Вступление:Екологічні потреби такі ж давні, як і потреби людини в їжі, одязі, житлі і т. д. На протязі всієї попередньої історії їх задоволення відбувалося автоматично і люди були переконані, що повітрям, водою і ґрунтом вони забезпечені в достатку на всі часи. Людство зрозуміло протилежне лише декілька десятиріч назад, коли в зв’язку з наростанням загрози екологічної кризи став все гостріше відчуватися дефіцит чистого повітря, води і ґрунтів. Сьогодні всім ясно, що здорове навколишнє середовище не менш значуще, ніж матеріальні і духовні потреби. Було б великою помилкою вважати, наче б з екологічною кризою можна справитися за допомогою лише економічних заходів. Екологічна криза зумовлена “стрілками”, що направляли рух нашої технократичної цивілізації до конкретних цінностей і категорій, без коректування яких не можна приступити до радикальних змін. При переорієнтації категорій поняття природи повинне стати центральним, так що саме відношення людини до природи буде інакшим, ніж було до цього. Важливо зрозуміти і прийняти нові ціннісні орієнтири, смислові установки, створити новий образ людини – в противагу людиноспоживачу людини гуманної по відношенню до самої себе і природи. Без цієї глобальної філософської перебудови відносин в системі “Людина–Природа” всі заходи економічного, екологічного, науково-технічного характеру будуть мати лише часткове значення і не зможуть стати скільки-небудь серйозною перешкодою на шляху екологічної катастрофи, що насувається. Кінцевий висновок фахівців, що займаються цією проблемою, досить жорстокий: "Або вона (людина) повинна змінитися, або їй призначено зникнути з лиця Землі"