Національні інтереси в соціальній сфері

Содержание:Вступ 3 1. Поняття та елементи соціальної безпеки держави 5 2. Соціальна безпека: проблема визначення 9 3. Стратегічні національні інтереси в соціальній сфері 13 Висновки 16 Список використаних джерел 18  

Вступление: Соціальна безпека українського суспільства в сучасних умовах є найважливішою складовою безпеки держави. Якщо не вжити відповідних запобіжних заходів безпеки, наявні зовнішні й внутрішні загрози політичного, економічного, соціального, воєнного, екологічного, техногенного, інформаційного та іншого характеру здатні дестабілізувати стан захищеності життєво важливих інтересів особи, суспільства і держави у всіх сферах їх діяльності. Існування, самозбереження і прогресивний розвиток України як суверенної держави залежать від здійснення цілеспрямованої політики щодо захисту її національних інтересів. Основи такої політики і визначає Концепція національної безпеки України. Важливим питанням, що перебуває сьогодні на вістрі наукових досліджень є формування належних умов реалізації однієї з фундаментальних потреб людини – потреби у безпеці. Нові історичні умови вимагають переосмислення ролі і місця безпеки в системі життєво важливих інтересів особи, суспільства і держави, аналізу структури такого складного явища як соціальна безпека, розробки ефективного механізму захисту національних інтересів України а також об’єктів безпеки всіх рівнів від реально існуючих та потенційних загроз. Формування та практична реалізація дієвого механізму забезпечення соціальної безпеки передбачає, перш за все, з’ясування суті даного поняття, визначення факторів, які впливають на її стан, дослідження взаємозв’язку між окремими її складовими. Серед вітчизняних вчених, які зробили спробу розкрити та узагальнити окремі аспекти із даної проблематики варто відзначити Є. Крихтіна, О. Новікову, В. Паламарчука, В. Гошовську, Л. Ільчука. Певні напрацювання щодо аналізу проблем соціальної безпеки мають В. Серебряніков, А. Хлоп’єв, П. Шевчук, О. Давидюк, С. Пирожков, Т. Русанова, О. Хомра. Проте, наукові праці згаданих нами вчених, торкаються переважно окремих аспектів і найчастіше мають загально описовий характер щодо визначення орієнтирів дослідження понятійно-категорійного апарату у сфері соціальної безпеки. Метою дослідження є визначення напрямків досягнення національних інтересів в соціальній сфері. Завданнями дослідження є: - дослідження поняття та елементів соціальної безпеки України; - аналіз стратегічних напрямків реалізації соціальної безпеки України; - визначення шляхів підвищення ефективності реалізації соціальної безпеки України. Об’єктом дослідження є національна безпека України. Предметом дослідження є національні інтереси в соціальній сфері України. В ході дослідження було використано загальнонаукові методи дослідження: аналізу, синтезу, індукції, дедукції, узагальнення, систематизації та інші.

Выводы:Проблема соціальної безпеки та вироблення оптимальної стратегії її забезпечення у нерозривній єдності з євроінтеграційними та глобальними орієнтирами вимагає глибоко виважених наукових і політичних підходів. Саме тому до обговорення цих питань важливо залучити широке коло фахівців – науковців, практиків, представників усіх органів влади, організувати належний інформаційний супровід стану вирішення зазначених проблем, налагодити широкий суспільний діалог для забезпечення дієвого зворотного зв’язку в системі «громадськість – влада». Потребує модернізації інститут соціальної інспекції та соціального аудиту, що надасть можливість більш ефективно реагувати на загрози соціальній безпеці та виробляти дієві механізми щодо їх попередження. Соціальна безпека формується в системі правових та соціальних гарантій, які дозволяють людині найефективніше функціонувати в межах певної суспільно-політичної формації. Визнаючи соціальну безпеку як певну діяльність, необхідно наголосити, що соціальна безпека як складова національної безпеки визначає стан захищеності життєво важливих інтересів особи, суспільства і держави від внутрішніх та зовнішніх загроз, а також загроз соціальним інтересам. Отже, соціальна безпека може бути визначена як позитивно врегульований правовими нормами і реалізований на практиці стан, коли держава забезпечує наявними в її розпорядженні демократичними методами управління підтримання гідного рівня життя громадян та гарантує можливість задоволення основних потреб її розвитку. На нашу думку, до проблематики соціальної безпеки входять також питання формування інструментів попередження загроз, убезпечення суспільства від їх настання, що зумовлює необхідність комплексного розкриття сутності соціальної безпеки з урахуванням стратегії і тактики соціально-економічної та фінансової політики держави. Також соціальну безпеку як складову національної безпеки слід трактувати як систему законодавчо-нормативних заходів з боку державних органів управління і відповідних установ разом з громадськими організаціями з метою забезпечення життєдіяльності окремої особи, різних соціально-демографічних груп та всього суспільства в цілому. Стратегія соціальної безпеки повинна базуватись на засадах забезпечення конституційно визначених соціальних гарантій та реалізації стратегічних пріоритетів соціально-економічного розвитку у нерозривній єдності з євроінтеграційними та глобальними орієнтирами України. Соціальні інтереси та загрози (ризики), а відтак і соціальні пріоритети повинні визначатись у єдиній «системі координат» соціально-економічної політики та гарантування національної безпеки України в різних сферах. Слід системно вдосконалювати нормативно-правову базу, регулюючи взаємовідносини у соціальній сфері, що, зокрема, передбачало б формування механізмів підтримання балансу між соціальними зобов’язаннями держави та реальними можливостями її бюджету. Важливо також реформувати організаційну структуру управління та створити механізми централізованого координування процесів впровадження державної соціальної політики; істотно вдосконалити систему статистичної звітності щодо стану соціальної сфери в державі, аналізу та прогнозування соціальних процесів і адаптувати її до сучасних європейських стандартів. Потребує вдосконалення науково-аналітичне та прогнозно-економічне обґрунтування соціальних законів і урядових рішень, для аналізування яких слід запровадити фахову соціальну експертизу. Зрештою, важливо віднайти та впровадити у практику ринкові механізми розвитку соціальної сфери. З одного боку, потребує істотного посилення соціальна складова у регуляторній та управлінській діяльності держави, з іншого – система соціального забезпечення повинна стати більш незалежною, певною мірою самодостатньою, тобто органічно інтегруватись у національну економіку, побудовану на ринкових принципах.

Литература: 1. Бандур С. І. Соціальний розвиток України: сучасні трансформації та перспективи. – К. – 2006. – 624 с. 2. Гальчинський А. С. Стратегія економічного і соціального розвитку України (2004–2015 роки) «Шляхом європейської інтеграції». – К. – 2004. – 413 с. 3. Господарсько-правові аспекти забезпечення охорони здоров’я як соціальної домінанти національної безпеки / Пашков В. М. Електронний ресурс. – Режим доступу: www. apteka.ua/archives/591/25280.html. 4. Давидюк О. О. Соціальна безпека: проблеми теоретичного аналізу та побудови системи показників / О. О. Давидюк // Міністерство праці та соціальної політики України Центр перспективних досліджень. – 2006. Електронний ресурс. – Режим доступу: www.cpsr.org.ua/?pr=6&id=175. 5. Декларація про державний суверенітет України : за станом на 16 липн.1990 р. / Верховна Рада УРСР – К. : Відомості Верховної Ради УРСР, 1990. – 13с.Електронний ресурс. – Режим доступу http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=55-12 6. Концептуальні підходи до формування системи національної безпеки України. Проблеми національної безпеки / Пирожков С. І. // Стратегічна панорама. – 2003. – № 1. Електронний ресурс. – Режим доступу: www.niisp. gov.ua/vydanna/panorama/2003_1.php. 7. Лібанова Е. Ринок праці та соціальний захист: Навч. пос. із соц. політики / Е. Лібанова, О. Палій. – К. : Основи, 2004. – 491 с. 8. Новікова О. Ф. Соціальна безпека: організаційно-економічні проблеми і шляхи вирішення / О. Ф. Новікова – Донецьк: ІЕП НАН України, 2007. – 460 с. 9. Пирожков С. І. Проблеми національної безпеки в контексті європейського вибору України // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. – Львів, 2003. – Вип. 5. – С. 36-52. 10. Програма економічних реформ Президента України. 2010-2014 роки. Електронний ресурс – Режим доступу: http://www.president.gov.ua. 11. Про Концепцію (основи державної політики) національної безпеки України . - Постанова Верховної Ради України Від 18 липня 1995 р. № 532-95-n. 12. Соціальна безпека: виклики, загрози, критерії Проблеми національної безпеки / Хомра О. У., Русанова Т. Є. // Стратегічна панорама. – 2004. – № 1. –Електронний ресурс.- Режим доступу: www.niisp.gov.ua/vydanna/panorama/issue.php?s=prnb1&issue. 13. Соціальна держава: український вибір / ред. В. А. Гошовської / вид. друге – К. : ЦПСД, 2007. – 337с. 14. Сухоруков А. І. Методичні рекомендації щодо оцінки рівня економічної безпеки України / А. І. Сухоруков, С. Л. Воробйов, Т. П. Крупельницька.— К. : Національний інститут проблем міжнародної безпеки, 2003. — 63 с. 15. Шевчук П. І. Соціальна політика / П. І. Шевчук. – Львів: Світ, 2003. – 400 с.