Выводы: Висновки до першого питання
Отже, проаналізувавши усе вищевикладене, можна зробити наступні висновки та узагальнення:
В цілому аналіз сучасної демографічної ситуації в Україні показує, що у перспективі країна немає джерела екстенсивного економічного зростання, яким виступає зростання населення. Відтак політика економічного зростання повинна бути спрямована на залучення інших джерел, насамперед – інноваційних технологій. Досвід розвинених країн доводить, що темпи економічного розвитку сьогодні вищі у тих країнах, де пріоритетним став чинник технічного прогресу і розвиток людського капіталу, де приділяється увага не лише кількісним, а в першу чергу – якісним аспекти зростання.
Поки що Україна може слугувати ілюстрацією класичної макроекономічної ситуації „пастки бідності“, коли низький рівень доходів населення перешкоджає економічному зростанню. Вихід з „пастки бідності” ускладнюється „демографічною пасткою”: низький рівень доходів обмежує можливості відтворення населення. Поєднання цих тенденцій створює реальну загрозу перспективам довгострокового економічного зростання, національній, у тому числі економічній, безпеці країни.
Висновки до другого питання
Отже, проаналізувавши усе вищевикладене, можна зробити наступні висновки та узагальнення:
Важливим завданням центрів зайнятості є допомога роботодавцям у формуванні персоналу фірм, підприємств і організацій. Природно, будь-яка організація може підібрати працівників й без участі служби зайнятості, але це потребує певних зусиль, часу і матеріальних витрат з боку роботодавців (на публікацію оголошень, або звернення до приватних посередників). Проте центри зайнятості мають такий великий банк даних про шукачів роботи, який відсутній у інших посередників. Крім того, вони мають значні можливості щодо підбору працівників на замовлення роботодавців на підставі здійснення професійної діагностики, методиками якими приватні посередники не завжди володіють.
Слід підкреслити, що всі роки функціонування Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття він формується у значної мірі за рахунок внесків роботодавців.
Центри активно роз'яснюють соціальну вагомість державної політики зайнятості, враховують кадрові проблеми підприємств та, виходячи з цього, пропонують конкретні послуги.