Вступление:У сучасних умовах важливе значення надається механізмам функціонування фінансових ринків, до яких належить фондовий ринок та небанківський фінансовий сектор, на якому функціонують кредитні спілки, страхові компанії, ломбарди тощо. На фондовому ринку США наприкінці 1999 р. більше не залишилося об’єктивних чинників, що припускали зростання індексу Доу-Джонса. З початку 2000 р. майже за два місяці він упав більш ніж на 10% з рекордної оцінки, що перевищувала 11000 одиниць, до величини, менше 10000. Це падіння сталося абсолютно природно – без різких стрибків і викликало деяке зменшення ейфорії щодо фондового ринку загалом й Інтернет-економіки зокрема, що і спричинило слідом обвал ринку NASDAQ у квітні 2000 р. Оскільки значна частка активів світових фінансових інститутів зосереджена в цінних паперах, прямо або опосередковано пов’язаних з рівнем цін на Нью-Йоркській фондовій біржі, ці інститути не могли допустити їхнього знецінення. Вони докупили свої пакети цінних паперів, індекс DJ за три дні досяг рекордних позначок – понад 11000 одиниць і знову почав падати. Водночас підвищилася амплітуда й частота його коливань, що означає збільшення спекулятивної прибутковості його професійних учасників за рахунок приватних інвесторів. Критичної точки було досягнуто в березні-квітні 2000 р. У цей момент рівень інфляції в США, розрахований на рік, досяг рівня нормальної рентабельності промислового виробництва (інфляція в березні становила 0,7% за роздрібними і 1% – за оптовими цінами). З цього моменту сам по собі рівень інфляції втратив головний кількісний показник критичності ситуації, оскільки його можна штучно зменшувати. Зрозуміло, при цьому автоматично зростають інші показники, що погіршують становище реального сектора (вартість кредиту, обсяг імпорту на внутрішніх американських ринках). З цього моменту нестійкість фондового ринку набула домінантного характеру, чергове падіння тепер залежало від різних дрібних і випадкових чинників. Ситуацію погіршує асиметричність рішень учасників фондового ринку. Прийняттю рішень про придбання акцій зазвичай передує ретельний аналіз інформації про реальний стан справ фірми. Рішення про їхній продаж випливає у разі найменших і необґрунтованих сумнівів щодо можливої динаміки курсу. Кризи на фондовому ринку США дають змогу говорити про його підйом в країнах Європи. Щоб з цим розібратися, було проаналізовано і порівняно фондові ринки США і континентальної Європи. Також було звернуто увагу на порівняння небанківського фінансового сектору.