Формування самооцінки особистості

Содержание:Вступ Розділ І Теоретико-методологічний аспект дослідження самооцінки 1.1 Визначення поняття «самооцінка» 1.2 Співвідношення самооцінки і рівня домагань 1.3 Формування і вплив самооцінки на життя людини Розділ ІІ Визначення рівнів самооцінки у підлітковому віці 2.1 Визначення рівнів самооцінки шляхом використання методик 2.2 Аналіз результатів дослідження самооцінки у юнаків 2.3 Рекомендації щодо підвищення самооцінки особистості Висновки Список використаної літератури Додатки

Вступление:Відомо, що особистістю людина не народжується, а стає нею в процесі спільної з іншими людьми діяльності і спілкуванні з ними. Роблячи ті або інші вчинки, людина постійно (але не завжди усвідомлено) звіряється з тим, що очікують від неї навколишні. Іншими словами вона ніби "приміряє" на себе їхні вимоги, думки, почуття. Відштовхуючись від думки навколишніх, людина виробляє механізм, за допомогою якого відбувається регуляція її поведінки - самооцінку. Під самооцінкою прийнято розуміти оцінку особистістю себе, своїх якостей і місця серед інших людей. Якщо людина задоволена собою, якщо він цінує себе як особистість, якщо володіє тим, що психологи називають "позитивне самосприйняття", - він активний у житті і насолоджується нею, суспільством оточуючих людей, новими місцями і речами, "смакуючи" щогодини , діє спонтанно, довіряє своїм судженням і добре адаптується в суспільстві. До цього і треба прагнути. Проблемою вивчення самооцінки займаються різні вчені-психологи минулого і сучасності: Афанасьєва Н.В., Альберті Р., Бороздіна А.Е., Головін С.Ю., Леонтьев Д.А., Петровський А.В., Райгородський Д.Я., Рубінштейн С. Л., Свіяш А., Хекхаузен Х., Еммонс М. і багато інших. Також цікавими є дослідження відомих практичних психологів Андрєєвої Г.М., Ковальова А.Г., Мерліна B.C., Рогова Е.І., Слободчикова В.І. й ін. Актуальність теми курсової роботи полягає в необхідності дослідження особливостей формування самооцінки особистості. Об’єктом дослідження є процес формування адекватної самооцінки підростаючого покоління. Предметом курсової роботи є особливості розвитку самооцінки у підлітковому віці. Метою даного дослідження є розкриття особливостей розвитку самооцінки у підростаючого покоління з виокремленням специфіки самооцінки у дітей підліткового віку. Відповідно до мети, предмету та об’єкту курсової роботи ми виокремили наступні завдання для виконання: 1. Здійснити повний теоретико-методологічний аналіз проблеми самооцінки, яка розкривається в працях відомих вітчизняних та зарубіжних психологів; 2. Дослідити особливості самооцінки у підлітковому віці; 3. Підібрати комплекс методик, за допомогою яких можна визначити рівень самооцінки підростаючого покоління; 4. Розробити психолого-педагогічні рекомендації щодо розвитку адекватної самооцінки підлітків. Протягом написання курсової роботи було використано наступні методи: спостереження, емпіричне (бібліографічний та історичний аналіз літератури) та практичне дослідження, аналіз та синтез, узагальнення, систематизація.

Выводы:Досліджуючи самооцінку як відношення людини до себе, до свого внутрішнього світу і її думки про свої можливості, ми бачимо, що самооцінка буває адекватною, тобто такою, що відповідає дійсності, коли людина тверезо оцінює свої здібності і можливості в даній сфері життя, буває завищена самооцінка, що говорить про те, що людина переоцінює себе і свої сили, а ще є занижена самооцінка, що властива невпевненій людині, що сумнівається у своїх силах. У кожнім з названих рівнів є також "спокійний прояв" і "крайній ступінь", що характеризується великими ускладненнями в спілкуванні з іншими людьми, загостренні маній, наприклад, манії величності при сильно завищеній самооцінці, і манії переслідування - при вкрай заниженій. Також варто говорити про своєрідний тип людей, так званих перфекціоністах, що намагаються бути "відмінниками" у всіх сферах життя, і сильно переживають, якщо щось десь не можуть досягти. У людини з адекватною самооцінкою ця тенденція виглядає інакше: якщо вона не сильна у якійсь діяльності, то завжди може розкритися в чомусь іншому. При розгляді поняття самооцінки ми зштовхнулися з тим, що вона прямо залежить від рівня домагань особистості, що виявляється як рівень труднощів, досягнення якого є загальною метою серії майбутніх дій, і як бажаний рівень самооцінки особистості. Самооцінка, як ми дізналися формується протягом всього життя, та є відображенням не тільки думок людини про себе саму, а й відтворенням того, що про цю людину думають інші. Особливо цікаво проблема самооцінки стоїть в юнацькому віці, коли особистість переживає формування внутрішнього світу та перебудування організму, входження до дорослого життя. Юнацька самооцінка значно залежить від думки однолітків та від прийняття юнака до угрупування, яке є важливим для нього (це може бути студентська група чи клуб інтересів). Також велике значення має думка викладачів, які в силу своєї влади можуть або допомогти, підтримати та підняти самооцінку студента, або критикою, заборонами і покараннями принизити юнака та призвести до його низької самооцінки. Відповідно до завдань курсової роботи ми провели емпіричне дослідження, в ході якого були використані такі методики: "Самооцінка", "Ваша думка про себе самого". Отримані результати стверджують зазначену психологами тенденцію, що студенти мають великий заниженої самооцінки, яка з віком та з допомогою дорослих (батьків та викладачів) може набути своєї адекватності в силу дорослішання підлітків. Також ми зазначили важливість проведення вправ на підвищення самооцінки та проведення тренінгів особистісного росту для кращого розвитку в юнаків впевненості, самостійності, відповідальності, почуття власної гідності. Ми вважаємо, що для більшої результативності необхідно сполучити проведення психологічних тренінгів особистісного росту із проективними методиками та обов’язковою допомогою та підтримкою дорослих.

Литература:1. Альберти Р., Эммонс М. Умейте постоять за себя. Ключ к уверенному поведению - М.: Треугольник, 1998. 2. Андреева Г. М. Социальная психология. - М., 1980. 3. Афанасьева Н.В. Диагностика мотивации достижения у школьников 9-11 лет//Психологическое обозрение. - №1, 1998. 4. Бороздина А.Е. Исследование уровня притязаний. – М., 1991. 5. Выготский Л.С.Психология подростка. – М., 1989. 6. Головин С.Ю. Словарь практического психолога. - Минск: Харвест, 1997. 7. Загальна психологія: Учеб. для студентів пед. ин-тов / Під ред. А. В. Петровского. - 3-е изд., перераб. і доп. - М.: Освіта, 1986. 8. Каган М. С. Мир общения: проблема межсубьектных отношений. - М., 1988. 9. Ковалев А.Г. Психология личности. — К.: Просвещение, 1970. 10. Коломинский Я.Л. Психология взаимоотношений в малых группах. – Минск: Изд-во Белорусск. ун-та, 1975. 11. Кон И. С. Психология ранней юности. - М., 1989. 12. Кон И.С. Психология старшеклассника – М, 1987. 13. Корнєв М.Н., Коваленко А.Б. Соціальна психологія: Навч. посібник. – К., 1995. 14. Крайг Г. Психология развития. – СПб.: Изд. "Питер", 2001. 15. Кулагина И.Ю., Колюцкий В.Н. Возрастная психология: Полный жизненный цикл развития человека. Учеб пособие для студентов высших учебных заведений. – М.: "Юрайт", 2002. 16. Леонтьев Д.А. Методика изучения ценностных ориентаций. – М., 1992. 17. Максименко С.Д. Загальна психологія: Навчальний посібник. – вид. 2-е, перероблене та доповнене. – К.: "Центр навчальної літератури", 2004. 18. Мерлин B.C. Структура личности: Характер, способности, са¬мосознание: Учеб. пособие к спецкурсу. — Пермь, 1990. 19. Мур Дж. Э. Принципы этики. - М., 1984. 20. Немов Р.С. Психология: Учеб. для студ. высш. пед. учеб. заведений: В 3 кн.– 4-е изд. – М.: ВЛАДОС, 2001. 21. Орбан-Лембрик Л.Е.Соціальна психологія: Підручник: У 2 кн. Кн.. 1: Соціальна психологія особистості і спілкування. – К.: Либідь, 2004. 22. Практические занятия по психологии/Под ред. А.В. Петровского. – М., 1991. 23. Психологический словарь/ Под ред. В.П. Зинченко, В.Г. Мещерякова. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Педагогика-Пресс, 1999. 24. Психологія / За ред. Г.С. Костюка. — К., 1998. 25. Психологія: Підручник / Ю.Л. Трофімов, В.В. Рибалка, П.А. Гончарук та ін.; За ред. Ю.Л. Трофімова. - 2-ге вид., стереотип.-К.: Либідь, 2000. 26. Райгородский Д.Я. Практическая психодиагностика. - Самара: Бахрах, 1998. 27. Райс Ф. Психология подросткового и юношеского возраста. – СПб.: Изд. "Питер", 2000. 28. Рубинштейн С. Л. Основи общей психологии. – СПб.: Питер, 1999. 29. Свияш А. Улыбнись пока не поздно: Позитивная психология на каждый день. – СПб., 2004. 30. Скотт Д. Г. Конфликты: пути их преодоления. — К, 1991. 31. Слободчиков В.И. Психологические проблемы становления внутреннего мира человека // Вопр. психологии. — 1986. — №6. 32. Степанов О.М., Фіцула М.М. Основи психології і педагогіки: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. пед. заклад. – К.: "Академія", 2003. 33. Хекхаузен Х. Мотивация и деятельность. – М., 1995.