Спроби створення і функціонування незаконних воєнізованих збройних формувань як загроза національної безпеки України

Содержание:Вступ 3 1.Створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань 4 2. Дослідження чинників формування незаконних збройних формувань 10 3. Напрямки забезпечення протидії формування незаконних збройних формувань 12 Висновки 17 Список використаних джерел 18  

Вступление: Законом України “Про основи національної безпеки України” однією із загроз національним інтересам і національній безпеці України у сфері державної безпеки визначено “спроби створення і функціонування незаконних воєнізованих збройних формувань та намагання використати в інтересах певних сил діяльність військових формувань і правоохоронних органів держави”. Незаконне збройне формування – створені всупереч чинному законодавству на території країни політичною партією, релігійною організацією, повстанським рухом тощо або противником сили, що озброєні й організовані на зразок військових частин, з метою досягнення своїх політичних, економічних та інших цілей. До незаконних збройних формувань звертаються тоді, коли залучувані засоби ідеологічного, політичного, інформаційного, економічного та іншого характеру виявилися недостатніми 9. Кримінальний кодекс України трактує такі збройні формування як такі, що незаконно мають на озброєнні придатну для використання вогнепальну, вибухову чи іншу зброю. Метою дослідження є дослідження протидії формування незаконних збройних формувань. Завданнями дослідження є: - дослідження поняття незаконних збройних формувань; - аналіз стратегічних напрямків протидії формування незаконних збройних формувань; - визначення шляхів підвищення ефективності протидії формування незаконних збройних формувань. Об’єктом дослідження є національна безпека України. Предметом дослідження є протидія формування незаконних збройних формувань. В ході дослідження було використано загальнонаукові методи дослідження: аналізу, синтезу, індукції, дедукції, узагальнення, систематизації та інші.

Выводы: Процеси глобалізації, що відбулися і наразі відбуваються у світі, зумовили такі взаємозв’язки на світовій арені: “один залежить від всіх”, “усі залежать від одного”. За роки незалежності Україна стала повноправним елементом таких взаємовідносин між країнами, що робить малоймовірним дестабілізацію обстановки всередині України іншими, окремо взятими країнами або зацікавленими організаціями до рівня збройної боротьби і як результат – виникнення й існування на її території НЗФ. Перерозподіл бізнесових інтересів (сфер впливу) на теренах України, в основному, вже відбувся. Активно цей процес проходив у 90-х роках минулого століття у формі збройної боротьби злочинних угруповань кримінального характеру. Наразі такі питання вирішуються у цивілізований спосіб шляхом бізнесових, політичних домовленостей основних гравців у тому чи іншому секторі реальної економіки. Тому виникнення НЗФ на цьому підґрунті також є малоймовірним. Існування взаємної зацікавленості один в одному між країнами Євросоюзу, з одного боку, та Російською Федерацією – з іншого, робить виникнення на території сучасної України як НЗФ, так і внутрішнього збройного конфлікту теж малоймовірним. Формами прояву існуючих загроз національній безпеці України у внутрішньополітичній сфері на сьогодні і на середню перспективу слід вважати: - масові заворушення та групові порушення громадського порядку (виникнення таких ситуацій та їх інтенсивність залежатимуть від рівня життя, задоволеності своїми правами і свободами населення країни); - поодинокі терористичні акти у мегаполісах та на окремих особливо важливих об’єктах країни (інтенсивність виникнення таких явищ здебільшого залежатиме від зовнішньополітичного курсу України і спроможності Служби зовнішньої розвідки та Служби безпеки України виявляти терористичні наміри).

Литература: 1. Про основи національної безпеки України: Закон України від 19.06.2003 р. № 964-IV // Офіційний вісник України. – 2003. – № 29. – С. 38. 2. Про Воєнну доктрину України: Указ Президента України // Електронний ресурс. – Режим доступу: www.zakon.rada.gov.ua. 3. Проект Стратегічного оборонного бюлетеня на період до 2025 р. // Електронний ресурс. – Режим доступу: www.defpol.org.ua/site/index.php/arhiv. 4. Іваненко І. В. Бандитизм, як прояв організованої злочинності / І. В. Іваненко // Інформаційне забезпечення протидії організованій злочинності: зб. наук. статей / за ред. М. П. Орзіха, В. М. Дрьоміна. – Одеса : ФЕНИКС, 2003. – С. 164–171. 5. Кримський соціум: лінії поділу та перспективи консолідації (Аналітична доповідь Центру Разумкова) // Національна безпека і оборона. – 2009. – № 5 (109). – С. 2–72. 6. Маруев А. Ю. Векторный подход к определению геополитических интересов РФ / А. Ю. Маруев // Военная мысль. – 2010. – № 12. – С. 3–13. 7. Трутнев Ю. П. Запасов нефти России хватит на 25 лет, газа – на 70 лет // Электронный ресурс. – Режим доступа: www.newsland.ru/news/detail/id /533096. 8. Центр Разумкова: Результати публічних консультацій з питань оборонної політики України // Електронний ресурс. – Режим доступу: www.org.ua/files/news. 9. Шмаков О. М. Словник офіцера внутрішніх військ з воєнно-наукових питань / О. М. Шмаков. – 5-те вид., перероб. і доп. – Х. : Акад. ВВ МВС України, 2009. – 518 с.