Міжнародні аспекти зовнішньоекономічних зв’язків Бразилії

Содержание:Вступ 3 1. Економіко-географічна характеристика та фізико-географічні особливості Бразилії 5 1.1. Фізико-географічне положення Бразилії та загальна характеристика території 5 1.2. Поверхневі води, кліматичні особливості та рослинний світ країни 10 1.3. Населення та демографічна ситуація в Бразилії 15 1.4. Політико-адміністративний поділ країни та внутрішні регіональні відмінності 19 2. Територіальні аспекти розвитку зовнішньоекономічних зв’язків Бразилії 24 2.1. Особливості економічного розвитку країни як передумови її участі у міжнародних економічних відносинах 24 2.2. Участь Бразилії у зовнішньоторгівельних відносинах з країнами світу 29 2.3. Участь Бразилії у міжнародному русі капіталу 32 2.4. Проблемні аспекти регіональної та глобальної інтеграції Бразилії 34 3. Особливості розвитку зовнішньоекономічних відносин Бразилії з Україною 36 3.1. Характерні риси та фактори розвитку зовнішньоекономічних відносин між країнами 36 3.2. Перспективні напрямки подальшого поглиблення зовнішньоекономічних відносин між Бразилією та Україною 40 Висновки 44 Перелік використаних джерел 47 Додатки

Вступление:В останній час спостерігається все більше перенесення акцентів до динамічних процесів, що відбуваються в економіці. Актуальними стають питання щодо раціонального розміщення продуктивних сил, оптимальної їх концентрації у територіальному просторі. У зв’язку з тим, що продуктивні сили існують одночасно ніби у кількох “вимірах”, закони, які впливають на їхній стан і розвиток, виявляються по-різному. Територіальну модифікацію економічних законів можна розглядати як закономірності розміщення продуктивних сил. Так, закон економії часу виявляється як закономірність ефективності розміщення виробництва; закон поділу праці - як закономірність територіального поділу праці; закон концентрації виробництва - як закономірність територіальної концентрації виробництва тощо. За змістом наука про розміщення продуктивних сил близька до економічної географії: у них один і той самий об’єкт вивчення. А проте вони не тотожні. Якщо економічна географія вивчає переважно стан продуктивних сил на якійсь конкретний момент, відповідає на питання “де й чому саме тут?”, то для РПС важливіший економічний результат територіальної організації продуктивних сил, ефективність розміщення виробництва. Для РПС важливіше питання : “Як саме?”. Тим-то надзвичайно важливим розподілом РПС як науки є вивчення закономірностей і принципів розміщення продуктивних сил. До поняття РПС близьке поняття регіональної економіки. Об’єктом дослідження є Бразилія. Предметом дослідження є міжрегіональний аспект зовнішньоекономічних зв’язків Бразилії. Розгляд проблеми розвитку і розміщення продуктивних сил та зовнішньоекономічних зв’язків Бразилії є, на мій погляд, вкрай актуальним питанням сьогодення. Бразилія є однією з найбільших за площею та економічним потенціалом країн світу і приймає дуже активну участь у міжнародній економіці, підтримує зовнішньоторговельні відносини з 149 країнами, тому, вивчення її продуктивних сил є дуже важливим. Теоретико-методологічною основою дослідження є загальні принципи об'єктивності, історичності, пріоритету фактів і конкретної істини, що передбачають об'єктивний аналіз подій і явищ на основі науково-критичного використання різноманітних джерел. При аналізі джерел для виявлення загальних і особливих рис у процесах і подіях автор використовував загальнонаукові методи: логічний і проблемно-порівняльний, з використанням структурно-функціонального і діалектичного підходів. Метою роботи є дослідження розвитку і розміщення продуктивних сил Бразилії та її зовнішньоекономічні зв’язки. Для досягнення мети в курсовій роботі були поставлені такі завдання: - дати загальну характеристику господарського комплексу Бразилії, її місце у світовому господарстві; - проаналізувати передумови розвитку зовнішньоекономічних зв’язків Бразилії, сучасну структуру і рівень розвитку провідних галузей господарського комплексу країни, особливості, фактори розміщення та територіальну організацію зовнішньоекономічних зв’язків Бразилії, її участь у міжнародному поділі праці та економічних зв’язках; - розглянути проблеми і перспективи подальшого розвитку зовнішньоекономічних зв’язків Бразилії.

Выводы:Бразилія - найбільша держава Латинської Америки, що займає майже половину континенту. На півночі межує з Венесуелою, Гайаною, Сурінамом, Французькою Гвіаною, на півдні - з Уругваєм, на заході - з Аргентиною, Парагваєм, Болівією і Перу, на північному заході - з Колумбією. На півночі і сході омивається водами Атлантичного океану. Територія - 8511,996 тис. кв. км., що становить 5,7% від усієї суші світу. Бразилія - п'ята за величиною країна світу (після Росії, Китаю, Канади і Сполучених Штатів Америки). Виділяють п'ять великих економічних районів Бразилії. Північ, що включає широкий басейн Амазонки, займає 45% площі країни, де на початку 1990-х років проживало 7% загальної чисельності населення країни. Тут, незважаючи на наявність декількох промислових районів, переважає сільське господарство, особливо обробка цукрової тростини, бавовни й какао, а також тваринництво. Північний схід (18% площі і 29% населення країни) - густонаселений сільськогосподарський район, що спеціалізується на вирощуванні цукрової тростини. Південний схід (11% площі і 43% населення) - найбільш розвинений район, де виробляється понад 80% промислової продукції Бразилії; до того ж сільське господарство цього району постачає більшу частину кави, соєвих бобів, цукру й продукції тваринництва. Південь (7% площі і 15% населення) - важливий сільськогосподарський район, де виробляється рис, пшениця, соєві боби, вино й м'ясо. Тут також знаходяться промислові центри, що швидко розвиваються. У центрально-західному районі (19% площі і 7% населення) провідною галуззю є сільське господарство з переважанням тваринництва; в окремих місцевостях обробляють соєві боби, рис та інші культури. Основні зовнішньоторговельні партнери Бразилії - країни ЄС (27% товарообігу), Латинської Америки (21%), США (20%) і країни Азії (15%). Основні статті експорту: залізняк, боксити, чавун, сталь, автомобілі, літаки, електронні прилади, кава, цукрова тростина, соя, какао, тропічні фрукти, апельсиновий сік. Головні експорт-партнери: США, Аргентина, Німеччина, Нідерланди, Японія. Основні статті імпорту: промислова сировина (нафта, вугілля, кольорові метали), машини й обладнання, хімічні продукти, напівфабрикати, зерно. Головні імпорт-партнери: США, Аргентина, Німеччина, Японія, Італія. Бразилія активно співробітничала з міжнародними фінансовими організаціями. Продовжувалася реалізація угоди з Міжнародним валютним фондом, підписаного в вересні 2005 р. В 2006 р. країна отримала кредитів на 18 млрд.дол. Було також укладено нову угоду з МВФ, згідно якому за Бразилією є зарезервований можливість отримання в 2004р кредитів на 14 млрд.дол. Всесвітній банк схвалив виділення країні 1 млрд.дол. Велика частина кредитних засобів прямує на збільшення валютних запасів країни, які досягли в грудні 2006 р. 49,3 млрд.дол. Бразилії вдалося відновити свій рейтинг кредитоспроможності. Кредитний ризик Embi+ впав нижче 500 пунктів, що позитивно позначилося на процентних ставках валютних засобів, що привертаються. Бразилії вдалося розмістити на світовому ринку боргові зобов'язання на вигідних для себе умовах. На світовому ринку бразильські боргові облігації C-Bond, що звертаються, досягли 100% від вартості номінала. Найбільші компанії країни, зокрема «Петробраз» і металургійні компанії, знов стали привертати кредитні засоби з-за кордону. Приток валютних засобів в країну привів до зміцнення курсу бразильського реала – якщо в січні він складав 3,5 реала/1 долл., то в грудні 2006р опустився до 2,9 реала/1 долл. Банківська система країни, на думку експертів МВФ, як і раніше залишається дуже концентрованою і малоефективною. Співвідношення між сукупними банківськими кредитами і об'ємом ВВП впало до 23%. Банківський «спред» досяг рекорд високого рівня в 61%. В 2006 р. відбулося зниження об'єму прямих іноземних інвестицій, що викликане відсутністю приватизаційних операцій і зменшенням рівня конвертації валютної заборгованості бразильських підприємств перед іноземними кредиторами в інвестиції. За підсумками року ПІЇ склали 10,1 млрд.дол. У сфері зовнішньої торгівлі основною задачею Бразилії залишається збільшення позитивного сальдо торгового балансу. За наслідками 2006р експорт склав 73,1 млрд.дол. (зростання на 21% в порівнянні з 2005р.), імпорт 48,3 млрд.дол. (зростання – 2%), позитивне сальдо – 24,8 млрд.дол. Основні статті імпорту Бразилії з України: добрива, продукція металургійного комплексу та хімічної промисловості, електричне обладнання, насоси, частини до двигунів, синтетичні алмази, колагени. Основні статті експорту Бразилії до України: боксити, кава, тютюн, медичне обладнання, інструменти, оптичні прилади.

Литература:1. Богаєвський Ю. Дійсно перспективний партнер: Україна-Бразилія: від декларацій і намірів - до конкретної співпраці // Політика і час. - К., 2002. - № 2. - С. 13-17. 2. Воронин В.П. Мировое хозяйство и экономика стран мира: Учебное пособие / В.П.Воронин, Г.В.Кандакова, Н.М.Подмолодина. - М.: "Финансы и статистика", 2007. - 240 с. 3. Все о странах мира: Атлас-справочник. - СПб.: ООО "СЗКЭО "Кристалл", 2006. - 272 с. 4. Гуткин Л.С. Человечество на рубеже веков: Показатели социально-экономического развития стран мира. - М.: Логос, 2003. - 216 с. 5. Дахно І.І. Світова економіка: Навчальний посібник. - К.: Центр навч. літ-ри, 2006. - 264 с. 6. История Бразилии. - М.: Альтернатива, 2003. - 340 с. 7. Конституция Федеративной Республики Бразилии // Конституции зарубежных стран. - М.: Юрлитинформ, 2001. - С. 288-380. 8. Малая энциклопедия стран и народов мира / Сост. А.П. Акчурин, Н.А. Семикова. - М.: Центрополиграф, 2004. - 621 с. 9. Новый универсальный справочник стран и народов мира / Сост. Стадник А.Г. - Ростов-на-Дону: Феникс, 2006. - 380 с. 10. Оценка индустриальной развитости стран мира / А.И. Амоша, С.С. Аптекарь, М.М. Аль-Хазалех и др.; Ин-т экономики пром-сти НАН Украины. - Донецьк, 2006. - 32 с. 11. Ростов Є.Ф. Економіка країн світу: Дов. - К.: Картографія, 1998. - 382 с. 12. Світова економіка: Навчальний посібник. - К.: Либідь, 2007. - 638 с. 13. Світова економіка: Підручник. - 2-е вид., стереотип. - К.: Либідь, 2001. - 580 с. 14. Страны и народы мира: Энциклопедический справочник. - Ростов-на-Дону: Феникс, 1999. - 608 с. 15. Страны и регионы мира 2003: Экономико-политический справочник / Под ред. А.С. Булатова. - М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2003. - 624 с. 16. Страны и регионы мира: экономико - политический справочник / Под ред. А.С. Булатова. - М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2006. - 624 с. 17. Страны мира и международные организации: Справочник / Под общ. ред. В.Н. Филатова. - М.: УНИИНТЕХ, 2004. - 130 с. 18. Страны мира: Информационно-аналитический справочник ЦРУ / Пер. с англ. - Екатеринбург: У-Фактория, 2001. – 672 с. 19. Страны мира: Новый информ. справочник. - Х.: Кн. клуб, 2007. – 352 с. 20. Страны мира: Полн. универс. информацион. справ. - 2-е изд., испр. и доп. - М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2002. - 608 с.: ил. 21. Страны мира: Современный сравочник. / Сост.Т.В. Горячкина, И.Г. Ярич. - М.: ООО "Дом славянской книги", 2007. - 610с. - (Библиотека эрудита). 22. Страны мира: Справочник. / Под ред. С.В. Лаврова. - М.: Республика, 2006. - 592с. 23. Страны мира: Справочный атлас / Гл. ред. В.Н. Пейхвассер. - Минск: Изд-во "Тривиум", 2000. - 48 с. 24. Страны мира: Факты и цифры. - СПб.: НОРИНТ, 2000. - 208 с. 25. Страны мира: Энциклопедия / Науч. ред. Д.И. Люри. - М.: "Олма-Пресс Образование", 2006. - 640с. 26. Структура мінерально - сировинного комплексу країн світу: Дов. вид. У 2-х т. Т. 2. Близький Схід, Африка, Південна і Північна Америка / Б.І. Малюк, В.І. Калінін, О.Б. Бобров, М.Д. Красножон. - Л.: ЗУКЦ, 2004. - 400 с. 27. Шаповал В.М. Державний лад країн світу: Довідник / Українська Правнича Фундація. - К.: Український Центр Правничих Студій, 1999. - 320 с. 28. Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны: Учебн. / Под ред. С.Б.Лаврова, Н.В.Каледина. - М.: Гарданики, 2002. - 928 с. 29. Энциклопедия стран мира / Глав. ред. Н.А. Симония. - М.: Экономика, 2004. - 1319 с. 30. Юрківський В.М. Країни світу: Дов. - К.: Либідь, 1999. - 368 с. 31. www.ukrstat.gov.ua – офіційний сайт Держкомстату України.