Шляхи забезпечення продовольчої безпеки України при загортанні конкуренції на міжнародних ринках

Содержание: ВСТУП 3 Частина 1. Теоретичні основи понять економічна безпека та продовольча безпека 6 1.1. Сутність поняття економічної безпеки та її складової – продовольчої безпеки 6 1.2. Фактори формування продовольчої безпеки на національному та міжнародному рівнях 12 Частина 2. Оцінка ролі України та місця національних продовольчих товарів на міжнародних ринках 16 2.1. Порівняльний аналіз рівня продовольчої безпеки України та інших розвинутих країн на міжнародних ринках при загортанні конкуренції 16 2.2. Проблеми здійснення забезпечення продовольчої безпеки України на міжнародних ринках при загортанні конкуренції 24 Частина 3. Пропозиції щодо вдосконалення існуючих та розробки нових (сучасних) засобів забезпечення продовольчої безпеки України при загортанні конкуренції на міжнародних ринках. 31 3.1. Вдосконалення державного регулювання забезпечення продовольчої безпеки України при загортанні конкуренції на міжнародних ринках 31 ВИСНОВКИ 34 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 37

Вступление: Актуальність теми. Впродовж останніх десятиліть проблеми конкурентоспроможності посіли чільне місце в економічній теорії та практиці, зокрема в контексті забезпечення сталого економічного зростання. Проте більш розробленими залишаються проблеми конкурентоспроможності окремих підприємств. Застосування ж теорії конкурентоспроможності до галузі чи до країни в цілому передбачає розширення трактування самої категорії, розуміння її як здатності країни створити умови для вироблення конкурентних в міжнародному сенсі товарів та послуг, з одного боку, і стабільного підвищення рівня та якості життя населення – з другого. Загострення конкурентної боротьби обумовлено нерівномірністю економічного та соціального розвитку, який проявляється в диспропорційності розвитку не тільки окремих країн, але й регіонів та галузей через різношвидкісне нагромадження капіталу. За цих умов формування та реалізація ефективних конкурентних стратегій міжнародними компаніями та державами заради забезпечення свого високого конкурентного статусу є пріоритетним завданням у міжнародній політиці практично всіх розвинених країн світу. Конкурентоспроможність є визначальним критерієм ефективності будь-якого економічного суб’єкта. Конкуренті переваги економіки країни, її окремих галузей, підприємств та регіонів на глобальних ринках обумовлюють відповідно і темпи зростання виробництва та національну безпеку. Рівнем конкурентоспроможності визначаються й світогосподарські позиції країн. Динамічний розвиток міжнародної економіки спричинив поглиблення глобалізаційних процесів у світовому господарстві. Нині формуються нові конкурентні умови діяльності суб’єктів господарювання, які об’єктивно впливають на всі рівні та сфери їхньої взаємодії із зовнішнім середовищем, а також розвиваються нові форми забезпечення конкурентоспроможності національних економік. В умовах глобалізації стратегічно важливою і основною умовою збереження економічної стабільності, соціальної стійкості та суверенітету держави є забезпечення її продовольчої безпеки. За оцінками Організації Об'єднаних Націй, сьогодні понад мільйон людей світу страждають від недоїдання. Природні катаклізми 2010 р., зокрема пожежі в Росії, затоплення в Пакистані, і як наслідок, неврожай сільськогосподарських культур, ще більше посилили існуючі проблеми. У таких умовах питання забезпечення населення основними продуктами харчування стають надзвичайно актуальними. Глобалізація економічних процесів, вступ України до СОТ в умовах практичної відсутності ефективної державної системи підтримки вітчизняних виробників сільськогосподарської продукції формують зовнішні загрози продовольчої безпеки. Формування ефективної системи продовольчої безпеки країни, її окремих регіонів вимагає об'єктивної наукової оцінки мінливої ситуації, розробки адекватної стратегії подальших економічних перетворень в аграрній сфері, вдосконалення механізму управління. Питання забезпечення продовольчої безпеки в Україні і світі досліджуються багатьма вітчизняними і зарубіжними вченими, зокрема Д. Антле, А. Сіна, М. Трейсі, П. Самуельсона, Ф. Хайєка, Е. Енгелята, І. Ушачьова, A. Алтухова, В. Маслакова, О. Борисенко, А. Гордєєва, О. Жоголевої, В. Коровкіна, В. Милосердова, В. Назаренко, О. Серової, Ю. Хромова, В. Гусакова, І. Лукінов, П. Саблук, В. Трегобчук, М. Хвесик, А.Лисецький, П. Борщевский, Л. Дейнеко, О. Царенко, В. Іл’яшенко, М.Хорунжий, В. Геєць, М. Калинчик та ін. Актуальність проблеми конкурентоспроможності українського ринку продовольства на закордонному ринку обумовили вибір теми курсової роботи. Метою курсової роботи є дослідження шляхів забезпечення продовольчої безпеки України при загортанні конкуренції на міжнародних ринках. Основними завданнями, які випливають з мети роботи, є: - розглянути сутність продовольчої безпеки, її місце в структурі економічної безпеки України; - висвітлити фактори формування продовольчої безпеки на національному та регіональному рівнях; - здійснити порівняльний аналіз рівня продовольчої безпеки України та інших розвинутих країн на міжнародних ринках при загортанні конкуренції; - розглянути проблеми здійснення забезпечення продовольчої безпеки України на міжнародних ринках при загортанні конкуренції; - запропонувати шляхи вдосконалення державного регулювання забезпечення продовольчої безпеки України при загортанні конкуренції на міжнародних ринках. Об’єктом дослідження є процес формування продовольчої безпеки України. Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та практичні аспекти формування національної продовольчої безпеки. Інформаційну базу дослідження склали підручники, наукові публікації з обраної тематики, публікації у пресі, матеріали науково-практичних конференцій, власні спостереження. Методи дослідження. Курсова робота ґрунтується на використанні загальнонаукових та спеціальних методів дослідження. У ході написання роботи використовувалися метод порівняння, системного підходу й аналізу. Структура роботи. У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, вказуються мета й завдання, конкретизуються методи дослідження. Вирішення основних завдань дослідження здійснено шляхом дослідження проблем, згрупованих у двох частинах. Завершують роботу узагальнюючі висновки , список використаних джерел та додатки.

Выводы: Продовольча безпека - це рівень продовольчого забезпечення населення, який гарантує соціально-економічну та політичну стабільність у суспільстві, стійкий та якісний розвиток нації, сім'ї, особи, а також сталий економічний розвиток держави. Законом України «Про основи національної безпеки України» від 19.06.2003 р. N 964-IV (стаття 7) виділено критичний стан з продовольчим забезпеченням населення загрозою національним інтересам і національній безпеці України в економічній сфері. Основними загрозами продовольчій безпеці України є: - незбалансоване споживання продуктів харчування населенням; - низький рівень споживання продуктів тваринного походження в енергетичному раціоні населення; - висока частка витрат домогосподарств на продукти харчування у структурі їх загальних витрат; - висока диференціація вартості харчування за соціальними групами; - низька ємність внутрішнього ринку по окремих продуктах харчування; - імпортозалежність країни за окремим продуктом; - сировинний характер експорту сільськогосподарської продукції; - зростання цін на сільськогосподарську продукцію на внутрішньому ринку; - повільне впровадження міжнародних стандартів та систем якості продуктів харчування; - відсутність контролю за безпечністю продуктів харчування. Розвиток науково-технічного прогресу, висока економічна ефективність виробництва досягається людством лише тоді, коли підвищується екологічна і соціальна ефективність, є здорова нація та належна якість життя населення. Визначаючи головні фактори здоров’я нації, учені виділяють повноцінне (за кількістю, якістю та безпечністю) харчування, стан довкілля, житлові умови, рівень медичного обслуговування. Проблемам здоров’я людей, а отже і безпечності харчування, останнім часом приділяється все більше уваги. У країнах, що розвиваються, існує недостатнє забезпечення населення продовольством для нормальної життєдіяльності, проте продовольчий потенціал України здатний забезпечити повноцінне харчування не лише нашої держави, а й інших країн. Отже, важливо відмітити, що в період росту населення планети та постійного браку чистих чорноземів та продуктів харчування Україна має шанс вийти на міжнародні ринки та стати лідером в аграрному секторі світу. Україна належить до переліку країн світу, які мають всі необхідні умови для забезпечення такого рівня агропромислового виробництва, коли здійснюється виробництво продовольства в необхідному асортименті, що забезпечує збалансований раціон харчування населення. Відтворення виробництва продовольчої сировини та продуктів харчування має задовольняти не лише власні інтереси й потреби суспільства, а також повинно сформувати потужний продовольчий експорт, що призведе до підвищення рівня використання аграрного природно-ресурсного потенціалу та збільшення використання «прихованих» можливостей підприємств харчової промисловості України. А визначення основних чинників, які здійснюють вплив на поведінку суб’єкта господарювання за умов невизначеності зовнішнього середовища, значно полегшують це завдання, дають можливість вчасно отримати позитивний кінцевий результат діяльності та сформулювати загальну умову стратегічного успіху підприємствам харчової промисловості України Таким чином, з розвитком економіки аграрне виробництво починає виконувати лише проміжну роль у доведенні продовольства до кінцевих споживачів. Індустріалізація сільського господарства призводить до зростання залежності аграрного виробництва від промислових галузей. Специфічне аграрне виробництво не вписується в класичну модель ринкових відносин і може розвиватися лише за наявності державної підтримки. Розбіжності між припущеннями класичної економічної теорії та реальними умовами функціонування ринкових суб’єктів з тією методологічною основною, яка вказує на необхідність виконання державою функцій управління продовольчим ринком. Визначення сукупності цих функцій і ступеня втручання держави в ринкові відносини потребує подальшого вдосконалення.

Литература: 1. Постанова Верховної Ради України від 16 січня 1997 року №3/97-ВР „Про Концепцію (основи державної політики) національної безпеки України”// Відомості Верховної Ради України.-1997.- №10. – с.85. 2. Агаев В. Г. Организационно-экономический механизм обеспечения продовольственной безопасности / В. Г. Агаев / – М. : Изд. МСХА, 2000. – С. 15. 3. Алтухов А. И. Национальная продовольственная безопасность: проблемы и пути их решения / А. И. Алтухов. – Москва : Издательство ФГУП «ВО Минсельхоз России», 2006. – С. 4. 4. Алтухов А. Продовольственная безопасность России: состояние и меры обеспечения / А. Алтухов, Д. Вермель, А. Гордеев // Экономика сельскохозяйственных и перерабатывающих предприятий. – 1998. – № 10. – С. 6. 5. Аналитический журнал «Мировые дискуссии» // http://www.wdi.ru3. Голанский М.М. Взлет и падение мировой экономики / М.М. Голанский // Ученые записки Института Африки. – М.: АСТ, 1999. – 239 с. 6. Бочан І.О. Глобальна економіка: підручник / І.О. Бочан, І.Р. Михасюк. – К.: Знання, 2007. – 403 с. 7. Верхоглядова Н.І. Соціально-ринковий вибір як основа економічного розвитку суспільства / Н.І. Верхоглядова // Держава та регіони. – Запоріжжя, 2007. – № 1. – С. 70–78. 8. Глобалізація і безпека розвитку: Монографія/О. Г. Білорус, Д. Г. Лук’яненко та ін.; Керівник авт. Кол. І наук. Ред. О. Г. Білорус.-К., 384 с. 9. Глобалізація і безпека розвитку: Монографія / О. Г. Білорус, Д. Г. Лук’яненко та ін.; Керівник авт. колективу і наук. ред. О. Г. Білорус. – К.: КНЕУ, 2001. – 733 с. 10. Гойчук О. І. Продовольча безпека. Монографія / О. І. Гойчук. – Житомір : Полісся, 2004. – С. 15. 11. Галушкіна Т.П. Екологічний імператив розвитку територій: сутність та організаційні механізми забезпечення / Т.П. Галушкіна, О.В. Мартинюк // Вісник соціально-економічних досліджень: зб. наук. праць. – Одеса, 2009. – № 36. – С. 275–290. 12. Глобализация и экономическое развитие: национальный аспект / Ю.В. Макогон, В.В. Деркачева, Е.А. Пашко, П.А. Фильянов. – Донецк : ДонНУ, 2006. – С. 156–245. 13. Данилишин Б.М. Просторова організація продуктивних сил України: мезо- та мікрорегіональний рівень / Б.М. Данилишин, Л.Г. Чернюк, М.І. Фащевський. – Вінниця : Книга-Вега, 2007. – С. 569–572. 14. Додаток до журналу «Україна: події, факти, коментарі», 2009. – № 25. 15. Зубець М.В. Наукові засади розвитку агропромислового виробництва в сучасних умовах. // Економіка АПК №1, 2011. – С. 3-11. 16. Ильина З.М. Продовольственная безопасность: тенденции и перспективы /З.М. Ильина // Беларуская Думка. – 2009. – № 3. – С. 22-31. 17. Иноземцев В.Л. «Глобализация» национальных хозяйств и современный экономический кризис / В.Л. Иноземцев // http://www.postindustrial.ru/articl 18. Єрмошенко М.М. Фінансова безпека держави: національні інтереси, реальні загрози, стратегія забезпечення. / Єрмошенко М.М. – К.: Київ. нац. торг. - екон. ун-т. 2001. – 309 с. 19. Купинец Л. Е. Экологизация продовольственного комплекса: теория, методология, механизмы / Л. Е. Купинец. – Одеса : ИПРЭЭИ НАН Украины, 2010. – 712 с. 20. Качала Т.І. Особливості формування регіонального ринку споживчих товарів та послуг / Т.І. Качала, А.Є. Ходирєва // Зб. наук. праць ЧДТУ. – 2006. – № 16. – С. 90–102. 21. Коляденко С.В. Територіальна організація агропромислового комплексу України: методологія, практика та механізм реалізації: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра екон. наук: 08.00.05: РВПС України / С.В. Коляденко. – К., 2009. – 36 с. 22. Красота О.В. Кризис признан мировым / О.В. Красота // Коммерсантъ, – 2008. – № 183. – С. 13–15. 23. Кукурудза І.І. Інноваційна діяльність в регіоні: стан, проблеми, перспективи / І.І. Кукурудза // Вісник економічної науки. – 2005. –№ 1. – С. 58–67. 24. Лукінов І. І. Продовольча безпека та її гострота у світовому вимірі / І. І. Лукінов // Економіка АПК. – 2001. – № 4. – С. 33. 25. МВФ прогнозирует войны за еду // http://www.obozrevatel.com/news/2008/7/20/249509.htm 26. Нова економічна парадигма формування стратегії національної продовольчої безпеки України у XXI ст. – Київ : ІАЕ УААН, 2001. – С. 165. 27. Новини світу // http://www.bbc.co. uk/ukrainian/ 28. Організація Об’єднаних Націй в Україні. – Електронний ресурс. – Режим доступу : http://un.org.ua/ua/news/2009-01-27/ 29. Основи економічної безпеки. (держава, регіон, підприємство, особа). / Під редакцією Є. А. Олійникова.- М.: ЗАТ “Бізнес-школа “Інтел-синтез”, 288 с. 30. Олійник Т.Я. Територіальна організація агропромислової інтеграції України у світове співтовариство: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня дра екон. наук 08.10.01: РВПС України / Т.Я. Олійник. – К., 2006. – -40 с. 31. Орловська Ю.В. Стратегічне управління інвестиціями в регіональний розвиток / Ю.В. Орловська. – К. : Знання України, 2006. – С. 330–335. 32. Папело В. Н., Радчиков А. Н., Скурихин П. В. Продовольственная безопасность России: современное состояние и механизмы самообеспечения / В. Н. Папело, А. Н. Радчиков, П. В. Скурихин. – Новосибирск : СибАГС, 2000. – С. 5. 33. Регіональні виміри глобальної економічної системи: монографія / В.Є. Реутов, А.С. Горда, А.З. Новак та ін. . – Сімферополь : ПП “Підприємства “Фенікс”, 2009. – С. 375–385. 34. Ришкевич Н.Л. Передумови виникнення світової продовольчої кризи та перспективи для України / Бюлетень Міжнародного Нобелівського економічного форуму. 2011.- № 1 (4) - с.346-351 35. Саблук П. Т. Основні положення нової економічної парадигми національної продовольчої безпеки України в XXI ст. / П. Т. Саблук // Економіка України. – 2002. – № 5 (478). – С. 54 – 61. 36. Сен А.. Экономическая взаимозависимость и мировая продовольственная проблема / А. Сен // Проблемы теории и практики управления. – 1999. – № 2. – С. 2. 37. Статистичний щорічник України за 2009 р. – К.: Державне підприємство «Інформаційно-аналітичне агентство». – 2010 р. 38. Україна й Світова організація торгівлі // Електронний ресурс. – Режим доступу: http://wto.in.ua 39. Державний комітет статистики України //Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua 40. The state of food agriculture, 2009. Livestock in the balance / Food and agriculture organization of the United Nations / Rome. – 2009. – 198 p. Електронний ресурс. – Доступний з http://www.fao.org/wfs/final.pdf. 41. The state of food insecurity in the world, 2009 / Food and agriculture organization of the United Nations / Rome. – 2009. – 77 p. Електронний ресурс. – Доступний з http://www.fao.org/docrep/i0876e00.htm.