Поняття, сутність та завдання освідування. Впровадження освідування за умов конфліктної ситуації.

Содержание: ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1 ОСВІДУВАННЯ ЯК ОСОБЛИВИЙ ВИД СЛІДЧОГО ОГЛЯДУ 4 1.1. Сутність та цілі освідування 4 1.2. Основні завдання освідування 13 1.3. Процесуальний порядок проведення освідування 14 РОЗДІЛ 2 ТАКТИКА ПРОВЕДЕННЯ ОСВІДУВАННЯ 22 2.1. Етичні та психологічні аспекти освідування 22 2.2. Тактичні прийоми освідування в умовах конфліктної ситуації 29 ВИСНОВКИ 32 ДОДАТКИ 33 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 36  

Вступление: XX століття ознаменувалося не лише бурхливим розвитком науки і техніки. Це століття подарувало суспільству професійну організовану злочинність. Злочинність змінилася не лише кількісно, вона змінилася і якісно, взявши на озброєння новітні кошти техніки, зв'язку і повідомлення. У боротьбі проти цієї кількісно і злочинності, що якісно змінилася, виявилися безсилими державні каральні органи. Вона придбала особливу значущість нині, що пов'язано з величезним зростанням числа скоюваних злочинів. Важливу роль в поліпшенні криміногенної ситуації в країні грає своєчасне розкриття і розслідування злочинів, успіх якого великою мірою визначається якістю і ефективністю проведення первинних слідчих дій, найважливішим з яких є огляд місця події. Саме в ході огляду місця події, яку нерідко супроводять інші види слідчого огляду, відбувається виявлення, фіксація, вилучення, а нерідко і дослідження слідів злочини, які є найважливішими джерелами доказовою інформацією про обставини скоєння злочину і осіб, що його, що вчинили. Кожна слідча дія має безліч індивідуальних особливостей. Проте, слідчі дії не можна розглядати як способи збирання доказів, що різні і незалежні один від одного, вони є організованою цілісною системою, що проявляється в їх внутрішньому взаємозв'язку і впорядкованості. Враховуючи особливу актуальність цієї теми нині у своїй роботі прийнято рішення розглянути особливості криміналістичної тактики проведення освідування. Мета роботи – розкрити суть питання, пов'язаного з криміналістичним освідуванням. Об’єктом дослідження є освідування як специфічний вид огляду. Предметом дослідження є норми кримінально-процесуального законодавства України, а також слідчо-судова практика. При написанні роботи мною будуть використані, як сучасні літературні джерела, так і література, що відноситься до більше раннього періоду розвитку кримінально-процесуальної науки і суміжних з нею наук.

Выводы: Таким чином, розглянувши проблему освідування в кримінальному процесі, підведемо деякі підсумки. Освідування – різновид огляду (огляд тіла живої людини). Необхідність виділення самостійної слідчої дії обумовлена специфікою цього огляду. Так, об'єктом освідування є тіло живої людини. Мета освідування – виявлення особливих прикмет, слідів злочину саме на тілі людини. Освідування носить яскраво виражений примусовий характер, проводиться тільки відносно певних учасників процесу. Враховуючи важливість і значущість слідчих освідувань як слідчої дії, практичним працівникам органів внутрішніх справ необхідно постійно підвищувати свій професійний рівень, бути в курсі можливостей кримінального процесу. Виконання цих умов, зрештою приведе до полегшення виконання завдань, що стоять перед органами внутрішніх справ. При проведенні слідчого освідування дотримуються багатьох процесуальних вимоги. Якщо відбувається оголення тіла оглянутого, то поняті мають бути одної з ним статі; у огляді може брати участь фахівець (судово-медичний експерт або інший лікар). Свідок не є присутнім при огляді обличчя іншої статі, якщо потрібне оголення його тіла. Огляд у такому разі робить фахівець-лікар при понятих тієї ж статі, що і оглянутий. При огляді недопустимі дії, що принижують честь і гідність освідуваної особи, а також спричинення якого-небудь збитку її здоров'ю. Про виробництво освідування складається протокол, в якому детально і послідовно викладаються хід і результати проведеної дії. Існує велика кількість тактичних прийомів щодо запобігання конфліктним ситуаціям, якщо такі мають місце в процесі освідування.

Литература: 1. Кримінально-процесуальний Кодекс України від 28.12.1960 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1961. – № 2. – Ст. 15. 2. Гора І.В. Криміналістика: навч. посіб. / за ред. Гора І.В., Колесник В.А.– К.: Алерта, 2005. – 315 с. 3. Еникеев М.И., Образцов В.А., Эминов В.Е. Следственные действия: психология, тактика, технология: учеб.пособ. / М. И. Еникеев, В.А. Образцов, В. Е.Эминов – М.: ТК Велби : Проспект, 2007. – 216 с. 4. Іпатов И. А. Криминалистика: навч. – метод. компл. / за ред. Іпатова И.А. – 2008. – 302 с. 5. Іщенко Е.П., Топорков А.А. Криміналістика: науч.-практ. посіб. / за ред. Ищенко Е.П – 2010. – 784 с. 6. Когутич І.І. Криміналістика: особливості методики розслідування окремих видів злочинів: текст лекцій. / за ред. Когутич І.І. Львів: Тріада плюс, 2006. – 456 с. 7. Кофанов А.В., Кобилянський О.Л., Кузьмічов Я.В. та ін. Криміналістика: питання і відповіді: навч. посіб. / Кофанов А. В., Кобилянський О. Л., Кузьмічов Я. В. та ін. – К.: Центр учбової літератури, 2011. – 280 с. 8. Маркусь В.О. Криміналістика: навч. посіб. / за ред. Маркусь В.О. – К.: Кондор, 2007. – 558 с. 9. Москаленко В.Ф., Михайличенко Б.В. Судова медицина. Медичне законодавство: підруч. / за ред. Москаленка В.Ф., Михайличенка Б.В. – К.: ВСВ "Медицина", 2011. – 448 с. 10. Тертишник В.М. Науково-практичний коментар до Кримінально-процесуального кодексу України. / за ред. Тертишника В.М. – К.: А.С.К., 2007. – 1056 с. 11. Савельєва М.В., Смушкін А.Б. Криміналістика: підруч. / за ред. Савельєва М.В. – 2009. — 608 с. 12. Салтевський М.В. Криміналістика (у сучасному викладі): підруч. / за ред. Салтевського М.В. – К.: Кондор, 2005. – 588 с 13. Скригонюк М.I. Криміналістика: Підручник. – К.: Атіка, 2007. 14. Стахівський С.М. Слідчі дії як основні засоби збирання доказів: науково-практичний посібник / за ред.Стахівський С. М. – К.: Атіка, 2009. – 64 с. 15. Стеценко С.Г., Стеценко В.Ю., Сенюта І.Я. Медичне право України: підруч. / за заг. ред. д.ю.н., проф. Стеценка С.Г. – К.: Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність», 2008. – 507 с. 16. Шепітько В. Ю. Криміналістика: підруч. для студ. юрид. спец. вищ. закл. освіти / за ред. В. Ю. Шепітька. – 2-ге вид., переробл. і допов. – К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2004. – 728 с. 17. Шеремет А.П. Криміналістика: навч. посіб. / за ред. Шеремет А.П. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 472 с.