240 p. 80. Widdowson H. G. EIL, ESL, EFL : global issues and local interests, World Englishes / H. G. Widdowson. – 1997. – 16/1. – Р. 135–150.