Залежність електоральної поведінки жителів України від соціально-економічного та демографічного становища

Содержание:Вступ 3 1.Поняття електоральної поведінки 5 2. Види електоральної поведінки 11 3.Фактори електоральної поведінки в залежності від соціально - економічного і демографічного характеру 21 Висновки 28 Список використаної літератури 30  

Вступление: Електоральна поведінка як процес прийняття виборцем рішення про власну участь-неучасть у виборах та голосуванні за того чи іншого кандидата або політичну силу ґрунтується на реалізації індивідуальної електоральної установки, що передбачає врахування когнітивного, емоційного та поведінкового рівнів, і реалізується під впливом низки об’єктивних раціонально-інструментальних та суб’єктивних індивідуально-психологічних чинників, що й актуалізує наше дослідження. Загальновідомо, що часи моноконцептуальних підходів до дослідження політичних феноменів і процесів залишилися у минулому, тому методологічний плюралізм – неминуче явище на нинішньому етапі розвитку політичної теорії. Дослідники відзначають значну переорієнтацію сучасного наукового пошуку в напрямі когнітивної, аксіологічної та експерієнціальної перспектив, у межах яких можливо найбільш продуктивне поєднання концептуальних теоретичних і практичних інновацій феноменології, соціології, психології, культурології та політології. Відтак, сучасна парадигма людиноорієнтованих наукових досліджень електоральної поведінки передбачає створення такої моделі, яка ґрунтується на плюралізмі і синтезі різних підходів. Її безсумнівною перевагою можна вважати комплексний характер, який враховує різні чинники, що детермінують електоральну поведінку, а не акцентують увагу лише на одному аспекті. Тим більше, що характер і спрямування електорального процесу в країнах, які трансформуються, здебільшого залежить від особистісних якостей його учасників, центральне місце серед яких займає політичний менталітет та їх можливості оцінювати реальну політичну ситуацію. Метою дослідження є удосконалення електоральної поведінки жителів України в залежності від соціально - економічного і демографічного характеру. Завданнями дослідження є: - вивчення поняття електоральної поведінки; - дослідження факторів електоральної поведінки; - виділення залежності електоральної поведінки жителів України від соціально - економічного і демографічного характеру. Об’єктом дослідження є виборча поведінка. Предметом дослідження є залежність електоральної поведінки жителів України від соціально - економічного і демографічного характеру.

Выводы: Дослідження електоральної поведінки традиційно проводиться в режимі моніторингу і включає вивчення особливостей напередодні виборів, у день виборів та після виборів. Аналіз електоральних орієнтацій у передвиборчий період має на меті визначити потенційний електорат різних політичних сил та його особливості. На основі таких даних будуються попередні прогнози електоральної поведінки (явка на вибори, стан визначеності електорату у своєму виборі, рівень поточної та перспективної підтримки окремих політичних сил та політиків). І хоча політичне прогнозування, як і загалом соціальне прогнозування, – справа невдячна, оскільки врахувати всі чинники, які визначають розвиток соціуму (і політикуму) досить важко, що, врешті, позначається на якості прогнозу. Однак, маючи результати соціологічних опитувань, можна спробувати це зробити. Результати є більш надійними, якщо використовувати дані моніторингових опитувань, які фіксують динаміку, реакції на зміну соціально-політичної ситуації та на окремі події в суспільному просторі. Зрозуміло, що будь-яка політична партія чи блок, кожний політик, який стає на шлях виборчих перегонів, перебуваючи у високо конкурентному середовищі політичної боротьби, потребує спеціально організованої соціальної інформації описового, аналітичного, прогностичного та дорадчого змісту стосовно поточних суспільно-політичних подій, реальних проблем, що турбують суспільство, власного становища на політичній арені, становища політичних союзників та конкурентів, стану громадської думки стосовно тих чи інших подій, електоральних настроїв виборців напередодні та під час проведення передвиборчої компанії. Як свідчить статистика, за останні десять років відбулося значне падіння відсотку участі українців у процесах формування виборних органів влади. Водночас, дані соціологічних опитувань свідчать про перманентну недовіру виборців до дій тих, кого вони самі призначили на урядові посади. Особливо небезпечними такі тенденції є в умовах розбудови громадянського суспільства, коли кожний наступний електоральний цикл має особливе значення з точки зору моніторингу результатів перетворень у суспільстві, і, зрештою, свідчить про результативність співпраці акторів політичної арени, що виражається у підтримці дій та переобранні на посади найбільш успішних. Однак, незважаючи на актуальність проблеми залучення громадян до вирішення суспільно важливих проблем та усвідомлення ними власної конструктивної ролі у державних перетвореннях, в українському науковому середовищі практично відсутні не лише стратегія виховання даного аспекту демократичної політичної культури, а й методологічне обґрунтування моніторингу проявів, мотивів і чинників політичної активності та абсентеїзму населення. Для прикладу, сьогодні у Росії даний аспект політичної поведінки досліджують чимало науковців. Аналіз тенденцій поведінки електорату ґрунтується на обчисленні даних систематичних досліджень, з постійним корегуванням висновків відповідно до змін інтенсивності впливу тих чи інших чинників.

Литература: 1. Арон Р. Демократия и тоталітаризм / Р. Арон. – М., 1993. – С. 113. 2. Ахременко А.С. Электоральное участие и абсентеизм в российских регионах: закономерности и тенденции / А.С. Ахременко // Вестник Московского университета. Серия 15. Политические науки. – 2005. – №3. – С.95-113. 3. Балакірєва О.М. Особливості електоральної поведінки виборців під час президентських виборів 2010 р. / О.М. Балакірєва // Український соціум. – 2010. - № 1. - С. 7-27. 4. Білоусов С.А. Об’єктивна основа і суб’єктивні фактори електорального вибору населення в умовах суспільства, що трансформується (на матеріалах Південно-східного регіону Ук­раїни): / C.А. Білоусов // Дис. канд. політ на­ук. – Мелітополь, 2002. – С. 47. 5. Бекешкіна І.Е. Становлення електоральної соціології в Україні та традиція вивчення виборчої поведінки у країнах розвинутої демократії / І.Е. Бекешкіна // Вестник Харьковского национального университета им. В. Н. Каразина; Серия «Социологические исследования современного общества: методология, теория, методы». – 2000. – №492. – С. 48-53. 6. Васильченко С. Електоральний портрет України // Електронний ресурс. – Режим доступу: http://vasylchenko.ucoz.ru/_ld/0/1_akt.pdf. 7. Голосов Г. В. Поведение избирателей в России: теоретические перспективы и результаты региональных выборов / Г.В. Голосов // Политические исследования. – 1997. – №4. – С. 44-56. 8. Голосов Г.В. Электоральное поведение / Г.В. Голосов // Сравнительная политология: Учебник. – СПб. : Изд-во Европ.ун-та в С. - Петербурге, 2001. – С. 223-253. 9. Гудина Ю.В. Активность российских избирателей: теоретические модели и практика / Ю.В. Гудина // Политические исследования. – 2003. – №1. – С. 112-123. 10. Жуков К.С. Азбука избирательной кампмнии / К.С. Жуков, А.Д. Карнышев. – М. : ИМА­пресс, 2001. – С. 9. 11. Косахівська О. В. Електоральна поведінка: теоретико-методологічні засади дослідження / О. В. Косахівська // Держава і право. – 2011. – Вип. 50. - С. 758-763. 12. Косахівська О.В. Електоральна поведінка у когнітивно-орієнтованих наукових дослідженнях / О.В. Косахівська // Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв. – 2011. - № 2. 13. Ноэль Е. Массовые опросы: Вступление к методике демоскопии / Е. Ноэль. – М. : Прогресс, 1978. – С. 24. 14. Парсонс В. Публічна політика / Парсонс Вейн. – К. : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2006. – 549 с. 15. Поліщук І. О. Виборчий процес як детермінанта сучасної політики І. О. Поліщук // Політичний менеджмент. - 2005. - № 3 (12). - C.137-146. 16. Пугачев В.П. Введение в политологию: Учеб. пособие для студентов высш. учеб. заведений; 3­е изд / В.П. Пугачев, А.И. Соловьев. – М. : Ас­пект пресс, 1996. – С. 288. 17. Соколов А.К. Вступительная статья / Мангейм Дж. Б. Политология. Методы исследования : пер. с англ. / Дж. Б. Мангейм, Р. К. Ричард. – М. : Весь Мир, 1999. – С. 13. 18. Тєлєгіна К.А. Теорії електоральної поведінки та можливості їх застосування в Україні / К.А. Тєлєгіна // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства. – 2009. - № 15. С.123-128. 19. Україна передвиборна: електоральні наміри і думки населення за результатами Інституту соціальної та політичної психології АПНУ // Електронний ресурс. – Режим доступу: http://strateger.net/node/268.