Мотиваційне управління персоналом підприємства

Содержание:  ВСТУП 3 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ МОТИВАЦІЇ ТА УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ 5 1.1 Сутність і структура персоналу підприємства 5 1.2 Поняття мотивації. Дослідження мотиваційних теорій в управлінні 16 1.3 Методи управління мотиваційним процесом на підприємстві 24 РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ З ПОЗИЦІЇ МОТИВАЦІЇ НА ТОВ СБМУ «ПІДРЯД» 40 2.1. Організаційно-економічна характеристика підприємства та його місце на ринку 40 2.2 Динаміка техніко-економічних і фінансових показників діяльності ТОВ СБМУ «ПІДРЯД» 47 2.3. Діагностика основних практичних методів мотивації персоналу в діяльності ТОВ СБМУ «ПІДРЯД» 67 3. ДОСЛІДЖЕННЯ ОСНОВНИХ НАПРЯМІВ УДОСКОНАЛЕННЯ МОТИВАЦІЇ ТА УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ В ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ СБМУ «ПІДРЯД» 75 3.1 Характеристика векторів розвитку системи мотивації та оплати праці ТОВ СБМУ «ПІДРЯД» 75 3.2 Пропозиції з удосконалення системи оплати праці в практиці ТОВ СБМУ «ПІДРЯД» 82 3.3 Прогнозний ефект від впровадження заходів з удосконалення мотиваційного управління персоналом підприємства 93 ВИСНОВКИ 104 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 109 ДОДАТКИ 115

Вступление: Актуальність теми. Сучасний стан економічного розвитку України вимагає вирішення практичних завдань управління трудовою діяльністю шляхом підвищення зацікавленості працівників продуктивно і якісно працювати. У зв’язку з цим постає проблема ефективної організації мотивації праці персоналу та розробки практичних рекомендацій з підвищенням економічної ефективності. Безперечно, люди є найбільшою цінністю організацій, регіону, країни. Поступальний розвиток суспільства, об'єктивні зміни в розвитку продуктивних сил в епоху формування нової економіки, де найголовнішим чинником зростання виступають знання, кваліфікація людини, вимагають від вчених економістів посилити увагу до людини та її творчих здібностей. Результати діяльності більшості організацій свідчать про те, що одним із найважливіших факторів ефективного їх функціонування в сучасних умовах є наявність високопродуктивного стабільного колективу. На думку вчених проблема управління персоналом в найближчій перспективі буде знаходитись в центрі уваги керівництва кожної фірми, кожної організації і саме формування результативного управління персоналом та вдосконалення його структури може вважатися однією з головних передумов підвищення ефективності діяльності підприємств. В цьому і полягає актуальність досліджень дипломної роботи в напрямку управління персоналом. Забезпечення нормального функціонування підприємства для отримання необхідного результату потребує ефективної роботи його персоналу. Вплив на їх роботу здійснюють керівні органи або менеджери за допомогою певних інструментів, одним з яких є мотивація. Завдання менеджера полягає не лише у плануванні та організації роботи, але й у конкретних діях щодо сприяння її виконанню працівниками і спонуканню їх до досягнення цілей організації. Вибрана тема є актуальною, оскільки працівників потрібно мотивувати, розвивати разом з іншими ресурсами, щоб досягнути поставлених цілей. Саме тому підвищення ефективності управління персоналом та його мотивації набуває великого значення в сучасних умовах. Аналізом теоретичних засад мотивації займалися такі видатні науковці як А. Маслоу, Д. МакКлеланд, Г. Десслер, Ф. Герцберг, В. Врум, Е. Лоулер. У вітчизняній літературі питанням мотивації приділяють увагу А.М. Колот, Д.П. Богиня, О.А. Грішнова, Є. М. Панченко, О.А. Кириченко. Але незважаючи на наявність наукових праць та пі досвіду, в даній сфері не було досліджень, які б комплексно відображали оптимальну систему мотивації персоналу. Проблема підвищення мотивації персоналу є однією з «одвічних» проблем, що їх мають розв'язувати економічна наука та господарська практика. Особливо актуальною є проблеми мотивації для країн з ринковою економікою, до яких належить і Україна. Об'єктом дослідження в роботі є механізм та особливості процесу мотивації персоналу в управлінні промисловим підприємством. Предметом дослідження є теоретико-методологічні аспекти та економічні підходи до розробки заходів підвищення мотивації персоналу в управлінні на матеріалах ТОВ СБМУ «ПІДРЯД». Метою роботи є розгляд основних понять мотивації та стимулювання працівників як складової управління персоналом, розробка заходів підвищення мотивації персоналу підприємства. Методи дослідження. При виконанні роботи будуть використані наступні методи: "використання існуючих теорій", а також створення елементів нових узагальнень – при дослідженні понять "мотив", "стимул", „мотивація персоналу”; "аксіоматичний", "метод системного аналізу" – при обґрунтуванні вдосконалень теоретико-методологічних підходів до напрямів оцінки мотиваційних заходів підприємства.

Выводы: В ході виконання дипломної роботи можна зробити наступні узагальнення. Результативність господарювання управління на підприємстві великою мірою залежить від якості чинної системи управління персоналом. Практичне застосування належної системи управління персоналом має спиратись на сучасну концепцію та відповідну стратегію менеджменту. Мотивація як одна з найважливіших функцій управління зумовлена проблемами практичного менеджменту, що виникають головним чином на етапі досягнення цілей організації. Щоб забезпечити максимальну віддачу працівників, менеджери мають володіти прийомами і методами мотивації праці, бути добре обізнаними з сучасними її моделями. Мотиваційна політика персоналу не може бути дієвою без задоволення матеріальних потреб, орієнтації на матеріальний інтерес працівників. Матеріальні мотиви є важливим каталізатором, здатним істотно підвищити трудову активність та сприяти досягненню особистісних цілей і цілей організації. Система мотивації характеризує сукупність взаємозв’язаних заходів, які стимулюють окремого працівника або трудовий колектив у цілому щодо досягнення індивідуальних і спільних цілей діяльності підприємства (організації). Для формування належного ставлення до праці необхідно створювати такі умови, щоб персонал сприймав свою працю як свідому діяльність, що є джерелом самовдосконалення, основою професійного та службового зростання. Система мотивації повинна розвивати почуття належності до конкретної організації. Відповідне ставлення до праці та свідома поведінка визначаються системою цінностей працівника, умовами праці й застосовуваними стимулами Ефективність функціонування та соціальний розвиток тих чи тих суб’єктів господарювання (трудових колективів) забезпечується передусім формуванням належних індивідуальних і колективних матеріальних стимулів, провідною формою реалізації яких є оплата праці різних категорій персоналу. Оплата праці — це будь-який заробіток, обчислений, як правило, в грошовому виразі, який за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу або надані послуги. Оплата праці складається з основної заробітної плати й додаткової оплати праці. Розміри оплати найманого працівника залежать від результатів його праці з урахуванням наслідків господарської діяльності підприємства. Але в будь-якому разі повна компенсація (грошова або негрошова) за витрачені зусилля, включаючи заробітну плату, повинна відбивати внесок кожного працівника, ефективність його праці. Основними вимірниками результатів (затрат) праці є кількість виготовленої продукції (обсяг наданих послуг) належної якості або витрачений робочий час, тобто кількість днів (годин), протягом яких працівник фактично був зайнятий (працював) на підприємстві (в організації). Ефективність трудових витрат, здатність конкретної праці створювати за одиницю часу певну кількість матеріальних благ характеризує показник продуктивності праці. Продуктивності праці характеризує економію сукупної (живої, уречевленої і майбутньої) праці. Конкретно воно полягає в тім, що частка живої праці зменшується, а уречевленої збільшується, проте збільшується в такий спосіб, що загальна величина трудомісткості товарів зменшується. Для забезпечення точності вимірювання продуктивності праці (особливо її динаміки) за вартісними показниками слід ураховувати вплив на її рівень передовсім цінового фактора. Аналіз діяльності підприємства показав, що підприємство має в достатній наявності оборотних коштів, а це позначається на рівні показників фінансової стійкості та ліквідності. Зокрема, спостерігається подальше зростання величини грошей у сумі балансу. Частка власного капіталу є значною величиною (72,07% , 66,15% і 62,93% відповідно на кінець 2009 року, на кінець 2010 та 2011 років), що говорить про низьку ймовірність банкрутства аналізованого підприємства, а отже ефективного вкладання інвестицій в інноваційні процеси. Значення коефіцієнта швидкої ліквідності протягом 2011 року знижувалося і це не є позитивною тенденцією в роботі підприємства. Так, якщо на кінець 2010 року підприємство могло погасити за рахунок дебіторської заборгованості лише 100% кредиторської заборгованості, то на кінець року цей показник знизився до 48%. Значення коефіцієнта швидкої ліквідності на кінець 2011 року не відповідає нормативним значенням, що прийняті у міжнародній практиці. Тобто практично значення коефіцієнта на кінець 2011 року можна вважати негативним. Але в цілому значення цього коефіцієнта можна назвати прогнозним, оскільки підприємство не може точно знати коли і в якій кількості дебітори погасять свої обов’язки перед підприємством. Коефіцієнт абсолютної ліквідності на кінець 2011 року становить 0,03, при його значенні 0,02 на початок року. Це означає, що тільки 3,0% (із необхідних 20% – 25%) короткострокових зобов’язань підприємства може бути погашено негайно за рахунок грошових засобів та короткострокових фінансових вкладень. Динаміка зміни цього показника є позитивною. Очевидно, що зміна цього показника відбувалась, в основному, за рахунок зменшення грошових коштів підприємства та зростання кредиторської заборгованості. В цілому, розрахунок показників свідчить про нестійке фінансове положення ТОВ «СБМУ «Підряд» протягом 2009-2011 рр. Рентабельність активів визначає продуктивність усього капіталу, яким володіє підприємство, незалежно від джерел його надходження. Вона показує, скільки прибутку приносить кожна гривня, вкладена в активи. Рентабельність активів ТОВ «СБМУ «Підряд» в 2011 р. була на 2,0 п.п. (процентні пункти) вищою, ніж в 2010 р. До того ж, цей показник перевищує рекомендоване значення (0). Отже, активи ТОВ «СБМУ «Підряд» використовуються ефективно. Дослідження мотиваційної політики було здійснено на прикладі ТОВ «СБМУ «Підряд». Професійно вміле застосування економічних, соціально-психологічних та організаційних методів управління директором ТОВ «СБМУ «Підряд». здебільшого забезпечує достатньо ефективне господарювання. Розглянувши загальні теоретичні основи та практичні аспекти продуктивності персоналу на підприємстві ТОВ «СБМУ «Підряд», були виявлені наступні резерви для вдосконалення мотивації працівників і стабільної роботи підприємства: - покращення морального задоволення працівників, корпоративної культури, ; - підвищення продуктивності праці; - підвищення якості роботи, обслуговування покупців, тощо. Пропонується керівному складу персоналу ТОВ «СБМУ «Підряд» прийняти участь в Програмі та направити працівників середньої ланки управління та працівників вищої ланки управління на стажування до Німеччини. Результатом стажування стане всебічне підвищення кваліфікаційних навичок працівників ТОВ «СБМУ «Підряд». Очікується, що в результаті стажування в Німеччині працівники підвищать свої навички та вміння в роботі з персоналом ввірених підрозділів, вдосконалять управлінські навики та методи постановки роботи підрозділів, а начальник відділу кадрів зможе застосувати отриманий досвід іноземних фахівців при вдосконалення роботи з персоналом та зокрема в аспекті мотивації всього підприємства ТОВ «СБМУ «Підряд». Обґрунтування доцільності та розрахунок ефективності впровадження проекту з впровадження нового асфальтоукладача з метою поліпшення умов праці в діяльності ТОВ «СБМУ «Підряд» показало, проект є доцільним до впровадження на підприємстві. Порівнявши отримані значення з критеріальними (ЧГП>0, ІД>1, ІР>0, ПО<5) можна зробити висновок, що даний проект можна рекомендувати до впровадження на ТОВ «СБМУ «Підряд». Також необхідно врахувати і досягнення мети реалізації проекту – поліпшення умов праці робітників та зазначити, що в подальшому можна планувати поступове оновлення всього парку асфальтоукладачів та іншої техніки, що дозволить досягти високого рівня умов та мотивації праці на підприємстві.

Литература: 1. Конституція України, прийнята Верховною Радою України із змінами та доповненнями №2222-IV (2222-15) від 08.12.2004// Відомості Верховної Ради – 2005 – №2. 2. Господарський Кодекс України, прийнятий Верховної Радою України від 16 січня 2003 р. // Офіційний сервер ВРУ України http://www.rada.gov.ua. 3. Кодекс законів про працю, прийнятий Верховної Радою України від 15 квітня 2008 р. із змінами та доповненнями №274-VI, 274-17-ВР// Відомості Верховної Ради України. – 2008. – №25. 4. Про зайнятість населення: Закон України, прийнятий Верховною Радою України №804-XII від 01.03.91 р. // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1991. – №14. 5. Про охорону праці: Закон України, прийнятий Верховною Радою України 02.09.2008р. із змінами та доповненнями №345-VI (345-17)// Відомості Верховної Ради України. – 2008. – №42-43. 6. Аліфанова Л.О. Особливості управління персоналом підприємства в умовах економічної кризи // Наукові записки: сер. „Економіка" – Острог, 2007 – вип. 9, 4, 3 – С. 10-15 – (НУ «Острозька академія»). 7. Андреева И. В., Кошелева С. В., Спивак В. А. Управление персоналом. – СПб.: Нева, 2003. – 224 c. 8. Антонюк О. В., Баєва: О. В., Байрак І. Р., Барчан Г. Ю., Головатий М. Ф.. Управління людськими ресурсами: Понятійно-термінологічний словник:Навч. посібник для студ. вищих навч. закл. / Міжрегіональна академія управління персоналом / Г.В. Щокін (ред.). — К. : МАУП, 2006. — 496с. 9. Ареф'єва О.В., Сахаєв В. Г., Ареф'єв О. В., Махсма М. Б., Попрозман О. І. Економіка підприємства: Навч. посібник для студ. вищих навч. закл. / Європейський ун-т. — К. : Видавництво Європейського ун-ту, 2005. — 238 с. 10. Бай С.І. Особливості управління персоналом організації в умовах нестабільного зовнішнього середовища / С.І. Бай, Г.Є. Мошек // Інноваційна економіка. – 2010. - №4 18. – С. 27-31 11. Балабанова Л. В., Стельмашенко О. В. Стратегічне управління персоналом підприємства в умовах ринкової економіки: монографія / Л. В. Балабанова, О. В. Стельмашенко. — Донецьк : ДонНУЕТ, 2010. — 237 с. 12. Балабанова Л.В., Сардак О.В. Управління персоналом. Підручник / Балабанова Л.В., Сардак О.В. – К. : ЦУЛ, 2011. – 468 с. 13. Безсмертна В. В. Стратегічне управління персоналом підприємства: дис... канд. екон. наук: 08.00.04 / Східноукраїнський національний ун-т ім. Володимира Даля. — Луганськ, 2007. — 246 арк. 14. Богиня Д.П., Грішнова О. А. Основи економіки праці. – К.: Знання-Прес, 2002. – 313 с. 15. Бондар Н. М., Воротін В. Є., Гаєвський О.А. Економіка підприємства: Навч. посібник / Міжрегіональна академія управління персоналом / А.В. Калина (ред.). — К. : МАУП, 2006. — 352 с. 16. Виноградський М.Д. Управління персоналом. Навч. пос. для ВНЗ / Виноградський М.Д., Бєляєва С.В., Виноградська А.М., Шканова О.М. – К. : ЦУЛ. – 2006. – 500 с. 17. Воротіна Л. І., Воротін В. Є., Мартинюк Л. А., Черняк Т. В. Малий бізнес та підприємництво в ринкових умовах господарювання: Навч. посіб. / Європейський ун-т / Людмила Іванівна Воротіна (ред.). — 3-є вид., доп. і перероб. — К. : Видавництво Європейського ун-ту, 2004. — 308 с. 18. Гавкалова Н. Л. Соціально-економічний механізм ефективності менеджменту персоналу: методологія та концепція формування. – Х.: ХНЕУ, 2007. – 398 c. 19. Ганза І.В. Теоретико-методичні аспекти впливу управління персоналом на ефективність системи управління підприємством / І.В. Ганза // Міжнародний збірник наукових праць. – 2011. – Випуск 1(19). – С. 98-103. 20. Дем'яненко М. Я, Левченко Н. М., Шевчик В. П., Пилявець В. М., Макарець С. М. Фінанси підприємств: навч. посіб. для підгот. фахівців напряму 0501 "Економіка і підприємництво" у вищ. навч. закл. I-II рівнів акредитації — К., 2007. — 371 c. 21. Десслер Г. Управление персоналом : пер. с англ. / Гарри Десслер. – М. : БИНОМ, 2000. – 710 с. 22. Доманчук Д. П., Чикуркова А.Д., Лучик С.Д. Економіка праці. Камянець-Подільський: Абетка, 2008. – 332 с. 23. Жуковська Т.О. Основні поняття та проблеми мотивації продуктивності персоналу на підприємствах машинобудування України // Актуальні проблеми економіки. – 2008. – №7. – С. 100-107. 24. Забродська Л. Д. Стратегічне управління: реалізація стратегії: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.. — Х. : Консум, 2004. — 208 с. 25. Загородній А.Г. Менеджмент реальних інвестицій: Навчальний посібник.– К.: Т-во “Знання”, 2007. – 209 с. 26. Зимовець В. Фінансове забезпечення інноваційного розвитку економіки // Економіка України.-2003.-№11.-С. 9-17. 27. Зятковський І. В. Фінанси підприємств: Навч. посіб. для студ. екон. спец. вищ. навч. закл. / Тернопільська академія народного господарства. — Т. : Економічна думка, 2007. — 248 с. 28. Искусство управления людьми / Ф.Хансейкер, Э.Алессандра. Пер.с англ. В.Кашникова. – М. : ФАИР-ПРЕСС. – 2004. – 178 с. 29. Калина А. В., Котвицький А. А., Cтожок О. З. Економіка підприємства: навч. посібник / Університет сучасних знань. — К. : Знання України, 2007. — 323 с. 30. Карпенко С. В., Карпенко О. А. Управління персоналом: навч. посіб. для дистантаційного навчання / Карпенко С. В., Карпенко О. А. Відкритий міжнародний ун-т розвитку людини "Україна". — К. : Університет "Україна", 2007. — 273с. 31. Кім Л.С. Стратегічний підхід до управління персоналом підприємства / Л.С. Кім // Наукові праці МАУП. – 2010. – Випуск 1(24). – С. 155-162. 32. Колот А.М. Мотивація персоналу: Підручник. – Вид. 2-ге, без змін. – К.: КНЕУ, 2006. – 340 с. 33. Котвицький А.А., Крушельницька О.М. Менеджмент персоналу. Посібник / Котвицький А.А., Крушельницька О.М. – К. : Знання України, 2008. – 299 с. 34. Крушельницька О. В., Мельничук Д. П. Управління персоналом: Навч. посібник для студ. вищих навч. закл.. — (2. вид., перероб. й доп.) / Крушельницька О. В., Мельничук Д. П. — К. : Кондор, 2005. — 308 с. 35. Лиходєдова О.В. Формування стратегічного набору щодо управління персоналом підприємств / О.В. Лиходєдова // Науковий збірник ДІРСП "Методологія досліджень та сучасні соціальні, економічні і психологічні проблеми розвитку суспільства" Серія "Економіка і менеджмент" – 2010. – С. 275-279. 36. Ліфінцев Д.С. Вплив корпоративної культури на мотивацію персоналу // Актуальні проблеми економіки. – 2006. – №2. – С. 154-158. 37. Лук'янихін В. О. Менеджмент персоналу: Навч. посіб. – Суми: Університетська книга, 2004. – 590 c. 38. Менеджмент персоналу: навч. посіб. – (Вид. 2-ге, без змін) / В.М. Данюк, В.М. Петюх, С.О. Цимбалюк та ін. – К.: КНЕУ, 2006. – 398 с. 39. Менеджмент: навч. посіб. / С.І. Михайлов, Т.І. Балановська, О.С. Степасюк і ін. ; під ред. С.І. Михайлова. – Вінниця : Нова книга. – 2006. – 416 с. 40. Михайлова Л.І. Управління персоналом: навч. посіб. – К.: Центр учбової л-ри, 2007. – 248 с. 41. Мица В.П. Кадрова політика на підприємстві: проблеми і перспективи // Актуальні проблеми економіки, 2008, №6(54). – С. 165-168. 42. Морщенок Т.С. Обґрунтування важливості формування стратегії управління персоналом для сучасного підприємства / Т.С. Морщенок // Держава і регіони. – 2006. – №5. – С. 216-221. 43. Новак І. Соціальний пакет як механізм удосконалення оплати праці /Україна: аспекти праці. – 2007. – №5. – С. 3 44. Павловська О. Вплив доходів та заробітної плати на зайнятість населення // Україна: аспекти праці. – 2008. – №3. – С. 6-12. 45. Пархоменко Н.А. Середовище стратегічного управління персоналом / Н.А. Пархоменко // Науковий вісник ЛНАУ. – 2010. – №17. – С. 172-180. 46. Романюк Л.М. Теоретичні аспекти стратегічного управління підприємством та його персоналом / Л.М. Романюк // Наукові праці КНТУ. – Економічні науки. – 2010. – Вип.17. – С. 210-218. 47. Синіговець О.М. Стратегічне управління персоналом підприємства/ О.М. Синіговець// Вісник економіки транспорту і промисловості. – 2009. – №26. – С.231-233. 48. Ситник Й.С. Економіка підприємства: Текст лекцій для студ. Ін-ту економіки і менеджменту, Ін-ту післядипломної освіти, Ін-ту дистанційного навчання / Національний ун-т "Львівська політехніка". — Л. : Тріада Плюс, 2006. — 192 с. 49. Ситнік О.Д., Ковальчук О.А. Оцінка персоналу в системі мотивації // Актуальні проблеми економіки. – 2007. – №11. – С. 84-87. 50. Славгородська О. Ю. Формування стратегії управління персоналом підприємства: дис... канд. екон. наук: 08.06.01 / Харківський національний економічний ун-т. — Х., 2006. — 256 арк. 51. Стахів О. Мотиваційний потенціал персоналу в контексті реалізації вимог міжнародного стандарту управління якістю 180 9001 // Персонал. – 2007. – №8. –С. 76-80. 52. Стельмашенко О. В. Комплексна система стратегічного управління персоналом підприємства / О.В. Стельмашенко. // Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук. пр. – Дніпропетровськ : ДНУ, 2008. – Вип. 241, Т. І. – С. 197–277. 53. Управління персоналом - (вид. 2) Навчальний посібник / Виноградська А.М. – К. : ЦУЛ, 2009 – 502 с. 54. Хміль Ф. І. Управління персоналом: Підручник./ Хміль Ф. І. — К. : Академвидав, 2006. — 487с. 55. Чикуркова А.Д. Моделювання як інструмент стратегії планування персоналу підприємств / А.Д. Чикуркова // Сталий розвиток економіки. – 2011. – №1. – С. 153-157 56. Шелешкова С., Спасенко Ю. Заробітна плата як мотиваційна складова продуктивної зайнятості // Україна: аспекти праці. – 2006. – №2. – С. 9-16. 57. Щур О. Сучасний погляд на персонал / Щур О. // Практика управління. – 2008. - № 6. – с.35-40.