Выводы: Страхові посередники — головна продуктивна сила страхового ринку. Саме від них залежить якість обслуговування страхувальників (застрахованих осіб, вигодонабувачів), надання страхових послуг їх безпосереднім споживачам. Тому одним із першочергових завдань є створення належних умов для розвитку страхового посередництва. Також серед основних завдань розвитку страхового посередництва нині традиційно виокремлюють: 1) удосконалення системи захисту інтересів споживачів страхових послуг, а також забезпечення споживачів масовими страховими послугами; 2) посилення державного нагляду та регулювання діяльності страхових посередників; 3) удосконалення механізму професійної відповідальності страхових посередників перед споживачами страхових послуг та страховими (перестраховими) організаціями; 4) приведення вітчизняного страхового ринку у відповідність до світових стандартів та рекомендацій ЄС; 5) інформаційно-аналітичне забезпечення страхового посередництва.
Страхове посередництво — це врегульована нормами права господарська діяльність страхового посередника (страхового (перестрахового) брокера, страхового агента), що здійснюється на професійній основі з метою отримання винагороди (прибутку), тобто є підприємницькою.
За статистикою близько третини страхових полісів на страховому ринку України реалізують саме брокери. Головні плюси придбання поліса через брокерів — це консультація при придбанні. Але найбільшими помічниками вони стають, коли настає страховий випадок. Інша справа — це агенти, які зацікавлені тільки в тому, щоб подовшити максимальну кількість полісів, а що буде відбуватися далі з клієнтом, їх абсолютно не цікавить. Саме тому багато страхових агентів з такою метою видають себе за страхових брокерів.
Якщо агенти сьогодні намагаються видати себе за брокера, то останні, у свою чергу, намагаються наблизитися до агентів. Більшість страхових брокерів сьогодні мають і брокерську, і агентську структуру. Також треба зазначити, ані класичні брокери, ані брокери-агенти сьогодні не можуть гарантувати своїм клієнтам виплати у відшкодуванні при настанні страхового випадку. Так, у європейських країнах усі брокери зобов’язані страхувати свою відповідальність. І якщо застрахована особа за їх провиною несе збитки, вони може отримати фінансове відшкодування за полісом відповідальності. Але існують випадки, коли брокери добровільно страхують свою відповідальність, щоб підтримати свій імідж та зробити безпечнішою свою діяльність. Бували випадки, коли посередники самостійно виплачували збитки клієнтів. Вони вважають, що це дешевше, ніж загубити свою репутацію на ринку.
Тобто основною проблемою в розвитку страхового посередництва є те, що сьогодні на ринку страхування не до кінця визначені питання з винагородою. У світовій практиці винагорода узгоджується зі страховиком та вираховується з суми страхового платежу. В Україні ж існують деякі протиріччя в законодавстві стосовно комісійної винагороди страховим брокерам.
Так, згідно з чинним законодавством, оплата за надану комісіонером (брокером) послугу здійснюється в порядку, визначеному сторонами в договорі 1. Проте йому надається право відрахувати належні йому за договором суми з грошових коштів (страхового платежу), що надійшли до нього.
Саме тут постає проблема щодо розрахунків із брокером, тому що для цього існує багато перепон. Так, якщо брокер самостійно відрахує суму з грошових коштів, то він може отримати проблеми зі страховою компанією або не отримати винагороду взагалі. Такі суперечності можуть привести обох представників до суду. Це трапляється через те, що за юридичними законами брокер не має права на укладання договору із страховиками та отримувати від них комісійну винагороду. Ці аспекти мають бути прописані в профільних законах, які регулюють питання страхування та функціонування ринка фінансових послуг Однак таких положень у Законах «Про страхування» і «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг» немає.
Перевагою перебування України у СОТ є можливість виходу українських брокерів на міжнародний рівень. Водночас прихід західних брокерів підвищує рівень роботи вітчизняного ринку посередників, адже перші приносять із собою нові підходи до роботи, технології й продукти.
Розвиток як страхового ринку почнеться з початком розвитку в економіці країни в цілому, однак економічне пожвавлення не наступить раптово. Зміни, що відбуваються в даний час на страховому ринку відіб'ються на ньому позитивно в довгостроковій перспективі, у т.ч. будуть сприяти подальшому становленню й розвитку інституту посередництва. Сьогодні, по суті, відбувається очищення ринку й формування основ наступної стабільної роботи для всіх гравців ринку.