Адвокат як представник у цивільному процесі

Содержание:Вступ 3 1. Поняття та сутність представництва у цивільному процесі 4 2. Види представництва 5 3. Юридична природа та розвиток адвокатури як одного із різновидів представництва 6 4. Сучасна роль адвоката як представника у цивільному процесі 7 Висновки 15 Список використаних джерел 16  

Вступление: Однією з важливих галузей права і за¬конодавства, які потребують реформування, є цивільно-процесуальне право, зокрема інститут адвокатури в Україні. Доцільно відзначити, що в нашій країні, хоч і не так інтенсивно, та все ж відбувається рефо¬рмування цивільного процесуального законодавства, яке має насампе¬ред соціальне спрямування і покликане забезпечити правовий захист прав, свобод та інтересів громадян. Однією з суттєвих гарантій реалізації громадянами права на судовий захист є можливість отримання правової допомоги. Переважна більшість учасників спірних правовідносин, які звертаються до суду за захистом своїх порушених або оспорених прав та законних інтересів, не володіють правовими знаннями та тільки в загальних рисах розуміють зміст та сутність своїх процесуальних прав та обов’язків. В зв’язку з цим вони не завжди можуть використати всі процесуальні гарантії при реалізації своїх прав в процесі розгляду та вирішення конкретної цивільної справи. Тому закон надає їм можливість брати участь у справі не тільки особисто, а й опосередковано через інших осіб – представників. У національній правовій науці тема проце¬суального представництва частково висвітлювалася М.Й. Штефаном, О.Г. Дріжчаною, Е.А. Гусєвим в їх праці «Представительство граждан в суде» (1991 р.). Питання історичного розвитку адвокатури та пред¬ставництва адвоката в цивільному процесі висвітлили О.Д. Святоцький та М.М. Міхеєнко у навчальному посібнику «Адвокатура Украї¬ни» (1997 р.). Проблемами участі адвоката у цивільному судочинстві займалися М.І. Бородін, І.Ю. Гловацький, Я.П. Зейкан, В. Д. Святоцька, В.В. Медведчук, З.П. Сміх, Д.П. Фіолевський, М.А. Шевченко та інші. Тема цивільно-процесуальної участь адвоката в суді певною мірою розглянута також у підручниках з цивільного процесу.

Выводы: Перетворення у політичній, економічній, ідеологічній та інших сферах суспільного та державного розвитку України не можливі без значних змін у правовій системі, що є запорукою стабільності та неза¬лежності будь-якої держави. Тому є актуальним на сьогодні точне законо¬давче визначення статусу адвоката, гарантування його незалежності у професійній діяльності, можливість практичної реалізації професійних прав. Відповідно до цього потребує змін Закон «Про адвокатуру». Недос¬коналим є й стан цивільного судочинства, насамперед основного законо¬давчого акту, який його регулює, - Цивільного Процесуального кодексу України, норми якого вже не повною мірою відповідають сьогоденню. Хоча на сучасному етапі розвитку української адвокатури знач¬но актуальніші проблеми доступності правових послуг для широкого кола споживачів, ніж проблеми якості їх надання, проте, зважаючи на соціальне значення юридичної професії, виняткову роль права у суспі¬льстві, необхідно брати до уваги питання як престижу, так і ефектив¬ності юридичної роботи, що забезпечується не лише притягненням адвокатів до юридичної відповідальності, а й вихованням у всіх юрис¬тів відповідального ставлення до виконання професійних обов'язків.

Литература: 1. Про адвокатуру. Закон України вiд 19.12.1992 № 2887-XII // Голос України. - 1993. - 29 січня 2. Конвенція про захист прав і основних свобод людини (Рим, 4XI. 1950), Ратифікована ВР України 17 липня 1997 р // Офіційний вісник України. - 1998. - № 13. - С. 287 3. Грабар Н.М. Цивільно-правове регулювання та принципи діяльності української адвокатури // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. – 2010. – № 1. – С. 148-157 4. Дашо Т.Ю. Проблеми правового статусу адвокатури / Т.Ю. Дашо // Життя і право. - № 6-7 (18-19). - С. 36-43 5. Карабчевский Н.П. Около правосудия / Н.П. Карабчевский. - Тула, 2001. - 317 с. 6. Кони А.Ф. Собрание сочинений / А.Ф. Кони. - М., 1968. - Т. 6. - С. 196. 7. Рафальська І. Питання реформування існуючої системи адвокатури в Україні є на сьогодні нагальним, невідкладним, як невідкладним є питання реформування судової системи, системи правоохоронних органів / І. Рафальська // Юридичний журнал. - 2007. - № 11 (65). - С. 8-9 8. Святоцький О.Д. Адвокатура України / О.Д. Святоцький, М.М. Міхеєнко. - К., 1997. - С. 292 9. Святоцький О.Д. Адвокатура: історія і сучасність / О.Д. Святоцький, В.В. Медведчук.- К.: Ін Юре, 1997. - 201 с. 10. Стасюк Р. Роль адвоката у захисті прав та законних інтересів громадян та юридичних осіб у суді / Р. Стасюк // Юридична Україна. - 2003. - №1. - С. 79-82 11. Сулима К.Л. Окремі аспекти представництва за законом / К.Л. Сулима // Актуальні питання державотворення в Україні очима молодих вчених. - К. - 2007. - С. 91-97 12. Сульженко Ю.О. Цивільне процесуальне представництво, його роз¬виток та види / Ю.О. Сульженко / Бюлетень Міністерства юстиції України. - 2004. - № 1 (27). - С. 73-84 13. Фіолевський Д.П. Декілька цеглин до підвалин адвокатури / Д.П. Фіолевський // Адвокат. - 2005. - №3-4 (35-36). - С. 24 14. Фіолевський Д.П. Судова влада та правоохоронна система України: навч. посібник / Д.П. Фіолевський. - К.: Кондор, 2005. - 320 с. 15. Фурдов А.В. Адвокатура / А.В. Фурдов. - К.: Алеута, Прецендент, 2006. - 265 с. 16. Цивільний процес: Навч. посіб. / А. В. Андрушко, Ю. В. Білоусов, Р. О. Стефанчук, О. І.Угриновська та ін. — За ред. Ю. В. Білоусова. - К: Прецедент, 2005. - 293 с.