Поиск по каталогу
расширенный поиск
Украина, г.Киев
тел.: (066)772-50-34
(098)902-14-71
(093)107-18-04

email: info@7000.kiev.ua
МЕО Міжнародні економічні відносини / ЗЕД Зовнішньоекономічна діяльність»Менеджмент ЗЕД»

Управління міжнародним інвестиційним портфелем

Карточка работы:354-2012б
Цена:
Тема: Управління міжнародним інвестиційним портфелем
Предмет:Менеджмент ЗЕД
Дата выполнения:2012
Специальность (факультет):Менеджмент ЗЕД
Тип:Дипломна робота
Задание:
ВУЗ:Державна Академія Статистики, Обліку і Аудиту (ДАСОА)
Содержание: ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1.ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ МІЖНАРОДНИМ ІНВЕСТИЦІЙНИМ ПОРТФЕЛЕМ 6 1.1. Сутність інвестиційного портфеля та особливості міжнародного інвестиційного портфеля 6 1.2. Механізм управління міжнародним інвестиційним портфелем 15 1.3. Нормативно-правова база управління міжнародним інвестиційним портфелем 29 РОЗДІЛ 2.УПРАВЛІННЯ МІЖНАРОДНИМ ІНВЕСТИЦІЙНИМ ПОРТФЕЛЕМ КОМПАНІЇ HEIDELBERGCEMENT GROUP 36 2.1. Аналіз динаміки міжнародного інвестиційного портфелю 36 2.2. Аналіз обсягів та структури міжнародного інвестиційного портфеля 50 2.3. Оцінка ефективності міжнародного інвестиційного портфеля 53 РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ УПРАВЛІННЯ МІЖНАРОДНИМ ІНВЕСТИЦІЙНИМ ПОРТФЕЛЕМ КОМПАНІЇ HEIDELBERGCEMENT GROUP 66 3.1. Розробка напрямків вдосконалення механізму управління міжнародним інвестиційним портфелем 66 3.2. Вибір методу формування нового міжнародного інвестиційного портфеля 83 3.3. Оцінка ефективності розроблених напрямків вдосконалення механізму управління міжнародним інвестиційним портфелем 89 ВИСНОВКИ 95 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 99 ДОДАТКИ 105
Курс:5
Реферат:
Язык:Укр.
Вступление: Актуальність обраної теми полягає в тому, що в умовах інтеграції України як незалежної держави у світове співтовариство важливого значення набувають питання регулювання іноземних інвестицій. Світовий досвід свідчить, що найкоротшим шляхом розвитку продуктивних сил є оптимальне використання інвестицій, адже основу сучасної ринкової економіки становлять відносини, пов'язані з інвестуванням у виробництво матеріальних благ. Актуальним завданням держави є активізація інвестиційної діяльності та значне нарощування обсягів інвестицій. Збільшення притоку інвестицій є пріоритетним напрямом діяльності державних органів влади. Інвестиційний портфель є тим інструментом, за допомогою якого інвестору забезпечується оптимальне для нього співвідношення прибутковості і ризику інвестицій. 6, c. 118 Оскільки усі фінансові інвестиції (цінні папери) розрізняються за рівнем прибутковості і ризику, їхні можливі сполучення в портфелі змінюють ці характеристики, а у випадку оптимального їхнього сполучення можна домогтися значного зниження ризику інвестиційного портфелю. Широко відомий принцип диверсифікованості при формуванні портфеля цінних паперів, відповідно до якого збільшення числа типів цінних паперів, що включаються в портфель, приводить до зниження ризику даного портфелю. Інвестиційний портфель є тим інструментом, за допомогою якого інвестору забезпечується необхідна стійкість доходу при мінімальному ризику. Управління інвестиційним портфелем включає, як і управління будь-яким складним об'єктом зі змінним складом, планування, аналіз і регулювання складу портфеля. Крім того, управління будь-яким портфелем містить у собі здійснення діяльності по його формуванню і підтримці з метою досягнення поставлених інвестором перед портфелем цілей при збереженні необхідного рівня його ліквідності і мінімізації витрат, пов'язаних з ним 18, c.201. Теоретичною та інформаційною базою для дослідження є законодавство України, яке регулює операції з портфельного інвестування, а також роботи вітчизняних та зарубіжних дослідників у даній сфері, таких як: Берднікова Т.Б., Бланк І.А., Гудков Ф.А., Крушвіц Лутц, Мендpул О. Г., Шевчук І. А., Павленко І.А., Михальський В.В., Шклярук С.Г., Мозговий О.М., Ческідов Б. М., Шарп Уільям та інших. Мета роботи - визначення умов управління міжнародним інвестиційним портфелем. Відповідно до мети в роботі були визначені такі завдання дослідження: − визначити сутність інвестиційного портфеля та особливості міжнародного інвестиційного портфеля; − вивчити механізм управління міжнародним інвестиційним портфелем; − охарактеризувати нормативно-правову база управління міжнародним інвестиційним портфелем; − здійснити аналіз динаміки міжнародного інвестиційного портфелю; − зробити аналіз обсягів та структури міжнародного інвестиційного портфеля; − оцінити ефективності міжнародного інвестиційного портфеля; − здійснити розробку напрямків вдосконалення механізму управління міжнародним інвестиційним портфелем; − зробити вибір методу формування нового міжнародного інвестиційного портфеля; − оцінити ефективність розроблених напрямків вдосконалення механізму управління міжнародним інвестиційним портфелем. Предмет роботи - умови управління міжнародним інвестиційним портфелем. Об’єктом дослідження є процес управління міжнародним інвестиційним портфелем в діяльності підприємства. Основними методами дослідження є загальнонаукові методи пізнання економічних явищ і процесів: метод теоретичного узагальнення, логічний та історичний методи: метод порівнянь та зіставлень; статистичні методи; метод групування та класифікації, метод аналізу; економіко-математичні методи, у тому числі кореляційно-регресійний метод; структурно-функціональний аналіз, системний підхід. Структура робота обумовлена поставленими завданнями дослідження і складається зі вступу, трьох розділів, що поділені на підрозділи, висноків, списку використаної літератури та додатків.
Объём работы:
96
Выводы: Підводячи підсумки проведеного дослідження, можемо зробити такі висновки. Під міжнародними портфельними інвестиціями розуміють вкладення капіталу в іноземні цінні папери, які не дають інвестору права реально контролювати об'єкт інвестування, а тільки дають йому переважне право на одержання доходу згідно з придбаною часткою портфеля об'єкта інвестування, яка в міжнародній практиці, як привило, не перевищує 10%. Міжнародний інвестиційний портфель конкретної компанії включає 39: 1) акції, тобто цінні папери, що засвідчують майнове право власника цього грошового документа по відношенню до особи, яка цей документ випустила. Іншими словами, акція є цінним папером без установленого строку обігу, що засвідчує дольову участь у статутному капіталі акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства; 2) боргові цінні папери, тобто грошові документи, що засвідчують відношення позики власника документа по відношенню до особи, яка випускає ці папери. Боргові цінні папери поділяються на: а) облігації, прості векселі, боргові розписки. Ці грошові інструменти дають їх держателю безумовне право на гарантований фіксований, або змінюваний (за договором) грошовий доход. Під облігацією розуміють цінний папер, шо засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує забов'язання щодо відшкодування йому номінальної вартості цього папера в передбачені строки з виплатою фінансового відсотка. Вексель — це встановлена законом форма борговою забов'язання про безумовне повернення боргу; б) інструменти грошового ринку, які дають їх держателю безумовне право на гарантований доход на визначену дату. Основним мотивом для здійснення міжнародних портфельних інвестицій є одержання більш високих доходів за кордоном. Так, резиденти однієї країни купують цінні папери іншої країни, якщо доходи від них в іншій країні вищі. Це веде до міжнародного вирівнювання доходів. Однак таке пояснення причин міжнародних портфельних інвестицій не враховує того, що потік капіталу двосторонній 39. Механізм управління міжнародним інвестиційним портфелем базується на меті досягнення максимальної ефективності портфеля, тобто фактично максимізація прибутку за умови мінімізації ризиків. Управління міжнародними портфелями будується на застосуванні таких підходів: ? пасивне управління, основою якого є гіпотеза про ринкову ефективність; ? активне управління з проведенням всебічного аналізу, складанням прогнозів та прийняттям рішень «тоб-даун» (згори донизу — відбір національних фондових ринків та диверсифікація) або ж «боттом-ап» (знизу нагору — відбір галузі і диверсифікація за галуззю); ? модифіковане активне управління на основі побудови кривої граничного рівня портфельної ефективності 20 і більше національних фондових індексів провідних акцій; ? міжнародне портфельне страхування на основі використання індексних опціонів. До динамічних методів, оцінки ефективності інвестиційних проектів слід віднести такі основні методи, як чиста теперішня вартість грошових потоків (ЧТВ), внутрішня ставка доходності (ВСД), період окупності інвестицій (ПО) та індекс прибутковості проекту (ІП). Головними на сучасному етапі щодо проведення інвестиційної політики повинні стати якісний капітал з надійних джерел, а також довгострокове партнерство по реалізації взаємовигідних інвестиційних проектів. Таким чином, відповідність тої чи іншої інвестиційної трансакції національним інтересам повинно стати надкритерієм у прийнятті рішення щодо доцільності вкладання іноземних капіталів. Досліджуваною компанією є HeidelbergCement Group, країною базування якої є Німеччина. В Україні компанія має фактично інвестиційни портфель, який складається з акцій публічних акціонерних товариств, як належать до складу HeidelbergCement Group. Результати дослідження свідчать, що за рахунок зростання ринкових вартостей активів, що входять до портфелю, портфель ПАТ «ХайдельбергЦемент» зріс на 2,21 млн грн або на 32,6% по відношенню до його вартості на 1.01.2009 року. Серед корпоративних цінних паперів, які знаходяться в портфелі ПАТ «ХайдельбергЦемент», найбільша питома вага належить цінним паперам підприємств енергетичної галузі – 34,6%; на другому місці зі значним відставанням – цінні папери підприємств металургійної промисловості – 18,7%; на третьому – нафтохімічної – 16,5%. Разом цінні папери цих підприємств складають 69,8% портфелю корпоративних цінних паперів ПАТ «ХайдельбергЦемент». В цілому ж відзначимо, що портфель корпоративних цінних паперів ПАТ «ХайдельбергЦемент» не достатньо диверсифікований за галузями, що певною мірою становить загрозу для інвестицій товариства від негативних кон’юнктурних коливань в окремих галузях. Для Хайдельберг Груп пропонуємо здійснювати агресивну стратегію міжнародного інвестування. Це означає, що заради отримання високого прибутку передбачаються високі ринкові ризики портфеля. Тим не менше, сукупні ризики портфеля будуть обмежені шляхом широкої диверсифікації – і по галузях, і по підприємствах за квотою, що забороняє інвестування більше 5% вартості активів ХайдельбергЦемент Груп в цінні папери одного емітента. Інвестиційною стратегією HeidelbergCement Group передбачено наступну структуру активів: від 50% до 90% – акції українських компаній; не менше 10% – банківські депозити. Ціна котирування акцій ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна» суттєво зменшилася у 2008 р. порівняно з 2007 – на 265,79 грн. за акцію і збільшилась у 2009 р на 51,39 грн порівняно зі значенням 2008 р. Така динаміка цілком обумовлена ринковим становищем на ринку цінних паперів у 2008 – 2009 р.. Відповідно, ринкова капіталізація товариства має таку саму динаміку з тих самих причин – збільшення у 2009 році порівняно з 2008 та різке зменшення у 2008 р. порівняно з 2007 р. Коефіцієнти, що свідчать про співвідношення ринкової ціни акції з доходом та балансовою вартістю також мають тенденцію до зменшення у 2008 р порівняно з 2007, та збільшення у 2009 році. При цьому Коефіцієнт “ціна акції (частки) / доходи” різко збільшився у 2009 р. більше, ніж в 4 рази. Для апробації методу формування нового інвестиційного портфелю для HeidelbergCement Group було запропоновано оцінку трьох умовних інвестиційних портелів акцій. Розрахунки за обраним методом показали, що вигідним для здійснення інвестиційних вкладень є третій умовний портфель, доходність якого отримана на рівні 14,82%, а ризик серед трьох портфелів є найменшим – 3,36%.
Вариант:нет
Литература: 1. Господарський кодекс України № 436-IV вiд 16.01.2003 // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, № 18, ст.144. 2. Цивільний кодекс України № 435-IV вiд 16.01.2003 // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, №№ 40-44, ст.356. 3. Про інноваційну діяльність. Закон України вiд 04.07.2002 № 40-IV // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2002, № 36, ст.266. 4. Про інвестиційну діяльність. Закон України вiд 18.09.1991 № 1560-XII // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991, № 47, ст.646. 5. Про оподаткування прибутку підприємств вiд 28.12.1994 № 334-94-ВР// Відомості Верховної Ради (ВВР) 1995, № 4, ст. 28. 6. Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків. Закон України. (назва у редакції Законів України від 04.10.2001 р. № 2743-III, від 07.03.2002 р. № 3118-III) // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2002, № 33, ст.238. 7. Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні. Закон України №433-IV від 16.01.2003 // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, № 13, ст.93. 8. Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди). Закон України вiд 15.03.2001 № 2299-III // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, № 21, ст.103. 9. Про затвердження Положення про організацію та проведення державної комплексної експертизи і кваліфікування інноваційних проектів, інноваційного продукту та інноваційної продукції. МОН Наказ № 747,. 25.12.2002. 10. Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» від 19 лютого 1993р // ВВР, 1993. - №17. – С.184. 11. Указ Президента України «Про державну реєстрацію прав на рухоме майно» від 19 червня 1999р// Урядовий кур’єр. – К., 1999, 15 липня. 12. Балабанов И. Т. Инновационный менеджмент. - СПб: Издательство «Питер», 2000. - 208 с. 13. Бандурка О.М., Коробов М.Я., Орлов П.І., Петрова К.Я. Фінансова діяльність підприємства: Підручник. - К.: Либідь, 1998. - 312 с. 14. Бирман Г., Шмидт С. Экономический анализ инвестиционных проектов. – М., 1997. 15. Бланк И. А. Финансовый менеджмент. - К.: Ника-Центр; Эльга, 2000. – 528 с. 16. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент. – К.: МП “Итем» ЛТД, “Юнайтед Лондон Трейд Лимитед», 2003. 17. Богатирьов А.І. Інвестиційне право. – М.: Право, 1992. 18. Богуславский М.М. Иностранные инвестиции: правовое регулирование. – М.: „Юристъ”, 1996. 19. Бойчик І. М. Економіка підприємства. Навчальний посібник.- К.: Атіка, 2002. - 480с. 20. Валдайцев С.В. Оценка бизнеса и инноваций. – М.: ИИД „Вилинь”, 1997. 21. Валюша И.А. Инновации в производстве. – К.: Наукова думка, 1992. 22. Герасимчук З. В., Вахович І. М. Фінансовий менеджмент. – К., 2006. 23. Глазунов В.Н. Финансовый анализ и оценка риска реальных инвестиций. – М.: Финстатинформ, 1997. – 135 с. 24. Гончаров А. Б. Фінансовий менеджмент. - К., 2006. 25. Государственное регулирование экономики и социальный комплекс. Учебное пособие. – Под ред. Морозовой Т.Г., Пикулькина А.В. – М.: Финстатинформ, 1997. 26. Гринев В. Ф. Инновационный менеджмент: учебное пособие. - К: МАУП, 2000. – 148 с. 27. Дойль П. Менеджмент: стратегия и тактика. - СПб: Питер, 1999. 28. Долинський В. П. Економічний аналіз господарської діяльності сільськогосподарських підприємств. - К., 2006 29. Економіка підприємства: Підручник. За ред. С.Ф. Покропивного. – К.: КНЕУ, 2000. – 528 с. 30. Єна І. Прямі іноземні інвестиції в економіку України в контексті сучасних світогосподарських трендів// Ринок цінних паперів України.- 2008.- № 1-2. 31. Жаліло Я. Економічна стратегія держави: теорія, методологія, практика. — К.: НІСД, 2003. — 368 с. 32. Журавський В. С. Проблеми законодавчого забезпечення інноваційно-інвестиційної моделі розвитку України // Науково-практична конференція “Утвердження інноваційної моделі розвитку економіки України» 21.02.2003. 33. Зимовець В. Про інтеграційні процеси у світовому фінансовому секторі // Економіка України. — 2005. — № 1. — С. 80-88. 34. Зимовець В. Тенденції і наслідки експансії західного фінансового капіталу у Східній Європі // Економіка України. — 2005. — № 2. — С. 74-83. 35. Инновационный менеджмент / Под редакцией П.Н. Завлина, А.К. Казанцева, Л.Э. Миндели. - М.: Центр исследования и статистики науки, 1998. 36. Йохна М.А., Стадній В.В. Економіка і організація інноваційної діяльності. – К.: Видавничий центр “Академія» , 2005. 37. Кейнс Д. Общая теория занятости, процента и денег. – М.: Знание, 1978. 38. Ковалев В.В. Финансовый анализ: управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности. - М.: Финансы и статистика, 1996. - 432 с. 39. Міжнародна економіка: Навч. посібник. Видання 2-ге персроб. та доп. - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 1118 с. 40. Конкурентоспроможність економіки України в умовах глобалізації / Я. А. Жаліло, Я. Б. Базилюк, Я. В. Белінська та ін.; За ред. Я. А. Жаліла. — К.: НІСД, 2005. — 388 с. 41. Краснокутська Н.В., С.В. Гарбуз. Інноваційний менеджмент. – Київ, КНЕУ, 2005. – 504 с. 42. Крейнина М.Н. Анализ финансового состояния и ивнестиционной привлекательности акционерных обществ в промышленности, строительстве и торговле. – М.: МВ-Центр, 1994. – 256 с. 43. Кузнецова Н.Д. Подрядные договоры в инвестиционной деятельности в строительстве. – К.: Наука, 1993. – С.77-78. 44. Кузнєцова Н. Принципи сучасного зобов’язального права України // Українське комерційне право. –2003. - № 4. - С. 9-17. 45. Лановий В. Перспектива інноваційного розвитку України (аналітична доповідь)/ http//www.№iss.gov.ua. 46. Лудченко Я. О. Оцінка економічної ефективності інвестиційних проектів. - К., 2006. 47. Мазур О. Науково-технічні інновації - головний фактор стійкого економічного розвитку // «Світ». – 2001. - № 45-46. – С.2. 48. Майорова Т.В. Інвестиційна діяльність: Навчальний посібник. – Київ: “Центр навчальної літератури», 2004. – 376 с. 49. Міщенко А.П. Стратегічне управління. Навч. посібник. - К., 2004. 50. Морозов Ю. П. Управление технологическими инновациями в условиях рыночной экономики: монография/ Ю. П. Морозов; Нижегородский коммерческий институт. - Нижний Новгород: издательство университета, 1998. - 174 с. 51. Омельченко А. Державне управління іноземними інвестиціями в Україні (організаційно - правові питання), Автореф. дис. на ступінь канд. юрид. наук. – К, 1996. 52. Онікієнко С.В. Постаудит інвестиційних проектів //Фінанси України. - 2001. -№1 С. 99-103. 53. Осецький В. Методичні підходи до реалізації інноваційного потенціалу підприємств // Підприємництво, господарство і право. - 2002. - №3. - С. 114-117. 54. Павлова Л.П. Финансовый менеджмент. – М.: ИНФРА-М, 1996. – 400 с. 55. Панасюк Б.Я. Прогнозування та регулювання розвитку економіки. – К.: Поліграфкнига, 2002. 56. Панкова М. О. Розвиток інвестиційних процесів в Україні. – К., 2004. – 301 с. 57. Пашута М.Т., Шкільнюк О.М. Інновації. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. 58. Первозванский А.А., Первозванская Т.Н. Финансовый рынок: расчет и риск. - М.: ИНФРА-М, 1994. – 192 с. 59. Пересада А.А. Управління інвестиційними процесами. - К., 2002. 60. Пересада А.А., Онікієнко С.В., Коваленко Ю.М. Інвестиційний аналіз: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. - К.: КНЕУ, 2003. – 134 с. 61. Перспективи інноваційного розвитку України: Зб. наук. ст. за ред. Я. А. Жаліла. - К.: Альтерпрес, 2002. 62. Пріоритети технологічного розвитку України // Економіст. - № 5. – 2003. - С. 44-50. 63. Родионова В.М., Федотова М.А. Финансовая устойчивость предприятия в условиях инфляции. – М.: Перспектива, 2005. – 100 с. 64. Романів М.В. Державний фінансовий контроль і аудит. Навчально-методичний посібник; К.: ТОВ “НІОС», 1998. – 224 с. 65. Стеченко Д.М. Державне регулювання економіки. - К.: МАУП, 2000. 66. Суторміна В.М., Федосов В.М., Рязанова Н.С. Фінанси зарубіжних корпорацій. – К.: Либідь, 1993. – 274 с. 67. С. Аптекар. Оцінка ефективності інвестиційних проектів//Економіка України. - 2007.-№1.-с.42-49. 68. Терещенко О.О. Фінансова санація та банкрутство підприємств. – К.: КНЕУ, 2000. – 320 с. 69. Управление организацией/ Под ред. А.Г.Поршнева, З.П.Румянцевой, Н.А.Саломатина. - М.: ИНФРА-М, 1999. 70. Федоренко В. Г. Інвестиційний менеджмент. – К., 2006. – 226 с. 71. Федоренко В. Інвестиції та економіка України//Економіка України.-2007.-№5.-с.12-16. 72. Фінансовий менеджмент / За ред. проф. Г.Г. Кірейцева. - К.: ЦУЛ, 2002. – 496 с. 73. Черваньов Д. М., Нейкова Л. I. Менеджмент інноваційно-інвестиційного розвитку підприємств України. - К.: Товариство «Знання», КОО, 1999. – 514 с. 74. Шевчук В.Я., Рогожин П.С. Основи інвестиційної діяльності. – К.: Наука, 2002. 75. Щукін Б.М. Аналіз інвестиційних проектів: Конспект лекцій. - К.: МАУП, 2002. – 128 с. 76. Brigham E. Fundamentals of Financial Management. - New York, The Dryden Press, 1992. 77. Brigham E., Lapenski D. Financial Management: Theory and Practice. - New York, The Dryden Press, 1991. 78. Reilly К. Investment Analysis and Portfolio Management. - New York, The Dryden Press, 1991. 79. Weston I., Brigham E. Managerial finance. - Illinois, The Dry¬den Press, 1992. 80. Державна служба статистики / Електронний ресурс. –Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua
Дополнительная информация: Додається: Доходність та ризик портфелю (по оптимізаційній моделі), Інвестиційний пакет для придбання, Оцінка цінних паперів на купівлю. подробнее

    Как купить готовую работу?
Все просто и по шагам:
1) Вы оставляете заявку на сайте (желательно с тел. и e-meil)
2) В рабочее время администратор делает Вам звонок и согласовывает все детали. Формирует счет для оплаты, если это необходимо.
3) Вы оплачиваете работу.
4) После получения подтверждения оплаты (от банка, сервиса Web-money) Мы передаем Вам работу.

Все работы по данному предмету (207)