Аеропорт цивільної авіації як джерело забруднення водоймищ

Содержание: Вступ 3 1. Забруднення водоймищ 4 2. Аеропорт цивільної авіації як джерело забруднення водоймищ 8 Висновки 15 Список використаних джерел 17

Вступление: Під забрудненням водних ресурсів розуміють будь-які зміни фізичних, хімічних і біологічних властивостей води у водоймищах у зв’язку із скиданням у них рідких, твердих і газоподібних речовин, які заподіюють або можуть створити незручності, роблячи воду даних водоймищ небезпечною для використання, завдаючи збитку народному господарству, здоров’ю і безпеці населення. Забруднення поверхневих і підземних вод можна розподілити на такі типи: - механічне – підвищення змісту механічних домішок, властиве в основному поверхневим видам забруднень, - хімічне – наявність у воді органічних і неорганічних речовин токсичної і нетоксичної дії, - бактеріальне і біологічне – наявність у воді різноманітних патогенних мікроорганізмів, грибів і дрібних водоростей, - радіоактивне – присутність радіоактивних речовин в поверхневих або підземних водах, - теплове – випуск у водоймища підігрітих вод теплових і атомних електростанцій. Актуальність теми «Аеропорт цивільної авіації як джерело забруднення водоймищ» обумовлена тим, що сучасний етап розвитку повітряного транспорту характеризується створенням економічних літаків. Нові технічні рішення щодо аеродинамічного компонування, застосування нових матеріалів, зниження рівнів шуму та забруднення навколишнього середовища знаходять своє відображення в літаках нового покоління. Діяльність аеропортів завдає значної шкоди усім природним ресурсам на зазначеній території, насамперед водним, тому дослідження аеропорту цивільної авіації як джерела забруднення водоймищ є актуальним завданням.

Выводы:  Отже, проаналізувавши усе вищевикладене, можна зробити наступні висновки та узагальнення. Оскільки Україна обрала шлях інтеграції до Єв¬ропейського Союзу, чинні стандарти на питну воду і методики визначення якісних показників у сфері питної води та питного водопостачання мають бути гармонізовані зі стандартами ЄС. Прийнятий Закон України «Про загальнодер¬жавну програму "Питна вода в Україні" на 2006-2020 роки» спрямований на забезпечення населення питною водою нормативної якості з поступовим наближенням до стандартів Євро¬пейського Союзу, покрашенням стану навколи¬шнього природного середовища, відновлення. охорону і раціональне використання джерел пит¬ного водопостачання. За отриманими даними досліджувані води можна віднести до категорії "доброї" води другого кла¬су. Такі дані, на жаль, не можна назвати оптимістичними. Насамперед тому, що аналіз проводився лише за показниками першої групи - органолептичними, для надання подальших рекомендацій потрібне зіставлення і з іншими групами показників. Особливо цікавим для дослідників буде група токсикологічних властивостей, оскільки виявле¬ний у переважній більшості проб специфічний присмак свідчить про нафтове забруднення. Отже, для вирішення зазначених проблем потрібно: - удосконалити систему спостережень за якістю води ґрунтових вод у районі аеропорту Київ з урахуванням вимог нового нормативного доку-мента ДСТУ 4808:2007, - дослідити динаміку формування якості води і встановити ступінь придатності цих вод для пит¬ного водопостачання, - посилити контроль за умови формування якос¬ті води в районі аеропорту та на прилеглих до нього територіях, - визначити в місцях питного водозабору рівень забруднення ґрунтових вод нафтопродуктами з метою підготовки відповідних рекомендацій щодо здійснення ефективного очищення питної води, - розробити комплекс дій у разі виникнення над¬звичайних ситуацій. Отже, глобальним є вплив авіації на озоновий шар атмосфери та пов'язані з цим наслідки, основні локальні - проблеми авіаційного шуму, забруднення викидами та скидами шкідливих речовин в атмосферне повітря, підземних вод та грунту у районі розташування аеропортів. Для розв'язання екологічних проблем цивільної авіації насамперед слід розробити: - принципи та методи захисту повітря від забруднення двигунами повітряних суден, - принципи та методи захисту від електромагнітних полів радіочастот аеропортів, - технології захисту грунтів та води від забруднення стоками аеропортів, - оптимізаційні схеми керування повітряним рухом на трасі, в зоні аеропортів з урахуванням екологічного стану довкілля, - методи кількісної інтегральної оцінки екологічного стану підприємств авіаційного транспорту.

Литература:  1. Крисаченко В.С. Екологічна культура: теорія і практика. – К., 1996. – С. 312-345. 2. Крисаченко В.С., Хилько М.І. Екологія. Культура. Політика: Концептуальні засади сучасного розвитку – К.: Знання України, 2001. – 598 с. 3. Курняк Л.Д. Екологічна культура: поняття і реальність. // Вища освіта України. – 2006. – №3. – С. 32 – 37. 4. Малишко М.І. Основи екологічного права України. – К., 1999. 5. Сидоренко, Л.І. Сучасна екологія: наукові, етичні та філософські ракурси Електронний ресурс : навч. посіб. – Режим доступу: http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/Cidorenko/Cid-ekol.html, вільний. – Мова: українська. 6. Хилько М.І., Кушерець В.І. Екологічна безпека України: у запитаннях та відповідях. – К.: Знання України, 2006. – 144 с. 7. Хилько М.І., Кушерець В.І. Екологічна безпека: Термінологічний словник-довідник. – К.: Знання України, 2006. – 144 с.