Політичні режими

Задание:План Вступ 1. Поняття політичного режиму і його типи 2. Трансформації тоталітарних і авторитарних режимів у сучасній демократії Висновки Л-ра

Содержание: Вступ 3 1. Поняття політичного режиму і його типи 4 2. Трансформації тоталітарних і авторитарних режимів у сучасній демократії 8 Висновок 22 Список використаної літератури 23  

Вступление: Політичний режим – тип, характер влади в країні; сукупність засобів і методів здійснення політичної влади, яка відображає характер взаємовідносин громадян і держави. Політичний режим визначається способом і характером формування представницьких установ, органів влади, співвідношенням законодавчої, виконавчої і судової влади, центральних і місцевих органів, становищем, роллю та умовами діяльності громадських організацій, рухів, партій, правовим статусом особи, ступенем розвитку демократичних свобод. У сучасній політичній науці існує безліч типологій політичних режимів. Політологи прагнуть пристосувати ці типології для аналізу особливостей режимів на теренах СНД та Східної Європи. З'ясування того, в якому стані перебуває суспільство, адекватна діагностика особливостей формування політичних інституцій і правил, за якими вони функціонують, незважаючи не певний академізм цього питання, може впливати на державні рішення і практичні дії політиків. Надзвичайно актуальним для посттоталітарних країн є вивчення явища демократичного транзиту та пов'язаних з цим безпосередньо проблем перехідного суспільства. Системний та порівняльний аналіз політичних режимів, що утворилися після розпаду комуністичної системи дозволяє визначити, що з кінця XX століття країни постсоціалістичного простору опиняються в епіцентрі величезних за своїми масштабами політичних змін. Дефолт комуністичної ідеї призвів до потужних трансформацій, що мають планетарний характер. Перед новоствореними незалежними державами постало стратегічне завдання - створити заново політичні механізми державного управління на загальнодемократичних принципах.

Выводы: Як висновки проведеного дослідження слід зазначити, що у сучасній політичній науці актуальним залишається вивчення недемократичних та демократичних політичних режимів і процесів їхньої трансформації. За умов несформованості громадянського суспільства та демократичної політичної культури перехід до демократії можливий в рамках консервативної (етатистської) моделі через використання внутрішнього потенціалу авторитаризму. Авторитарна політична еліта країни, що свідомо прагне встановлення демократії, спираючись на силу і авторитет своєї влади, ефективно використовує всі види ресурсів суспільства задля його стабільного функціонування та поступального розвитку; розробляє та якісно реалізовує стратегії суспільного розвитку. Результатом цієї політики виступає встановлення інститутів демократії (поки що - здебільшого фасадного характеру), обстоювання основних прав і свобод людини, її соціальна підтримка та захист; саме це є необхідним компонентом стабільного розвитку суспільства у перехідний період. Реформувавши політичну систему країни, політична еліта поступово переходить до утвердження практик демократії або залишає політичну арену більш реформаційно налаштованим контрелітам задля подальшої демократизації політичного режиму. Становлення механізмів реального демократизму можливе за умов належного виконання принципів правової держави та реального забезпечення прав і свобод громадян. Доцільним, на нашу думку, є виокремлення наступних механізмів встановлення реальної демократії: конституційно-правовий механізм (на підставі верховенства права над державою, суспільством і особистістю); соціально-правовий механізм (на підставі принципу дотримання прав і свобод людини) та специфічного механізму - політичної участі громадян у державотворенні (громадянське суспільство).

Литература: 1.Андрощук С. Принцип верховенства права: визначення, співвідношення із суміжними поняттями, особливості законодавчого закріплення і реалізації / Сергій Андрощук // Юридичний журнал. - 2005. - № 11. – С. 25-29. 2. Афонін Е. Ми йдемо до авторитаризму? / Афонін Едуард. інтерв'ю журналу «Віче» // Віче. - 2007. - № 9-10. - С. 33. 3. Баранов Н. А. Трансформации современной демократии: Учебное пособие. Електронный ресурс / Н. А. Баранов // Гражданское общество и демократия. - СПб.: Балт. гос. техн. ун-т, 2006. - 215 с. - Режим доступа к ученому пособию: http:// nісbаr.nаrоd.ru/demосrаtу.htm 4. Бек У. Общество риска: На пуги к другому модерну. / У. Бек; пер. с нем. В. Седельника, І. Федоровой; ред. Л. Павлова. - М.: Прогресс-Традиция, 2000. - 289 с. 5. Белл Д. Эпоха разобщенности: размышления о мире XXІ века / Даниел Белл, Владислав Иноземцев. - М.: Журн. „Свободная мысль": Центр исслед. постиндустр. о-ва, 2007. – 303 с. 6. Воронов І. О. Демократичний транзит: людський вимір політики / І. О. Воронов. - К.: - Генеза, 2006. - 327 с. 7. Даль Р. Поліархія. Участь у політичному житті та опозиція / Роберт А. Даль / О.Д. Білогорський (пер. з англ.). - Х.: Каравелла, 2002. - 216 с. 8. Демократия: универсальные ценности и многообразие исторического опыта Материалы совместного круглого стола ИФ РАН, журналов „Полис" и „Политический класс" / А. А.Гусейнов, И. К. Пантин, В. Т. Третьяков, А. Г. Глинчикова и др. // Полис. – 2008. – № 5. - С. 55-74. 9. Загальна теорія держави і права - М. В. Цвік - Харків: Право, 2002. - 432 с. 10. Зидентоп Л. Демократия в Европе / Л. Зидентоп; пер с англ.; под ред. В. Л. Иноземцева. - М.: Логос, 2001. - 310 с. 11. Калиновський Ю. Ю. Правосвідомість українського суспільства: генеза та сучасність: Монографія / Ю. Ю. Калиновський. - Х.: Право, 2008. - 288 с. 12. Ле Хонг Тхань. Формирование правового государства в условиях современных трансформационных процессов (на примере Вьетнама): дис. ... канд. юрид. наук: 23.00.02, 12.00.01 / Ле Хонг Тхань. - Москва. - 2006. - 200 с. 13. Политология: Учеб. пособие для вузов / Сост. и ред. Н. Сазонова. - Харьков: Фолио, 2001. - 831 с. 14. Пугачов В. П. Введение в политологию: Учеб.пособие для вузов: / В. П. Пугачев и А. И. Соловьев. - 3-е изд. - М.: Аспект Пресс, 1998. - 447 с. 15. Радченко О. Антропологічна природа ціннісної системи суспільства / О. В. Радченко // Теорія та практика державного управління: зб. наук. пр. - Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2008. - Вип. 2 (21). - С. 275-282. 16. Романюк О. Моделі посткомуністичних трансформацій / О. І. Романюк // Політичний менеджмент. - 2006. - № 3 (18) - С. 35 - 50. 17. Теория политики: учебник для студентов вузов, обучающихся по гуманитарно-социальным дисциплинам и специальности «Международные отношения» / Р. Т. Мухаев. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2005. - 625 с. 18. Цыганков А. П. Современные политические режимы: структура, типология, динамика учебное пособие / А. П. Цыганков. - М.: „Интерпракс", 1995. - 293 с. 19. Чабанна М. Авторитаризм і тоталітаризм. Уявна подібність та сутнісна різниця / М. Чабанна // Політичний менеджмент. - 2003. - № 2. - Електронний ресурс: Режим доступу: http://www.pоlіtік.оrg.uа/vіd /mаgсо ntent.php3?m=1&n=16&с=127 20. Ясперс К. Смысл и назначение истории / К. Ясперс; пер. с нем. М. И. Левиной; Вступ. ст. П. Гайденко; Сост.: М. И. Левиной, П. П. Гайденко - 2-е изд. - М.: Республика, 1994. - 527 с. 21. О'Dоnnell G. Delegаtіve Demосrасу. / О'Dоnnell G. // Jоurnаl оf Demосrасу. - Jаnuаrу 1994. - № 1. - Р. 52-61.