Выводы:Ринок цінних паперів – це сукупність взаємодій між суб’єктами економічних відносин з приводу випуску та обігу цінних паперів, що охоплює частину кредитного ринку, наприклад, ринок боргових зобов’язань. Ринок цінних паперів є частиною фінансового ринку, що займає відповідні сегменти ринків капіталу та грошей. Фондовий ринок - частина ринку цінних паперів, що поширюється на ринок капіталів і інструментами якого є виключно середньо- та довгострокові інструменти (облігації, акції, похідні цінні папери, депозитарні розписки). На іншій частині ринку цінних паперів інструментами виступають короткострокові цінні папери (терміном до 1 року): казначейські векселі, депозитні сертифікати, що вільно обертаються на ринку, прості векселі, короткострокові ОВДП. Фондовий ринок є чутливим барометром стану економіки. Нині основними цілями на українському ринку цінних паперів є цілі становлення і закріплення відносин власності, а головними учасниками цього ринку - комерційні банки. Учасники українського ринку цінних паперів мають загальне завдання - отримання прибутку. Саме під впливом джерел і умов, при яких вона утвориться, і складається структура вітчизняного фондового ринку, однією з відмінних рис якою стало істотне переважання державних цінних паперів. Крім того, вельми характерно для вітчизняного фондового ринку і те, що основна частина приватних цінних паперів проходить тільки стадію первинного розміщення, майже не обертаючись на повторному ринку. Останнім часом банки все більш активно придбавають цінні папери інших підприємств і організацій. Мета у них та ж, що і в інвесторів, які вкладають кошти в акції банків, - закріплення за собою прав власності. Досягається це різними шляхами: участю в утворенні нових підприємств і акціонуванні вже існуючих; створенням інвестиційних фондів. Відповідно до ст. 3 Закону України “Про цінні папери і фондову біржу” в Україні можуть випускатися і обертатися такі види цінних паперів: акції; облігації внутрішніх та зовнішніх державних позик, облігації місцевих позик, облігації підприємств; казначейські зобов’язання республіки; ощадні сертифікати; інвестиційні сертифікати; векселі та приватизаційні папери. Як показує світовий досвід, ефективне функціонування ринку цінних паперів неможливе без регулюючої та контролюючої діяльності державних органів. В умовах становлення ринку цінних паперів функціонування подібних структур має велике значення. Комерційні банки є одним з основних суб’єктів сфери фінансових послуг, які виконують практично всі види банківських операцій для юридичних і фізичних осіб — клієнтів банку. Залежно від ролі комерційних банків на ринку цінних паперів можна виділити три моделі організації ринку цінних паперів: банківську, небанківську і змішану. В Україні формується змішана модель організації ринку цінних паперів, за умов якої банкам дозволяється займатися як інвестиційною, так і торговельною діяльністю з цінними паперами, але разом з тим, значну роль на фондовому ринку грають і спеціальні інвестиційні інститути. Існує багато класифікацій операцій комерційних банків з цінними паперами, проте вони базуються на класифікації, визначеній у Законі України “Про банки та банківську діяльність”. Банки можуть виконувати такі види банківських операцій з цінними паперами: випуск цінних паперів; організацію купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів; здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (включаючи андеррайтинг); довірче управління коштами та цінними паперами за договорами з юридичними і фізичними особами; депозитарну діяльність і діяльність з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів. Комерційний банк може здійснювати операції з цінними паперами власної емісії; з цінними паперами інших емітентів. Комерційні банки здійснюють операції з цінними паперами за власний рахунок - це вкладення вільних грошових ресурсів у цінні папери. Такі вкладення можуть мати інвестиційний і спекулятивний характер. В умовах України банки проводять активні операції з цінними паперами з метою збереження і приросту капіталу; придбання цінних паперів, які мають усі властивості готів¬ки і можуть бути засобом обігу і платежу; одержання контролю над діяльністю підприємства через придбання цінних паперів і здійснення перерозподілу вла¬сності; спекулятивна гра на коливанні курсів цінних паперів. Для подальшого ефективного розвитку фондового ринку в Україні необхідно здійснити ряд першочергових заходів: забезпечити зосередження торгівлі цінними паперами тільки на організаційно оформленому біржовому та позабіржовому ринках розширити сферу діяльності інвестиційних інвесторів в Україні шляхом удосконалення нормативної бази діяльності інститутів спільного інвестування створити систему спеціалізованих організацій інфраструктури фондового ринку, зокрема національного депозитарію, зберігачів цінних паперів та розрахунково-клірингових установ забезпечити сприятливі умови для обігу цінних паперів іноземних емітентів на території України і цінних паперів резидентів за її межами поліпшити механізм залучення вільних коштів суб’єктів господарювання через систему внутрішніх місцевих позик удосконалити законодавчу й нормативну бази оподаткування операцій із цінними паперами на первинному та вторинному ринках.