Правове регулювання стримання і дослідження інформації

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ В СИСТЕМІ МАРКЕТИНГУ 5 1.1. Види та джерела маркетингової інформації 5 1.2. Процес збору та інтерпретації маркетингової інформації 8 РОЗДІЛ 2. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДОСТУПУ ДО ІНФОРМАЦІЇ В УКРАЇНІ 21 РОЗДІЛ 3. МІЖНАРОДНИЙ КОДЕКС МАРКЕТИНГОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ 28 ВИСНОВКИ 32 ЛІТЕРАТУРА 34

Вступление:При вивченні даної теми необхідно передусім з’ясувати те, що інформація по суті є одним з найбільш цінних ринкових продуктів. Цінність маркетингової інформації полягає в тому, що вона: • створює передумови одержання конкурентних переваг; • допомагає зменшити міру ризику; • визначає та попереджує про зміни в навколишньому середовищі; • сприяє формуванню і координації стратегій; • підтримує й обґрунтовує рішення; • сприяє зростанню іміджу фірми; • дає можливість аналізувати діяльність фірми з метою підвищення її ефективності. Отримання документованих або публічно оголошених відомостей про події та явища, що відбуваються в суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі, є засобом участі фізичних та юридичних осіб у суспільних і державних справах. Саме тому суспільні відносини, що виникають з приводу одержання інформації, потребують правового регулювання. Особливо важливою є правова регламентація об'єктно-суб'єктного складу відносин з приводу доступу до інформації в умовах формування демократичної, правової держави в Україні, найвищою соціальною цінністю якої визнається людина. Підвищують актуальність питання правового регулювання доступу до інформації процеси розвитку інформаційних технологій, формування інформаційного суспільства. У науці інформаційного права провідні дослідники аналізують питання змісту та ознак поняття «право на інформацію», практичної реалізації суб'єктивних інформаційних прав різними категоріями суб'єктів тощо. У своїх наукових працях зазначені і суміжні питання розкривають такі науковці: В. М. Брижко, М. С. Демкова, Р. А. Калюжний, Д. В. Колобанов, Л. В. Кузен-ко, Є. В. Петров, В. С. Цимбалюк, М. Я. Швець та інші. Ринкові перетворення в Україні заклали основу для розвитку національної індустрії маркетингових досліджень. Національні інтереси України потребують зміцнення позицій вітчизняних товаровиробників на внутрішньому та зарубіжних ринках, зумовлюють орієнтацію на інтеграцію до Європейської спільноти. Індустрія маркетингових досліджень в Україні мусить працювати на такому рівні якості, який забезпечить реалізацію вказаних національних інтересів. Досягненню цього сприяють Стандарти якості маркетингових досліджень УАМ, в основу яких покладено європейський та світовий досвід з урахуванням умов і специфіки України. Мета даної роботи – аналіз існуючого правового регулювання отримання і дослідження інформації. Для досягнення мети були поставлені наступні завдання: ? розглянути сутність інформації, зокрема маркетингової; ? проаналізувати правові акти щодо регулювання доступу до інформації в Україні.

Выводы:Провівши дослідження можна зробити наступні висновки: 1. Доступ до інформації є складовою суб'єктивного права на інформацію, яке передбачає можливість для учасників інформаційних відносин вільно одержати, використовувати, поширювати та зберігати відомості, необхідні для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій. Саме це становить зміст доступу до інформації. 2. Зважаючи на викладене вище, доступ до інформації у суб'єктивному розумінні — це гарантована державою можливість фізичних, юридичних осіб і держави (державних органів) вільно одержувати відомості, необхідні їм для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій, що не порушує права, свободи і законних інтересів інших громадян, прав та інтересів юридичних осіб. 3. В об'єктивному розумінні доступ до інформації — це сукупність правових норм, що регламентують суспільні інформаційні відносини щодо одержання їх учасниками відомостей, необхідних для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій. 4. Ефективний обмін інформацією між постачальниками й споживачами усіх видів товарів і послуг є життєво важливим для українського суспільства. З метою найбільш ефективного забезпечення вимог споживачів постачальник повинен розуміти їхні потреби, шляхи задоволення цих потреб, володіти механізмами надавання інформації про природу товарів або послуг. Це становить мету маркетингових досліджень, що застосовуються у приватному і державному секторах економіки Дослідження ґрунтуються на громадській довірі: впевненості, що вони проводяться чесно, об'єктивно, без небажаного втручання або несприятливих умов для респондентів, з їх власного бажання та згоди до співпраці. Ця впевненість підтримується фаховим процесуальним Етичним кодексом УАМ.. Етичний кодекс УАМ базується на міжнародному процесуальному Кодексі маркетингових і соціальних досліджень ICC/ESOMAR.

Литература:1. Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар: У 2 ч./ За заг. ред. Я. М. Шевченко. — К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2004. — Ч. 1. 2. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року // Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів N 8376/1999. 3. Міжнародний кодекс маркетингових досліджень 4. Закон України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 року // Відомості Верховної Ради України, 1992. — № 48 від 01.12.92. 5. Закон України «Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 року (зі змінами, внесеними Законом № 2384-IV від 20 січня 2005 року) // Відомості Верховної Ради України, 1996. — № 47. — С. 256. 6. Закон України «Про державну таємницю» від 21 січня 1994 року // Відомості Верховної Ради, 1994. — № 16. — С. 93. 7. Закон України «Про захист інформації в автоматизованих системах» від 5 липня 1994 року // Відомості Верховної Ради, 1994. — № 31. — С. 286. 8. Брижко В. М. До питання застосування у правотворчості понять «інформація» та «дані» // Правова інформатика. — К., 2005. — № 4 (8)/2005. — С. 31–37. 9. Войчак А. В. Маркетингові дослідження: Навч.-метод. посібник для самостійного вивчення дисципліни / Київський національний економічний ун-т. — К. : КНЕУ, 2001. — 120с. 10. Вступ до інформаційної культури та інформаційного права / За ред. М. Я. Швеця та Р. А. Калюжного. — Ужгород: ІВА, 2003. 11. Гонцяж Я., Гнидюк Н. Свобода інформації та виконавча гілка влади: Правові норми. Інституції. Процедури: Порівняльний аналіз. — К.: Міленіум, 2002. 12. Демкова М. С. Проблеми доступу до публічної інформації // сайт Центру політико-правових реформ // www.cppr.info. 13. Доступ до інформації та електронне урядування / Автори-упорядники М. С. Демкова, М. В. Фігель. — К.: Факт, 2004. 14. Ілляшенко С. М., Баскакова М. Ю. Маркетингові дослідження: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Сумський держ. ун-т. — К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 192с. 15. Інформаційна відкритість органів державної влади України. / За загальною редакцією М. Ла-циби. — К.: Український незалежний центр політичних досліджень, 2005. 16. Кошкалда І. В. Маркетингові дослідження: навч. посібник / Харківський національний аграрний ун-т ім. В.В.Докучаєва. — Х., 2007. — 158с. 17. Петров Є. В. Інформація як об'єкт цивільно-правових відносин: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Національний університет внутрішніх справ. — Х., 2003.