Вступление:Актуальність теми курсової роботи. У наш час взаємовідношеннями психічних і соматичних процесів займається психосоматична медицина (психосоматика). Психосоматична медицина починається тоді, коли пацієнт перестає бути тільки носієм хворого органа й розглядається цілісно. Психосоматика дає можливість зрозуміти причини деяких захворювань і соматичних реакцій людини. З розвитком онкології стали особливо актуальні питання про психоемоційний стан онкологічних хворих. Стає очевидним, що злоякісні пухлини або рак - це одне із захворювань, що несе в собі потужне стресове навантаження. Ця виняткова важкість пояснюється тим, що для більшості пацієнтів і їхніх родичів слово «рак» є прямим синонімом приреченості, свого роду смертним вироком. Онкологічні, як і всі інші важкі захворювання, в багатьох хворих викликають психологічний хронічний стрес. Їх хвилюють думки про те, як буде проходити хвороба й наскільки вона небезпечна для життя, оскільки серед людей існує помилкова думка, що рак - хвороба невиліковна. Супутні психологічному стресу негативні емоції, відчуженість або депресія можуть збільшити перебіг хвороби. Наявні у світовій науковій літературі відомості про вплив психологічного стресу на онкологічних хворих свідчать про те, що не тільки протікання захворювання, але й соціально-психологічна реабілітація хворого, повернення його до активного повноцінного життя в родині й суспільстві, зниження ризику повторного захворювання, багато в чому залежить від відношення людини до хвороби, його істинного стану, волі, активної позиції, спрямованої на боротьбу з недугою. Однією з важливих психологічних проблем в онкологічній клініці є проблема реакції особистості на хворобу. Від того, як хворий відноситься до свого захворювання, залежить загальний успіх лікування. Купірування на перших етапах терапії несприятливих емоційних впливів є не менш важливим завданням, ніж безпосереднє лікування соматичного захворювання. Розкриття психологічних механізмів, що детермінують розвиток емоційної сфери, ускладнюється багатьма факторами. З-поміж них, виступає недостатня теоретична з’ясованість загальних уявлень щодо сутності емоцій (В.К. Вілюнас, К.Є. Ізард, О.Я.Чебикін та інші), їх інтегративності (Л.М. Аболін, В. Вунд, П.В. Симонов та інші), динамічності протікання (В.К. Вілюнас, О.П.Саннікова та інші), амбівалентності (М.Б. Арнолд, І.А. Васильєв, С. Томкінс та інші) тощо. Таким чином, метою роботи є дослідження стресових реакцій щодо відношення до своєї хвороби в онкологічних хворих. Завдання дослідження: - дослідження вихідного рівня соціально-психологічного стресу онкологічних хворих, що надійшли в онкодиспансер. - дослідження особливості емоційного реагування на хворобу в пацієнтів з онкологічними захворюваннями в процесі лікування й уточнення діагнозу. - дослідження почуттєвого змісту внутрішньої картини хвороби в онкологічних хворих. - дослідження емоційних порушень у досліджуваних пацієнтів у зв’язку з підтвердженням онкозахворювання. Об’єкт дослідження: пацієнти з онкологічними захворюваннями (рак шлунка й рак прямої кишки). Предмет дослідження: особливості стресового стану й внутрішньої картини хвороби онкологічних хворих. Гіпотеза дослідження: Емоційні порушення онкологічних хворих несприятливо впливають на їхнє відношення до своєї хвороби. Методи дослідження: Теоретичні: вивчення, аналіз наукової літератури з проблеми розвитку емоційної сфери; емпіричні - спостереження, анкетування, експерименти; статистичні – обробка експериментальних даних. Дослідження проводилося на базі Київського міжобласного онкологічного диспансеру в абдомінальному відділенні за допомогою наступних методів: клінічне інтерв’ю; методика «Особистісний диференціал»; інтегративний тест тривожності (ІТТ), метод цвітових виборів Люшера. Перший розділ даної роботи містить аналітичний огляд літературних джерел по досліджуваній проблемі. Другий розділ даної роботи містить докладний опис особливостей організації й методів досліджень, результатів дослідження і їхнього аналізу. Робота завершується висновками, списком використаних джерел й додатками.