Контрольна робота з міжнародного комерційного арбітражу, НАУ, 3 курс

Задание:Розкрити такі питання: 1. Види комерційного арбітражу. 2. Значення терміну «міжнародний комерційний арбітраж». 3. Визначити поняття «арбітраж!. 4. У чому полягає сутність арбітражу ad hok.

Содержание: Вступ 3 1. Види комерційного арбітражу 5 2. Значення терміну міжнародний комерційний арбітраж 8 3. Зміст поняття «арбітраж» 12 4. У чому полягає сутність арбітражу ad hok 14 Висновки 16 Список використаної літератури 18

Вступление: Докорінні зміни, що сталися на рубежі 80–90-х років XX століття у політичному й економічному житті України, призвели до формування принципово нової, порівняно з радянським періодом, системи зовнішньоекономічних зв’язків. Внаслідок зазначених обставин усі суб’єкти підприємницької діяльності отримали можливість самостійної участі в міжнародних торговельних відносинах. Відповідним чином, зросла кількість спорів, що виникають із зовнішньоекономічних контрактів. Основним способом вирішення зовнішньоекономічних спорів як в Україні, так і в усьому світі є міжнародний комерційний арбітраж. Механізм реалізації принципу мирного вирішеним міжнародних спорів передбачається системою міжнародно-правових документів. У зв’язку із цим заслуговує на увагу проблема аналізу концепції міжнародного арбітражу з урахуванням позитивного досвіду, накопиченого міжнародною практикою та наукою міжнародного права. Відповідно дослідження міжнародного комерційного арбітражу та його ролі у процесі регулювання міжнародного бізнесу значно актуалізується. Метою даного дослідження є аналіз ролі і значення міжнародного комерційного арбітражу та його видів у порівнянні з арбітражними судами. Для досягнення мети були поставлені та вирішені наступні завдання: дослідити поняття міжнародного комерційного арбітражу, «арбітраж»; визначити джерела правового регулювання міжнародного комерційного арбітражу; дослідити сферу застосування арбітражного способу вирішення спорів; надати загальну характеристика компетенції міжнародного комерційного арбітражу. Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що складаються в процесі розгляду спорів міжнародним комерційним арбітражем та при виконанні прийнятих ним рішень. Предметом дослідження є нормативно-правові акти, що регулюють розгляд спорів міжнародним комерційним арбітражем та арбітражем. Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є міжгалузевий системний підхід, відповідно до якого здійснено аналіз теоретичних концепцій природи міжнародного комерційного арбітражу. Для розв’язання окремих завдань використано також такі методи: історичний, формально-логічний, діалектичний, порівняльно-правовий.

Выводы: Міжнародний арбітраж - це третейський суд для вирішення спорів між державами, склад і порядок, норми прав визначаються згодою сторін у суперечці, що має назву компроміс. Міжнародний арбітраж формується з непарного числа членів і суперарбітра, що призначаються сторонами. У більшості випадків арбітраж складається з трьох арбітрів. Багатосторонні договори передбачають можливість призначення суперарбітра міжнародною посадовою особою, наприклад Генеральним секретарем ООН. Розгляд спору в міжнародному комерційному арбітражі носить виключно демократичний характер. Свобода вибору складу арбітражного суду є однією із найбільших переваг арбітражу у порівнянні з судовим порядком розгляду спорів. Сторони мають можливість прийняти до уваги особистість арбітра, його професійну кваліфікацію, знання та досвід роботи. Звичайні суди не надають такої можливості. Процедура арбітражного розгляду проста, вона не регламентується багатьма процесуальними нормами, які регулюють судову процедуру, що забезпечує відносну швидкість розгляду спорів в порядку арбітражного провадження, а для організацій та компаній, які ведуть торгові та інші операції, це має особливо велике значення. Арбітражний суд, як правило, проводить розгляд спорів на закритих засіданнях, що гарантує збереження виробничих та комерційних таємниць організацій та компаній, які приймають участь в арбітражному розгляді. Сторонні можуть бути допущені для присутності при арбітражному розгляді тільки за згодою всіх сторін спору. Публікація арбітражних рішень та протоколів засідань в більшості країн заборонена без згоди не це сторін. Отже, маючи всі вищеназвані переваги, міжнародний комерційний арбітраж сприяє розширенню та полегшенню міжнародного торгового та економічного співробітництва. Таким чином, підсумовуючи, слід наголосити, що перспективи розвитку міжнародного комерційного арбітражу в світі є досить значними. Як показує історичний досвід, арбітражі набувають свого стрімкого розвитку в країнах, де економічна ситуація є стабільною, торговельні зв’язки та звичаї є сталими, бізнес здійснюється в цивілізованих формах, а суб’єкти підприємницької діяльності мають високий рівень правосвідомості та правової культури. Всі ці ознаки поступово стають реальність і для України, що й зумовлює поступовий вступ України до правових систем, які використовують міжнародний комерційний арбітраж як один із дієвих інструментів розв’язання правових конфліктів у комерційній сфері.

Литература: 1. Конституція України від 28.06.1996 р. за № 254к/96-ВР// Голос України, 1996, 07, 13.07.96 N 12. 2. Господарський процесуальний кодексу України вiд 06.11.1991 р. за № 1798-XII // Відомості Верховної Ради України вiд 11.02.1992 - 1992 р., № 6, стаття 56. 3. Цивільний кодекс України вiд 16.01.2003 р. за № 435-IV //Голос України вiд 12.03.2003 р. - № 45. 4. Господарський кодекс України вiд 16.01.2003 р. № 436-IV //Голос України вiд 14.03.2003 - № 49. 5. Закон України «Про міжнародний комерційний арбітраж» від 24.02.1994 р. за № 4002-XII// Голос України вiд 20.04.1994 р. 6. Авсієвич Андрій. Арбітражна угода як запорука законного та обґрунтованого вирішення спорів міжнародним комерційним арбітражем. Юридичний журнал за № 5 від 2005 р. 7. Вільна нейтронна енциклопедія «Вікіпедія». Арбітражний суд. http://uk.wikipedia.org 8. Міжнародне приватне право: Навч. посібник / За ред. В. М. Гайворонського, В. П. Жушмана - К.: Юрінком Інтер, 2007. — 368 с. 9. Міжнародне приватне право. Юлдашев О.Х. – К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2004. – 528 с. 10. Брунцева Е.В. Международный коммерческий арбитраж. – СПб.: Юр. Лит., 2001.