Вступление:Початок ХХІ століття, позначений грандіозними і водночас неоднозначними за своїми наслідками політичними, економічними і культурними трансформаціями, що відбуваються під гаслом сьогоднішньої глобалізації, характеризується неухильною тенденцією до зближення й інтеграції різних за своєю культурою, економічним розвитком, історичними традиціями країн. Геополітичні зрушення останніх десятиліть остаточно підводять до висновку: незалежно від побажань прихильників чи супротивників цієї глобалізації — це процес об’єктивний, що ставить перед сучасними культурами питання про можливість існування унікальності окремих культурних національних ареалів на карті сучасного світу на шляхах його об’єднання в єдиний економічний та культурний організм. Глобалізація та глобальні трансформації, пов’язані з формуванням нових соціокультурних і політико-економічних континентів, появою нових соціальних феноменів, зв’язків і відносин суб’єктів, що діють у якісно новому просторі, ставить у центр наукової та громадської уваги проблему організації суспільства. На сучасному етапі розвитку економіки, коли в різних регіонах світу поглиблюються інтеграційні процеси, і перед ними гостро постають питання щодо форм їх участі у світовому господарстві, надзвичайно важливо дослідити, як розвивалися інтеграційні процеси в цілому. Інтеграційні процеси не тільки виступають фактором прискорення економічного розвитку країн, що входять до інтеграційних угруповань, а й практичним засобом входження держав до світового господарства. Дослідженню питань міжнародних інтеграційних процесів у світовій економіці присвячено праці відомих вітчизняних і зарубіжних вчених: В.Андрійчука, В.Будкіна, І.Бураковського, В.Крамаренко, А.Кредісова, В.Новицького, А.Поручника, Є.Савельєва, Ю.Макогона, А.Філіпенка, Т.Циганкової, О.Шниркова, П.Кругмана та ін.