Конституція України та сучасна конституційна реформа

Содержание: Зміст Вступ 3 1. Поняття Конституції України та основні етапи сучасної конституційної реформи. 5 2. Зміст Конституції та її властивості. 12 3. Форма і структура Конституції. 16 4. Порядок прийняття та внесення змін до Конституції України. 18 Висновки 21 Список використаних джерел 23

Вступление: Вступ У демократичному суспільстві Конституція має особливе значення, яке ще більше зростає в перехідні періоди, коли мова йде про конкретні як у політичній, так і економічній системі суспільства. З моменту проголошення незалежності в Україні відбувається процес розширення обсягу конституційно-правового регулювання, змінюється зміст норм та інститутів конституційного права, з’являються нові. Це призводить до утворення більш складної системи джерел цієї галузі права порівняно з тією, яка існувала в радянський період. Найбільш істотні зміни в ній відбувалися з прийняттям Конституції України 1996 року. На сьогоднішній день існує чимало вітчизняних конституційно-правових досліджень, в яких предметом аналізу є які ті чи інші аспекти сутності конституції, однак методологічні і теоретичні проблеми Конституції України як основного джерела конституційного права досліджені не повною мірою. Переважна більшість праць з цієї теми була опублікована ще в радянський період. Проведення конституційної реформи свідчить про нагальну необхідність оновлення Конституції України, її адаптацію до вимог сьогодення. Важливо знайти шляхи посилення потенціалу конституційних норм. Усе це потребує свого наукового осмислення. Наведені тези підтверджують актуальність теми даної роботи на сьогоднішній день. Метою роботи є аналіз правової природи Конституції України як політико-правового документу та формулювання теоретичних висновків з окресленої проблематики. У відповідності до зазначеної мети було поставлено наступні завдання роботи: 1. Дати визначення Конституції як політико-правового документу; 2. Охарактеризувати основні етапи конституційного процесу в Україні; 3. Проаналізувати зміст та особливості Конституції України, як Основного Закону держави. 4. Дослідити форму та структуру Конституції України; 5. Охарактеризувати особливості законодавчої процедури щодо внесення змін до Конституції України. Об’єктом дослідження є особливості Конституції України як особливого, ключового нормативно-правового акту Української держави та особливості її розробки, прийняття та удосконалення. Предметом дослідження є чинне законодавство України, а також доктринальні роботи з окресленої вище проблематики. У роботі використано систему як загальнонаукових, так і спеціальних методів. Системно-структурний метод застосовувався при комплексному аналізі Конституції України як елемента системи джерел конституційного права України. Історичний метод дав можливість дослідити становлення і розвиток конституцій. При формулюванні визначень, аналізі позицій дослідників та змісту правових норм були використані окремі прийоми формально-логічного методу наукового пізнання: опис, класифікація, аналіз та синтез, метод тлумачення правових норм.

Выводы: Висновки Термін “Конституція України” нині є досить поширеним не лише у конституційно-правовій, а й у інших юридичних і суспільно-політичних науках, а також у повсякденному вжитку. Він є похідним від іншої історично сформованої юридичної категорії “конституція”, яка виникла задовго до зародження самого конституційного права як галузі права і вживалася у різних значеннях в багатьох сферах суспільного життя Конституція України є самостійним особливим нормативно-правовим актом, який посідає найвище місце в їх ієрархії і має свою особливу специфіку, у тому числі і порівняно зі звичайними законами. Конституції України притаманний ряд формально-юридичних властивостей, за яким вона відрізняється від інших законів, що класифікація законів в Україні офіційно не визначена і це ускладнює врахування специфіки окремих законів (і Конституції в тому числі) при їх прийнятті, внесенні до них змін і застосуванні. В науці світового та вітчизняного конституційного права виокремлюють такі основні класифікаційні критерії конституцій: термін дії –постійні та тимчасові конституції; мета прийняття – програмні та констатуючі; форма – писані, неписані, змішані; структура – кодифіковані, не кодифіковані; спосіб прийняття – народні та даровані; порядок внесення змін, поправок і доповнень – гнучкі, жорсткі і змішані; закріплена форма державного устрою – унітарні та федеративні; закріплена форма правління – республіканські т монархічні; закріплений державно-політичний режим – авторитарні, тоталітарні, демократичні. Відповідно до своєї структури, мети та змісту Конституція України визначається дослідниками як писана, кодифікована, постійна, народна, жорстка, республіканська, демократична, унітарна і програмна. Юридична властивість Конституції України як бази поточного законодавства України полягає у впливі Основного Закону на поточне законодавство, який здійснюється в таких основних напрямках: а) визначає зміст нормативно-правових актів - поточне законодавство розвивається в рамках, визначених Конституцією; б) визначає види нормативно-правових актів; в) визначає ієрархію нормативно-правових актів. Конституція України займає особливе місце в національній правовій системі. Це зумовлено предметом її правового регулювання, проголошеними нею принципами, ідеями, мета яких – забезпечення прав і свобод людини і громадянина. Норми Конституції мають найвищу юридичну силу і пряму дію. Конституцію не можна ототожнювати зі звичайним (ординарним) законом. Вона є Основним Законом України, і цей статус визначено в її преамбулі. Конституція України - правовий стандарт (еталон) правової демократичної держави, якому мають відповідати всі інші нормативно-правові акти з одного боку, та «візитівка» держави з іншого. Цей документ повинен бути взірцем високої юридичної техніки, системності, логічності викладення її змісту, не містити правових колізій. Конституція України характеризується широким предметом правового регулювання суспільних відносин і має особливу, порівняно з іншими законами структуру. Правова охорона Конституції – це сукупність юридичних засобів, за допомогою яких досягається виконання всіх установлених в Конституції норм, неухильне виконання у всіх сферах суспільного життя режиму конституційної законності. Ці правові засоби закріплені як в самій Конституції, так і в інших актах, наприклад, в законі “Про Конституційний суд України”. Вони спрямовані на забезпечення режиму конституційної законності, що являє собою неухильне виконання приписів Конституції всіма суб’єктами суспільних відносин, повагу і виконання конституційних норм.

Литература: Список використаних джерел 1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р.– К.: Україна, 1996. – 54 с. 2. Конституція України від 28.06.1996 року зі змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до Конституції України” N 2222-IV від 08.12.2004 року, ВВР, 2005, N 2, ст.44. 3. Регламент Верховної Ради України вiд 19.09.2008 року, № 547-VI//Відомості Верховної Ради України вiд 09.01.2009 - 2009 р., № 1, / №№ 1-2, 3-4 /, стор. 2, стаття 1 4. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 73 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) здійсненого Президентом України права вето стосовно прийнятого Верховною Радою України Закону України „Про внесення змін до статті 98 Конституції України” та пропозицій до нього (справа щодо права вето на закон про внесення змін до Конституції України) від 11.03.2003 р. № 6-рп/2003/ /Вісник Конституційного Суду України. – 2003. - №2. 5. Окрема думка судді Конституційного Суду України Савенка М.Д. стосовно Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 73 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) здійсненого Президентом України права вето стосовно прийнятого Верховною Радою України Закону України „Про внесення змін до статті 98 Конституції України” та пропозицій до нього (справа щодо права вето на закон про внесення змін до Конституції України) від 11.03.2003 р.№ 6-рп/2003// Вісник Конституційного Суду України. – 2003. - №2. – C.10 6. Рішення Конституційного Суду України у справі № 1-45/2010 за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про внесення змін до Конституції України" від 8 грудня 2004 року № 2222-IV (справа про додержання процедури внесення змін до Конституції України) від 30.09.2010 року//Електронний ресурс. – Режим доступу: http://r-u.org.ua/politika/2415-news.html 7. Адамович Н.М. Боротьба політичних сил за прийняття Конституції України 1996 р. / Н.М. Адамович // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. – К., 2007. – № 1. – С. 147-153. 8. Адамович Н.М. Основні етапи конституційної реформи в Україні (1990-1996 роки)/ Н.М. Адамович // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Історія. – 2007 - Вип. 91-93. – С. 75-78 9. Адамович Н.М. Об’єктивні реалії змін до Конституції України 1996 року // Україна ХХ ст.: Культура, ідеологія, політика. Збірник статей. – К.: Інститут історії України НАН України, 2007. – Вип. 11. – С. 495-509 10. Конституції і конституційні акти України. Історія і сучасність: 2-ге вид., змінене і доп./ За ред. Ю.С. Шемшученко. - К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького, 2006. - 310 с. 11. Конституційне право України: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. Ю.М. Тодики, В.С. Журавського. - К.: Видавничий Дім "Ін Юре", 2002. - 544 с. 12. Конституційне право України: Інтерактивний курс: Навч.-метод. посіб. / В.І.Шмеріга, Н.М.Крестовська. – Х.: Одіссей, 2004. — 238 с. 13. Конституційне право України: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / В.І.Орленко, М.І.Зубок, В.В.Ладиченко та ін.; За ред. Ю.І.Крегула; Київ. нац. торг.-екон. ун-т. – К., 2003. — 416 с. 14. Кравченко В. В. Конституційне право України: Навчальний посібник/ В. В.Кравченко. - 3-тє вид., виправл. та доповн.- К.: Атіка, 2004- 512 с. 15. Мелещенко В. Ф. Основи конституційного права України: Курс лекцій/ В. Ф. Мелещенко; для студентів. – К.: Вентурі, 1995. – 240 с. 16. Оніщенко О. В. Особливості процедури внесення змін до Конституції України// Науковий вісник Чернівецького університету: Зб. наук. праць. Вип. 200: Правознавство. – Чернівці: Рута, 2003. – С.31 – 35 17. Оніщенко О. В. Пряма дія норм Конституції України/ О. В. Оніщенко // Підприємництво. Господарство. Право. – 2004. – № 5. – С.90 – 92 18. Оніщенко О. В. До питання юридичної природи Конституції України // Держава і право: Зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. – Вип. 23. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2004. – С.392 – 396 19. Правознавство: Підручник / А.І. Берлач, С.С. Бичкова, Д.О. Карпенко, А.М. Колодій, А.Ю. Олійник, В.І. Осадчий. … – К. Всеукраїнська асоціація „Правова єдність”, 2008. – 792 c 20. Тодика Ю. М. Конституція України: проблеми теорії і практики: Монографія/ Ю. М. Тодика. – Х.: Факт, 2000. – 608 с. 21. Тодика Ю.М. Тлумачення Конституції і законів України: теорія та практика: Монографія/ Ю.М.Тодика. - X.: Факт, 2001. - 328 с. 22. Тодика Ю.М. Конституційні засади формування правової культури: Монографія/ Ю.М. Тодика. - X.: РАЙДЕР, 2001 - 160 с. 23. Федоренко В.Л. Конституції України: поняття та юридичні властивості/ В.Л.Федоренко, О.В. Носенко //Стратегічні пріоритети, №2(7), 2008 р. - ст. 188 – 194 24. Фрицький О.Ф. Конституційне право України: Підручник/ Фрицький О.Ф. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 536 с. 25. Юзова Д. В. Процедура внесення змін до Конституції України//Наукові записки. Том 53. Юридичні науки - Національний університет "Києво-Могилянська академія" - 2006 - ст. 36 – 42