Особливості комплектування персоналу, його переваги та недоліки

Содержание: І. Актуальність теми 3 ІІ. Особливості комплектування персоналу, його переваги та недоліки 5 ІІ. Закордонний досвід комплектування персоналу 12 ВИСНОВОК 16 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 17

Вступление: Актуальність теми. В умовах становлення ринкової економіки в нашій країні особливого значення набувають питання практичного застосування сучасних форм управління персоналом, що дозволяють підвищити соціально-економічну ефективність будь-якого підприємства. Успіх роботи підприємства забезпечують його працівники. Саме тому сучасна концепція управління підприємством припускає виділення з великої кількості функціональних сфер управлінської діяльності тієї, котра пов’язана з управлінням кадрової складової підприємства - персоналом. Цілком природно, що на кожному підприємстві виникає необхідність у визначенні чисельності персоналу, в ефективній системі підбору, наймання й розміщення кадрів, у забезпеченні їхньої зайнятості з урахуванням інтересів підприємства й самого працівника, у системі винагороди за працю, в урахуванні індивідуальних проблем працівників, поліпшенні їхніх побутових умов і відпочинку й т.д. Головний потенціал підприємства становлять саме кадри. Які б прекрасні ідеї, новітні технології, самі сприятливі зовнішні умови не існували, без добре підготовленого персоналу високої активності домогтися неможливо. Саме люди роблять роботу, подають ідеї й дозволяють підприємству існувати. Без людей не може бути організації, без кваліфікованих кадрів жодна організація не зможе досягти своїх цілей. Управління персоналом пов’язане з людьми і їхніми відносинами усередині підприємства (організації). Воно стосується не тільки сфер матеріального виробництва, але й всіх видів зайнятості. Із цих позицій тема дипломного дослідження є актуальною для розгляду й всебічного аналізу. У сучасних умовах в області управління людськими ресурсами й зокрема управління персоналом, накопичений значний матеріал, розроблені ефективні теорії, методи й технології. Необхідною умовою успішної діяльності будь-якої організації є ефективна робота персоналу, тому підвищується увага до проблем по управлінню персоналом. Адже, ефективна діяльність в області управління персоналом веде до досягнення цілей організації. Головна задача цієї області створення умов для реалізації кожним працівником своїх потенційних можливостей, прагнення виконувати поставлені перед ними задачі кращим чином. Але чим вище конкуренція в цій сфері діяльності організації, тим більше уваги приділяється освоєнню нових напрямків комплектування підприємства персоналом.

Выводы: Отже, проаналізувавши усе вищевикладене, можна зробити наступні висновки та узагальнення: Планування персоналу підприємства (кадрове планування) – це встановлення оптимального, поточного та перспективного складу його працівників; елемент кадрової політики, що реалізується через стратегію, тактику, цілі та завдання організації. Ефективне комплектування персоналу організації починається з точної характеристики роботи, тобто з аналізу роботи конкретної посади. Далі складається посадова інструкція, на підставі якої формулюються вимоги до кандидатів. Одним з важливих етапів є рекламування роботи, тобто залучення кандидата. Співбесіда усе ще зберігає свою популярність як один з найважливіших елементів процесу комплектування персоналу. У ході співбесіди можна познайомитися з кандидатом ближче, тобто дізнатися його особисті якості, манери поведінки. На підставі зібраних відомостей уже відбувається ухвалення рішення про вибір потенційного працівника. Впровадження лізингу та аутстафінгу при наборі персоналу мають свої особливості. Лізинг персоналу використовується компаніями, коли потрібні працівники для виконання певної роботи, а аутстафінг – для зменшення витрат, пов’язаних з процесом утримання персоналу, а це автоматично приводить до збільшення таких показників, як кількість загального прибутку, прибутку від продажу на одну людину, але він має один істотний недолік – відсутність чіткої законодавчої бази. Отже, комплектування персоналу - це прогнозування структури, визначення потреб, залучення, підбір та розміщення персоналу й укладання договорів та контрактів.

Литература: 1. Акопова Е.С. Планирование в управлении персоналом. – Ростов-на-Дону: РГУ, 2001. – 57 с. 2. Базаров Т.Ю., Єремін Б.Л., Аксьонова й ін. Управління персоналом / Під ред. Базарова Т. Ю. – М.: Академія, 2005. – 216 с. 3. Барков С.А. Управління персоналом. – М.: Юрист, 2001. – 314 с. 4. Бородін В.А. Процедура оцінки й аналізу діяльності персоналу приватного підприємства // Довідник з управління персоналом. – 2002. – № 9. – 65 с. 5. Броймер Роберт А. Основы управления в индустрии гостеприимства. – М.: Аспект Пресс, 2005. – 290 с. 6. Бухалков М.І. Внутрішньофірмове планування. Підручник. – М.: Інфра-М, 1999. – 197 с. 7. Валова Т.В. Навчання - універсальна технологія управління персоналом // Довідник з управління персоналом. – 2005. – № 11. – 68 с. 8. Вейл П. Искусство менеджмента. Новые идеи для мира хаотических перемен. – М.: Аспект-Пресс, 2003. – 158 с. 9. Великий тлумачний словник сучасної української мови. - К., Ірпінь: Перун, 2005. - 1728 с. 10. Веснин В.Р. Практический менеджмент персонала: Пособие по кадровой работе. - М.: Юристь, 1998.-496 с. 11. Веснін В.Р. Практичний менеджмент персоналу. Допомога з кадрової роботи. – М.: Юрист, 2004. – 244 с. 12. Виханський О.З, Наумов А.І. Менеджмент. – М.: Юрист, 2003. – 190 с. 13. Воліна В. Методи адаптації персоналу // Управління персоналом. – 2003. – № 12. – 39 с.