Выводы: Теоретичний і практичний аналіз проблеми особливостей ігрової діяльності в соціальній роботі з дітьми дошкільного віку дозволив виокремити наступні висновки відповідно до завдань наукового дослідження:
У ході розв’язання першого завдання роботи було охарактеризовано особливості ігрової діяльності дітей дошкільного віку.
Гра є важливим видом діяльності дитини, починаючи із раннього віку і до становлення її особистості. Для дошкільника вона взагалі є провідним видом діяльності, під час якого дитина сприймає світ, отримує нові знання, пізнає особливості оточуючого середовища. З молодшого шкільного віку провідна роль гри зменшується, але сама ігрова діяльність сполучається із навчанням і соціальним становленням особистості.
Незважаючи на це, організація ігрової діяльності в дошкільних навчальних закладах та інших соціальних службах, установах потребує істотного вдосконалення. Вона так і не посіла належного місця в житті дітей, що пояснюється недооцінкою її ролі в різнобічному розвитку дошкільнят. У багатьох садках не створено належного ігрового середовища, недостатньо уваги приділяється формуванню в дітей уявлень про навколишній світ, їхнім самодіяльним іграм. Підпорядкування гри завданням навчання завдає вихованцям подвійної шкоди: призводить до вилучення самодіяльних ігор з життя дитячого садка, знижує пізнавальну мотивацію, що є основою формування навчальної діяльності. Майже зовсім випала з поля зору важливість формування ігрових умінь у дітей. Іноді час, відведений на ігрову діяльність, використовується для навчальних занять, гурткової роботи, підготовки до свят, ранків тощо.
Щоб усунути ці недоліки, необхідно подбати про доцільну організацію ігрової діяльності в дошкільних навчальних закладах. При цьому варто пам'ятати, що гра як специфічна діяльність не однорідна, кожний її вид виконує свою функцію в розвитку дитини.
Загалом ігрова діяльність (гра) – різновид діяльності, переважно властивий дітям. Якщо у трудовій діяльності найважливіше – кінцевий продукт, результат, заради якого витрачається фізична і неpвово-психічна енергія людини, то в ігровій діяльності основне – суб'єктивне вдоволення від самого процесу гри.
Організація ігрової діяльності дітей завжди була вагомим методологічним засобом пізнання довколишнього світу, підготовки особистості до життя в суспільстві.
У межах вирішення другого завдання роботи було вказано специфіку застосування ігрових форм роботи соціального педагога з дошкільниками.
Специфіка ігрової діяльності в системі соціально–педагогічної роботи полягає в профілактичній, превентивній спрямованості гри як засобу організації змістовного дозвілля, запобіганні асоціальній діяльності дітей та підлітків. Метою таких ігор може бути як безпосередній розвиток якостей особистості, так і демонстрація творчого стану учасників, їх позиції і можливих (навіть віддалених) перспектив розвитку. Програвання певних ситуацій, залучення учасників гри до ситуації вибору є реальним шляхом розвитку творчої особистості, а саме таких її якостей, як : творчий інтерес, допитливість, бажання пізнати себе, впевненість у своїх силах, творчий оптимізм тощо. Наявність цих показників є характерною ознакою творчої діяльності.
Гра є одним з інструментів в арсеналі соціального працівника в процесі розв'язання проблеми організації життя виховного колективу ще й тому, що її можна застосувати з метою діагностики, психокорекції міжособистісних стосунків. Крім того, гра сприяє духовному і фізичному звільненню, зняттю напруги, посиленню відчуття радості від подолання певних труднощів, перешкод. Під час гри людина відчуває насолоду від вільного прояву своїх здібностей. Ця ситуація ігрової творчості, що неодноразово повторюється, закріплюється і створює певний «творчий ключ», яким кожний соціальний працівник може користуватися у своїй діяльності. «Творчий ключ» – це вміння свідомо, енергійно, в будь який час діяльності вмикати внутрішні резерви, стимулювати творче почуття, оптимізм. Таким чином, гра є провідним методом роботи соціального працівника із дошкільниками.
Відповідно до третього завдання роботи розкрито особливості ігрової діяльності дошкільників в соціальній роботі з дітьми у дошкільному закладі, проаналізовано результати практичного дослідження.
Так, за даними вихователів дитячого літнього табору при ЗОШ № 216 м. Києва ігрова діяльність дітей дошкільного віку організовується відповідно до особливостей кожної вікової групи. Відповідно віку дітей та вимог програми вихователями виготовлені дидактичні та розвиваючі ігри. Ігрова діяльність планується і проводиться щоденно протягом дня. Всі вихователі майстерно вміють поєднувати вплив на розвиток гри, здійснювати виконання засобами гри навчально-виховних завдань і одночасно зберігати притаманні грі властивості. Як правило, діти мають можливість гратися чотири рази: до сніданку, між сніданком та заняттями, на відкритому повітрі, після денного сну.
Дошкільники добре володіють діями з сюжетно-образними іграшками, застосовують предмети-замінники, самостійно підбирають іграшки відповідно ігрового задуму. За допомогою дорослих створюють різні споруди з будівельного матеріалу та використовують їх в сюжетно-рольових іграх. Діти вміють обирати гру, добирати іграшки згідно власного задуму, творчо застосовувати знання про навколишнє в різних іграх. Також дошкільники вміють організовувати самостійно різні види ігор: обрати тему гри, створювати предметно-ігрове середовище, розподіляти ролі, виконувати ігрові дії, використовуючи вміння, набуті під час різних видів діяльності.
Однак для підтвердження отриманої інформації варто було практично дослідити особливості розвитку дітей у ході організованої гри у межах діяльності соціального педагога із дітьми дошкільного віку.
Для цього на констатувальному етапі експерименту було проведене спрямоване дослідження особливостей розвитку дітей дошкільного віку (всього 45 чол.) під час гри. За допомогою визначення показників розвитку соціальної адаптації, контактності, самостійності у дітей було помічено, що найбільша частина опитуваних дітей мають середній рівень (48,8%), 17,7% дітей мають високий рівень досліджуваних ознак – 17,7%, і досить значна частина дошкільників (33,3%) мають низький рівень прояву адаптації, контактності та самостійності, що вказує на потребу активної діяльності соціального педагога з ними.
Відповідно до отриманих результатів було поділено дошкільників на дві групи – експериментальну (23 чол.) та контрольну (22 чол.) і з першою з них організовано ігрову діяльність, спрямовану на підвищення показників соціально-психологічної адаптації до нової соціальної ситуації, підготовки до наступного шкільного навчання. Ігри, використані в ході формувального етапу експерименту («Кольорові кульки», «Парашутисти», «Дощик», «Веселі доріжки» та ін.) були спрямовані на покращення соціального розвитку, контактності, самостійності дітей, і передбачали використання природного матеріалу, піску, різних форм і кольорів предметів, вивчення явищ природи тощо.
Після проведення ігрової діяльності з дошкільниками варто було визначити ефективність даної роботи, і тому на контрольному етапі експерименту було організоване повторне опитування та спостереження за дітьми дошкільного віку, в ході якого здійснено порівняльний аналіз даних попереднього та контрольного дослідження.
Відповідно до отриманих даних було встановлено, що діти експериментальної групи мають вищі показники за всіма критеріями – на 12,1%. Для дітей контрольної групи властиві нижчі показники. Так, зокрема, для дітей експериментальної групи притаманне переважання середнього рівня узагальнених показників адаптації, контактності, самостійності (52%), високий рівень проявляється у 30,3%, а низький у 17,4%. Ці ж досліджувані показники проявляються на переважаючому середньому рівні у 49,9% дітей контрольної групи, високий рівень мають тільки 18,2%, і досить значна частина дошкільників цієї групи (31,7%) мають низький рівень сформованості соціальної адаптації, контактності, самостійності.
Отримані дані дослідження дозволяють стверджувати про важливість організації ігрової діяльності дітей, активнішого залучення до рухової та міжособистісної діяльності в ході гри, а також обґрунтовують гіпотезу дослідження про те, що активні ігрові вправи, проведені з дошкільниками, активізують процес соціалізації цих дітей в перших класах.
Відповідно до цього та у межах вирішення четвертого завдання було надано рекомендації щодо використання гри як провідного виду діяльності дітей в різних типах дошкільних освітніх закладів.
Зокрема зауважено на важливості організації соціальним педагогом ігор з дітьми між заняттями у приміщенні, ігор на відкритому повітрі, творчих ігор з використанням природного матеріалу, гри-праці з використанням продуктів трудової та художньо-творчої діяльності. для цього найголовнішою умовою є достатність матеріалу для гри, та його доступність для дітей, відповідність їх віку та психофізіологічним можливостям.
Також вказано методичні особливості організації ігрової діяльності на основі планування ігор, занесення їх у тематичний перспективний план розвитку ігор на місяць, квартал, півріччя, рік.
Крім того, зауважено на умови організації самостійної ігрової діяльності дітей дошкільного віку, які включають в себе: пропагування серед батьків ігри та іграшки, які є педагогічно цінними даному віці; консультації батьків з питань придбання, виготовлення ігор та іграшок для своїх дітей і використання їх при взаємодії дорослого і дитини в умовах сім'ї; пропагування досвіду батьків з виготовлення іграшок, посібників та обладнання власними руками і його використання в процесі ігор; стимулювання і заохочення дітей відображати своє ставлення до дійсності в грі; сприяння тому, щоб в ігровій ситуації дитина сприймала педагогів як партнерів по грі, співпереживала почуттям дітей в іграх – вміти побачити смішне в тому, що здається смішним, сумувати з приводу того, що здається сумним, і т. п.; допомога дітям опановувати способами рольової поведінки: встановлювати множинні зв'язку ролей, легко переходити від однієї ролі до іншої і т. п.; активізація уяви і стимулювання творчості дитини шляхом включення в один сюжет реальних і вигаданих персонажів; спонукання дітей до ігор-фантазій, в процесі яких вони можуть «діяти» лише у мовному плані; включення в сюжет гри різних тем, які переплітаються між собою; сприяння виникненню в грі дружніх, партнерських відносин та ігрових об'єднань за інтересами.
Таким чином, застосування ігрової діяльності у роботі соціального педагога з дошкільниками сприяють покращенню розвитку дітей, підвищенню їх самостійності, контактності, комунікативних і творчих здібностей, позитивно впливають на соціальне становлення особистості.