Тенденції розвитку ринку праці України

Содержание:Вступ 3 1. Оцінка тенденції розвитку ринку праці України 4 2. Визначення перспектив тенденції розвитку ринку праці України 10 Висновки 16 Список використаних джерел 18  

Вступление:Трансформаційні процеси, що відбулися в економіці України, її відкритість та економічна стабілізація створили передумови та можливості вирішення фундаментальних завдань соціального розвитку, серед яких головне місце належить сприятливій кон'юнктурі ринку праці та досягнення продуктивної зайнятості. Ринок праці є найбільш складним і динамічним елементом ринкової економіки. Тут не тільки переплітаються інтереси працівників і роботодавців, але і віддзеркалюються всі соціально-економічні, політичні й демографічні та інші процеси, що відбуваються у суспільстві. Становлення повноцінного ринку праці – одна з найважливіших ланок у розвинутій ринковій економіці, що передбачає надання права кожній людині на вільний продаж своєї праці за власним бажанням і вибором на засадах трудового найму. Такий вибір визначається суспільними потребами та індивідуальними можливостями. Становлення і розвиток ринку праці України проходив під знаком його необхідної адаптації до економічної ситуації, яка характеризувалася, насамперед, триваючим спадом виробництва, значною фінансовою розбалансованістю економіки, недостатньою динамічністю заходів щодо реформування господарського механізму. Дослідження з окресленої тематики здійснювали такі провідні українські вчені як Д. Богиня, І. Бондар, В. Васильченко, О. Грішнова, А. Колот, В. Книш, Ю. Краснов, В. Куценко, Е. Лібанова, А. Мельник, О. Моргулець, В. Онікієнко, І. Петрова, В. Петюха, В. Приймак, М. Семикіна, М. Чумаченко інші вчені. Проблеми зайнятості та ринку праці широко висвітлені і у працях закордонних вчених: Р. Еренберга, В. Іноземцева, Д. Рікардо, А. Пігу, Дж. Пері, Дж. Хікса та інших.  

Выводы: Таким чином, трансформація політики ринку праці, в майбутньому, для України, має бути спрямована на забезпечення достойною роботою населення незалежно від місця проживання, на стимулювання його економічної активності, розвиток та реалізацію трудового потенціалу. Розв'язання питань зайнятості, підвищення рівня життя і соціального захисту людей можливе тільки при умові виходу держави з економічної кризи, і тільки це стане вагомим чинником дальшого економічного зростання країни загалом. Економіка буде більш результативною в умовах дії соціального партнерства, створеного підприємцями, профспілками (від ім’я працівників) і державою, і коли будуть створені умови для демократизації управління на всіх рівнях. Необхідним є поступове підвищення ціни робочої сили до світового рівня, що є передумовою соціальної та економічної стабілізації. Це необхідно ще й тому, що рівень заробітної плати безпосередньо впливає на продуктивність праці зокрема і на ринок праці взагалі. Доведено, що зайнятість населення буде гарантованою, коли діяльність соціальних партнерів спрямовуватиметься на зближення інтересів роботодавця і найманого працівника. Держава, окрім того, що вона є також роботодавцем, має виступати ще й в ролі арбітра, а заходи щодо розвитку соціального забезпечення будуть гарантувати вирішення більшості конфліктів поміж соціальними партнерами. Шляхи підвищення ефективності системи антикризового управління наступні: - створення постійно діючих антикризових оперативних груп для прогнозування кризи і залучення новітніх технологій; - впровадження інновацій; - використання пропозицій працівників підприємств і організацій для постійного удосконалення діяльності у мінливому ринковому середовищі. З метою подолання регіональних диспропорцій на ринку праці та забезпечення економічного розвитку, доцільно запровадити посилене державне регулювання за такими напрямками: - збільшення фінансових надходжень до служб зайнятості несприятливих регіонів за рахунок державного перерозподілу всіх коштів, отриманих у регіонах залежно від потреб кожного з них; - розширення сфери застосування праці за рахунок створення нових робочих місць через встановлення сприятливого інвестиційного режиму для підприємств, на яких створюються нові робочі місця, надання державної підтримки сільськогосподарськім виробникам, підприємствам у депресивних регіонах; - удосконалення механізму формування, розміщення та виконання державного замовлення на підготовку фахівців, науково-педагогічних і робітничих кадрів на основі даних про стан регіональних ринків праці; - запровадження системної взаємодії роботодавців і професійно-технічних навчальних закладів шляхом активізації участі роботодавців у створенні сучасної навчально-виробничої бази; - розробка та впровадження програм покращення демографічної ситуації в регіонах шляхом фінансової підтримки найбільш вразливих верст населення; Впровадження цих заходів дозволить підвищити якість національної робочої сили, подолати регіональні диспропорції на ринку праці в Україні та істотно підвищити попит на робочу силу.

Литература: 1. Ведерніков М. Д. Ринок праці України: особливості формування, тенденції розвитку та напрямки регулювання / М.Д. Ведерніков // Вісник Хмельницького національного університету 2010, № 5, T. 4. – С. 195-197. 2. Вірт Ю.П. Шляхи і напрямки державного регулювання ринку праці в Україні в умовах економічної кризи / Ю.П. Вірт, Н.М. Заярн // Науковий вісник НЛТУ України: Збірник науково-технічних праць. – Львів : РВВ НЛТУ України. – 2010. – Вип. 20.8. – 332 с. – С.195-198. 3. Гринкевич С.С.Формування і розвиток ринку праці в Україні, напрями його регулювання / С.С. Гринкевич, О.І. Кавуза // Науковий вісник НЛТУ України : Збірник науково-технічних праць. – Львів : НЛТУ України. – 2006. – Вип. 16.3. – 296 с. – С. 172-175. 4. Державна служба статистики України // Електронний ресурс. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/ 5. Зайцева К.В. Теоретичні та практичні проблеми ринку праці в сучасній Україні / К.В. Зайцева // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. – 2012. - № 1. - - С. 158-163. 6. Яковенко Р.В. Прикладні проблеми ринку праці України / Р.В. Яковенко, А.С. Пугаченко // Наукові праці КНТУ. Економічні науки, вип. 17 – Кіровоград: КНТУ, 2010 – С. 234-239.