Професійне вигорання вчителів загальноосвітніх навчальних закладів

Содержание: ЗМІСТ РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОФЕСІЙНОГО ВИГОРАННЯ ВЧИТЕЛІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ 3 2.1. Опис використаних методик 3 2.2. Результати діагностичного дослідження. 11 2.3. Аналіз отриманих результатів за допомогою СПСС. 23 Висновки до розділу 39

Выводы: Висновки до розділу Таким чином, буда проведена діагностика 50 вчителів гімназії № 30 «Еконад», ліцею № 171 «Лідер» з метою виявлення рівня емоційного вигорання, агресивності, конфліктності, стресу на роботі, типу темпераменту. Також було проведена математична обробка даних з метою виявлення зв’язку різних факторів на формування синдрому емоційного вигорання. За отриманими результатами дослідження можна зробити висновки, що у більшої кількості виборців сформована або формується фаза «резистенція», не сформована фаза «виснаження». Серед характерних симптомів у найбільшій кількості виборців сформований симптом «Неадекватне виборче емоційне реагування», формується синдром «Переживання психотравмуючих обставин» і не сформований симптом «Емоційна відстороненість». Взагалі, дана фаза характеризується тим, що оточуючі, з якими людина працює, починають її дратувати. Людина починає зневажливо ставитися до них, а потім майже ненавидіти. При цьому людина сама не може зрозуміти причину наростаючої в ній хвилі роздратування. Однак, проведені дослідження на виявлення рівня конфліктності, агресивності та стресу показали, що більшість осіб мають помірний рівень, який показує, що дані характеристики знаходяться в нормі і не створюють проблеми. Однак, це тільки один бік прояву емоційного вигорання, необхідно звернути увагу на апатійність, роздратування, емпатію тощо. Відносно математичної обробки даних, можемо зробити висновки, що вік, стать, стаж роботи не впливають на рівень сформованості синдрому емоційного вигорання. В даній виборці домінуюча фаза «резистенція» сформована у осіб віком від 30 до 40 років, зі стажем від 11 до 20 років. Також не виявлено залежності між агресивністю, конфліктністю, стресом та фазами вигорання. Отже, можемо зазначити, що наявність таких емоційних станів як агресія, конфліктність або стрес ще не вказує, що у особистості наявний синдром емоційного вигорання, або, що сформовані фази характеризуються даними емоційними станами. Однак, виявлено, що підвищення рівня нейротизму та екстраверсії може впливати на формування синдрому емоційного вигорання, тобто тип темпераменту може впливати на даний синдром, так як він характеризує емоційні особливості особистості, можливості реагування на дратівники та справлятися з ними. Таким чином, необхідно провести консультативну та, за необхідністю, корекційну роботу з питань управління емоціями, проводити профілактичну роботу по даному напрямку, надати знання самостійного оволодіння навичками роботи із своїм емоційним станом. При складанні програми психологічної корекції або психологічної консультації необхідно враховувати тип темпераменту особистості та рівень сформованості нейротизму та екстраверсії.