Особливості застосування науково-технічних засобів криміналістичної техніки судді

Содержание:ВСТУП 3 1. Поняття і сучасна класифікація науково-технічних засобів в криміналістиці 4 2. Використання знань криміналістичної техніки в судовому розгляді кримінальних справ 7 3. Особливості застосування науково-технічних засобів криміналістичної техніки судді 15 ВИСНОВКИ 20 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 21  

Вступление: Наукові методи і технічні засоби в кримінальному судочинстві – це криміналістична, оперативна і спеціальна техніка, яка застосовується для виявлення, фіксації, дослідження й оцінки доказів. У цьому плані вони є структурними елементами оперативної, слідчої, експертної, адміністративної, судової і взагалі правоохоронної діяльності. Разом з тим, введення наукових методів і технічних засобів у склад правоохоронної діяльності не є обов’язковим. Криміналістична техніка — це розділ криміналістики, який являє собою систему наукових положень та основаних на них технічних засобів, прийомів і методів, які призначені для збору і дослідження доказів у процесі судочинства. Технічні засоби та методи криміналістики (судової експертизи) базуються на природничо-наукових і технічних даних (знаннях) 7, c.95. Проблемі належного використання досягнень науки і техніки в кримінальному процесі приділяють увагу як процесуалісти, так і криміналісти. Серед українських процесуалістів можна назвати М.М. Міхеєнка, В.Т. Нора, С.М. Стахівського, Л.Д. Удалову, В.П. Шибика, М.Є. Шумила, російських — П.С. Елькінд, Л.М. Карнєєву, О.M. Ларіна, П.А. Лупинську, Ю.К. Орлова, М.С. Строговича, С.А. Шейфера. Таким чином, у роботі буде висвітлено одне з актуальних аспектів техніко- і тактико-криміналістичного забезпечення розгляду кримінальної справи, а саме: ведення протоколу судового засідання з використанням технічних засобів та вдосконаленню цього процесу в цілому. Дослідженням окремих аспектів цієї проблеми займалися такі науковці, як Е. Кудрявцева, Л. Ароцкер, Т. Добровольська, В. Тертишник та інші. Однак, беручи до уваги те, що дане питання тісно пов’язане із розвитком технічної складової криміналістики – застосуванням її тактичних прийомів, поглиблене вивчення саме цього аспекту потребує подальшого розроблення, розвитку й узагальнення.

Выводы: З огляду на викладене можна дійти до висновку, що запровадження технічного запису судового процесу в нашій державі просувається уперед, що свідчить про вдосконалення функціонування судової системи в Україні, спрямованої на захист прав та свобод людини і громадянина. Одним зі складників такого розвитку мають стати технічні прийоми, а також тактичні основи для їх застосування, реалізація яких на сучасному етапі є одним із конкретних завдань правосуддя. Із впровадженням технічних засобів у кожний суд нашої країни, судочинство стає більш прозоре, відтворює всі обставини судового слідства, встановлює заходи щодо забезпечення виявлення істини, захисту прав і свобод учасників процесу. Можна підтримати таку точку зору, що треба не припиняти й удосконалювати практичну судову діяльність на базі співпраці із зарубіжними країнами, оскільки наша держава робить значні кроки в цьому напрямі. Однак із розвитком держави та суспільства об’єктивно виникають чинники, які безпосередньо або опосередковано суттєво впливають на подальший розвиток науки і техніки в цілому та на окремі його складники, що потребує подальшої розробки окремих аспектів (комплексне використання науково-технічних засобів при судовому провадженні і, зокрема, при доказуванні в судовому процесі) досліджуваної проблеми.

Литература: 1. Конституція України: офіц. видання.— К.: Ін Юре, 2007.— 136 с. 2. Загальна декларація прав людини від 10.12.1948 // Юридичний вісник України. – 2005.– № 48. 3. Конвенція про захист прав та основних свобод людини (Рим, 04.11.1950) // Офіційний вісник України. – 1998.– № 13 (16.04.98). 4. Кримінально-процесуальний кодекс України // Відомості Верховної Ради УРСР. — 1961. — № 2. — Ст. 15. 5. Лемішко О.О. Фіксація судового процесу у господарському судочинстві України / О.О. Лемішко // Юридичний журнал.— ЮСТІНІАН.— 2008.— №4. – С.24-27. 6. Лукашова Н.П. Значення канадського досвіду для становлення незалежного судочинства в Україні / Н.Л. Лукашова, В.П. Потапенко // Вісник Верховного Суду в Україні.— 2007.— №3. – С. 50-52. 7. Мурадов В.В. Криміналістичні аспекти технічного забезпечення протоколювання судового розгляду кримінальної справи / В.В. Мурадов // Юридичний журнал. – 2009. – №10 (52). – С. 94–96. 8. Неня О.В. Питання правового регулювання використання науково-технічних засобів і методів криміналістики / О.В. Неня // Вісник Академії адвокатури України. - 2010. - № 2 (18). – С. 75-81. 9. Репешко П. Використання знань криміналістичної техніки в судовому розгляді кримінальних справ // Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.uapravo.com.ua. 10. Салтевський М.В. Криміналістика (у сучасному викладі): Підручник / М.В. Салтевський. – К.: Кондор, 2008. – 588 с. 11. Стефанюк В.С. Гласність судового процесу та його повна фіксація / В.С. Стефанюк, Н.П. Лукашова // Закон і бізнес. — 2010. — №10. – С. 28-32. 12. Тертишник В.М. Науково-практичний коментар до Кримінально-процесуального кодексу України / В.М. Тертишник. – К.: «А.С.К.», 2007. -1056 с. 13. Чучукало О.О. Використання криміналістичної техніки на судовому слідстві / О.О. Чучукало // Право України. – 2006. – №3. – С. 74-77. 14. Шепітько В.Ю. Криміналістика: Підручник / За ред. В.Ю. Шепітька. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2005. – 684 с.