Ефективне лідерство у менеджменті організації

Содержание: ВСТУП 3 1. Порівняльна характеристика теорій лідерства 5 2. Визначення лідерства та його впливу на підприємстві 15 3. Дослідження практики лідерства у фірмі НВ ТОВ «Екомед» 21 4. Підвищення ефективності лідерства в управлінні НВ ТОВ «Екомед» 32 ВИСНОВКИ 36 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 39 ДОДАТКИ 41

Вступление: Актуальність теми курсової роботи. Одним з феноменів менеджменту є лідерство. Очевидним свідченням інтересу до даної теми є число книг і статей про лідерство, які публікуються щорічно. Тільки в Україні за останні п’ять років видано більше двох десятків книг подібного роду. Тема лідерства зачіпається в дослідженнях і публікаціях, присвячених багатьом іншим областям і проблемам менеджменту. Найважливішою, на наш погляд, причиною росту інтересу до проблеми лідерства є зміна середовища бізнесу. Ще кілька десятиліть назад це середовище формувалося компаніями з переважно високими організаційними структурами, у яких лідери були необхідні лише на верхньому рівні управління. Внаслідок цього потреба в лідерах була обмежена, і можна було розраховувати на людей, що мають природну схильність до лідерства, або, інакше кажучи, опиратися на лідерські таланти. У наші дні через безпрецедентний ріст швидкості змін всі організаційні рішення не можуть прийматися тільки на верхніх рівнях управління. Делегування владних повноважень стало велінням часу. Таким чином, виникла потреба в лідерах практично на всіх рівнях управління. Метою курсової роботи є розгляд та аналіз лідерства як соціально-економічного явища, теорії лідерства. Об’єктом дослідження є фірма НВ ТОВ „Екомед”, предметом дослідження є лідерство як соціально-економічного явище. Основними завданнями, які випливають з мети роботи, є: - розглянути природу та визначення керівництва, лідерства і влади; - здійснити аналіз теорій лідерства; - виявити лідерство у фірмі; - обґрунтувати шляхи вдосконалення лідерства у фірмі. Теоретичною основою даного дослідження стало вивчення й творче переосмислення основних досягнень вітчизняної науки в галузі менеджменту. Методи дослідження. Курсова робота ґрунтується на використанні загальнонаукових та спеціальних методів дослідження. У ході написання роботи використовувалися метод порівняння, системного підходу й аналізу. Інформаційну базу дослідження склали підручники, наукові публікації з обраної тематики, публікації у пресі, матеріали науково-практичних конференцій, власні спостереження. Структура роботи. У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, вказуються мета й завдання, конкретизуються методи дослідження. Вирішення основних завдань дослідження, визначених їх метою, здійснено шляхом дослідження проблем, згрупованих у чотирьох розділах. Завершують роботу узагальнюючі висновки за результатами дослідження, список використаних джерел та додатки.

Выводы: Отже, проаналізувавши усе вищевикладене, можна зробити наступні висновки та узагальнення: Одним з феноменів менеджменту є лідерство. Тема лідерства та його впливу на колектив організації є дуже актуальною в сучасних умовах економічного розвитку. Адже від лідерських якостей керівників організацій, від їхніх можливостей та здібностей залежить успішна діяльність організації. - Лідерство – це здатність підняти людське бачення на рівень більш широкого кругозору, вивести ефективність діяльності людини на рівень більш високих стандартів, а також здатність формувати особистість, виходячи за звичайні рамки, які її обмежують. Виникнення лідерства – це результат своєрідного психологічного обміну цінностями між учасниками взаємодії. Цінності представлені в вигляді значущих особистісних якостей, вмінь, знань, досвіду і реалізуються у міжособистісних взаємодіях з користю як для окремих індивідів, так і для групи в цілому. Теорія людських ролей (Р.Бейлс) розглядає ролі "професіонала" лідера, орієнтованого на вирішення ділових проблем, і "соціально-емоційного фахівця", який вирішує проблеми людських стосунків. Синтетична (або комплексна) теорія розглядає лідерство як процес організації міжособистісних стосунків у групі, а лідер як суб’єкт управління цим процесом, причому сам феномен лідерства розглядається в контексті спільної групової діяльності. До ситуативної теорії. Цей підхід є загальновизнаним. Він визначає лідерство як продукт ситуації. Вимогли ситуації диктують вибір адекватних засобів і прийомів поведінки, відповідної комбінації особистісних рис, здатних максимально враховувати можливі зміни у її розвитку. Психоаналітики виділили десять типів лідерства: “Соверен”, “Вожак”, “Тиран”, “Організатор”, “Спокусник”, “Герой”, “Дурний приклад”, “Кумир”, “Вигнанець”, “Козел відпущення”. Загальне лідерство в групі складається із таких компонентів – емоційного, ділового і інформаційного. Лідер може бути керівником групи, а може ним і не бути. Типи лідерів (Л.І.Уманський): лідер-організатор, лідер-ініціатор, лідер-умілець, лідер-емоційного притягання. Керівництво – це процес використання влади задля досягнення впливу на людей. Стиль керівництва — система принципів, норм, методів і прийомів впливу на підлеглих з метою ефективного здійснення управлінської діяльності та досягнення поставлених цілей. Неформальний лідер, або "сірий кардинал", - це співробітник, що офіційно не займає керівну посаду, однак у силу своїх особистісних якостей, досвіду та поведінки відіграє дуже важливу роль у процесах керування компанією. Компетентний, з гарними організаторськими та ораторськими здібностями, ініціативний, комунікабельний, чуйний, із сильним характером, упевнений у собі та харизматичний. Неформальні лідери відсутні тільки в тих компаніях, де керівник сам є владною та авторитарною особистістю, здатною самостійно і повною мірою управляти своїм колективом (як у випадку нашої фірми). Вивчення особистісних якостей - практично безмежне завдання. Людська особистість перебуває, за деякими виключеннями, у постійному розвитку. Дуже важливо враховувати безпосереднє оточення. Важливий системний підхід при вивченні індивідуально-психологічних якостей і стилю діяльності керівника. Вимоги до індивідуально-психологічних особливостей особистості керівника повинні розроблятися на кожному підприємстві з урахуванням конкретних особливостей і всіх факторів, що впливають на зміст настигнутого клімату й характер діяльності керівника. У всіх випадках є, звичайно, щось загальне в психологічній проблематиці формування й управління настигнутим кліматом, але для практичних рекомендацій важливе урахування конкретних умов діяльності керівника. Як відомо, немає двох однакових працівників, і для управління важливо знати не тільки соціальну сутність, але й психічні особливості, здатні впливати на моральну атмосферу, властивій цій людині. Всебічна оцінка індивідуально-психологічних якостей керівників дозволяє створити науково обґрунтовану систему висування й розподілу керівника на підприємстві НВ ТОВ „Екомед”, а також підготувати висновок про те, наскільки керівник відповідає посади, чи вистачає йому сил, бажання, волі, чому він повинен навчитися, а від чого він повинен відвикнути. Для вдосконалення лідерства в колективі варто проводити тренінги. Пропонуємо тренінг під назвою „Від мишки – до короля”.

Литература: 1. Арсеньев Ю.Н. Управление персоналом. Технологии: Учеб. пособие для студентов вузов, обучающихся по специальностям 061100 “Менеджмент организации” и 061200 “Управление персоналом” / Ю.Н.Арсеньев, С.И.Шелобаев, Т.Ю.Давыдова. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2005. - 192 с. 2. Ашин Г.К., Охотский Е.Н. Курс элитологии. - М.: ЗАО “Спортакадемпресс”, 1999. - 345 с. 3. Базарова Т.Ю., Еремина Б.Л.. Управление персоналом. - М.: Изд. «Юнити» - 2001. 4. Блейк Р.Р, Мутон Дж.С. Научные методы управления. - Киев, 2001. 5. Веснин В. Основы менеджмента. - М., 1996. 6. Веснин В.Р. Менеджмент для всех. - М.: Знание, 1994. 7. Виханский О.С., Наумов А.И. Менеджмент. - М.: МГУ, 1995. 8. Герчикова И.Н. Менеджмент. - М.: Издательское объединение "Юнити", 1994. 9. Гетман Д.В. Характеристика факторів становлення механізму реалізації лідерства в управлінні державним сектором України Електрон. ресурс // Державне управління: теорія та практика. - 2006. - № 1. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua 10. Головатий М.Ф. Кому служить наша еліта? // Персонал плюс. - 2007. - № 22. - Режим доступу: http://www. Personal.plus.gov.ua 11. Грачев М.В. Суперкадры: управление персоналом в международной корпорации. – М.: Дело, 1993. 12. Гроув Э.С. Высокоэффективный менеджмент. - М.: 1996. 13. Дункан У.Д. Основополагающие идеи в менеджменте. - М.: 1996. 14. Егоршин А.П.. Управление персоналом. - Нижний Новгород: 1999. 15. Кабушкин Н.И. Основы менеджмента. - Мн: БГЭУ, 2002. 16. Карлоф Б. Вызов лидеров. - М., 2000. 17. Ладанов И.Д. Практический Менеджмент. - М.: 1995. 18. Лобанов В. США: Модели компетентности руководителей государственных учреждений // Проблемы теории и практики управления. - 2003. - №1. 19. М.Мескон, М.Альберт, Ф.Хедоурі. Основи менеджменту. – М.: Діло, 1999. – 243 с. 20. Обозов Н. Н. Психологія роботи з людьми. – К.: Либідь, 1999. – 287 с. 21. Старобинський Е. Е. Як управляти персоналом. – М.: Академія, 2002. – 211 с. 22. Терещенко В. Наука керувати. Бесіди економіста. – К.: Основи, 2004. – 124 с. 23. Хміль Ф.І. Менеджмент. – К.: Вища школа, 2001. – 341 с. 24. Шегда А. В. Основи менеджменту. – К., Знання, 2004. – с. 211. 25. Якокка Л. Карьера менеджера. - М., 2003.