Урбанізм, як феномен в українській літературі

Содержание: Вступ 3 Розділ 1. Урбанізм у світовій літературі 6 1.1. Засадничі особливості розвитку урбанізму у світовій літературі ХІХ ст. 6 1.2 Специфіка урбаністичних компонентів в творах зарубіжних письменників ХХ – ХХІ ст. 15 Розділ 2. Урбанізм в українській літературі 21 2.1. Особливості зображення топосу міста в творах українських письменників XVI–XIX ст. 21 2.2. Урбаністичні твори майстрів слова ХХ – ХХІ ст. 31 Висновки 46 Список використаної літератури 48

Вступление: Серед багатьох змістових спрямувань, що їх розвиває українська літературна думка чи, навпаки, заперечує або дедалі свідоміше прагне започаткувати, художньому освоєнню міського середовища й міського типу життя таланило найменше. Осмислюючи феномен міста в контексті сучасної урбаністичної культури та літератури, розглядаючи його як результат історичного розвитку людства, можна визначити, що урбаністична література наділена потенціалом митців і виступає засобом накопичення, зберігання, передачі інформації та досвіду наступним поколінням. Урбаністична література має унікальну можливість відтворювати колективні настрої та інтегрувати свідомість міського соціуму в світоглядні процеси суб’єкта. Процеси урбанізації впливають на соціокультурний потенціал розвитку суспільства, тому не випадково вони стали предметом всебічного дослідження соціологів, істориків, філософів, економістів тощо. Особливе місце посідає література, присвячена місту як носію інформації урбаністичних традицій та ознак, її дослідження неможливе без урахування урбаністичної культури, в основі якої лежать форми соціального спілкування, розваги, особливості мови, а також різноманітні методи та системи знань. У центрі уваги урбаністичної літератури – дискурсивна поведінка людини в цілому – людини, яка говорить, пише, читає, знаходиться в діалозі із собі подібними та культурним середовищем. Починаючи із XVI ст., література все більше уваги приділяє відображенню міського середовища. У романі XIX ст. місто виступає тлом, локусом і персонажем, саме художня література сприймає значною мірою первинний синкретизм образу міського середовища, ХХ ст. змінює характер та напрями в потрактуванні міста та урбанізації. Проблема міста й людини в урбанізованому соціумі широко представлена в історичних дослідженнях Р. Адамса, Л. Мамфорда, Е. Сайко, А. Сванідзе, А. Тойнбі. Загальні проблеми міста та процеси урбанізації розглядали М. Вебер, М. Межевич, Дж. Форестер. Значний крок у досліджені процесів урбанізації зробили соціологи Р. Грац, Л. Зеленов, Р. Парк. Місто майбутнього втілене у творах Августина Аврелія «Про град Божий», Т. Мора «Утопія», Т. Кампанелли «Місто сонця», Е. Говарда «Міста майбутнього», Ю. Щербака «З хроніки міста Ярополя». Культурі міста присвятили дослідження Л. Коган, Б. Марков, Е. Сайко, П. Сорокін. Дослідження міста й урбанізації як особливого феномена літератури почалося не так давно, тому варто визначити дослідження Л. Андреєва «Ж.-П. Сартр. Вільна свідомість і ХХ століття», М. Бютора «Місто як текст», В. Глазичева «Поетика міського середовища», В. Заманської «Російська та західноєвропейська література першої третини ХХ століття: урбаністична тема і екзистенційна свідомість», О.Лановенка «Художнє сприйняття», Ю. Лотмана «Символіка Петербурга і проблеми семіотики міста», О. Петровської «Місто і пам’ять», М. Ямпольського «Демон і лабіринт». Частково урбаністичну домінанту в українській прозі розглядали В. Агєєва, А. Біла, Т. Гундорова, Л. Кавун, І. Кравченко, С. Павличко, І. Матковська, М. Тарнавський, М. Ткачук та ін.Великий інтерес до проблем, пов’язаних з містом, його історією, впливом на людину, спостерігається і нині. Людина нерозривно пов’язана з містом, вона не може існувати поза містом, а місто – без людини. Окрім згадуваної вище праці В. Фоменко «Місто і література: українська візія», дослідженню урбаністичної теми в українській літературі приділяли такі літературознавці, як І. Кравченко, Р. Мовчан, С. Павличко, М. Ткачук. Останнім часом усе частіше з’являються праці, у яких ґрунтовно досліджена тема міста. Маємо на увазі передовсім наукові праці Т. Зарембської «Початки польського урбаністичного письменництва», В. Топорова «Місто і міф» та ін. І все ж наведені монографії використовувалися у даній роботі лише в плані методологічному, оскільки в них аналізується зовсім інший матеріал. Незважаючи на численні наукові студії, присвячені дослідженню урбаністичної літератури, тема наукової розвідки ще не була предметом спеціальної праці в українському літературознавстві кінця XX – початку XXI ст. Таким чином, актуальність дослідження полягає в необхідності розкриття особливостей урбанізму в українській літературі. Об’єктом дослідження є засадничі основи урбанізму в естетичній думці періоду ХІХ – ХХІ ст. Предмет дослідження – урбаністичні елементи в літературному процесі ХІХ -ХХІ ст. в світовій та українській літературі. Мета пропонованого дослідження полягає у вивченні процесу становлення й еволюції художньообразного відтворення урбаністичної тематики в світовій та українській прозі. Реалізація мети передбачає з’ясування еволюційного розвитку урбаністичних творів в аспекті особливостей української ментальності. Головними завданнями данного дослідження є: 1. Визначити засадничі особливості розвитку урбанізму у світовій літературі ХІХ ст. 2. Розкрити специфіку урбаністичних компонентів в творах зарубіжних письменників ХХ – ХХІ ст. 3. Проаналізувати особливості зображення топосу міста в творах українських письменників XVI–XIX ст. 4. Охарактеризувати особливості урбаністичних творів майстрів слова ХХ – ХХІ ст. Використовувались такі методи дослідження, як культурний та герменевтичний. Також використовувався проблемно-тематичний метод аналізу творів.  

Выводы: Вивчення міста як соціального феномену з літературознавчої точки зору завжди базується на концептуальному моделюванні соціальної реальності письменником, яка нерідко ґрунтується на його власному досвіді. У вітчизняній і зарубіжній науці єдність просторово–часових параметрів, спрямована на вивчення смислу художнього твору, завжди викликала дискурс з приводу підходів щодо трактування хронотопу конкретних епох. Починаючи від становлення української літератури і до кінця ХІХ ст., урбанізм у певній мірі позначився на творчості таких видатних митців, як Г. Сковорода, І. Котляревський, М. Гоголь, Т. Шевченко, П. Куліш, І. Нечуй–Левицький, у багатьох їхніх творах місто поставало в опозиції з селом. Це пояснюється тим, що українське суспільство до ХІХ ст. та й протягом нього залишалося суспільством сільським, де місця справжнім міським громадянам не було. Місто було перш за все адміністративним центром, тому в українській суспільній свідомості воно поставало ніби в двох іпостасях: як втілення державності, і як втілення влади грошей, що знівечують людську душу. Місто сприймалося, як суцільне зло і приблизно так зображувалося в літературі у 80–х роках. На рубежі ХІХ–ХХ ст. в українській літературі виникають нові принципи – нова естетика, нові прийоми, мистецька манера, нові цінності, що знаменували модерністський переворот. Глибинні причини цього перевороту були пов’язані з процесом переходу від традиційно–патріархального до індустріально–модерного суспільства, що супроводжувалося руйнуванням системи патріархальної свідомості з такими її цінностями, як родина, шлюб, батьківський авторитет, родинність, любов до природи тощо. Модернізм як світогляд і літературний напрям був спрямований проти патріархального сценарію життя людини, розкривав нові перспективи її внутрішнього світу та зовнішньої соціалізації в межах урбаністичної культури, умовах прискореного ритму життя, соціальної мобільності, спровокованих індустріальною революцією. Місто є символом певного типу свідомості як автора, так і його героя. Ця свідомість достатньо рафінована, вона вихована бібліотекою, а не природою, вона пізнала філософські сумніви, розчарування й біль самотності, алієнацію, внутрішню дисгармонію. Таким чином можна зробити висновки, що світ міста досить неоднозначно та різнобарвно представлений в українській літературі. Існують досить різні підходи до тлумачення суті міста, його образу, його проблем, місця людини в ньому. Такі художні прийоми моделювання дійсності, дають можливість пов’язати ці тенденції з пошуками письменниками нових стильових засобів і орієнтацій, зокрема світоглядно–філософськими горизонтами європейського мислення, нової художньої мови. Тому критична рецепція вище аналізованих творів повинна відбуватися на перетині традицій української літератури та західноєвропейської філософії.

Литература: 1. Андрухович Ю. Таємниця (замість роману) / Ю. Андрухович. – Харків: Фоліо, 2007. – 487 с. 2. Біла А. Український літературний авангард: пошуки, стильові напрямки / А.Біла. – К.: Смолоскип, 2006. – 464 с. 3. Венедиктова Т. Город как дискурс / Т.Венедиктова, Т.Боровинская, Е.Кулик // Вестн. Моск. ун–та: Сер. Филология. – 2004. – № 3. – С. 98 – 111. 4. Веретейченко І. Урбаністичні мотиви в творах українських письменників у контексті європейської філософської традиції / І. Верейченко // Вісник Луганського Науціонального університету імені Т. Шевченка. – Філологічні науки. – Ч. 4. – 2010. – № 20. – С. 109 – 114. 5. Вінграновський М. Вибрані твори: У 3–х т. – Т. 1 / М. Вінграновський. – Тернопіль: Богдан , 2003. – 400 с. 6. Демська–Будзуляк Л. Топос міста та літературний контекст раннього модернізму / Л. Демська–Будзуляк // Наукові праці. Філологія. Літературознавство. – Миколаїв: Видавництво МДГУ ім. Петра Могили. – 2009. – Том 118. – № 105. – С. 11 – 16. 7. Жиленко І. Homo feriens: Спогади. Передмова Михайлини Коцюбинської / І. Жиленко. – К. : Смолоскип, 2011. – 816 с. 8. История зарубежной литературы XІX века. Ч. ІІ / под ред. А. Дмитриева. – М.: Просвещение, 1983. – 455 с. 9. Іваничук Р. Нещоденний щоденник / Р. Іваничук. – Л.: Літопис, 2005. – 216 с. 10. Каган М. Культура города и пути ее изучения / М. Каган // Город и культура. – СПб, 1992. – 244 с. 11. Линч К. Образ города / К. Линч. – М.: Прогресс, 1982. – 331 с. 12. Мамфорд Л. Истоки урбанизации. Появление города / Л. Мамфорд // Смит Р. Л. Наш дом планета Земля. – М.: Просвещение, 1982. – 327 с. 13. Маяковська І. Образ Києва у «Слові о полку Ігоревім» / І.Матковська // Образ міста в контекстіісторії, філософії, культури: Києвознавчі читання. – К., 2005. – С. 56 – 64. 14. Степанова Г. Городской текст: литературоведческий смысл понятия / Г. Степанова // Актуальні проблеми слов’янської філології. Міжвуз. Зб. Наукових статей. «Лінгвістика і літературознавство». – вип. 13. – Ніжин:Аспект–Поліграф, 2007. – С. 153 – 162. 15. Степанова Г. Людина і місто: концепти естетично–культурологічних теорій 20–30х рр. ХХ ст. / Г. Степанова // Studіa Methodologіca. – Вип. 26. – Тернопіль: Редакційно–видавничий відділ ТНПУ ім. В.Гнатюка, 2009. – С. 132 – 137. 16. Степанова Г. Місто на межах: естетичні грані образу в літературі перехідних епох / Г. Степанова // Актуальні проблеми слов'янської філології. Серія: Лінгвістика і Літературознавство. Міжвузівський збірник наукових статей, присвячений Міжнародній науковій конференції «Місто як текст: літературні проекції». 10–11 вересня 2009 р. – Вип. ХХІІ. – Бердянськ: Вид–во БДПУ, 2009. – С. 61 – 71. 17. Степанова Г. Проблема міста в зарубіжному літературознавстві 1990–2000–х років: підходи до дослідження / Г. Степанова // Південний архів. Філологічні науки: Збірник наукових праць. – Випуск ХLVІІ. – Херсон: Видавництво ХДУ, 2009. – С. 84 – 94. 18. Фоменко В. Місто і література: українська візія / В. Фоменко. – Луганськ : Знання, 2007. – 312 с. 19. Фоменко В. Урбаністична домінанта української літератури в контексті світовоїт В. Фоменко // Вісник Луганського національного університету ім. Т. Шевченка. – 2009. – січень № 1 (164). – С 139 – 149. 20. Шпиталь А. Українська урбаністика: минуле, сучасне… майбутнє? / А. Шпиталь // Слово і Час. – 2008. – №10. – С. 103 – 104. 21. Козлов Р. «На склоні віку І. Франка як утілення урбаністичної елітарної історіософії» / Р. Козлов // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. – 2010. – № 20 (207) // Електронний ресурс. – Режим доступу: http:// www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/.../11.pdf. 22. Нестеренко Ю. Урбаністичні мотиви української есеїстики кінця ХХ – початку ХХІ ст. / Ю. Нестеренко // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. – 2011. – № 24 // Електронний ресурс. – Режим доступу: http:// www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/.../10.pdf. 23. Романенко О. Місто і герой: стильові домінанти та жанрові особливості роману «Ворошиловград» С. Жадана / О. Романенко // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. 2011. – №24 // Електронний ресурс. – Режим доступу: http:// www.nbuv.gov.ua/portal/Soc...24.../index.pdf 24. Солдатенко Т. Топос Криму в творчості Лесі Українки і Адама Міцкевича / Т. Солдатенко // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. – 2011. – № 24 // Електронний ресурс. – Режим доступу: http:// www.nbuv.gov.ua/portal/Soc...24.../index.pdf 25. Сусол Л. Необарокове художньо–образне відбиття духовного світу сучасника в романі Ліни Костенко «Записки українського самашедшего» / Л. Сусол // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. – 2011. – № 24 // Електронний ресурс. – Режим доступу: http:// www.nbuv.gov.ua/portal/Soc...24.../index.pdf 26. Фоменко В. Історія художнього поступу української урбаністичної прози / В.Фоменко // Вісник Запорізького національного університету. – 2010. – №2 // Електронний ресурс. – Режим доступу: http:// www.nbuv.gov.ua/portal/natural/.../335–340.pdf. 27. Чик О. Місто як текст в українському та німецькомовному романі другої половини ХІХ століття / О. Чик // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. – 2010. – № 20 (207). – Ч. ІV. // Електронний ресурс. – Режим доступу: alma–mater.lnpu.edu.ua/magazines/visnyk/2010/20_2010_p4_fil.pdf.