Досвід переходу до відкритої економіки та особливості її сучасного стану в країні

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕРЕХОДУ КРАЇНИ ДО ВІДКРИТОЇ ЕКОНОМІКИ 5 1.1. Передумови переходу до відкритої економіки 5 1.2. Принципи формування відкритої економіки 11 РОЗДІЛ ІІ. АНАЛІЗ ДОСВІДУ ФОРМУВАННЯ ВІДКРИТОЇ ЕКОНОМІКИ 18 2.1. Передумови формування відкритої економіки в Україні 18 2.2.Сучасні тенденції переходу до відкритої економіки України 20 2.3. Аналіз відкритості української економіки 26 РОЗДІЛ ІІІ. ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ І ВИМІРУ ВІДКРИТОСТІ ЕКОНОМІК У ТРАНЗИТИВНИХ СУСПІЛЬСТВАХ 33 ВИСНОВКИ 38 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 41  

Вступление: Поглиблення інтеграції країни із світовим господарством, з одного боку, надає їй певні можливості для прискорення розвитку економіки, а з іншого – створює додаткові ризики нестабільності її функціонування. Це потребує пошуку оптимального рівня відкритості національної економіки. Не випадково, що в роботах вітчизняних і зарубіжних фахівців проблема міри відкритості часто пов’язується з дотриманням економічної безпеки країни. С. Пирожков і А. Сухоруков оцінюють ступінь відкритості української економіки з метою визначення можливостей її включення до глобалізаційних процесів. М. Поумер наголошує на небезпеці надмірної відкритості економіки Росії з огляду на масштабну «втечу капіталу», на ризикованості неконтрольованого припливу короткотермінового капіталу, доцільності закриття внутрішніх ринків для забезпечення життєздатності та розвитку автомобіле- та літакобудування. Більшість перехідних економік втягуються у глобальний ринковий простір, не маючи достатньо сформованих і зрілих механізмів взаємодії зі світовою економічною елітою. Тому периферійність перших дуже часто поглиблюється внаслідок неефективних дій в міжнародному середовищі. Навіть не виключене їх сповзання у стан маргінальності. Саме ця обставина зумовила загальну постановку проблеми і необхідність її теоретичного осмислення. Система ринкової економіки забезпечується не лише певною сукупністю принципів, що визначають внутрішній господарський порядок, а й відповідними засадами організації відносин із зовнішнім світом. Ринковий суспільний устрій передбачає інтенсивні комерційні зв'язки із зарубіжжям, постійний обмін ідеями, товарами, знаннями. Підключення до світових відтворювальних процесів, міжнародних товарообмінних потоків, ринків капіталів є нині неодмінною умовою успішного розвитку кожної країни. Важливим завданням держави в умовах трансформаційного розвитку є формування відкритої економіки. Ринкова економіка, розбудову якої здійснює Україна, не може відбутися без відкритого для світу національного господарства, без політичної, економічної, науково-технічної співпраці з іншими країнами. Тому важливо зрозуміти засади функціонування окремої економіки в глобальному господарському просторі й завдання держави у процесі організованого входження країни у світове економічне співтовариство. Проблемами питань відкритості економік в умовах сучасних тенденцій впливу глобалізації займалися такі вітчизняні дослідники-економісти як Ю. Пахомов, В. Будкін, А. Філіпенко, О. Шнирков, О. Плотніков, В. Сіденко, В. Новицький, Д. Лук'яненко, Т. Панфілова та інші. Метою дослідження є вивчення досвіду переходу до відкритої економіки та особливості її сучасного стану в країні. Завданнями дослідження є: - вивчення поняття відкритості економіки; - аналіз факторів відкритості економіки; - вивчення тенденцій відкритості економіки; - виділення індексів відкритості економіки; - аналіз досвіду переходу до відкритої економіки та особливості її сучасного стану в країні. Об’єктом дослідження є відкрита економіка. Предметом дослідження є досвід переходу до відкритої економіки та особливості її сучасного стану в країні.

Выводы: Отже, успішне "відкриття" економіки, інтеграцію країни в світове господарство можна розглядати як самостійний фактор економічного розвитку. В умовах господарської глобалізації відбувається взаємодія внутрішніх та зовнішніх факторів економічного зростання. При цьому реалізується тенденція посилення впливу на господарські результати зовнішніх факторів. Більше того, світо господарські тенденції стають все більш визначальними для розвитку національних економік. Українське суспільно-економічне реформування ще більшою мірою, ніж це стосується усталених ринкових економік, відчуває потребу в зовнішніх "ресурсах розвитку". При гострому дефіциті внутрішніх капіталів, технологій, підприємництва та ін. їх поповнення можна і потрібно здійснити за рахунок світових ринків. Це й визначає важливість та необхідність "відкриття" української економіки. Однак успішна організація зовнішньоекономічної діяльності може відбуватися лише за активної участі держави, розпрацювання та послідовної реалізації тактики і стратегії інтеграції країни у світовий господарський простір. Остання повинна включати поступовість "відкриття" економіки, забезпечення високої конкурентоспроможності національної економіки, створення потужного й раціонального за структурою експортного потенціалу, входження країни у світові господарські організації та союзи. Управління зовнішньою сферою в умовах господарської глобалізації вимагає грамотної державної політики (за світовими стандартами, з оглядом на конкуренцію політик) і виступає важливим чинником підвищення ефективності національної економіки. У центрі державницької уваги повинно бути забезпечення конкурентоспроможності національної економіки. У цьому дослідженні були розглянуті основні підходи до розуміння відкритості економіки із врахуванням чинників, які впливають на таке явище, та відповідних показників для його оцінки. Проаналізувавши за допомогою кореляційно-регресійного аналізу взаємозв’язок між обраними чинниками та одним із показників відкритості, були зроблені висновки щодо адекватності використання існуючих підходів. Результати показали, що, наприклад, для економіки України певні закономірності мають інший характер. Це є підґрунтям для переосмислення поняття відкритості. На нашу думку, відкрита економіка має два аспекти: спостережувана та політика відкритості. Найчастіше використовуються показники спостережуваної відкритості, які дають неоднозначну відповідь про ступінь участі країни у світовому господарстві. Також мало уваги приділяється явищу фінансової відкритості, яке пов’язане із мобільністю ринку капіталу. Усі ці аргументи підтверджують необхідність перегляду системи існуючих показників відкритості економік з метою повнішого відображення економічної реальності. У перспективі подальші дослідження цієї тематики необхідно зосередити на удосконаленні цієї системи та активного її впровадження у щоденну практику. В умовах господарської глобалізації відбувається взаємодія внутрішніх та зовнішніх факторів економічного зростання. При цьому реалізується тенденція посилення впливу на господарські результати зовнішніх факторів. Більше того, світогосподарські тенденції стають все більш визначальними для розвитку національних економік. Українське суспільно-економічне реформування відчуває гострий дефіцит внутрішніх капіталів, технологій, підприємництва. Та їх поповнення можна здійснити за рахунок світових ринків. Це й визначає важливість та необхідність "відкриття" української економіки. Однак успішна організація зовнішньоекономічної діяльності може відбуватися лише за активної участі держави. Управління зовнішньою сферою в умовах господарської глобалізації вимагає грамотної державної політики (за світовими стандартами, з оглядом на конкуренцію політик) і виступає важливим чинником підвищення ефективності національної економіки. У центрі державницької уваги повинно бути забезпечення конкурентоспроможності національної економіки. Вирішальним фактором сучасних міжнародних відносин є процес міжнародної інтеграції, що постійно розвивається і поглиблюється та без участі в якому економіки країн приречені на відставання. Прискорення розвитку міжнародних економічних процесів вимагає все більш відкритої економіки. Характерною рисою сучасного розвитку міжнародних економічних відносин є тенденція до збільшення ступеня відкритості національних господарств. Участь країни в системі міжнародного поділу праці багато в чому обумовлена ступенем відкритості її національної економіки по відношенню до зовнішнього світу. Для досягнення макроекономічної рівноваги необхідно досягти внутрішньої і зовнішньої рівноваги одночасно. Внутрішня рівновага передбачає рівність величини сукупного попиту та сукупної пропозиції за умови мінімальної інфляції. Зовні ж рівновага передбачає збалансований платіжний баланс, нульове сальдо балансу поточних операцій, фіксований рівень іноземних резервів.

Литература: 1. Аніловська Г.Я. Відкрита економіка: проблеми економічної безпеки / Г.Я. Аніловська // Науковий вісник. - 2009. – № 1. – С. 1-11. 2. Аніловська Г.Я. Відкрита економіка: проблеми економічної безпеки Текст / Г.Я. Аніловська // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. – 2009. – № 1. – С. 36–47. 3. Антоненко І. Відкрита економіка в умовах глобалізації суспільства / І. Антоненко // Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Evu/2010_14/Antonenko%20.pdf. 4. Будкін В.С. Проблеми і перспективи галузевої реструктуризації світової торгівлі / В.С. Будкін // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право). – 2005. - № 1. - С. 3-6. 5. Даниленко О.Л. Відкрита економіка як передумова взаємодії внутрішнього і зовнішнього ринків / О.Л. Даниленко // Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/ ONG/ Economics/2_danilenko%20o.l..doc.htm. 6. Іващук І.О. Позиціонування країн у світових рейтингах за основними ознаками рівня відкритості економіки / І.О. Іващук // Вісник Хмельницького національного університету. – 2009. - № 1. – С. 69-76. 7. Кремень О.І. Відкритість економіки та напрями її оцінки / О.І. Кремень. // Електронний ресурс. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Ekpr/2009_31/Zmist/1PDF.pdf. 8. Міжнародна економіка : Підручник/ А.П. Румянцев (відп. ред.), Г.М. Климко, В.В. Рокоча та ін. – К.: Знання-Прес, 2003. – 447 с. 9. Одягайло Б.М. Особливості формування і виміру відкритості економік у транзитивних суспільствах / Б.М. Одягайло // Науковий вісник НЛТУ України. – 2005. - № 15-6. – С. 225-231. 10. Панфілова Т. Україна в глобальному торговельному та інвестиційному середовищі / Т. Панфілова // Економіка України. – 2009. - № 6. – С. 75-84. 11. Петровская Л. Модели открытой экономики Текст / Л. Петровская, П. Шипук // Белорусский журнал международного права и международных отношений. – 2008. – №4. – С. 89–92. 12. Посилання Президента України до Верховної Ради України "Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2003 р."// Економіст. – 2004, № 3, 4. 13. Поумер Маршалл. О степени открытости экономики/ Маршалл Поумер // Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.ecfor.ru/pdf.php?id=2001/4/04. 14. Савельєв Є.В. Міжнародна економіка: Теорія міжнародної торгівлі і фінансів : Підручник для магістрів з міжнародної економіки і державної служби / Є.В. Савельєв. – Тернопіль: Економічна думка, 2002. – 504 с. 15. Україна: поступ у ХХІ століття. Послання Президента України до Верховної Ради України // Урядовий кур'єр. - 28 січня 2000 р. - С. 5-12. 16. Черепніна О.І. Взаємозумовленість трансформаційних процесів і розвитку світового господарств Текст / О.І. Черепніна // Актуальні проблеми економіки. – 2004. – №1(31). – С. 92–99. 17. Шостак Л. Відкрита економіка: перспективи позиціювання України у світовій господарській системі / Л. Шостак, О. Бадрак // Економіка України. – 2009. - № 7. – С. 38-48. 18. Ramkishen S. Rajan. Capital Mobility / S. Rajan Ramkishen, Tony Cavoli // Електронний ресурс/. – Режим доступу: http://www.freewebs.com/rrajan1/Capmob.pdf.