Поиск по каталогу
расширенный поиск
Украина, г.Киев
тел.: (066)772-50-34
(098)902-14-71
(093)107-18-04

email: info@7000.kiev.ua
Різне»

Вокальне перевантаження та реабілітація

Карточка работы:123-2012ф
Цена:
Тема: Вокальне перевантаження та реабілітація
Предмет:Різне
Дата выполнения:2012
Специальность (факультет):Хорове мистецтво
Тип:Курсова робота
Задание:
ВУЗ:Київський Національний Університет Культури і Мистецтв (КНУКІМ)
Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВОКАЛЬНОГО ПЕРЕНАВАНТЕЖЕННЯ 5 1.1. Візуальні спостереження за подихом у співі й думки педагогів і співаків про роль подиху 5 1.2. Професійні захворювання голосового апарата 9 РОЗДІЛ ІІ. АНАЛІЗ ВОКАЛЬНОГО ПЕРЕНАВАНТЕЖЕННЯ 18 2.1. Основні проблеми з голосовим апаратом у вокалістів 18 2.2. Зажатість голосу, як наслідок напруги голосового апарата 19 РОЗДІЛ ІІІ. РЕАБІЛІТАЦІЯ ВОКАЛЬНОГО ПЕРЕВАНТАЖЕННЯ 21 3.1. Прийоми зняття голосових затисків 21 3.2. Відновлення голосу 22 3.3. Вправи для зміцнення горла, зняття напруги 27 ВИСНОВКИ 30 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 34 ДОДАТКИ 37  
Курс:4
Реферат:
Язык:українська
Вступление:Актуальність теми курсової роботи. Залежність між співом (і зокрема між постановкою голосу) і хворобами голосового апарата в співаків з безсумнівністю встановлюється тим фактом, що, учні набагато частіше зазнають захворюванням голосу, ніж професійні співаки. Кількість хвороб голосу в тих, хто навчається співу, в 4 рази більше, ніж у досвідчених співаків. Насамперед, звертає на увагу той факт, що багато молодих співаків з перших же кроків навчання стають постійними відвідувачами фонотерапевтичного кабінету. У них нерідко доводиться констатувати стійкі зміни й захворювання голосового апарата як функціональні, так і органічні, – від значно виражених катарів глотки, носа й гортані до вузликів, що цілком сформувалися, і поліпів на голосових зв’язках, стовщень їх країв, змін на задній стінці гортані і т.д. Отже, має місце постійне перевантаження голосу, тому актуальним є аналіз основних причин вокального перевантаження та можливостей його реабілітації. Метою курсової роботи є розгляд та аналіз вокального перенавантаження та можливостей його реабілітації. Об’єктом дослідження є вокальне перенавантаження, предметом дослідження є можливості відновлення голосу. Основними завданнями, які випливають з мети роботи, є: ­ розглянути теоретично-методологічні основи дослідження вокального перенавантаження; ­ здійснити аналіз вокального перенавантаження; ­ дослідити можливості реабілітації вокального перевантаження. Теоретичною основою даного дослідження стало вивчення й творче переосмислення основних досягнень вітчизняної науки в галузі вокалу, диригування, імпресаріо. Інформаційну базу дослідження склали підручники, наукові публікації з обраної тематики, публікації у пресі, матеріали науково-практичних конференцій, власні спостереження. Методи дослідження. Курсова робота ґрунтується на використанні загальнонаукових та спеціальних методів дослідження. У ході написання роботи використовувалися метод порівняння, системного підходу й аналізу. Структура роботи. У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, вказуються мета й завдання, конкретизуються методи дослідження. Вирішення основних завдань дослідження, визначених їх метою, здійснено шляхом дослідження проблем, згрупованих у трьох розділах. Завершують роботу узагальнюючі висновки за результатами дослідження, список використаних джерел та додатки.  
Объём работы:
31
Выводы: Отже, проаналізувавши усе вищевикладене, можна зробити наступні висновки та узагальнення. Професійні захворювання голосового апарату найчастіше розвиваються в осіб голосо-мовних професій: педагогів, вихователів дитячих садків, вокалістів, читців, драматичних артистів, дикторів, клоунів, екскурсоводів тощо. Основною причиною розвитку захворювання голосового апарата є систематична перенапруга його в процесі професійної діяльності. Крім того, перенапруга голосу спостерігається при тривалій, без відпочинку голосової діяльності, у результаті неправильного користування фонаційним подихом, модулюванням висотою й силою звуку, при неправильній артикуляції і т.д. Крім основного етиологічного моменту - перенапруги голосового апарата в будь-якій формі, необхідно враховувати й специфіку праці: нервово-емоційну напругу, підвищену інтенсивність фонового шуму, погану акустику приміщень, перепади температури навколишнього середовища, підвищену запиленість сцени. Сприяють розвитку професійних захворювань гортані недотримання гігієни голосу (паління, алкоголь), запальні захворювання порожнини носа, глотки, алергізація організму з розвитком підвищеної чутливості до пилу, осипу фарб із декорацій, гриму тощо, а також такі фактори, як стомлення, психогенна травма. Серед професійних захворювань голосу головну роль, безсумнівно, відіграє фонастенія (або нервові, функціональні хвороби голосу). Під фонастенією прийняте звичайно позначати хвороби голосу, що супроводжуються порушенням його функцій без помітних, видимих оку, об’єктивних змін у голосовому апарату. Основним клінічним симптомом професійного захворювання голосового апарата є порушення голосової функції - дисфонія. Усі види дисфоній умовно підрозділяються на органічні й функціональні. До органічних дисфоній відносяться: крововиливи в слизувату оболонку або м’яз гортані, гострі й хронічні (катаральні, гіпертрофічні, субатрофічні й атрофічні) ларингіти, вазомоторний хордит, маргінальний (крайовий) хордит, вузлики, поліпи голосових складок, контактні виразки. До функціональних дисфоній зараховують зміни голосу у зв’язку з гіпер- або гіпотонусом м’язів гортані: гіперкінетична й гіпокінетична дісфонії, їхня змішана гіпер-гіпокінетична форма, спастична дисфонія й фонастенія. Найбільш часта для професіоналів голосу функціональна дисфонія – фонастенія. Фонастенія - типове професійне порушення голосу, яке зустрічається переважно в осіб мовної або вокальної професії з нестійкою нервовою системою. В основі її виникнення, крім підвищеного голосового навантаження, що веде до перенапруги гортані, лежать різні несприятливі ситуації, що викликають розлад нервової системи. У результаті комбінації цих факторів розвивається невроз голосового апарата - фонастенія. Для хворих фонастенією характерні скарги на швидку стомлюваність голосу, різні парестезії в області горла й гортані, першіння, печіння, відчуття ваги, напруженості, болі, спазму, сухості або підвищеної продукції слизу. Досить типові для цього страждання достаток скарг і велика деталізація їх хворим. У початковій стадії захворювання голос у таких хворих звучить звичайно нормально, а ларингоскопічний огляд не виявляє яких-небудь відхилень від норми. Велику допомогу в діагностиці цього стану виявляють сучасні методи функціонального дослідження гортані: ларингостробоскопія й мікроларингостробоскопія. Характерними показниками ларінгостробоскопічної картини в цих хворих є нестійка й украй строката стробоскопічна картина, асинхронізм коливань, їх мала амплітуда, частий і помірний темп. Типовим є відсутність «стробоскопічного комфорту», тобто при створенні умов для абсолютної синхронізації частоти імпульсного світла й коливань голосових складок замість нерухливих голосових складок (як це спостерігається в здоровіших людей) видні скорочення або посмикування на окремих їхніх ділянках, що нагадують тремтіння або мерехтіння. Симптоми появи співочих вузлів: захриплість, голос "киксує", але, як правило, якщо не напружувати голос - відновлюється на дуже нетривалий час. І сама явна ознака появи вузлів - постійні, легкі покахикування - не першіння в горлі, а начебто щось заважає. Іноді поява вузлів спровокована вірусним захворюванням - збільшення лімфоузлів Приводом до крововиливу служить продовження занять вокалом при співочих вузлах і великі навантаження на голос. Як відомо, зв’язки складаються із численних судин. Коли співочі вузли починають терти зв’язки, складки викривляються, знаходячи більш зручне положення для роботи. Вузли продовжують натирати вже нове місце, і в результаті декількох таких "протирань", відбувається розрив судини. фляки - це наслідки крововиливів. Неправильно зрослі сосуди утворюють рубець на зв’язці, який схожий на співочий вузлик. Якщо терміново не звернутися до лікаря, то замазолившись, фляки не підлягають видаленню, оскільки на місці видалення знову утворюється рубець. Так само, як і співочі вузлики, рубець натирає іншу складку, тому при навантаженні голос пропадає, при повному мовчанні - відновлюється, але дуже повільно. Часто зустрічається та сама основна проблема у вокалістів – зажатість голосу, як наслідок напруги голосового апарата (у районі шиї) – зовнішніх м’язів, не що беруть участь у процесі звукоутворення, але готові завжди прийти на допомогу вокалісту – витягнути ту або іншу ноту, підправити інтонацію. Причин утворення затисків може бути кілька, розглянемо основну у вокалістів. Вона психологічна, і як наслідок, звичка співати із затиском. Вокаліст прагне брати важку ноту або склад, і прагне це зробити, в будь що. Техніка співу вокаліста не дозволяє зробити це правильно, і отут на допомогу приходять саме ті самі зовнішні м’язи (жувальні й ковтальні), які й допомагають формуванню гідного на погляд вокаліста звуку. Негативну роль тут може відіграти й стан страху, сорому, сором’язливості, незручності перед тим, що крім вокаліста, спів почує ще хто-небудь, наприклад, родичка за стінкою. І вокаліст намагається співати для них краще, а виходить гірше. Оскільки основна причина затиску голосу – психологічна, необхідно змусити себе розслабитися, відволікти сторонні думки, сконцентруватися тільки на власному голосі, нікого в окрузі не зауважувати й співати вільно й комфортно. Підходячи до важкої ноти – не звертати на неї уваги, говорити собі: «Проспіваю фальшиво, не візьму ноту, ну й нехай». Важливо змусити себе розслабитися й знайти ті відчуття, при яких можна співати розслаблено. Практично всі вокалісти, у тому числі й наші шоу-зірки, зустрічаються на творчому шляху з проблемою захворювання голосу. Це походить із за ряду причин: неправильного способу звукового витягу (як правило, наших зірок ніхто не навчає правильній подачі голосу), перенапруги голосового апарата, співоча робота голосового апарата під час критичних днів (що дамам категорично заборонена), роботи голосового апарата під час ОРВІ, ангіни, тонзиліту та ін. захворювань, рідше - під впливом вірусних захворювань або функціонально. У всіх подібних випадках, порада одна: при погіршенні роботи голосових складок треба терміново припинити будь-який спів. Запропоновані у роботі розспівки і вправи здатні відновити голос після його перенавантаження.
Вариант:нет
Литература: 1. Анисимов А.И. Дирижер-хормейстер / А.И. Анисимов. - Л.: Музыка, 1976. - 160 с. 2. Апраксина О.А. Методика музыкального воспитания в школе : учеб. пособ. для студ. пед. ин-тов по спец. № 2119 “Музыка и пение” / К.Д. Ушинский. – М. : Просвещение, 1983. – 224 с. 3. Бочев Б. Работа с детскими голосами в хоре “Бодрая смена” / Б. Бочев // Музыкальное воспитание в странах социализма. – Л. : Музыка, 1975. – С. 61–70. 4. Букурештлиев М. Место и роль болгарского песенного фольклора в музыкально-воспитательной работе с детьми и юношеством / М. Букурештлиев // Музыкальное воспитание в современном мире : материалы IX конференции Международного общества по музыкальному воспитанию (ИСМЕ). – М., 1973. – С. 216–219. 5. Вопросы хороведения на музыкально-педагогическом факультете: Сб. научных трудов. - М.: МГПИ, 1981. - 174с. 6. Гайтанджиев Г. Легкая музыка и молодежь / Г. Гайтанджиев // Музыкальное воспитание в современном мире : материалы IX конференции Международного общества по музыкальному воспитанию (ИСМЕ). – М., 1973. – С. 219–222. 7. Єгоров О.Є. Теорiя i практика роботи з хором / О.Є. Єгоров. - К.: Держ. видав-во образотворчого митецтва i музичної лiтератури УРСР, 1961. – 239 с. 8. Колев Ц. Обучение пению в средних политехнических школах Народной Республики Болгарии / Ц. Колев // Музыкальное воспитание в школе. – М., 1963. – С. 100–105. 9. Коломієць О.М. Хорознавство: Навч. посібник / О.М. Коломієць. – Київ: Либідь, 2001. – 168 с. 10. Краснощеков В.И. Вопросы хороведения / В.И. Краснощеков. - М., Музыка, 1969. – 300 с. 11. Кудрявцева Т.С. Хороведение / Т.С. Кудрявцева // Хор как бесконечное творчество: Пособие для студентов и преподавателей высших и средних учебных заведений. – Ялта: РИО КГУ, 2007. – 224 с. 12. Лукишко А.И. Непроизвольные изменения силы и тембра голоса в хоре (к проблеме влияния хоровой звучности на качество певческого голосообразования) : Дис. ... канд. искусствоведение : 17.00.02. – М., 2007. 13. Мархлевський А.Ц. Практичнi основи роботи в хоровому класi / А.Ц. Мархлевський. - К.: Музична Україна, 1986.- 96с. 14. Островский А. Проблемы музыкального воспитания в странах социализма / А. Островский // Музыкальное воспитание в странах социализма. – Л. : Музыка, 1975. – С. 3–25. 15. Павлищева О. Методика постановки голоса / О. Павлищева. – М., - Л.: Музыка, 1964. – 124 с. 16. Пеев И. Болгарский метод “Столбица” Б. Тричкова / И. Пеев, С. Кристева // Музыкальное воспитание в странах социализма. – Л. : Музыка, 1975. – С. 26–50. 17. Пигров К.К. Руководство хором / К.К. Пигров. - М.: Музыка, 1964. - 220с. 18. Раввінов О.Г. Методика хорового співу в школі О.Г. Раввінов. – К.: Музична Україна, 1971. – 120 с. 19. Сафонова В.И. Формирование певческого самоконтроля у подростков и молодёжи в процессе хоровых занятий дис. . канд. пед. наук - М., 1989.-282 с. 20. Смирнова Т.А. Теоретичні і методичні засади диригентсько-хорової освіти у вищих навчальних закладах : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра пед. наук : 13.00.04 “Теорія і методика професійної освіти” / Т.А. Смирнова. – К., 2004. – 40 с. 21. Стойков К. Школьная музыкальная самодеятельность в Болгарии / К. Стойков // Музыкальное воспитание в современном мире : материалы IX конференции Международного общества по музыкальному воспитанию (ИСМЕ). – М., 1973. – С. 222–225. 22. Стулова Г.П. Хоровой класс: теория и практика вокальной работы в детском хоре / Г.П. Стулова. – М. : Просвещение, 1988. – 125 с. 23. Стулова Г.П. Хоровой класс: (Теория и практика вокальной работы в детском хоре): Учебное пособие / Г.П. Стулова. - М.: Просвещение, 1988. - 126с. 24. Уколова Л.И. Дирижирование : учеб. пособие для студ. сред. проф. образования / Л.И. Уколова. − М. : Гуман. изд. центр ВЛАДОС, 2003. – 208 с. 25. Хайкин Б.Э. Беседы о дирижерском ремесле : ст. / Б.Э. Хайкин. – М. : Сов. композитор, 1984. – 240 с. 26. Чесноков П.Г. Хор и управление им / П.Г. Чесноков. - М.: Государтвенное музыкальное издательство, 1961. - 240с. 27. Шамина Л.В. Работа с самодеятельным хоровым колективом / Л.В. Шамина. – М., Музыка, 1988. – 175 с. 28. Юцевич Ю. Роль вокально-слухових впливів у формуванні дитячих голосів / Ю. Юцевич // Музика в школі. − Вип. 7. – К. : Муз. Україна, 1981. – С. 13–18. 29. Юшманов В. С. Энергетика фонационного процесса / В. С. Юшманов. − СПб. : Изд-во ДЕАН, 2001. – 128 с.
Дополнительная информация:

    Как купить готовую работу?
Все просто и по шагам:
1) Вы оставляете заявку на сайте (желательно с тел. и e-meil)
2) В рабочее время администратор делает Вам звонок и согласовывает все детали. Формирует счет для оплаты, если это необходимо.
3) Вы оплачиваете работу.
4) После получения подтверждения оплаты (от банка, сервиса Web-money) Мы передаем Вам работу.

Все работы по данному предмету (329)