Вступление:Актуальність теми. Конфлікт є невід’ємним елементом будь-якої організації, сфери життєдіяльності людини чи групи. Стосується це і в групових конфліктів, котрі найчастіше виникають у професійній сфері. Саме тому їх розвиток в сучасних умовах вимагає підвищеної уваги до роботи з кадрами, насамперед з керівниками та спеціалістами, які є головними суб’єктами цієї системи. Адже в сучасних умовах у міжособистісних (міжгрупових) відносинах нерідко можливе виникнення різноманітних непорозумінь, неузгодженостей, конфліктних ситуацій тощо. У зв’язку з цим підвищилась потреба у спеціалізованих знаннях, котрі стосуються різноманітних питань у сфері конфліктології.
Психологічні знання про особистісні передумови конфліктної поведінки вказують нам на важливість усвідомлення власних бажань і вчинків, цілей та умінь слухати іншого, оформляти у слова власні бажання, необхідність гнучкого застосування різних стратегій і тактик у конфліктах, і, перш за все, тих конфліктів, які є конструктивним виходом з складної та не зовсім ясної критичної ситуації.
Конфлікт варто розуміти як зіткнення протилежно спрямованих цілей, інтересів, позицій, думок, поглядів опонентів чи суб'єктів взаємодії.
Проблема групових конфліктів, й особливо у професійній сфері, та пошук шляхів їх вирішення широко висвітлюється у вітчизняній, зарубіжній науковій літературі, в нормативно-правових документах, дисертаційних дослідженнях та є актуальною. Вона була об’єктом уваги науковців упродовж багатовікового розвитку суспільства, оскільки людству завжди притаманні прагнення до самозахисту, самозбереження й саморозвитку. Ця проблема досліджувалася в античну епоху в зв’язку з потребою виявити причини соціальної диференціації та розподілу суспільства на класи.
Загалом розгляд основних положень природи конфлікту є міждисциплінарною проблемою. Можна виділити кілька напрямів дослідження конфлікту: понятійний аналіз конфлікту, визначення сутності конфлікту і його основних ознак, розгляд причин і динаміки виникнення конфліктів, типологія конфліктів тощо. Дослідженню цих проблем присвятили свої праці А.Я. Анцупов, Н.В. Гришина, А.Т. Ішмуратов, Г.В. Ложкін, О.О. Малишев, Н.І. Пов’якель, Б.І. Хасан, Л.Н. Цой, А.І. Шипілов, а також М. Дойч, Л. Козер, Дж.Г. Скотт, Р. Фішер, У. Юрі та ін.
Безпосередньо проблеми управління конфліктами, стратегії поведінки під час перебігу конфліктів, рекомендації щодо їх конструктивного розв’язання розглядали Н.Ф. Вишнякова, А.М. Гірник, Д. Дена, С.М. Ємельянов, Х. Корнеліус, У. Мастенбрук, Є. Мелібруда, М.Х. Мескон, Б. Уізерс, Ш. Фейр, В.П. Шейнов та ін. Розгляду особливостей конфліктів в управлінській діяльності присвятили свої праці Д.І. Дзвінчук, Н.Р. Нижник, М.І. Пірен, А.М. Пойченко, С.Х. Хаджирадєва, С.А. Яроміч та ін.
Незважаючи на значну кількість публікацій з даної проблеми, виданих останнім часом, слід відзначити, що в дослідженні групових конфліктів спостерігається певна фрагментарність підходів. Тому актуальність нашого дослідження визначають, з одного боку, недостатня розробленість проблеми управління груповими конфліктами, зокрема в організації, а з іншого – необхідність зниження рівня конфліктності членів групи.
Отже, об’єктом нашого дослідження є конфлікт як соціально-психологічний феномен.
Предмет дослідження – групові конфлікти, їх природа, типологія та функції.
Мета – проаналізувати особливості групових конфліктів, їх природу, типологію та функції.
Мету роботи передбачається досягнути, вирішивши ряд завдань:
1. Визначити сутність конфліктності як соціально-психологічного феномена;
2. Вивчити причини виникнення, типологію і функцію конфліктів;
3. Розглянути шляхи подолання групових конфліктів;
4. Провести емпіричне дослідження щодо вивчення стилів поведінки в груповому конфлікті (за Томаса Кілмана);
5. Навести рекомендації щодо підвищення ефективності вирішення конфліктів в колективі
Методи дослідження: аналіз, синтез, індукції, дедукції, порівняння, тестування.
Теоретичне значення роботи полягає в узагальненні розрізненого, фрагментарного матеріалу з проблеми групових конфліктів, глибинному аналізі можливості застосування тренінгу у зниженні рівня конфліктності в групах.
Практична значимість роботи визначається можливістю використання результатів теоретичного та емпіричного аналізу для проведення досліджень більш глибокого теоретичного та практичного рівнів, при написанні наукових робіт, підготовці матеріалів для викладання дисциплін з курсів соціально-психологічного напряму
Об’єм та структура дослідження: робота об’ємом 36 сторінок написана за складним планом, складається зі вступу, 2-х розділів, висновків, спису використаної літератури і 2-х додатків.