Контрольна роботаз предмету "Історія української культури", МНТУ імені Ю. Бугая, 2 курс

Задание:Розкрити теоретичні питання: 1. Десятинна церква – пам’ятка давньоруської архітектури. 2. Мелетій Смотрицький та його роль у розвитку української культури. 3. Зв’язки України з Росією та їхній вплив на культуру України. 4. Розвиток музики в Україні в XVIII ст. 5. Політика українізації, її причини та значення.

Содержание:Вступ 3 1. Десятинна церква – пам’ятка давньоруської архітектури 4 2. Мелетій Смотрицький та його роль у розвитку української культури 7 3. Зв’язки України з Росією та їхній вплив на культуру України 15 4. Розвиток музики в Україні в XVIII ст. 20 5. Політика українізації, її причини та значення 22 Висновки 26 Список використаних джерел 28  

Вступление: Історія української культури вивчає матеріальні та духовні цінності українського етносу на різних етапах його розвитку, які були втіленні в різноманітних мистецьких, наукових, правових, політичних, суспільних, філософських, етичних надбаннях, справили визначальний вплив на світосприйняття, вдачу, спосіб життя, суспільну та політичну діяльності, виробництво та міжкультурну комунікацію українців. Предметом історії української культури є цілісний процес створення пам’ятків духовної та матеріальної культури, що включає вивчення самих цих пам’ятків як культурних явищ, історичних умов їх створення та вплив на подальший розвиток культури. Пам’ятки її розглядаються в історичній послідовності як цілісне явище, а також за регіональними ознаками, враховуються взаємозв’язки з культурними досягненнями інших народів, оскільки жодний етнос, народ, нація не може розвиватися в ізоляції, поза загальним історичним процесом. Історія культури вивчає та аналізує пам’ятки духовної культури, зафіксовані усною формою: казки, міфи, легенди, билини, пісні, думи, прислів’я, приказки, анекдоти, де фіксуються історичні події, мудрість народу, узагальнюються явища і зберігаються для прийдешніх поколінь. Праукраїнці та їх нащадки залишили у спадок незліченну кількість об’єктів матеріальної культури, які посіли гідне місце у скарбниці світового мистецтва. Це пам’ятки зарубинецької, трипільської, черняхівської, скіфської культур, Київської Русі, козацької доби та ближчих до нас часів. Сюди входять комплекси містобудівництва, ділової та побутової архітектури, хатнє начиння, одяг, сільськогосподарський та ремісничий реманент, твори декоративно-ужиткового мистецтва та ін.

Выводы: Отже, проаналізувавши усе вищевикладене, можна зробити наступні висновки та узагальнення. 1. Перші кам’яні споруди були створені в період князювання Володимира Великого. На центральній площі древнього Києва звели церкву Успення Богородиці. Церква була прозвана Десятинною тому, що Володимир спеціальною грамотою відписав їй десяту частину великокняжих прибутків. Доля церкви склалася трагічно: в 1240 р., коли до Києва увірвалися орди Батия, вона стала останнім рубежем оборони і була вщент зруйнована. У наші дні розчищений і зберігається її підмурівок. 2. Мелетій Смотрицький – письменник, церковний і освітній діяч Речі Посполитої, український мовознавець, праці якого вплинули на розвиток східнослов’янських мов. Автор «Граматики слов’янської» (1619), що систематизувала церковнослов’янську мову. Автор ідеї про відродження православ’я в слов’янському світі на базі Московського царства. Мелетій Смотрицький посів в історії нашої культури незаслужено скромне місце (може, тому, що його образ "заплямований" прийнятім унії). Між тим він належав до плеяди провідних гуманістів свого часу і був патріотом своєї вітчизни. Попри те, однак, що Мелетій Смотрицький, як істинний гуманіст, був утопістом і що його мрії про єдність "Русі з Руссю" належним чином не реалізовані й сьогодні, життя його може слугувати символом примирення двох конфесій - православної й греко-католицької. 3. Історичні зміни у світі зробили актуальним дослідження основних напрямків міжкультурного співробітництва різних народів, особливо коли мова йде про Україну та Росію. Проблема розвитку українсько-російських взаємин в галузі культури як найбільш результативної та масової форми спілкування завжди викликала інтерес дослідників. Саме через культурний діалог відбувається пізнання, національне усвідомлення, взаємозбагачення та взаємопроникнення культур. 4. Характеризуючи розвиток музикив в Україні у XVIII ст., було з’ясовано, що у XIV–XVII та XVIII ст. українські музиканти прославилися за навіть межами України. Це були Найвидатніші давні кобзарі – Тимофій Білоградський (відомий лютнист, 18 ст.), Андрій Шут (19 ст.), Остап Вересай (19 ст.) та ін. 5. Українізація 1920-30-х – тимчасова політика ВКП(б), що мала загальну назву коренізація – здійснювалась з 1920-х до початку 1930-х років ЦК КП(б)У й урядом УРСР з метою зміцнення радянської влади в Україні засобами поступок у вигляді запровадження української мови в школі, пресі й інших ділянках культурного життя, а також в адміністрації – як державної мови республіки, прийняття в члени партії та у виконавчу владу представників української національності.

Литература: 1. Бокань В., Польовий Л. Історія культури України. - К.: Либідь, 1998. – 227 с. 2. Висоцький О.Ю. Історія української культури: Навчальний Посібник. – Дніпропетровськ : НМетАУ, 2009. - 130 с. 3. Греченко В.А., Чорній І.В., Кушнерук В.А., Режко В.А. Історія світової та української культури. - К., 2002. – 464 с. 4. Історія української та зарубіжної культури: Навчальний посібник. С.М. Клапчук, В.Ф. Остафійчук, Ю.А. Горбань та ін..: За ред.. С. М. Клапчука, В.Ф. Остафійчука. – 4-те. Вид., перероб. і доп. – К.: Знання – Прес, 2002. – 351 с. 5. Історія української культури / За загал. ред. І. Крип'якевича. – 3-те вид., стереотип. – К.: Либідь, 2000. – 564 с. 6. Попович М.В. Нарис історії культури України. - 2-е вид. випр. - К., 2001. – 728 с.