Візуальна психодіагностика та її застосування у психологічній практиці

Содержание:Вступ 3 РОЗДІЛ 1. Типи людей і їх характерні відмінності. 4 РОЗДІЛ 2. Практичне застосування візуальної психодіагностики при визначенні схильностей людини до певних видів діяльності. 10 Висновки 17 Список використаної літератури 19

Вступление:Актуальність теми. Люди ще в далекій давнині помітили розходження не тільки в статі, віці, расовій й національній приналежності тої або іншої людини, але й у різних типах будови тіла. Згодом певному типу статури приписувалися різні моральні й психологічні особливості. У такий спосіб було створено досить багато типологій, заснованих на особливостях статури людини. Найважливішою складовою будь-якої діяльності є спілкування з людьми. У процесі такого спілкування, особливо в його початку виникає бажання зрозуміти, що за людина перед Вами, чи буде вона надійним партнером або підходящим працівником. Найчастіше в практичній діяльності виникає також необхідність визначити психологічний стан людини, його настрій, ставлення до Вас або мотивацію. Найкоротший шлях до цього - визначення психологічних характеристик людини по його тілесних особливостях. Такий метод називається в психології візуальною психодіагностикою. Об’єкт дослідження - методи та способи візуальної психодіагностики Предмет дослідження - практичне застосування візуальної психодіагностики в психології. Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є дослідження візуальної психодіагностики та її застосування у психологічний практиці. Для виконання мети потрібно виконати наступні задачі: - розглянути типи людей та їх характерні відмінності - проаналізувати схильностей людини до певних видів діяльності, методами візуальної психодіагностики.

Выводы:Метою дослідження було дослідження візуальної психодіагностики та її застосування у психологічний практиці. Були зроблені наступні висновки: У розглянутих нами типологіях ясно простежується виділення трикомпонентної структури людської поведінки, у якій проявляється психіка. При цьому названа структура містить у собі когнітивний (пізнавальний, розумовий), афективний (почуттєвий, емоційний) і практичний (перетворюючий, сенсорний) компоненти. У людській поведінці завжди присутні всі три компоненти, однак один з них, як правило, переважає над двома іншими, що дозволяє віднести того або іншого працівника до певного типу поведінки. Так, перевага пізнавального або інформаційного компонента показує тип «мислителя», афективний або емоційно-комунікативного - тип «співрозмовника», а практичного (перетворюючого, регулятивного) - тип «практика». Знання типології поведінки працівників мають істотне значення для практики кадрової роботи. Наприклад, відомо, що астеніки - «мислителі» легше освоюються на роботах у проектних і конструкторсько-технологічних підрозділах (креслярі, техніки, інженери й т.д.), а також пов'язаних з обліком і контролем (обліковці, оператори, контролери, працівники держриймання, бухгалтери й т.п.). Використання пікніків-коммунікаторів доцільно в підрозділах виробничо-економічного навчання, на роботах, пов'язаних з підбором, розміщенням і вихованням працівників, у службах соціального розвитку. Наприклад, зовсім очевидно, що більш універсальними якостями довірчості може володіти емоційно-комунікативний тип працівника по кадрам або заводського психолога.Атлетики-практики швидше інших освоюються на різних висотах керування, тому їх, при відповідній підготовці, краще використовувати на посадах бригадирів і керівників більше високого рангу, зв'язаних безпосередньо з виробництвом матеріальних цінностей. Там, де потрібне чітке виконання обов'язків і підпорядкування, тверда функціональна взаємозалежність членів колективу, атлетик-практик буде на своєму місці. Існує також важлива галузь знання про відповідні схильності лівосторонніх і правобічних людей і про те, що не ігноруючи їх як у проектуванні й компонуванні робочих місць, так і в рішенні по комплектуванню штату і його розміщенню, менеджери могли б серйозно поліпшити виконання роботи службовцями. Таким чином, поглиблене й всебічне вивчення організації властивостей психіки працівника шляхом аналізу особливостей її індивідуальності дозволяє розробити систему профвідбору на основі обліку біологічно обумовлених передумов психічних розходжень (наприклад, при розподілі молодих фахівців, формуванні резерву й т.д.).

Литература:Акинщикова Г. И. Соматическая и психофизиологическая организация человека. - Л., 1977. 2. Бурдон Из. Физиогномика или наука знать людей по чертам лица и наружным признакам. - М., 1864. 3. Вопросы практической психодиагностики и консультирования в вузе / Под ред. Н. Н. Обозова. - Л., 1984. 4. Климов Е. А. Индивидуальный стиль деятельности // Психология индивидуальных различий. - М., 1986. 5. Кречмер Э. Строение тела и характер: Пер. с нем. - М., 1930. 6. Куликов В. И. Индивидный тест «Словесный портрет» - Владивосток, 1988. 7. Ледо Э. Трактат о человеческой физиономии: Пер. с франц. - М., 1895. 8. Небылицин В. Д. Темперамент // Психология индивидуальных различий. М., 1986. 9. Обозов Н. Н. Психология межличностных отношений. - К., 1990. 10. Обозов Н. Н., Щекин Г. В. Психология работы с людьми. - К, 1990. 11. Обозов Н. Н. Психологическая культура взаимных отношений. - М., 1986. 12. Общая психология / Под ред. А. В. Петровского. - М., 2003. 13. Профессиональная ориентация и консультация молодежи. К., 1966. 14. Шелдон У. Анализ конституционных различий по биографическим данным // Психология индивидуальных различий. - М., 1986. 15. Штангль А. Язык тела. Познание людей в профессиональной и обыденной жизни. - М., 1986. 16. Щекин Г. В. Основы визуальной психодиагностики. - К., 1989. 17. Щекин Г. В. Визуальная психодиагностика: познание людей по их внешности и поведению— К., 2001. — 615 с. 18. Щекин Г. В. Что может рассказать личный листок по учету кадров.- Персонал. - 1991. - №№ 1-6.