Системи юридичної психології

Содержание:Вступ 1. Предмет і система юридичної психології 2. Завдання юридичної психології 3. Система юридико-психологічного знання Висновки Література

Вступление:Юридична психологія містить у собі різні області наукових знань, є прикладною наукою й рівною мірою належить як психології, так і юриспруденції. В області суспільних відносин, регульованих нормами права, психічна діяльність людей здобуває своєрідні риси, які обумовлені специфікою людської діяльності в сфері правового регулювання. Юридична психологія — науково-практична дисципліна, що вивчає психологічні закономірності системи «людина — право», розробляє рекомендації, спрямовані на підвищення ефективності цієї системи. Методологічна особливість юридичної психології полягає в тому, що центр ваги в пізнанні переноситься на особистість як суб'єкт діяльності. Таким чином, якщо право в першу чергу виділяє в людині правопорушника, то юридична психологія досліджує людину в правопорушнику, у свідку, що потерпів і т.п. Психічний стан так само, як і стійкі особливості характеру й особистості потерпілого, правопорушника, свідка, розвиваються й протікають не інакше, як підкоряючись загально-психологічним і психофізіологічним законам. Специфіка предмета юридичної психології полягає у своєрідності бачення цих станів, у дослідженні їхнього правового значення в процесі встановлення істини, у пошуках науково обґрунтованих методів зниження можливості порушення правових норм шляхом психологічної корекції цих станів, так само як і властивостей особистості правопорушників. Юристам необхідно вміти раціонально розподіляти свої можливості та здібності, щоб зберегти результативність праці протягом робочого дня, володіти професійними психологічними рисами, щоб при найменшій витраті нервової енергії одержувати оптимальні агрументуючі дані. У послідовному розвитку таких професійних якостей, як гнучкість розуму й характеру, гостра спостережливість і міцна пам'ять, самовладання й витримка, принциповість і справедливість, організованість і самостійність, велике значення мають рекомендації психологічної науки, що вказує правильні шляхи й напрями їхнього формування.

Выводы:Система юридичної психології стає схожою на «психологічну систему елементів», це дозволяє більш правильно судити про саму юридичну психологію, її повну систему, стан і можливості, сприяє прискореному подоланню її наукового відставання, її вивчення й використання в юридичній практиці. Основи юридичної психології - (перша частина системи юридичної психології) — вихідні наукові й прикладні положення, що характеризують її як галузь наукового знання, що перебуває на межі юриспруденції й психології, її призначення, концептуальні підходи до науково-психологічного рішення проблем зміцнення законності й правопорядку, створення суспільства, заснованого на законі. Друга частина системи юридичної психології — психологія організації діяльності правоохоронного органа — містить сукупність знань із питань організації діяльності правоохоронного органа. Третя частина — психологічні технології в правоохоронній діяльності — надзвичайно важливий для правоохоронної практики напрямок досліджень і практичних розробок. Четверта частина — психологія видів правоохоронної діяльності — поєднує юридико-психологічні дослідження рішення різних правоохоронних завдань різними правоохоронними органами. Вона являє собою конкретизацію загальних психологічних підходів і рекомендацій, що ставляться до попередніх трьох частин юридичної психології, і доповнює їх новими. Під системою юридичної психології розуміється логічне розташування проблем і питань, що вивчаються нею, і які відображають її рівень розвитку, тенденції і перспективи. Загальна частина охоплює її предмет, методи, завдання, психологічну структуру діяльності по здійсненню правосуддя, психологічний аналіз злочинної діяльності, а особлива частина—психологічні основи попереднього слідства, Судової діяльності, діяльності виправно-трудових закладів. Що стосується особливої частини юридичної психології, то її основні складові вирішують свої специфічні завдання. Як бачимо, особливість системи юридичної психології полягає в тому, що всі частини її тісно взаємопов’язані та функціонують разом задля єдиної мети.

Литература:1. Васильєв В.Л. Психологія юридичної праці і юридична психологія. - Тарту, 1988. 2. Васильєв В.Л. Юридична психологія. - М.,1999. 3. Дулов А.В. Судова психологія. – Мінськ, 1975. 4. Загальна психологія: Підр. для студентів пед. вузів/ Під ред. А. В. Петровського. - 3-е вид., переробл. і доп. - М.: Освіта, 1996. 5. Костицкий М.В. Вступ в юридичну психологію: методологічні й теоретичні проблеми. – Київ, 1990. 6. Левикін І.Т. Теоретичні й методологічні проблеми соціальної психології. – М., 1995. 7. Максименко С.Д. Загальна психологія: Навчальний посібник. – вид. 2-е, перероблене та доповнене. – К.: "Центр навчальної літератури", 2004. 8. Немов Р.С. Психология: Учеб. для студ. высш. пед. учеб. заведений: В 3 кн. – 4-е изд. – М.: ВЛАДОС, 2001. 9. Психологія: Підручник / Ю.Л. Трофімов, В.В. Рибалка, П.А. Гончарук та ін.; За ред. Ю.Л. Трофімова. - 2-ге вид., стереотип.-К.: Либідь, 2000. 10. Ратинов А.Р. Судова психологія як наука. – К., 1998. 11. Дулов А.В. Вступ в судову психологію. – М., 1970. 12. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога. – М.: «Владос», 1995. 13. Столяренко А.М. Виступ на «круглому столі». Проблеми юридичної психології. // Психологічний журнал. - 1996. - №1. 14. Столяренко А.М. Проблеми й шляхи розвитку юридичної психології. // Психологічний журнал. - 1998. - №5.